Список використаної літератури

1. Кудінов Ю. В. Культура педагогічного спілкування та її формування в процесі професійної підготовки студентів / Ю. В. Кудінов // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». – 2010. – №2. – С. 125 – 129.

2. Теслюк В. Диференціація та зміст індивідуальних стилів професійно – педагогічного спілкування / Валентина Теслюк // Вісник книжкової палати. – 2008. – №7. – С. 36 – 40.

3. Реан А. А. Стили педагогического общения / А. А. Реан //Дайджест «Школа парк». – 2004. – №1 – 2. – С. 27 – 29.

4. Зінченко В. Стилі педагогічного спілкування / Валентина Зінченко // Відкритий урок. – 2008. – №10. – С. 85.

5. Зінченко В. Стилі педагогічного спілкування / Валентина Зінченко // Шкільний світ. – 2012. – №2. – С. 1 – 4.

6. Шишова І. О. Діалогічне спілкування як складова психологічної культури майбутніх педагогів / І. О. Шишова // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – 2013. – Вип. 42. – С. 237 – 243.

Науковий керівник: к.п.н., доцент Т.С. Зорочкіна 

Інтеграція в початковій школі а. С. Ліхачова

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Минає час, місяці, роки, десятиріччя, сторіччя. З часом ми всі змінюємося, не лише зовні, але й внутрішньо. Щороку у системі освіти постійно відбуваються певні зміни,до яких ми маємо прилаштовуватися,сприймати нововведення та втілювати їх у життя – так ми зможемо покращити умови власної праці та особистого життя. Одним із таких нововведень є інтеграційний процес. Власне, слово «інтеграція» означає – об’єднання і воно є багатогранним,адже поєднує в собі багато понять, дисциплін, принципів, методів виховання та навчання. Незважаючи на нове й не зовсім зрозуміле для багатьох слово, ми мимоволі розуміємо,що ніяк не зможемо прожити без розуміння цього поняття, так як життя є цілісною нерозривною системою і усе, що з ним пов’язане об’єднане у цілісну систему,якою керують самі ж люди у власному житті. Тому аналізуючи ту чи іншу галузь у своєму житті ми можемо бачити нерозривний зв’язок – нас з оточуючим середовищем.

Поняття інтеграція (від лат. «повний, цілісний») – це створення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин із кількох раніше розрізнених одиниць (навчальних предметів, видів діяльності тощо). З позиції педагогічних наук інтеграція – це процес взаємопроникнення наук, не розчинення одне в одному, а об’єднання в єдине ціле раніше ізольованих частин, внаслідок якого основні компоненти дисциплін синтезуються в цілісну систему[3]. У ланці початкової освіти це поняття можна «втілити у життя» лише за умов тісної співпраці учнів зі вчителем, вчителя з батьками, адже від співпраці вчителя з його підопічними залежить більша частина успіху й гармонії, яка має бути невід’ємною частиною навчання й виховання. Для підвищення ефективності реалізації поставленого завдання необхідно інтегрувати всі компоненти педагогічної діяльності саме у процесі проходження педагогічної практики,адже, як зазначає О. Я Савченко,інтеграція різних сторін педагогічної дійсності, – один з провідних принципів оновлення методичної системи навчання. Цей принцип є особливо необхідним для організації педагогічного процес у початковій школі [4, 45]. Думка О. Я. Савченко є дійсно правдивою, так як вчитель має не лише враховувати власну думку, інтереси, а й вважати кожну дитину на одному рівні зі своєю особистістю. Інтеграція – важлива умова сучасної науки і розвитку цивілізації в цілому. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі, ізольовані об'єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. Тож інтеграція, як «вимога об'єднання у ціле якихось частин чи елементів, вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можливо створити в учнів цілісну картину світу»[2, 14].

Сучасна педагогічна наука стверджує, що «для продуктивного засвоєння учнем знань для його інтелектуального розвитку важливе значення має встановлення широких зв’язків як між різними розділами курсу, який вивчається, і між різними дисциплінами в цілому»[1, 68]. Тобто об’єднання споріднених наук в одну цілу дисципліну, наприклад: урок рідної мови і мовлення з народознавством; математичні заняття зі здобуттям практичних навиків логічного мислення та географічних досліджень. На сучасному етапі окремі елементи інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу у початковій школі втілені в практичну діяльність. Інтегрований підхід у навчанні сприяє розширенню пізнавальної діяльності, предметного досвіду учнів у поставлених учителем конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку молодших школярів; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває навчальні навички дітей та допомагає їм швидше зорієнтуватися в дисципліні, яка їм представлена для вивчення у початковій ланці освіти. Як зазначає Д. Луцик, інтегровані уроки закладають у собі потенційні можливості інтелектуального розвитку молодших школярів, дають змогу продуктивно використовувати навчальний час, заглиблюватись у сутність виучуваного матеріалу, висвітлювати його з усіх сторін, усвідомлювати його прикладне значення [6,7], так як інтеграційний процес є додатком до основного навчального процесу.

За результатами аналізу науково-методичних досліджень свідчить, що інтеграція в дидактиці розглядається в двох аспектах:

1. як мета навчання, що передбачає створення цілісної уяви про навколишній світ як єдине ціле, у якому всі елементи взаємозв’язані;

2. інтеграція – як засіб навчання, що орієнтований на зближення предметних знань, встановлення між ними взаємозв’язків.

Велика увага приділяється інтеграції знань у початковій школі, оскільки, на думку М. Вашуленка, для цього існують об’єктивні причина та передумови, зокрема:

• необхідність усунути перевантаження дітей;

• скоротити кількість навчальних годин протягом тижня і вилучені години віддати для предметів розвивально-виховного циклу;

• інтегрований курс у початкових класах може без додаткових витрат проводити сам класний керівник, оскільки йому доводиться навчати школярів цих предметів у традиційній ізоляції (на відміну від старших класів, де інтеграція курсів вимагає переучування вчителя, наповнення його знаннями з іншого предмета, що інтегрують з тим, який він викладає) [7,13].

Відомий педагог Я. А Коменський відзначав: «Усе, що перебуває у взаємному зв’язку, повинно викладатися у такому зв’язку» [5, 132]. Тобто перш за все кожен педагог має використовувати принцип послідовності для викладу певного навчального матеріалу та ви користуватися поняттям «інтеграція», адже воно є всеоб’єднуючим аспектом у освітній галузі. Отже, процес інтеграції у початковій школі є об’єднуючим аспектом навчальних предметів в одну єдину дисципліну. Він же і є невід’ємною частиною навчального процесу у початковій школі, так як усі навчальні предмети поєднані між собою у єдиній дисципліні – педагогіці. А процес інтеграції є її все об’єднуючою невід’ємною частиною,так як в ньому поєднано безліч дисциплін, а вони в свою чергу вміщують в собі: частини, розділи інших навчальних предметів.