Список використаної літератури

1. Закономірності виховання. [Електрон. ресурс] // - Режим доступу: // http://ualib.com.ua/br_3272.html

2. Мета і завдання виховання. [Електрон. ресурс] // - Режим доступу: // httpHYPERLINK "http://ualib.com.ua/br_3270.html"://HYPERLINK "http://ualib.com.ua/br_3270.html"ualibHYPERLINK "http://ualib.com.ua/br_3270.html".HYPERLINK "http://ualib.com.ua/br_3270.html"comHYPERLINK "http://ualib.com.ua/br_3270.html".HYPERLINK "http://ualib.com.ua/br_3270.html"uaHYPERLINK "http://ualib.com.ua/br_3270.html"/HYPERLINK "http://ualib.com.ua/br_3270.html"brHYPERLINK "http://ualib.com.ua/br_3270.html"_3270.HYPERLINK "http://ualib.com.ua/br_3270.html"html

3. Педагогіка. . [Електрон. ресурс] // - Режим доступу: // http://pidruchniki.com/1613030534943/pedagogika/pedagogika

Науковий керівник: викладач Т. А. Слюсар

ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Ю. С. Клопотенко

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Актуальність теми визначається проблемою формування у дітей дошкільного віку елементарних математичних уявлень, а також розвитку логіко-математичних навичок.

Необхідність виховувати і розвивати у дошкільників світогляд не можливо без ознайомлення з основами математичних знань. У процесі навчання в дітей розвивається здатність точніше й повніше сприймати навколишній світ, виділяти ознаки предметів і явищ, розкривати їхні зв'язки, помічати властивості, інтерпретувати спостережуване; формуються розумові дії, прийоми розумової діяльності, створюються внутрішні умови для переходу до нових форм пам'яті, мислення і уяви [3, c. 19].

Між навчанням і розвитком існує взаємозв'язок. Навчання активно сприяє розвитку дитини, але й саме значно спирається на його рівень розвитку. Відомо, що математика – це потужний фактор інтелектуального розвитку дитини, формування її пізнавальних і творчих здібностей. Від ефективності математичного розвитку дитини в дошкільному віці залежить успішність навчання математиці в початковій школі [2, c. 58].

Різні аспекти виховання і формування в дітей дошкільного віку елементарних математичних уявлень висвітлені в працях Н. Баглаєвої, Ф. Блехер, Л. Глаголєвої, В. Кемниць, З. Лебедєвої, Т. Степанової, К. Щербакової та ін. Створено ефективні методики формування в дошкільників операцій лічби (Г. Леушина, М. Макляк, Н. Менчинська, Н. Непомняща, З. Пігулевська, Г. Усова), особливостей сприйняття геометричних фігур і форм (З. Богуславська, О. Запорожець, Г. Кислюк, Є. Корзакова, В. Сохіна), обґрунтовано методичне забезпечення ігрової діяльності дітей з математики (В. Ізгаршева, Л. Островська), досліджено особливості взаємодії дітей у процесі ігрової діяльності з математичним змістом (З. Богуславська, Л. Венгер, М. Касабуцький, В. Колечко, О. Смирнова, Г. Соболев, А. Столяр, Т. Чеботаренко).

Формування в дітей дошкільного віку математичних уявлень забезпечується діями лічби як елементами розумової діяльності, комбінаторики, моделювання, порівнянням множин (А. Маркушевич, Н. Ігнатенко, М. Поддьяков). Введення дітей у світ математичних уявлень потребує від вихователів усвідомленого використання законів логіки (К. Крутій, Л. Плетеницька, В. Старченко, С. Татаринова), математичної термінології та символіки (М. Копитов, Г. Леушина, А. Столяр), уміння будувати умовисновки щодо ймовірності виникнення певних явищ [1, c.14].

Як зазначала К. Щербакова: «На жаль, в практиці роботи педагоги обмежуються формуванням у дітей елементів математичних знань та деяких математичних дій, не приділяючи належної уваги формуванню логічних структур мислення, зв'язку математичного розвитку з розвитком пізнавального інтересу, пізнавальної активності дошкільника» [3, c. 34]. Саме тому нинішні першокласники не завжди спроможні виконувати логічні операції: одна з причин – недостатня спрямованість дошкільних закладів на логіко-математичний розвиток вихованців. Варто подумати про введення до розкладу щотижневих занять заняття з логіки. А також варто працювати над розробкою діагностичних програм для виявлення рівня логіко-математичного розвитку дітей, щоб прогнозувати динаміку в логіко-математичному розвитку кожної дитини [2, с. 187].

Ефективне вирішення завдань дошкільної освіти з формування в дошкільників математичних уявлень вимагає від вихователів не тільки якісної методичної підготовки, а й високого рівня базових математичних знань, володіння математичною мовою, поза якими неможливо ввести дитину у світ математики, усвідомити її можливості в пізнанні кількісних і якісних характеристик щодо відношення між явищами довкілля [1, с. 63]. Для того, щоб заняття з розвитку елементарних математичних уявлень в ДНЗ проходили успішно і ефективно, слід дотримуватися певних критерій:

1. Навчання математики має проходити через гру в цікавій формі.

2. Мотивація математичної діяльності дітей має бути ігровою.

3. Максимум уваги слід приділяти «слабким» дітям. Необхідно уникати негативного оцінювання дитини і результатів її діяльності.

4. Сучасному вихователю слід навчитися складати індивідуальну програму розвитку дитини, активно здійснюючи індивідуально-диференційований підхід до математичної освіти дошкільників.

5. Працювати з індивідуальними навчальними картками на занятті. Залучати дітей до самоконтролю та взаємоконтролю при виконанні завдань на картках.

6. Активно пропагувати роботу в парах та мікрогрупах.

7. Застосовувати принцип інтеграції математичних знань в різних видах діяльності дітей протягом дня.

8. На заняттях з математики використовувати фізкультхвилинки математичного змісту або рухливі ігри з логічним навантаженням математичного змісту. З метою забезпечення психічного здоров'я дітей, зняття психологічної напруги варто відводити місце психогімнастиці.

9. Постійно підтримувати зв'язок нового матеріалу з раніше вивченим дітьми. Ознайомлення з новим математичним поняттям краще будувати на навчальних іграх та традиційній методиці розвитку елементарних математичних уявлень у дошкільників.

10. Чергувати різні за видом та складністю завдання, казкові сюжети, хвилинки відпочинку.

11. Враховуючи наочно-дійовий (образний) характер мислення дошкільників, на заняттях з математики варто активно використовувати натуральну, зображувальну та графічну наочність (картки-графи, блок-схеми, таблиці, план-схеми, моделі тощо), особливо у старшому дошкільному віці.

12. Діагностувати логіко-математичний розвиток дітей варто як на контрольно-діагностичних заняттях, так і в повсякденному житті у формі спостережень, індивідуальної роботи, співбесід з дітьми тощо [3, c. 49].

Сьогодні математична підготовка дошкільників має складатися з двох основних напрямів: логічного та математичного. Основними формами організації навчальної роботи з математики є:

- ігри;

- спостереження;

- індивідуальна практична діяльність;

- заняття [2, c. 75].

Усі ці форми роботи повинні мати цілеспрямований керований характер і проводитися з обмеженою кількістю дітей. У системі навчально-виховної роботи математичного змісту треба передбачити спеціальні заняття з математики, інтегровані, комплексні заняття (проте в програмі «Дитина» спеціальні заняття з математики не передбачені).

В групах дітей раннього віку не передбачаються спеціальні заняття з цікавої математики, а лише: ігри-заняття, дидактичні ігри та вправи, спілкування з дітьми, побутова діяльність, спостереження (з підгрупами дітей). В методичних рекомендаціях до програми «Дитина» представлені дидактичні ігри та вправи математичного змісту для дітей 3-го року життя, які можна використовувати у повсякденному житті, а також на заняттях із сенсорного виховання.

Програма «Дитина» не передбачає також спеціальних занять з математики в ІІ молодшій групі, однак практика показує протилежне: такі заняття потрібні не менше 2 разів на місяць. А також основними видами діяльності, в процесі яких діти оволодівають елементарними математичними уявленнями, залишаються дидактичні ігри і вправи, спостереження в природі, побутові ситуації. У методичних рекомендаціях до програми «Дитина» представлені цікаві і змістовні дидактичні ігри та вправи математичного змісту для дітей 4-го року життя.

Основними засобами формування елементарних математичних уявлень у дітей 5-го, 6-го років життя за програмою «Дитина» залишаються гра та спеціальні вправи у різних видах побутової діяльності. Практика показує, що спеціальні заняття з математики в середній-старшій групах мають проводитися щотижнево, оскільки завдання логіко-математичного змісту надто ускладнюються з віком дітей і одних дидактичних ігор та вправ замало, щоб виконати Державні стандарти дошкільної освіти. В методичних рекомендаціях до програми «Дитина» також представлені різноманітні дидактичні ігри та вправи математичного змісту для дітей 5-го і 6(7)-го років життя [3, с. 97].