Список використаної літератури

1. Волкова Н. П. Педагогіка : Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К. : Видавничий центр «Академія», 2002. – 576 с.

2. Карпенко, Н. Диференціація та діагностика окремих видів страху у дітей / Н. Карпенко // Початкова школа. – 1999. - №12. – С.4-7.

3. Єрофеєва А. Тривожна дитина / А. Єрофеєва // Шкільний світ. – 2011. – №16. – С. 6

Науковий керівник: к.п.н., доцент С.О. Захаренко

Спостереження як основний метод у процесі ознайомлення дошкільників з природою а. П. Балакіна

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

На сучасному етапі життя велика увага приділяється вивченню і вихованню у дошкільників збереженню, розумінню, любові до навколишнього світу і цей напрям є провідним для всього курсу вивчення природознавства у дошкільній ланці освіти. Діти повинні усвідомити, що життя їхнє тісно пов’язане з природою, що природу потрібно оберігати. Перед вихователем стоїть важливе завдання донести до свідомості дошкільників, що у природі все взаємопов’язане, що загибель одного природного компонента може призвести до загибелі інших. З найдавніших часів спостереження за природою було своєрідним способом пізнання навколишнього світу, засобом навчання і виховання. Навчити дітей спостерігати за природою є одним з важливих питань у дошкільній освіті [1, 7].

Проблемі спостережень приділялося багато уваги в дослідженнях різних педагогів. У педагогічній літературі спостереження розглядається з різних сторін. Такі педагоги як Люблінська Г. О. та Рубінштейн С. Л. розглядають спостереження як важливий психічний процес. Ананьєв Б. Г. вважає спостереження видом пізнавальної навчальної діяльності. Спостереження як метод навчання розглядається у працях Скаткіна М. М., Занкова Л. В. [2, 15].

Методу спостереження належить особлива роль у пізнанні дітьми природи, оскільки він базується на чуттєвому сприйманні, забезпечує живий контакт дітей з реальними об’єктами природи, в результаті чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об’єкти природи та зв’язки між ними.

Участь мислення у сприйманні стимулює пізнавальний пошук дітей, сприяє зв’язку набутих чуттєвих образів з тими, що у дітей вже є, і допомагає виникненню власних суджень.

У процесі спостереження розвиваються аналізатори: зір, дотик, слух, нюх, засвоюються сенсорні еталони. Нові знання, що їх набувають діти, дають поштовх для розвитку пізнавальних інтересів.

Спостереження – це суб’єктивна діяльність, оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати. З цим умінням пов’язаний розвиток такої якості особистості, як спостережливість.

Спостереження за об’єктами природи сприяють розвитку мови дітей. Спілкування дітей з живою природою дає змогу успішно вирішувати завдання екологічного виховання через засвоєння дітьми доступних їх розумінню залежності у природі, формування ціннісних орієнтацій, ознайомлення з правилами природокористування [1, 7].

Не можна переоцінити роль спостережень у формуванні любові до рідного краю, як однієї з основ національного дитячого садка, в естетичному вихованні, оскільки саме спостереження закладають його основу – формують естетичні враження. Корисні спостереження і для фізичного розвитку дітей, бо найчастіше вони відбуваються на природі.

Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку, класифікуються залежно від:

а) тривалості (епізодичні, або короткочасні, і тривалі спостереження за розвитком, змінами об’єктів);

б) дидактичної мети (первинні, повторні, заключні, порівняльні);

в) способу організації (колективні та індивідуальні, планові і позапланові).

Процес спостереження умовно поділяють на чотири етапи, кожний з яких служить досягненню загальної мети спостереження.

І етап – підготовчий. Мета його – викликати у дітей інтерес до об’єкта спостереження. Для цього використовується коротка бесіда, в якій з’ясовується, що діти вже знають про об’єкт спостереження, що дізнаються нового. Інколи для підготовки до сприймання об’єкта доцільно показати ілюстрацію або подивитися діафільм. Така робота з дітьми проводиться за день-два до початку спостереження.

ІІ етап – початок спостереження. На цьому етапі важливо підтримати у дітей інтерес до об’єкта спостереження, зосередити їх увагу. З цією метою в групах молодшого дошкільного віку використовуються сюрпризність появи об’єкта, несподіваність. Наприклад, в гості до дітей завітав Буратіно, він приніс велике яйце. Раптом з нього почувся писк. Вихователь знімає верхню частину шкаралупи, і діти бачать маленьке курчатко.

ІІІ етап – основний, найтриваліший за часом. На початок спостереження 1-2 хв слід надати дітям для мовчазного сприймання, щоб сформувався цілісний образ. Подальший розгляд об’єкта включає аналіз його особливостей та пристосування до навколишнього середовища, спільні ознаки з іншими об’єктами, взаємозв’язки з ними, з людиною тощо. В результаті проведення цього етапу у дітей повинні сформуватися точні уявлення про об’єкти природи.

ІV етап – підведення підсумків, закріплення тих нових знань, яких набули діти в процесі спостереження. В ході цього етапу важливо оцінити пізнавальну активність дітей [3, 204].

Під час підготовки до спостереження вихователь повинен чітко уявляти програму: які навчальні, розвиваючі і виховні завдання будуть реалізовуватися в процесі спостереження. Навчальні завдання передбачають формування конкретних уявлень про об’єкти природи, зв’язки між ними. Розвиваючі завдання спрямовані на розвиток психічних процесів, на яких акцентується увага під час проведення спостережень. Виховні завдання спрямовані на формування у дітей ставлення до певних природних об’єктів.

Успіх у проведенні спостереження залежить від того, які умови будуть створені для цього. Під час вибору місця для спостереження в природних умовах важливо вибрати такий об’єкт, в якому найповніше виявлені ті якості, на які хоче звернути увагу вихователь, наприклад, групу дерев, в яких найбільш яскраво виявлені ознаки золотої осені. Також слід продумати, як розмістити дітей.

Отже, ми можемо зробити висновок, що спостереження можна повноцінно вважати одним з основних методів ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. Слід пам’ятати про основні вимоги, педагогічні прийоми та інші норми при використанні методу спостереження в ознайомленні дітей з навколишнім довкіллям. Неодмінно цей метод потрібно використовувати у поєднанні з іншими методами, які застосовуються в ознайомленні дітей з природою.