- •Міністерство освіти і науки України
- •1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
- •1.2. Терміни та визначення безпеки життєдіяльності
- •1.3. Характеристика системи “людина – життєве середовище”
- •1.4. Класифікація небезпечних і шкідливих факторів (ншф)
- •1.5. Основні положення теорії ризику
- •1.6. Управління та прогнозування ризиків
- •2.1 Людський чинник в системі безпеки
- •2.2 Значення аналізаторів людини в системі ”людина - життєве середовище”
- •2.3. Структура аналізаторів, їх властивості. Закон Вебера-Фехнера
- •Основні види рецепторів
- •2.4. Характеристика основних аналізаторів
- •2.5. Природа людських помилок
- •3.1. Складові природного середовища та їх характеристика
- •3.2 Гігієнічна характеристика чинників природного середовища
- •3.3. Природні небезпеки
- •План лекції
- •4.1. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
- •4.2. Урбанізоване середовище
- •4.3. Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища
- •4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин
- •4.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового середовища
- •Лекція 5. Пожежна безпека.
- •5.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння
- •5.2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •5.3. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
- •5.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •Лекція 6. Глобальні проблеми людства. Соціально-політичні небезпеки.
- •6.1. Глобальні проблеми людства.
- •6.2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •6.3. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
- •6.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки
- •7.1. Загальні принципи забезпечення державної безпеки
- •7 .2. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності
- •7.3. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •7.4. Нагляд і контроль у галузі безпеки життєдіяльності
- •8.5. Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
- •8.6. Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні.
- •8.7. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс
- •8.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •8.2. Класифікація нс за масштабами
- •8.3. Класифікація нс за характером джерела
- •8.4. Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену небезпеку для навколишнього середовища
- •8.5. Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях
- •8.6. Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні
- •4. Що є правовими основами захисту населення України у надзвичайних ситуаціях ?
- •Список літератури
4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин
Основним критерієм якості повітря є гранично допустимі концентрації шкідливих речовин – ГДК. Величина ГДК залежить від впливу речовин на здоров'я людей і навколишнє середовище.
Під ГДК розуміють концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи при іншій тривалості (але не більше 40 год. на тиждень) під час усього робочого стажу (25 років) не може викликати захворювань чи відхилень стану здоров'я у процесі роботи чи у віддалений період життя сучасного і наступних поколінь.
ГОСТ 12.1.005 - 88 установлює ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Указується величина ГДК у мг/м3, клас небезпеки й агрегатний стан (п – пара, гази; а – аерозоль; п + а – суміш). Всього 1307 найменувань.
При одночасному вмісті в повітрі декількох шкідливих речовин одно-спрямованої дії оцінку проводять за сумою відносин фактичних концентрацій до їхної ГДК, яка не повинна перевищувати одиниці:
С1 / ГДК1 + С2 / ГДК2 + … + С3 / ГДКn 1,
де С1, С2, …Сn – фактична концентрація шкідливих речовин.
До речовин односпрямованої дії відносяться такі речовини, що близькі за хімічним складом і характером впливу на організм людини.
ГДК деяких шкідливих речовин: борошняний пил – 6 мг/м3, зерновий – 4; чайний, тютюновий – 3; сірковуглець, хлор – 1; аміак – 20; сірководень – 10; миш’яковистий водень – 0,3.
4.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового середовища
Небезпечні і шкідливі фактори міського середовища викликаються забрудненнями атмосфери і гідросфери, що надходять від промислових об'єктів, транспорту і комунально-побутових відходів.
Джерелами вібрацій є електротранспорт і автотранспорт.
Джерелами електромагнітних полів є лінії електропередач (ЛЕП), телевізійні станції, телевізори, печі НВЧ. Джерелами електронебезпечності є всі електрокомунікації міста, а також електропобутові прилади.
Повітря в квартирах влітку на 90% таке ж, як на вулиці, взимку - на 50%. Забруднюється повітря в квартирах, в основному, за рахунок газу радону, що виділяється з землі і попадає у воду, повітря і будматеріали.
Мікроби попадають з пилом, також з побутовими комахами: мухи, таргани тощо.
Питання для самоконтролю
1. Джерела забруднення навколишнього середовища.
2. Урбанізація та її негативні наслідки.
3. Джерела забруднення атмосфери і питної води в містах.
4. Джерела і біологічна дія іонізуючих випромінювань.
5. Дія електричного струму на організм.
6. Джерела та засоби захисту від дії інфрачервоного та ультра фіолетового випромінювань.
7. Вплив шуму та вібрації на організм людини.
8. Загальна характеристика і класифікація хімічних речовин.
9. Характеристика шкідливих речовин.
10. Поняття гранично допустимої концентрації шкідливих речовин.
Література: [1, 2, 3, 4, 5].
Лекція 5. Пожежна безпека.
План лекції
5.1. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
5.2. Небезпечні для людини чинники пожежі.
5.3. Вибух. Фактори техногенних вибухів.
5.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
Питання для самостійної роботи
5.5. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій.
5.6. Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.