2. Завдання та методичні рекомендації до самостійної роботи

Відповідно до тематичного плану дисципліни «Державне регулювання економіки» окремі питання тем програми розглядаються на лекційних заняттях, інші – вивчаються слухачами самостійно. Самостійна робота сдухачів повинна проводитися у декількох напрямках:

- з окремих питань тем дисципліни, основні положення яких розглядалися під час лекційних занять. При цьому особливу увагу слід зосередити на більш детальному вивченні законодавчого та інструктивного матеріалу;

- з питань тем дисципліни, які повністю виносяться на самостійне вивчення;

- з питань дисципліни, які сприяють розвитку аналітичних здібностей, творчого мислення слухачів і поглибленню їх теоретичних знань.

При самостійному опрацюванні нового матеріалу рекомендуємо дотримуватися такої послідовності:

1. Підібрати необхідний законодавчий та інструктивний матеріал та уважно ознайомитися з його змістом.

2. Переглянути усі питання теми, яку запропоновано для самостійного вивчення, для того, щоб мати загальну уяву про її зміст; провести логічний зв’язок із вивченим раніше матеріалом, на якому базується дана тема.

3. Здійснити самоперевірку знань, відповідно до переліку питань, що передбачені планом вивчення теми.

Тема 1. Державне регулювання економіки як функція держави План вивчення теми

1. Альтернативні концепції теорії макроекономічного регулювання економіки.

2. Моделі державного регулювання економіки в зарубіжних країнах.

Навчальні цілі

Цілями вивчення теми навчальної дисципліни є: закріплення, поглиблення знань слухачів з питань теоретичних засад державного регулювання економіки; здатність отримувати, аналізувати та систематизувати інформацію з базових питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел, здатність застосовувати знання з питань державного регулювання економіки в зарубіжних країнах, здатність чітко осмислювати нову інформацію та давати її тлумачення, розвиток самостійного мислення.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

1. Альтернативні концепції теорії макроекономічного регулювання економіки

При вивченні цього питання слухачі повинні засвоїти, що державне регулювання національної економіки здійснюється на основі поєднання різних економічних теорій, зумовлених практикою господарювання. В розвитку теорій регулювання економіки фахівці виділяють декілька етапів, які найповніше характеризують певний часовий період господарювання. Першим етапом державного регулювання економіки вважається меркантилізм (XV-XVII ст.), теоретики якого складали рекомендації правителям своїх держав щодо розвитку зовнішньої торгівлі. Вони вважали, щодо збагачення веде перевищення експорту над імпортом, нагромадження золота й срібла. Політика обмеження доступу іноземних купців до внутрішнього ринку через запровадження високого мита доповнювалася заходами щодо стимулювання вивозу готової продукції на зовнішні ринки. На зміну цьому етапу прийшли фізіократи - економічна школа (XVIII ст.), представники якої вважали джерелом багатства працю в сільському господарстві й продукти землі.

Фізіократи вважали, що уряди не повинні втручатися в природний хід економічного життя, а їх завданням є запровадження таких законів, які б відповідали законам розвитку природи.

У другій половині XVIII - початку XIX ст. формується класична теорія регулювання (саморегулювання) економіки. Основним регулятором економічних відносин вони визнавали ринковий механізм, який автоматично встановлює економічну рівновагу між попитом і пропозицією, заперечуючи необхідність втручання держави в економіку.

Часті і глибокі економічні кризи, безробіття породили марксистську теорію регулювання. Ця теорія обґрунтовувала необхідність знищення приватної власності, конкуренції, переконувала в доцільності впливу держави на соціально-економічні процеси з допомогою плану.

Монетаризм пропагує регулювання грошового обігу; теорія раціональних очікувань стверджує, що суб'єкти господарювання без держави приймають оптимальні рішення; теорія «економіки пропозиції» пропагує стимулювання пропозиції, зниження витрат, скорочення податків і соціальних витрат.

Монетаристи вважають, що втручання держави у визначення мінімальної заробітної плати, підтримку цін на сільськогосподарську продукцію тощо посилює негнучкість цін і заробітної плати. Отже, держава, втручаючись в економічні процеси, підриває здатність вільного ринку забезпечувати макроекономічну стабільність.