Лекція 3. Спадкові хвороби обміну. Мітохондріальні хвороби План лекції
Загальна характеристика і класифікація моногенних хвороб.
Каталог генів і генних хвороб В. Мак-Кьюсика.
Спадкові хвороби обміну речовин, їх класифікація.
Симптоми, що вказують на спадкове порушення обміну речовин.
Приклади спадкових хвороб обміну: фенілкетонурія, гіпотиреоз, адрено-генітальний синдром, муковісцидоз
Що таке хвороби накопичення? Глікогенози. Мукополісахаридози. Сфінголіпідози.
Що таке пероксисомні хвороби?
Приклади мітохондріальних хвороб. Особливості успадкування.
Діагностика спадкових хвороб обміну.
Пренатальна діагностика спадкових хвороб обміну.
Принципи медико-генетичного консультування. Діагностика гетерозиготного носійства рецесивних патологічних генів.
Принципи лікування моногенних хвороб: симптоматичне, патогенетичне і етіологічне.
Загальна характеристика і класифікація моногенних хвороб
Моногенні хвороби — це хвороби, обумовлені мутацією одного гена. Загальним для них є спадкування згідно із законами Менделя. Зараз відомо більше 4000 моногенних спадкових захворювань, а загальна кількість менделюючих ознак у людини близько 11 тис.
Етіологією моногенних захворювань є генні мутації. Мутації, які призводять до спадкових захворювань, називаються патологічними. У людини до 3 тис. генів, але моногенних спадкових хвороб значно менше. Це обумовлено тим, що зміна первинної структури більше 50 % білків призводить до загибелі клітин або ранніх ембріонів. Такі білки називаються мономорфними, вони забезпечують основні функції клітини.
Мутації інших генів сумісні з життям, але приводять до моногенних захворювань. Мутації деяких генів летальні для гамет або ембріонів. Летальний ефект мутацій цих генів часто спостерігається до імплантації, що виявляється у вигляді зачаття, що не відбудеться, у фертильних жінок при нормальному статевому житті. Летальні гени можуть бути причиною спонтанних абортів, мертвонароджень, але кількісний внесок генних мутацій в антенатальну і перинатальну загибель нині недостатньо вивчений.
Якщо розвиток ембріона з патологічною генною мутацією не зупинився на ранніх стадіях, то патологічний ген може виявитися:
природженими вадами (в основному, гени, що відповідають за ембріональний розвиток, фактори транскрипції);
порушенням обміну речовин (гени, що кодують ферменти, рецептори, транспортні білки та ін.);
змішаними ефектами.
Класифікація моногенних хвороб (за Н. П. Бочковим, 2001).
В основі класифікації лежить три підходи — генетичні, клінічні, патогенетичні.
Генетична класифікація враховує тип спадкування.
Генетична класифікація моногенних захворювань з урахуванням типу спадкування
Аутосомно- Аутосомно- Зчеплені Мітохондріальні
домінантні (АД) рецесивні (АР) зі статтю
зчеплені зчеплені
з Х-хромо- з Y-хромо-
сомою сомою
домінантні (ХД) рецесивні (ХР)
Патогенетична класифікація включає три групи залежно від того, на що «спрямована» основна патогенетична ланка.
Спадкові хвороби обміну речовин (ферментопатії)
Природжені вади розвитку
Комбіновані стани
Клінічна класифікація враховує, яка система органів або орган уражені. Так, розрізняють моногенні хвороби нервової системи, нервово-м’язові, шкірні, очні, опорно-рухового апарату, ендокринні, крові, серцево-судинної системи, психічні, сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту, легенів та ін.
Клінічна класифікація умовна. Багато захворювань можуть уражати різні органи і системи. Наприклад, при муковісцидозі є форми хвороби з ураженням підшлункової залози і кишкового тракту та легень. При синдромі Марфана спостерігається ураження скелета, серцево-судинної системи і очей. Разом з тим така класифікація зручна для практичних лікарів різного профілю.
Нині розроблені й складніші патогенетичні і клінічні класифікації.
Оскільки при медико-генетичному консультуванні дуже важливо знати тип спадкування для визначення ризику народження хворої дитини, надалі при викладенні матеріалу ми дотримуватимемося генетичної класифікації.