Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модуль4 / Гарячка паппатачі.pdf
Скачиваний:
53
Добавлен:
26.04.2020
Размер:
221.83 Кб
Скачать

2

5 ПАТОГЕНЕЗ

4.1.1Особливості москітів як резервуара гарячки паппатачі

Москіти відрізняються «стрибкоподібним» польотом невисоко над землею. Найбільш часто вони нападають на людей в нічний час. Болючість самого укусу самиць москітів незначна, однак днів через 8-10 на місці укусу з'являється сильний свербіж. Місця кровосмоктання помітні по рожевим папулам, які безслідно зникають через кілька днів після укусу.

Phlebotomus papatasi на шкірі людини під час укусу та харчування кров'ю.

4.1.2Особливості розмноження вірусу в організмі москітів

Після кровосмоктання з кров'ю хворого до кишечнику москіта попадають віруси, які розмножуються там за умови температури навколишнього середовища не нижче +18°С (оптимальна температура +25-30°С). Виплід москітів відбувається в ґрунті, багатому на органічні речовини (місця звалищ, ділянки землі в безпосередній близькості від будинків, які забруднені побутовими відходами). Через 6-8 днів після кровосмоктання віруси проникають у слинні залози комахи, після чого самиця протягом всього життя (2-3 тижня) набуває здатність інфікувати людину. Доказана трансоваріальна передача збудника[10], який може зберігатися в яйцях і личинках москітів у холодну пору року.

4.2Механізм і фактори передачі

Механізм передачі захворювання — трансмісивний. Можлива парентеральна передача вірусів — при переливанні крові або через недостатньо дезінфіковані медичні інструменти. За умови відсутності переносників контакт з хворою людиною небезпеки не представляє.

Сліди укусів москітів на шкірі людини в Єгипті.

4.3Сприйнятливий контингент та імунітет

У зоні помірного теплого клімату сезонність захворювання гарячкою паппатачі відповідає циклу розвитку москітів і має два підйоми: перший — наприкінці травня й до початку червня, другий — с середини липня до першої половини серпня. У субтропічній зоні сезонність не виражена. Сприйнятливість до гарячки паппатачі загальна, природної стійкості не зафіксовано. На ендемічних територіях хворіють переважно діти й приїжджі (серед них можливі навіть епідемії), у дорослих формується певний гомологічний імунітет до того штаму вірусу, що циркулює в даній місцевості й підтримується на високому рівні. Особи, які перехворіли на гарячку паппатачі, вже через 2-3 місяці можуть захворіти при зараженні гетерологічним серотипом вірусу. Один раз перенесене захворювання спричиняє вельми короткочасну несприйнятливість, яка переростає у тривалий напружений імунітет лише після повторних захворювань на гарячку паппатачі.

5 Патогенез

Внаслідок укусу москіта вірус проникає через шкіру або слизові оболонки людини, на місці інокуляції часто істинний первинний афект не виникає, але іноді можлива поява червонуватої цятки або сверблячої папули, оточеною зоною гіперемії, регіональні лімфовузли не збільшуються. Розмноження й накопичення вірусу відбувається швидко. У перші 2 дні вірус із місця впорскування гематогенним шляхом (первинна короткочасна вірусемія) поширюється по всьому організмі й надалі протягом 3-9 днів (інкубаційний період) розмножується в клітинах системи мононуклеарних фагоцитів. Накопичуючись, вірус повторно виходить у кров (вторинна вірусемія), спричиняючи клінічну маніфестацію інфекційного процесу. Маючи нейро- і вазотропність вірус уражає ЦНС, симпатичний відділ вегетативної нервової системи й неве-

Соседние файлы в папке Модуль4