
Модуль1 / Схеми діагн(Чемич)
.pdf
Cхема діагностики та лікування амебіазу (Аmoebiasis)
Епідеміологічний анамнез:
- наявність контакту з хворим на амебіаз; перебування в місцевостях з тропічним або субтропічним кліматом, у населених пунктах із несприятливими санітарними умовами (Крим, Грузія, Вірменія, Туркменістан, Киргизстан); проживання в умовах із незадовільним санітарним станом; вживання води, овочів, фруктів без належної термічної обробки; недотримання правил особистої гігієни
Клінічні ознаки: |
ні |
- кишкова форма: початок поступовий (маловиражені симптоми загальної інтоксикації, температура субфебрильна); помірно виражені болі (більше у правій здухвинній ділянці), бурчання в животі (на 5-7 –й день хвороби), зниження апетиту; понос до 10-20 разів на добу; кал типу “малинового желе” (велика кількість склоподібного слизу з кров’ю); спазм сліпої та висхідної кишки; тенезми, несправжні поклики на низ; невідповідність між кишковими розладами та задовільним самопочуттям.
Позакишкові форми - абсцес печінки: гострий початок, висока гарячка гектичного або неправильного типу, озноби, пітливість, печінка збільшена, болюча; правобічна пневмонія або ексудативний плеврит; абсцес легень: гарячка, біль у грудях,
кашель, кровохаркання, багато харкотиння шоколадного кольору; шкірна форма: у перианальній ділянці, на промежині та сідницях ерозії та виразки (глибокі, з чорнуватими краями, малоболючі, смердючі).
|
- паразитоскопія калу, матеріалу з дна |
|
- |
диференціальний |
діагноз |
із |
||||
|
виразки, харкотиння (тканинна форма |
|
шигельозом, |
балантидіазом, |
||||||
|
амеби при гострому та підгострому |
|
трихоцефальозом, |
гіменолепідозом, |
||||||
|
перебігу хвороби); |
|
|
|
стронгілоїдозом, |
|
гострим |
|||
|
- серологічні методи РНГА, ІФА, РЗК |
ні |
апендицитом, дисбактеріозом, |
НВК, |
||||||
|
(при наростанні титру антитіл у 4 та |
раком товстої кишки, поліпозом товстої |
||||||||
|
|
|||||||||
|
більше разів); |
|
|
|
кишки, вторинними ентероколітами, |
|||||
|
- ректороманоскопія (при кишковій |
|
ехінококозом, |
раком |
печінки, |
|||||
|
формі): виразки діаметром 10-20 мм, |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
краї набряклі, підриті, оточені |
зоною |
|
|
так. Діагноз підтвержено: |
|
||||
|
гіперемії, |
дно |
вкрите |
гноєм, |
|
|
|
|||
|
|
- |
формування остаточного діагнозу |
|||||||
|
некротичими масами |
|
|
|||||||
|
|
|
із визначенням форми, ступеня |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
Лікування: |
|
|
тяжкості, ускладнень |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- госпіталізація хворого; амебоциди: непрямої дії (тетрациклін), прямої (ятрен, дийодохін), тканинні (делагіл, амбільгар, дигідроеметин), універсальні (метронідазол, мератин, фурамід); вітамінотерапія; імуностимулятори; десенсибілізувальні засоби. При шкірній формі: місцеве лікування - 10 % хініафонова мазь
Одужання: виписування
- клінічне одужання; за відсутності паразитів у калі (3 негативних результати аналізу з інтервалом у 2-3 дні)
Диспансеризація:
- спостереження протягом 6-12 місяців; дослідження калу на цисти – щомісяця; медичне обстеження – раз у квартал; санація носіїв – 2 рази на рік; декретована група на диспансерному нагляді – до повної санації
1

Схема діагностики та лікування кишкового альвеококозу (Alveococcosis)
Епідеміологічний анамнез:
- перебування в ендемічних районах, вживання сирої води, лісових ягід;
- обробка шкір песців та інших диких тварин
ні
так. Клінічні ознаки:
|
н |
|
|
- тривалий час |
самопочуття задовільне; правочасткова гепатомегалія, |
болюча, |
|
“кам’янистої” консистенції; непостійний біль ниючого характеру в правому |
|
||
ннннннн |
ні |
|
|
підребер’ї, диспепсичні розлади; в загальному аналізі крові помірна еозинофілія; з |
|
||
часом виражена загальна слабість, нудота, зниження апетиту; жовтяниця, розвиток |
|
||
портальної гіпертензії і міліарного цирозу печінки; кахексія; геморагічні прояви; |
|
||
метастази в легені, головний мозок, нирки, кістки; в загальному аналізі крові – |
|
||
гіпергаммаглобулінемія, гіпоальбумінемія, підвищення ШОЕ, тимолової проби |
|
||
|
|
|
|
|
так, альвеококоз. Верифікація діагнозу: |
|
ні |
так
(РЗК,РНГА)широконевикористовуються,ІФА,ПЛР |
|||
МРТ;серологічніметоди |
УЗД;КТ; |
рентгенографія; |
- |
|
|
|
|
так. Діагноз підтверджено: |
|
ні |
|
|
ускладнень |
||
перебігу, |
тяжкості |
форми, |
|
клінічної визначенням: |
діагнозуз |
||
заключного |
формулювання |
- |
|
|
|
|
|
хронічнимигепатитамирізногоґенезу |
|
віруснимигепатитами, |
сальмонельозом, |
-диференціальнийдіагнозізшигельозом, |
|
|
|
Лікування:
-в умовах стаціонару;
-дієта № 5, № 13;
-хірургічне лікування (резекція печінки);
-альбендазол 20 мг/кг на добу в 2 прийоми на протязі 2-4 років (часто як ускладнення розвивається лейкопенія, агранулоцитоз, токсичний гепатит)
Одужання: виписування
-нормалізаціялабораторнихпоказників -зникненняклінічнихсимптомів;
Диспансеризація:
-не менше 8 років;
-частота обстеження 1 раз у 2 роки
2

Схема діагностики та лікування аскаридозу (Ascaridosis)
Епідеміологічний анамнез:
- праця, пов’язана з землеробством, а також робітники плодоовочевих підприємств, магазинів; - вживання немитих овочів, фруктів, ягід, зелені, некип’яченої
води
ні
так. Клінічні ознаки:
Міграційна фаза: можливі алергічні реакції; |
н |
ннннннн |
-загальнотоксичні прояви: підвищення температури, артралгії, міалгії, загальна слабкість, свербіж, шкірні висипиання;
-ознаки ураження дихальних шляхів:бронхіти, пневмонії, ринофарингіти;
-характерний синдром Лефлера – поєднання нестійких інфільтратів у легенях із
еозинофілією крові; Пізня (кишечна) фаза: зниження апетиту, нудота, відрижка, здуття живота, запори, ні
біль у животі в ділянці пупка; підвищена втомлюваність, поганий сон, зниження пам’яті;
-у дітей можливий розвиток: епілептоїдних судом; затримка психомоторного
розвитку; |
так, аскаридоз. Верифікація діагнозу: |
||
так |
|
|
|
|
|
|
|
-серологічніреакції:РЗК,РНГА,реакціялатекс-аглютинації,ІФА |
|
||||||
|
|
|
-овоскопіявипорожнень,харкотиння; |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
так. Діагноз підтверджено: |
|
|
|
ні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
ускладнень |
|
гастритом, |
алергією, |
медикаментозною |
|||
|
-визначенняформи, |
|
|
|
|
апендицитом,туберкульозом, |
||
|
-формулюваннядіагнозу; |
|
|
|
|
|
ГРВІ,пневмоніями, |
|
|
|
|
із |
діагноз |
диференціальний |
- |
||
|
Лікування: |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
-підлягають госпіталізації хворі з тяжкими ускладненнями;
-вермокс, тіабендазол, декарис, комбантрин;
-десенсибілізувальна терапія;
-вітамінотерапія;
-дезінтоксикаційна терапія( за показаннями)
Одужання: виписування
лікування -тринегативнірезультатианалізуфекалійчерез2-3тижніпісля -клінічнеодужання;
Диспансеризація: |
|
- спостереження протягом 2-3 тижнів; |
3 |
- контрольні дослідження калу |
|
|
|

Схема діагностики та лікування балантидіазу (Balantidiasis)
Епідеміологічний анамнез:
-догляд за тваринами (свиньми, собаками);
-недотримання правил особистої гігієни;
-вживання забрудненої цистами балантидій води, овочів, фруктів та ін. харчових
так. Клінічні ознаки: |
ні |
|
|
|
|
- гострий перебіг: |
|
|
- на початку: гарячка, озноб, головний біль, метеоризм, іноді нудота, блювання; |
|
|
н |
|
ннннннн |
- у розпалі: понос до 15-20 разів на добу, велика кількість калу, він рідкий, смердючий, |
|
|
з домішками слизу та крові, іноді гною; |
|
|
- зниження маси тіла. |
|
|
Хронічний рецидивний балантидіаз: |
|
|
- живіт здутий, болючий у ділянці сліпої та висхідного відділу товстої кишки; |
|
|
- гепатомегалія; |
|
|
- випорожнення 2-3 рази на добу (рідкі, з домішками слизу та крові); |
|
|
- чергування загострень (10-30 днів) та ремісій протягом 3-6 місяців |
|
|
|
|
|
так, балантидіаз. Верифікація діагнозу: |
ні |
|
-паразитоскопія свіжих випорожнень (живі балантидії, які швидко рухаються);
-серологічні реакціїтак. Діагноз: РЗК, преципітаціїпідтвердженов: агарі, мобілізації, ІФА;
-виділення балантидій на середовищі Павлової;
так - ректороманоскопія: вогнищевий або дифузний інфільтративно-ерозивно- виразковий коліт
|
так. |
Діагноз підтверджено: |
ні |
|
|
|||
|
- формулювання діагнозу; |
|
|
|
|
|||
- диференціальний діагноз із НВК, |
||||||||
|
- |
визначенням |
форми, |
|
||||
|
ускладнень |
|
|
шигельозом, |
амебіазом, |
|||
|
|
Лікування: |
|
|
дисбактеріозом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-підлягають госпіталізації всі хворі;
-антибіотики: мономіцин, доксициклін;
-антипротозойні: метронідазол, мератин, тинідазол;
-десенсибілізувальна терапія;
-вітамінотерапія;
-дезінтоксикаційна терапія (за показаннями)
Одужання: виписування
-клінічне одужання;
-три негативні результати аналізу фекалій протягом тижня
Диспансеризація:
)рік на тричі( балантидії на калу дослідження контрольні - ;місяців 124протягом спостереження -

Схема діагностики та лікування ботулізму (Botulismus)
Епідеміологічний анамнез:
- вживання харчових продуктів, особливо консервованих, без достатньої термічної обробки; наявність ран, забруднених землею; порушення санітарногігієнічних та технологічних норм під час розбирання туш тварин
|
так. Клінічні ознаки: |
ні |
|
|
|
|
|
|
|
|
- гострий початок хвороби з нудоти, блювання, проносу; офтальмоплегічний |
|
|
|
|
синдром (сітка, туман, двоїння, неможливість читати, ністагм, птоз, мідріаз, |
|
|
|
|
н |
|
|
ннннннн |
|
анізокорія, стробізм, порушення реакції на світло); фаго-, назо-, |
|
|
|
|
глосоплегічний синдром (сухість у роті, спрага, розлади ковтання, |
парез |
|
|
|
м’якого піднебіння); фоноларингоплегічний синдром (осиплість голосу, |
|
|
|
|
гугнявість, афонія); брадикардія; метеоризм, запори; пониження тонусу м’язів |
|
|
|
|
кінцівок, атаксична хода |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
так, ботулізм. Верифікація діагнозу: |
|
ні |
- біологічна проба (реакція нейтралізації на білих мишах), досліджують кров, блювоту, промивні води, залишки їжі, кал, сечу
так |
так. Діагноз підтверджено: |
||
|
|
|
|
|
|
ботулотоксину,ускладнень |
|
|
типу |
визначеннятяжкості, |
- |
|
|
|
|
ні
- диференціальний діагноз із отруєннями метиловим спиртом, беладоною, грибами, солями цинку,
Лікування:
-протиботулінічні сироватки (типи А, В, Є);
-дезінтоксикаційна терапія;
-левоміцетин;
-антихолінестеразні препарати;
-симптоматична терапія
Одужання: виписування
-зникнення клінічної
Диспансеризація:
- за клінічними показаннями, оглядають спільно окуліст та
невропатолог
5

Схема діагностики та лікування гіардіазу (лямбліозу) (Lambliosis)
Епідеміологічний анамнез:
- вживання харчових продуктів (овочів, фруктів) та води без належної термічної обробки; погані санітарні умови в сім’ях та дитячих колективах, недотримання правил
|
так. |
Клінічні ознаки: |
|
|
|
- початок гострий при масивній інвазії; |
н |
|
ннннннн |
||
|
|
|
|
||
- гостра форма: з’являється нестійке випорожнення без слизу та крові, зниження |
|
||||
апетиту, нудота; метеоризм, бурчання в животі; відрижка газом із сірководневим |
|
||||
запахом. |
|
|
|
|
|
- Хронічна форма: дискінезія кишок гіпоабо гіпермоторного типу; біль у епігастрії, |
|
||||
правому підребер’ї; випорожнення нестійкі (пронос чергується із запором); дискінезія |
|
||||
жовчовивідних шляхів; зниження маси тіла, порушення самопочуття частіше у |
|
||||
дитячому віці; непереносимість молочного цукру |
|
|
|
||
|
так, лямбліоз. |
Верифікація діагнозу: |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
- паразитоскопія: виявлення вегетативних форм лямблій у |
|
|
||
|
дуоденальному вмісті або цист у калі; виявлення |
|
|
||
|
лямбліозних антигенів у випорожненнях (РЕМА, РНІФ); |
ні |
|
||
|
|
|
|
|
|
так |
так. |
Діагноз підтверджено: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тяжкості |
|
|
ступеня |
зазначеннямформи, |
||
|
із |
формулюваннядіагнозу |
- |
|
|
|
|
|
|
Лікування:
ні
- диференціювати з гастроінтестинальною формою сальмонельозу, амебіазом, шигельозом, гострим апендицитом, синдромом мальабсорбції та ін.
- в амбулаторних умовах: протилямбліозні препарати: метронідазол, кліон-Д, трихопол, орнідазол, тинідазол; симптоматична терапія; загальнозміцнювальні препарати; антигістамінні
препарати
Одужання: виписування
- зникнення клінічних проявів; відсутність цист лямблій у дуоденальному вмісті і фекаліях (три негативних аналізи з інтервалом 3 дні)
Диспансеризація:
-медичний нагляд та лабораторні дослідження за декретованими 1 раз у квартал;
-носії з декретованої групи перебувають на обліку до повної санації
6

Схема діагностики та лікування ентеровірусної хвороби (Morbus entero
Епідеміологічний анамнез: |
|
|
|
|
|
- сезонність літньо-осіння; |
|
|
- найчастіше хворіють діти і молоді |
|
ні |
особи; |
|
|
|
|
|
|
|
|
так. Клінічні ознаки:
-ентеровірусна діарея: незначні катаральні прояви (закладеність носа, кашель, гіперемія слизових оболонок ротоглотки), а через 2-3 дні з’являються диспепсичні ознаки (біль у животі, пронос, випорожнення 2-7 разів на добу, сигмоподібна кишка не спазмована).
-Респіраторна (катаральна) форма: підвищення температури, біль у м’язах,
закладеність носа, гіперемія ротоглотки.
- Серозний менінгіт: загальномозковий, гіпертензійний, менінгеальний, лікворний синдроми, вогнищеві зміни.
так - Епідемічні плеврозити (торакальна форма, абдомінальна форма): початок гострий, головний біль, переважання болю в кінцівках, біль посилюється при зміні положення тіла, під час дихання.
-Паралітична (поліомієлітоподібна) форма: мляві парези протягом 2-8 тижнів.
-Міокардит, енцефаломіокардит: ураження головного мозку: гарячка, блювання, діарея, задишка; тахікардія, глухість тонів та інші ознаки міокардиту.
-Епідемічна екзантема: плямисто-папульозні висипання на обличчі, тулубі, що
|
з’являються на 1-2-й день хвороби на тлі гарячки, біль у м’язах. |
|
|
|
|
|
- Геморагічний кон’юнктивіт: почервоніння, крововиливи, свербіж, сльозотеча. |
|
|
|
|
|
- Герпангіна: гіперемія слизової оболонки м’якого піднебіння, дужок, нерідко дрібні |
ні |
|||
|
так, ентеровірусна хвороба. Верифікація діагнозу: |
|
|||
|
помірнийлейкоцитоз,потімлімфоцитоз,еозинофілія |
|
|
||
|
біологічнеядослідженн(миші-сосунці,хом’яки);динаміказмінукрові:напочатку– |
|
|
||
|
ІФА,РЗК,РНГА(збільшеннятитрув4рази);ПЛР; |
цереброспинальноїрідини; |
|
|
|
|
зносоглотки,фекалій,присерозномуменінгіті–з |
виділеннявірусузізмивів |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
так. |
Діагноз підтверджено: |
|
няступетяжкості,ускладнень |
||
поширенняталокалізаціїпроцесу, |
||
діагнозузвизначеннямформи, |
||
клінічного |
формулювання |
- |
|
|
|
Лікування:
ні
- диференціальний діагноз із ГРВІ та грипом, кором, краснухою, аденовірусним фарингітом, вітряною віспою, кишковими інфекціями, поліомієлітом, лімфоцитарним хоріоменінгітом, апендицитом, холециститом, панкреатитом, радикулітом, міозитом, плевропневмонією
- госпіталізація в тяжких випадках та за епідпоказаннями; патогенетична терапія: інтерферон, дезоксирибонуклеаза, дезінтоксикація, регідратація; симптоматична терапія: десенсибілізувальні, протисудомні, седативні; тяжкі та ускладнені форми: глюкокортикоїди - 1-2 мг/кг; серозний менінгіт: люмбальна пункція, дегідратація
Одужання: виписування |
|
Диспансеризація: |
|
|
|
|
|
- зникнення клінічних симптомів; |
|
- за клінічними показаннями |
|
нормалізація лабораторних |
|
7 |
|
|
|
|
|

Cхема діагностики та лікування епідемічного висипного тифу Cхема діагностики та лікування ехінококозу (Echinococcosis)
Епідеміологічний анамнез:
-особливості професійної діяльності (пастухи, працівники тваринницьких ферм, боєнь);
-контакт із травоїдними (олені, лосі);
-контакт із домашніми тваринами (собаки, вівці, кози)
так. Клінічні ознаки:
- період ранніх проявів – загальнотоксичні та алергічні реакції: слабкість, зниження |
|
працездатності, періодичний головний біль; |
|
- алергічні реакції: кропив’янка, свербіж; |
Н |
-період органних ознак: при локалізації в печінці – жовтяниця, біль у правому підребер’ї;при ехінококозі легень – біль у грудній клітці під час дихання, кашель з домішками крові у мокротинні;
-стійкий перебіг, що не піддається лікуванню антибіотиками;
-при ехінококозі головного мозку – картина пухлини мозку
так |
так, ехінококоз. Верифікація діагнозу: |
-клінічний аналіз крові: лейкоцитоз, анемія, ↑ШОЕ, еозинофілія;
-у разі розриву ехінококової кісти виявлення сколексів у харкотинні, фекаліях, сечі при забарвленні за Цілем-Нільсоном;
-рентгенографія, УЗД, КТ, ЯМР, бронхографія, холецистографія, ангіографія, реакція імуноелектрофореза в модифікації;
|
|
|
- реакція Канцоні; ІФА |
|
|
|
ні |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ні |
ні |
|
|
|
|
так. |
Діагноз підтверджено: |
|
|
|
||
|
- |
визначення |
остаточного |
|
- диференціальний діагноз із новоутворенням, |
||||
|
розгорнутого |
діагнозу, |
клінічної |
|
полікістозом, гемангіомою, туберкульозом |
||||
|
форми, тяжкості перебігу, ускладнень |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лікування:
-хірургічне (видалення кісти);
-альбендазол за наявності протипоказань до хірургічного лікування
Одужання: виписування
- зникнення клінічної симптоматики
Диспансеризація:
- за клінічними показаннями
8

Схема діагностики та лікування ешерихіозу (Escherichiosis)
Епідеміологічний анамнез:
-контакт з хворою людиною або бактеріоносіями;
-контакт з тваринами і птахами;
-підвищується ризик захворіти дітям, які знаходяться на ранньому штучному вигодовуванні
так. Клінічні ознаки: |
|
|
|
- дизентерієподібний ешерихіоз: |
н |
|
ннннннн |
|
виражений синдром |
||
- початок гострий, з підвищення температури тіла, |
|
інтоксикації; - колітний синдром.
Холероподібний ешерихіоз:
-температура тіла не підвищується;
-гастроентеритний синдром;
-виражені ознаки дегідратації;
За типом харчової токсикоінфекції:
- раптове підвищення температури, інтоксикація;
- гастроентеритний синдром
так, ешерихіоз. Верифікація діагнозу:
ні
|
так. Діагноз підтверджено: |
|
|
- бактеріологічне дослідження промивних вод шлунка, блювоти, |
|
так |
випорожнень; |
|
- серологічна діагностика (РА з аутоштамом, РНГА з антигеном Е. соli) |
||
|
так. Діагноз підтверджено:
|
тяжкості,ускладнень |
ступеня |
-визначенняформи, |
|
|
ні
- диференціальний діагноз із шигельозом, вірусними діареями, кишковими гельмінтозами, холерою, сальмонельозом
Лікування:
-ентеросорбенти;
-антибактеріальна терапія у тяжких випадках;
-еубіотики;
-ферментні препарати;
-патогенетична терапія (дезінтоксикація, регідратація);
Одужання: виписування
|
негативногобактеріологічногодослідженнякалу |
|
|||||
|
дворазового |
після |
– |
група |
декретована |
- |
|
|
|
-зникненняклінічнихсимптомів; |
|
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
Диспансеризація: |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
||||
|
|
|
бактеріологічнимдослідженнямкалу |
||||
обов’язковимдворазовим |
міс.з |
1 |
протягом |
лікаряКІЗу |
наглядом |
||
під перебувають стаціонару із виписування9після особи декретовані - |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|

Схема діагностики та лікування єрсиніозу (Yersiniosis)
Епідеміологічний анамнез:
- вживання інфікованих продуктів харчування (молочні продукти, овочі, м'ясо, вода);
так. Клінічні ознаки: |
ні |
- гострий початок, гарячка, інтоксикація, біль у животі, діарея, екзантема, міальгії, артралгії, поліаденіт. Гастроінтестинальна форма: гастроентеритний варіант: гострий початок, підвищення температури тіла до фебрильних цифр, тонзиліт, висипка на 3-5-ту добу (макулопапульозна, схильна до злиття, на фоні блідої шкіри), біль у животі, діарея; гастроентероколітний варіант: гострий початок, гарячка, головний біль, слабість, інтенсивний переймоподібний біль у животі, нудота, повторне блювання; через 8-12 годин від початку хвороби діарея, випорожнення буро-зеленого кольору, смердючі, спочатку рідкі, у великій кількості, надалі в незначній кількості з кров’ю, слизом до 10 разів на добу, тенезми, несправжні позиви до дефекації. Абдомінальна форма: гарячка 39-40 0С, але загальний токсикоз виражений помірно, провідний симптом – біль у животі, нудота,
такблювання, діарея, позитивні симптоми подразнення очеревини, апендицит, термінальний ілеїт, мезаденіт. Генералізована форма: виражена інтоксикація, диспепсичні явища, збільшення лімфатичних вузлів, печінки, селезінки, екзантема, вегетативні розлади, хвилеподібний перебіг; змішаний варіант: локальні симптоми та прояви генералізованого перебігу; септичний, септикопіємічний варіанти: гострий початок з гектичної гарячки, озноб, інтенсивне потовиділення, диспепсичні явища, висипка геморагічна, гепатоспленомегалія,
|
поліартрит, |
кардит, пневмонія, пієлонефрит, |
менінгоенцефаліт, одужання довготривале. |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
так, кишковий єрсиніоз. |
Верифікація діагнозу: |
|
ні |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
культуроюзбудника(0,1мл),результатвраховуютьчерез24години |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
4-тижневою |
(білімиши,гвінейськісвинки);внутрішньошкірнапробазаутолізованою |
метод |
|
||||||||||||||
|
РА,РНГА(діагностичнийтитр1:280ібільше);ІФА;біологічний |
серологічнідослідженнякрові: |
|
|||||||||||||||
|
середовищаЕндо,Левіназподальшимінкубуваннямутермостатіпритемпературі20-25С; |
|
||||||||||||||||
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3-5діброблятьпересівиан |
(рН7,4-7,6),кожні |
розчиномглюкози,феноломчервоним |
|
||||||||||||||
|
0,5% |
з |
пептоннійводі |
1% |
в |
(рН7,6)або |
стандартномуфосфатно-буферномурозчині |
|
||||||||||
|
Су |
3-4 |
температурі |
при |
7-28діб |
витримують |
матеріал |
Петерсена-Коха, |
методикою |
|
||||||||
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
блювоти)за |
-бактеріологічнедослідження(крові,калу,сечі,харкотиння,змивівізносоглотки, |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
так. |
Діагноз підтверджено: |
|
|
|
|
|
|
ні |
|
|
|
|||
|
ступінь |
варіант, |
(форма, |
|
діагнозу |
|
- |
диференціальний |
діагноз |
із |
грипом, |
|||||||
|
|
|
псевдотуберкульозом, скарлатиною, вірусними |
|||||||||||||||
|
клінічногорозгорнутого |
визначення |
- |
|
||||||||||||||
|
|
гепатитами, черевним тифом, сальмонельозом, |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
шигельозом, |
ревматизмом, |
поліартритом, |
|||||
|
так |
|
|
|
Лікування: |
|
|
|
|
сепсисом, хірургічними захворюваннями черевної |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ні
- госпіталізація в інфекційне відділення, при легкому перебігу – лікування вдома; дієта № 4; антибактеріальні препарати (левоміцетин, тетрациклін, фторхінолони, бактрим, фуразолідон); патогенетична терапія; гормональна терапія при генералізованій формі; симптоматична терапія при артралгіях, осалгіях
Одужання: виписування
- зникнення клінічної симптоматики, нормалізація лабораторних показників, два негативних результати бактеріологічного дослідження калу
Диспансеризація:
10