
- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Методологічні основи проектування машин
- •1.1. Проблеми створення машин і обладнання
- •1.2. Основні вимоги до машин
- •1.3 Машина як система
- •1.4. Процедурна модель проектування
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Загальні питання створення машин.
- •2.1. Жорсткість. Критерії жорсткості
- •2.2. Конструктивні способи підвищення жорсткості
- •2.3. Зменшення маси та металомісткості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Проектування зварних конструкцій
- •3.1. Види зварювання
- •3.2 Види зварних з’єднань
- •3.3. Розрахунок зварних з’єднань
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Проектування та розрахунок елементів машин
- •4.1. Розрахунок деталей машин на міцність
- •4.2. Розрахунок на опір втомленості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Проектування опор валів і вісей
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Матеріали деталей підшипників
- •5.3. Рекомендації по вибору підшипників
- •5. 4. Критерії роботоздатності підшипників. Підбір підшипників кочення за динамічною і статичною вантажепідйомністю
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Приводи машин
- •6.1 . Умови роботи і вимоги до приводів
- •6.2 Методика вибору оптимальних параметрів приводу
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Виготовлення основних елементів машин. Технологічність конструкцій та деталей машин і механізмів.
- •7.1 Технологічність конструкції машин
- •7.1. Технологічність конструкції деталей машин
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Проектування технологічних процесів складання вузлів машин
- •9.1. Основні поняття термінології процесу складання
- •9.2. Вихідні дані, потрібні для розробки технологічних процесів складання. Послідовність проектування процесу збирання
- •9. 4. Організаційні форми складання
- •9.5. Характеристика методів складання
- •9.6. Створення технологічних процесів складання
- •9.7. Критерії оцінки запроектованих технологічних процесів складання
- •9.8. Забезпечення технологічності виробу за умови різних схем його збирання
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 10 Технологія виготовлення машин.
- •10.1. Вимоги до конструктивного оформлення деталей і вузлів
- •10.1.1. Вимоги до заготівельних процесів
- •10.2.. Загальні вимоги, що ставляться технологією механічної обробки, до конструкції елементів машини
- •10.3. Технологічні вимоги до поверхонь деталей
- •Питання для самоконтролю
- •10.3. Технологічні процеси виготовлення типових деталей
- •10.4. Технологія виготовлення деталей типу круглих стержнів
- •10.4.1. Класифікація валів і методи виробництва заготовок
- •10.4.2. Характеристика способів зовнішнього шліфування вала
- •10.4.3. Особливості технологічних завдань під час виготовлення важких валів
- •10.4.4. Технологія виробництва гладких валів і виробів з центральними отворами
- •Питання для самоконтролю
- •10.5.Обробка корпусних деталей
- •10.5.1.. Матеріали й види заготовок
- •10.5.2.. Вибір і обробка базових поверхонь
- •10.5.3. Технологічний процес обробки корпусних деталей
- •10.5.4. Обробка площин корпусних деталей
- •10.5.5.. Технологічне обладнання для обробки базових і основних отворів
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 4.3. Обробка концентричних деталей типу втулок
- •4.3.1. Різновид концентричних деталей типу порожнистих циліндрів та види заготовок
- •4.3.2. Технологічні завдання під час обробки втулок
- •4.3.3. Вплив похибки на допуски лінійних розмірів концентричних деталей
- •4.3.4. Технологічні схеми обробки втулок з урахуванням виду заготовки
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 4.4. Основні напрямки подальшого розвитку технологічних методів машинобудівного виробництва
- •4.4.1. Розробка й впровадження високоефективної та маловідходної технології отримання заготовок
- •4.4.2. Розвиток і удосконалення процесів механічної обробки та складання виробів
- •4.4.3. Автоматизація розробки технологічних процесів з використанням еом
- •4.4.4. Взаємозв’язок конструкції машини з технологічними аспектами її виробництва
- •Запитання для самостійного контролю
- •Тема 10. Стандарти на оформлення документації
- •10.1 . Єдина система конструкторської документації
- •10.1.1. Позначення параметрів шорсткості за госТом 2. 309-73 та з урахуванням змін № 3 до госТу 2.309–73 від 2005-07-01
- •10.2. Відхилення та допуски розташування поверхонь
- •10.3. Сумарні допуски форми та розміщення поверхні
- •10.4. Позначення на кресленнях відхилень форми і розташу-
- •10.5 Позначення матеріалів
- •10.6. Позначення покриття та термообробки
- •3) Поверхнi, якi пiддаються покриттю або термообробцi, обводять потовщеною штрих пунктирною лiнiєю на вiдстанi 0,8-1мм вiд контуру.
- •Література
Запитання для самостійного контролю
Які перспективи розвитку ливарного й ковальсько-штампувального виробництва, пов’язаного з розробкою високоефективних маловідходних технологій отримання заготовок деталей?
Назвіть напрямки удосконалення технології механічної обробки заготовок
Які впроваджуються високоефективні методи складання виробів?
У чому полягають переваги використання ЕОМ при розробці технологічних процесів?
Який існує взаємозв’язок між конструкцією машини та технологічними вимогами виробництва?
Тема 10. Стандарти на оформлення документації
Проектування виробу передбачає побудови графічних ізображения : «хто бачить , той двічі читає ». Креслення - більш досконала форма інформації , ніж текстова (« одне креслення краще сотні слів »). Вона лаконічна, образна, наочна, розвиває просторове уявлення .
У загальному випадку , креслення - це графічний конструкторський документ , який містить в залежності від свого призначення відомості про конструкції виробу, розмірах, про взаємне розташування складових частин , про розробку, виготовлення , контроль виробів та установку його на місці застосування . Відносним недоліком креслення можна вважати наявність у ньому спеціальних символів і необхідність знання правил креслення , які встановлюються стандартами Єдиної системи конструкторської документації ( ЕСКД ) .
10.1 . Єдина система конструкторської документації
Стандартизація правил виконання конструкторської документції почалася в нашій країні в 20 -х рр. . ХХ ст . , Коли були створені перші 14 стандартів , що визначили основні правила виконання креслень -розміри форматів , масштаби , розташування проекцій , розрізи і т.п. Наприкінці 1940 -х рр. . збірник « Креслення в машинобудуванні » включав в себе
22 стандарту . У 1950 р. була створена « Система креслярського господарства» з 17 стандартів , що містять правила обліку, зберігання та внесення взмін в стандарти . І тільки в 1965 р. було прийнято рішення про створення ЕСКД на вироби машино -та приладобудування . Число державних стандартів ЕСКД постійно поповнюється , а їх зміст оновлюється.
10.1.1. Позначення параметрів шорсткості за госТом 2. 309-73 та з урахуванням змін № 3 до госТу 2.309–73 від 2005-07-01
Вимоги до шорсткості поверхні встановлюють без урахування дефектів поверхонь (подряпини, раковини і т. п.). Якщо у цьому виникає необхідність, їх указують окремо.
Згідно з ГОСТом 2789-73, шорсткість поверхонь позначають на машинобудівних кресленнях за певною структурою (рис.10.1).
Знак повинен дотикатися вершиною до контуру поверхні виробу або виносної лінії. Полка знака може бути відсутня, якщо не вказуються пункти 4, 5 або в.
Нове позначення введено відповідно до змін, які були прийняті Міжнародною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації у 2002 році (за ухвалення проголосували національні органи Вірменії, України, Молдови, Казахстану, Таджикистану, Росії, Білорусії, Киргизії, Узбекистану). В Україні нове позначення введено в 200507-01 (рис. 9.4).
У разі підвищених вимог до шорсткості та якості обробки поверхонь встановлюються додаткові вимоги до напрямку нерівностей. На кресленнях умовні позначення напрямку нерівностей (ГОСТ 2.309-73) за потреби позначають спеціальними знаками ( табл. 10.1).
Рис. 10.1 Позначення шорсткості згідно з ГОСТом 2789-73:1 - параметр (параметри) шорсткості; 2 - знак шорсткості; 3 - полка знаку шорсткості; 4 - вид обробки поверхні та (або) інші додаткові вказівки; 5 - базова довжина згідно з ГОСТом 2789-73;
6 - умовне позначення напрямку нерівностей.
Рис.10.2. Позначення шорсткості згідно зі змінами 2005-07-01:
1 - параметр (параметри) шорсткості; 2 - знак шорсткості; 3 - полка знаку шорсткості; 4 - вид обробки поверхні та (або) інші додаткові вказівки; 5 - базова довжина згідно з ГОСТом 2789-73; 6 - умовне позначення напрямку нерівностей.
Залежно від методу обробки шорсткість позначається одним із трьох знаків:
Таблиця10.1. Напрями нерівностей та їх позначення згідно з ГОСТом 2.309-73 зі змінами № 3
Базову довжину в позначенні шорсткості поверхні не вказують, якщо визначення значень параметрів Ra і Rz повинно проводитися в межах базової довжини, що відповідає вищевказаним значенням.
Позначення шорсткості, яка є однаковою для частини поверхонь виробу, може бути поміщене в правому верхньому кутку креслення разом із умовним позначенням (V). Це означає, що всі поверхні, на зображення яких не нанесено позначення шорсткості або знак 'У , повинні мати шорсткість, указану перед умовним позначенням. Розміри знаку, взятого в дужки, повинні дорівнювати розмірам знаків, нанесених на зображенні.
Значення декількох параметрів шорсткості поверхні записують зверху вниз у такій послідовності: параметр Яа - до 0,1 мкм; параметр кроку нерівностей профілю Бт - від 0,063 до 0,040 мм; на базовій довжині - 0,8 мм; відносна опорна довжина профілю складає /50 80 +10 % на довжині 0,25 мм.
Значення параметра Яа не перевищує 0,63-0,40 мкм параметра на базовій довжині 0,25 мм; відносна опорна довжина профілю складає /4060 на довжині 2,5мм____________________________________________.
Приклади розміщення позначення шорсткості на лініях контуру деталі, виносних лініях, на поличках ліній-виносок, а якщо не вистачає місця, допускається розміщення позначень на розмірних лініях або на їх продовження: