10.5.Обробка корпусних деталей

Корпусні деталі призначені для монтажу в них механізмів машин. Прикладом цього виду деталей можна відзначити корпуси редукторів різного типа, коробки швидкостей, блоки циліндрів двигунів компресорів та ін. Для корпусних деталей характерна наявність систем точно оброблених отворів, координованих між собою й відносно площин.

Серед усієї різноманітності корпусних деталей можна умовно виділити два їх різновиди: призматичного й фланцевого типу. Для деталей першого типу характерна наявність розвинених зовнішніх площин і основних отворів на кількох осях. У деталей фланцевого типу площини звичайно є торцевими поверхнями основних отворів і мають виточки чи западини, що визначають їх обробку точінням. Вказані деталі за умовами складання часто виконують рознімними в діаметральній площині основних отворів (наприклад, корпуси редукторів) або з від’ємною кришкою, де монтується друга опора вала (наприклад, картери роздатних коробок).

При обробці корпусних деталей повинні бути забезпечені в установлених межах: паралельність та перпендикулярність осей основних отворів відносно одного щодо іншого та плоских поверхонь; співвісність отворів для опор валів; задані міжосьові відстані; правильність геометричної форми отворів; перпендикулярність торцевих поверхонь до осей отворів; прямолінійність плоских поверхонь.

Технічні умови на виготовлення корпусної деталі встановлюють її точність та поля допусків форми й розміщення поверхонь. Так, неспіввісність отворів допускають в межах половини допуску на діаметр меншого отвору, а їх конусність і овальність не більше 0,5...0,7 поля допуску на відповідний діаметр.

Для циліндричних зубчастих передач з міжосьовою відстанню 50...800мм при різних видах спряжень рекомендується допуск від ±25 до ±280мкм. Міжосьовий кут конічних передач витримують в межах ±18... ±210мкм на довжині твірної подільного конуса 50...800мм. Відхилення черв’ячних передач з міжцентровою відстанню 40...630мм складають ±30... ±210мкм. Непаралельність осей отворів допускається в межах 0,02...0,05мм на довжині 100мм. Відхилення площини прилягання від прямолінійності допускають 0,05...0,20мм,а неплощинність тертьових поверхонь – 0,05мм на всій довжині. Неперпендикулярність торцевих поверхонь до осей отворів допускається в межах 0,01...0,1мм на 100мм радіуса. У рознімних корпусах незбігання осей отворів з площиною розйому допускається в межах ±0,2мм, а при діаметрі розточування більше 300мм - до ±0,3мм.

10.5.1.. Матеріали й види заготовок

Заготовки корпусних деталей відливають із сірого або модифікованого чавуну, вуглецевих сталей, алюмінієвих сплавів або виконують зварюваними із сталі. Найбільш точними є методи лиття по виплавлюваних моделях і в оболонкові форми, але зазначені виробництва більш дорогі порівняно з іншими. Вказані методи застосовують для отримання складних зливок з жорсткими вимогами до точності й шорсткості необроблюваних поверхонь. Так, за виплавлюваною моделлю отримують робочі порожнини складної конфігурації в корпусах відцентрових насосів. Зливки з алюмінієвих сплавів найбільш часто отримують литтям в кокіль з пісчаними стержнями.

При виконанні складних алюмінієвих корпусних деталей (наприклад, блоків циліндрів) литтям під тиском досягається висока точність розмірів, усі отвори отримують в зливки та піддають тільки відділочної обробці. Інколи виявляється доцільним замість однієї складної алюмінієвої відливки виконувати за допомогою лиття під тиском окремі секції, а потом їх збирати методом паяння.

Зварювальні корпуси застосовують замість литтєвих у випадку, коли суттєве значення має зменшення ваги за рахунок можливості отримання товщини стінок на 30...40% тоншими.

Заготовки після дробо- та піскометного очищення підлягають випробуванню на щільність або герметичність. Деталі, що працюють під тиском, після обробки основних поверхонь підлягають повторній гідспробі.

Для успішного протікання технологічного процесу важливе дотримання у заготовках корпусів допусків на розміри, припусків на обробку, а також відсутність дефектів на поверхнях, особливо базових на основі добре поставленого контролю заготовок.