2.4. Зміст плану товарообігу

Товарообіг як сума виторгу (Р) не може охарактеризувати повністю весь процес руху товару. Реалізація товарів безпосередньо пов’язана з товарними запасами на початок і кінець періоду (Зн; Зк), закупівлею – надходженням товарів (Н), іншими каналами вибуття товарів (В); природними збитками (У) і нормованими втратами (О) товарів.

Взаємозв’язок перерахованих показників характеризується формулою:

Зн + Н = Р + О + В + Зк, яку називають балансом товарообігу.

Відповідно до наведеного переліку показників план товарообігу не можна охарактеризувати тільки обсягом продажу товарів, він повинен складатися з наступних розділів:

- реалізації (продажу) товарів – загальний обсяг і продаж за товарними групами (структура товарообігу), складом обороту за видами і формами продажів, структурними одиницями;

- товарні запаси і товарооборотність в цілому по підприємству і по окремих товарах;

- розрахунок товарного забезпечення і надходження (закупівля) товарів по кожній товарній групі і в цілому по підприємству (рис. 2.2).

Загальний обсяг товарообігу

РОЗДІЛИ:

План продажу

План по товарних групах (структура товарообігу)

Розподіл плану за структурними одиницями

Нормативи запасів по товарних групах

Планування товарних запасів і товарооборотністі

Загальний норматив товарних запасів по підприємству

Норматив запасів за структурними одиницями

Розрахунок потреби в товарах за товарними групами

План товарного забезпечення і надходження товарів

Розрахунок потреби в товарах по підприємству

Розрахунок джерел формування товарного забезпечення

Визначення плану надходження (закупівель) за товарними групами

Рис. 2.2. Розділи і показники плану товарообігу підприємства

2.5. Управління товарообігом торговельного підприємства

Завдання, основні принципи і етапи управління товарообігом. Управління товарообігом – це процес впливу на товарообіг, його обсяг, склад, структуру, товарне забезпечення для досягнення поставленої мети.

Завдання управління товарообігом:

• дотримання взаємозв’язку темпів розвитку товарообігу з розвитком регіонального споживчого ринку і змінами його кон’юнктури;

• визначення обсягів реалізації товарів, необхідних для отримання торговельним підприємством цільової суми прибутку;

• забезпечення в процесі управління товарообігом ефективного використання наявного ресурсного потенціалу;

• розробка асортиментної політики підприємства, планування асортиментної структури товарообігу відповідно до попиту покупців, потреб ринку;

• забезпечення функціонального призначення товарообігу в економіці підприємства.

Товарообіг є процесом і показником, що забезпечує підприємство доходами, прибутком та його фінансову стійкість, платоспроможність і конкурентоздатність.

Процес управління товарообігом базується на наступних принципах:

* програмно-цільовий підхід, відповідно до якого розвиток товарообігу повинен бути орієнтований на досягнення чітко визначеної мети і розробленої відповідно до неї програми реалізації товарів;

* принцип науковості, вимогою якого є постійне удосконалення методології аналізу і планування товарообігу на основі використання сучасних технологій: економіко-математичного моделювання, побудови імітаційних та оптимізаційних моделей, кількісного вимірювання впливу негативних чинників внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства;

* принцип безперервності, дотримання якого передбачає взаємозв’язок поточних і перспективних завдань в управлінні товарообігом.

З урахуванням генеральної мети, завдань і принципів формується система управління товарообігом у торговельному підприємстві, конкретний зміст і послідовність його здійснення.

Початкові передумови й етапи розробки стратегії управління товарообігом. Розробка стратегії управління товарообігом підприємства здійснюється, виходячи з мети діяльності підприємства і забезпечення необхідних темпів розвитку торговельного підприємства, якнайповнішого задоволення попиту споживачів, розширення їх контингенту. Стратегія розвитку виявляється в розробці конкретних завдань. Розробка стратегії управління товарообігом на підприємстві здійснюється в декілька етапів, суть і зміст яких полягає в наступному.

На першому етапі передбачається формування інформаційної бази. Джерелами отримання необхідної інформації є бухгалтерські і статистичні звіти, а саме: форма № 1 «Баланс» і доповнення до нього, форма № 3-торг «Звіт про продаж і залишки товарів», форма № 5-торг «Звіт з праці», форма № 7-торг «Звіт про розвиток торговельної мережі», торговельно-фінансовий план.

На даному етапі враховується внутрішнє і зовнішнє середовище підприємства.

Внутрішнє середовище передбачає стан ресурсного потенціалу підприємства, обсяг і склад товарообігу, закономірності й тенденції його розвитку; чинники, що впливають на обсяг і склад товарообігу.

Зовнішнє середовище характеризується формами державного регулювання споживчого ринку, соціально-економічним розвитком держави і конкретного регіону, станом товарної пропозиції і тенденціями його розвитку, ціновою, асортиментною і маркетинговою політикою, районом діяльності підприємства і змінами в ньому тощо.

На другому етапі здійснюється аналіз стану реалізації товарів даним підприємством. Аналізується обсяг, склад і структура обороту, виявляються тенденції розвитку і чинники, що впливають на товарообіг, вивчається ритмічність і сезонність реалізації окремих товарів, оцінюються причини відхилень від планових завдань.

Третій етап пов’язаний з визначенням цілей подальшого розвитку товарообігу підприємства, а саме:

а) орієнтація на попит, що передбачає досягнення обсягу і формування структури товарообігу з урахуванням можливостей даного сегмента споживчого ринку і змін в його кон’юнктурі;

б) орієнтація на ресурсозабезпеченість передбачає досягнення обсягу і формування структури товарообігу при максимальній ефективності використання наявного ресурсного потенціалу підприємства.

Четвертий етап – обґрунтування обсягу і структури товарообігу.

П’ятий етап – збалансування необхідного і можливого обсягу товарообігу.

Шостий етап – контроль за виконанням планових завдань.