1.2. Торгівля в системі ринкових відносин

Торгівля – це галузь економіки країни, яка спеціалізується на реалізації товарів. Торгівля внутрішня (оптова, роздрібна) і зовнішня (експорт, імпорт).

Внутрішня торгівля - це галузь національної економіки, особливий вид господарської діяльності. Вона є головною ланкою в системі споживчого ринку товарів і послуг як складова частина споживчого ринку, як активний його учасник і організатор ринкових відносин.

Значення торгівлі виявляється в її двох функціях:

- функція реалізації, створеної у виробництві продукції;

- функція доведення товарів до споживачів.

Суть першої функції полягає в тому, що торгівля реалізує створену у сфері виробництва продукцію і цим самим забезпечує безперервність процесу суспільного відтворення.

Друга функція торгівлі полягає в тому, що вона задовольняє потреби населення в різних продуктах, одязі, взутті, предметах побуту тощо. Відомо, що понад 80 % усіх товарів населення придбаває в торгівлі.

У процесі виконання своїх функцій торговельні підприємства надають різні торгові послуги. Успішний розвиток торгівлі робить великий вплив на економіку держави.

Своєчасна реалізація товарів забезпечує повернення коштів, витрачених на виробництво продукції, і створює базу для чергового виробничого циклу. Торгівля може прискорити і уповільнити розвиток економіки держави. Торгівля впливає на формування фонду споживання. Чим повніше задовольняється попит, тим кращим буде фонд споживання і в цілому рівень життя населення.

Поганий стан торгівлі, дорожчання процесу реалізації товарів негативно впливають на економіку країни.

Об’єктом, полем діяльності торгівлі є товарообіг, купівля-продаж товарів, рух товару, а також обслуговування покупців у процесі продажу товарів і надання послуг у період післяпродажної експлуатації технічно складних товарів.

Торгівля опосередковує всі економічні зв’язки ринкового господарства, кругообіг капіталу і процес відтворення. Для того, щоб здійснювати продаж товарів, торгівля виконує специфічні, технологічні і господарські операції, спрямовані на доставку і зберігання товарів, підготовку їх до продажу і ведення самого процесу продажу.

Внутрішня торгівля є однією з найважливіших сфер життєзабезпечення населення. З її участю вироблені товари одержують визнання споживачів, здійснюється ринкове узгодження товарної пропозиції і купівельного попиту.

Внутрішня торгівля включає оптову, роздрібну торгівлю і ресторанне господарство.

Оптова торгівля здійснює продаж товарів великими партіями для виробничого споживання або перепродажу, забезпечує товарами роздрібну торгівлю.

Роздрібна торгівля - це продаж товарів одиничними предметами або їх невеликою кількістю кінцевому споживачу - населенню. Цей процес є завершальною ланкою руху товарів у сфері обігу.

У чистому вигляді суть торгівлі - це купівля заради продажу.

Відомо, що внутрішня торгівля слугує орієнтиром для визначення зовнішньоекономічної політики, особливо в довгостроковій перспективі. Перед внутрішньою і зовнішньою торгівлею стоять такі стратегічні цілі, як сприяння формуванню стабільного внутрішнього ринку, розвиток вітчизняного виробництва і підвищення конкурентоздатності вітчизняної продукції, оптимальне поєднання експорту й імпорту.

Торгівля є джерелом надходження грошових коштів у процес грошового обігу, відіграє важливу роль у фінансовій стабільності держави. Податок на додану вартість і акцизи - це елементи ціни, які стягуються при кожній операції купівлі-продажу і безпосередньо надходять до державного й місцевого бюджетів.