Склярова Ольга Сергеевна

olgaskl87@mail.ru

Для получения зачёта необходимо:

1. Проанализировать учебный материал

2. Ответить на вопросы указанные после каждой темы

3. Подготовить презентации по 2 темам в соответствии с лекционным материалам.

Тема 1. Ринок споживчих товарів і послуг

1. Поняття ринку споживчих товарів і послуг, характеристика його елементів, види ринків, показники оцінки стану і розвитку ринку.

2. Торгівля в системі ринкових відносин.

3. Торговельне підприємство як суб’єкт ринкових відносин.

4. Правовий статус торговельного підприємства.

5. Організаційно-економічні особливості функціонування різних типів торговельних підприємств.

6. Торговельне підприємство в умовах конкуренції.

7. Державне регулювання діяльності торговельних підприємств.

8. Сутність і зміст економічної роботи в торговельному підприємстві.

Питання для перевірки знань.

Тестові завдання з теми: «Ринок споживчих товарів і послуг».

Ключові слова і поняття: ринок, елементи ринку, види ринку, торговельне підприємство, суб’єкт і об’єкт ринкових відносин, внутрішня торгівля, роздрібна торгівля, місія підприємства, юридична особа, правовий статус підприємства, спільне підприємство, мале підприємство, асоціації, концерни, кооперативи, торговельно-виробничі фірми, галузева і міжгалузева конкуренція, планово-економічна робота; аналіз господарської діяльності

1.1. Поняття ринку споживчих товарів і послуг, характеристика його елементів, види ринків, показники оцінки стану і розвитку ринку

Існує декілька визначень «ринку». З організаційно-технічного боку – це місце реалізації товарів і послуг.

Ринок – це сфера взаємодії попиту, пропозиції і цін на товари.

Ринок – це економічні відносини, які виникають у процесі реалізації товарів, що забезпечують взаємозв’язок споживання, представленого попитом, і виробництва, представленого товарною пропозицією, сукупністю актів купівлі-продажу.

Ринок – система відносин господарюючих суб'єктів з приводу обміну товарів, основана на економічній свободі.

Товарний ринок (ринок товарів і послуг), як важливий механізм економічного розвитку держави, може ефективно опосередковувати задоволення потреб населення і виробництва, якщо базуватиметься на механізмі переливу капіталу і праці в ті сфери, де високі платоспроможний попит і ціна, тобто на механізмі підтримки конкуренції.

Основа ринкової діяльності - процес обміну товарів як еквівалентів. Щоб функціонувати, ринок повинен мати відповідний механізм (організацію). Основні елементи ринкового механізму: ціна, попит і пропозиція. Співвідношення попиту і пропозиції визначають ціну товару на ринку. Ціна несе інформацію про стан ринку для споживачів і виробників, зумовлюючи тим самим поведінку господарського суб’єкта на ринку. Цей процес формує рух товарної маси і зустрічний рух коштів. У відносини купівлі-продажу вступають суб’єкти ринку - продавці і покупці.

Попит – суспільна потреба в товарах і послугах, забезпечена платіжними засобами. Платоспроможний попит населення – це реальний попит на товари і послуги, який визначається наявністю коштів у покупців.

Пропозиція - зазвичай розуміється як сукупність товарів і послуг, які можуть бути реалізовані на ринку. Співвідношення між попитом і пропозицією – один з ціноутворюючих чинників. Перевищення попиту над пропозицією сприяє підвищенню цін, і навпаки, перевищення пропозиції над попитом спонукає зниження цін.

Ціна – грошовий вираз вартості товару. У ринковій економіці ціна складається під впливом попиту і пропозиції, а також інших чинників кон’юнктури. Як невід’ємна категорія товарного господарства, вона покликана виконувати такі функції:

* опосередковувати задоволення суспільних потреб і здійснювати зв’язок виробництва та споживання;

* забезпечувати відшкодування затрат необхідної і додаткової праці на виробництво і обіг продукції;

* забезпечувати матеріальні стимули до праці з урахуванням її якості, кількості і корисності;

*направляти розподіл виробничо-фінансових ресурсів по сферах економіки.

Види ринків. Ринки споживчих товарів класифікуються за об’єктом купівлі-продажу, за типом покупців, за територіальною ознакою, організаційними формами, видом конкуренції (рис. 1.1).

Залежно від об’єктів купівлі-продажу загальний ринок ділиться на ринок товарів і послуг (товарів народного споживання), ринок засобів виробництва і фінансовий ринок.

Структура всіх цих ринків надзвичайно різноманітна, і кожному з них властиві свої інститути, які забезпечують економічні зв’язки між продавцями та покупцями.

Об’єктом відносин купівлі-продажу є товар, споживчі, мінові і вартісні властивості якого здійснюють вплив на процес товарно-грошового обігу і створюють цілу систему товарних ринків.

За видами реалізованих товарів і товарних груп споживчий ринок ділиться на ринок продовольчих товарів, ринок непродовольчих товарів. Кожний з них являє собою сукупність ринків окремих товарів: м’ясних, рибних, молочних продуктів, кондитерських, хліба і хлібобулочних виробів, ринок тканин, швейних виробів тощо.

У свою чергу кожний із вказаних видів ринку підрозділяється на оптовий, роздрібний, біржовий, аукціони. Крім того, окремими дослідниками диференціюються ринки за формами власності, а також за організаційними формами, ринок організований і неорганізований.

Виділяються окремі ринкові суб’єкти за формами власності і формами торговельного процесу, що дозволяє конкретизувати різні джерела формування товарної пропозиції, особливості механізму ціноутворення, канали руху товару, типи покупців, специфіку формування і розподілу прибутку.

Ринки діляться залежно від типу покупця на оптовий ринок, де покупцями є виробники продукції і колективні споживачі (державні установи); торговельно-посередницьких послуг, роздрібний споживчий ринок, де покупцем є населення як кінцевий споживач, що купує товар для особистого споживання і для домашнього господарства.

За територіальною ознакою розрізняють ринок республіканський, регіональний, обласний, районний, ринок населеного пункту.

Показники оцінки стану і розвитку ринку. Ринок характеризується своєю місткістю, тобто розміром реалізованих товарів у кількісному і вартісному вимірах. Для оцінки місткості ринку використовують обсяг товарообігу, його товарну структуру, склад товарообігу за різними соціально-економічними ознаками.

Показники, що використовуються для характеристики ринку, складають цілу систему, яка включає п’ять груп показників:

1. Показники ринкової ситуації (масштаб і тип ринку, ринкові пропорції, ділова активність, стійкість ринку, циклічність розвитку ринку).

2. Показники цін (рівень, структурна зміна, хиткість співвідношення, територіальні відмінності цін);

3. Показники руху товарної маси (рух товару, товарообіг, товарні запаси, товарооборотність).

4. Показники ринкової інфраструктури (торговельно-збутові і складські підприємства; торговельні площі, техніка і устаткування; транспортні засоби; засоби зв’язку та інформаційного забезпечення; чисельність торговельних працівників).

5. Показники соціально-економічної ефективності ринкової діяльності (соціальний ефект, економічний ефект, економічна ефективність).