Тема 3. Механізм забезпечення економічної безпеки підприємства

1. Сутність механізму забезпечення економічної безпеки підприємства

2. Формування системи пріоритетних інтересів підприємства

1. Сутність механізму забезпечення економічної безпеки підприємства

Механізм забезпечення економічної безпеки підприємства розглядається як сукупність управлінських, економічних, організаційних, правових і мотиваційних способів гармонізації інтересів підприємства з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища. За допомогою механізму, а також з урахуванням особливостей діяльності підприємства забезпечується отримання прибутку, величина якого буде достатня для перебування підприємства в економічній безпеці.

Формування механізму економічної безпеки підприємства повинно ґрунтуватися на відповідній концепції, основними моментами якої є:

1. механізм забезпечення економічної безпеки підприємства повинен враховувати різні інтереси підприємства, оскільки обмеження економічних інтересів підприємства може суттєво позначитися на його стійкості та конкурентоспроможності.

2. в основу побудови механізму забезпечення економічної безпеки підприємства повинна бути покладена науково-обгрунтована концепція, яка, з одного боку, базується на теоретичних підходах до економічної безпеки підприємства, а з іншого - враховує особливості його діяльності. Концепція економічної безпеки підприємстві передбачає, що керівництвом підприємства повинна бути сформульована система його пріоритетних інтересів, виявлено інтереси взаємодіючих з ним суб'єктів зовнішнього середовища й обрані такі форми та способи гармонізації або узгодження цих інтересів, щоб результати взаємодії підприємства з цими суб'єктами забезпечили його прибуткову роботу.

Принципи формування механізму економічної безпеки підприємства: наявність наукового обґрунтування економічної безпеки підприємства, врахування різноманітності інтересів підприємства, врахування інтересів суб'єктів зовнішнього середовища, які взаємодіють з підприємством.

У внутрішньому середовищі суб'єкта господарювання для формування механізму забезпечення економічної безпеки підприємства здійснюються такі дії: прийняття управлінських рішень, формування інформаційних полів, проведення аналітичних і прогнозних робіт; виконання ряду економічних розрахунків і оцінка їх результатів.

Механізм забезпечення економічної безпеки підприємства повинен вирішувати такі завдання:

1. забезпечення відповідності місії підприємства та стратегічних завдань його діяльності системі пріоритетних інтересів підприємства;

2. визначення й оперативне коригування пріоритетів у діяльності підприємства та створення умов для їх реалізації;

3. забезпечення відповідності обсягу продажів підприємства його ресурсному потенціалу та місткості ринку;

4. зниження ризику в діяльності підприємства;

5. забезпечення зацікавленості персоналу в ефективній діяльності підприємства;

6. визначення настання фази неефективного розвитку підприємства;

7. забезпечення внутрішньої збалансованості в діяльності підприємства;

8. створення гнучкої системи резервування ресурсів.

2. Формування системи пріоритетних інтересів підприємства

Відправною точкою формування механізму забезпечення економічної безпеки підприємства є визначення системи пріоритетних інтересів підприємства та її гармонізація з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища.

Система пріоритетних інтересів підприємства постійно змінюється під дією таких факторів: з часом, зі зміною поведінки взаємодіючих з підприємством суб'єктів зовнішнього середовища, з загальними змінами, що відбуваються у зовнішньому середовищі, з втратою актуальності інтересів підприємства, з появою нових, раніше відсутніх інтересів.

Формування системи пріоритетних інтересів підприємства - це трудомісткий і складний процес, що вимагає залучення фахівців підприємства, зайнятих у всіх функціональних областях його діяльності, координації їх роботи в часі, ретельного та всебічного аналізу результатів праці.

Формування системи пріоритетних інтересів підприємства має такий алгоритм розробки.

Перший етап - це формулювання системи інтересів підприємства, яке здійснюється на основі результатів аналізу взаємозв'язків із суб'єктами зовнішнього середовища. При формулюванні інтересів підприємства дуже важливо врахувати часовий аспект, тобто повинні бути сформульовані не тільки поточні, а й стратегічні інтереси підприємства. Основними вимогами при формулюванні інтересів підприємства є чіткість і однозначність формулювання.

Другий етап - це виділення пріоритетних інтересів підприємства. Пріоритетні інтереси виділяються на основі їх рейтингу в групах, які формуються за функціональною ознакою. В систему пріоритетних інтересів підприємства повинні ввійти ті з них, які мають найвищий рейтинг у своїх групах.

Сформульовані за функціонально-партнерською ознакою інтереси підприємства після ретельного та всебічного аналізу повинні отримати кількісну оцінку. Оцінка ступеня дотримання інтересів підприємства може бути здійснена такими методами:

1. індивідуальні чи колективні експертні оцінки. Однак експертні оцінки значною мірою залежать від позиції експерта, його кваліфікації, професійної ерудиції та вміння аналізувати та зіставляти безліч фактів.

2. зіставлення показників діяльності підприємства (фактичних і планових) з показниками кількісної оцінки інтересів підприємства. Чим ближче результат такого зіставлення до одиниці, тим повніше дотримуються інтереси підприємства.

Третій етап – це визначення інтересів суб'єктів зовнішнього середовища, з якими взаємодіє підприємство. Правильне формулювання цих інтересів - один з основних елементів механізму забезпечення економічної безпеки підприємства. При формулюванні інтересів суб'єктів зовнішнього середовища, які взаємодіють з підприємством, необхідно використовувати всі можливі джерела інформації.

До джерел інформації про суб'єктів зовнішнього середовища відносять: спільні публікації в пресі; публікації в спеціальній літературі; офіційні звіти науково-дослідних установ; бази даних; неофіційна інформація постачальників, споживачів, банків та інших інститутів фінансового ринку; інформація консультантів, адміністрації підприємств - суміжників; результати проведення ярмарків, конференцій і т.д.

Особливістю інформації про інтереси суб'єктів зовнішнього середовища, взаємодіючих з підприємством, є те, що така інформація може бути неточною. Неточність інформації найчастіше обумовлена небажанням партнерів підприємства повністю розкривати особливості своєї діяльності та свої інтереси.

Четвертий етап - визначення чи відповідають інтереси підприємства інтересам суб'єктів зовнішнього середовища. Для цього підприємства вдаються до смислового аналізу економічних інтересів підприємства.

Смисловий аналіз виконується керівниками та спеціалістами підприємства, оскільки вони мають у своєму розпорядженні всю інформацію про його інтереси, а також добре знайомі з діяльністю партнерів підприємства.

Основне призначення смислового аналізу полягає у встановленні відповідності інтересів. В результаті оцінки цієї відповідності встановлюються або протиріччя інтересів, або їх збіг. Результати смислового аналізу за окремими інтересами в загальному вигляді можуть бути зведені до такого:

1. якщо інтереси підприємства та інтереси суб'єктів зовнішнього середовища збігаються (повністю або частково), то необхідно визначити:

- в якій мірі вони збігаються;

- чи можна розширити сферу збігу інтересів підприємства та взаємодіючих з ним суб'єктів зовнішнього середовища.

2. якщо інтереси підприємства та інтереси суб'єктів зовнішнього середовища не збігаються (повністю або частково), то необхідно визначити чи достатньо чітко, повно й однозначно сформульовані інтереси підприємства та суб'єктів зовнішнього середовища.

3. якщо економічні інтереси підприємства та інтереси суб'єктів зовнішнього середовища суперечать один одному, то необхідно визначити:

- чи мають ці протиріччя принциповий або приватний характер;

- не викликані ці суперечності невірним або неточним формулюванням інтересів підприємства чи суб'єктів зовнішнього середовища;

- чи можна усунути виявлені протиріччя інтересів і якщо можна, то як?

Тобто при проведенні смислового аналізу визначаються можливості розширення сфери збігу інтересів підприємства, характер виявлених протиріч і реальні шляхи їх усунення. Ситуація, коли всі пріоритетні інтереси підприємства збігаються з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища, навряд чи можлива, її можна вважати ідеальним станом співвідношення інтересів, до якого необхідно прагнути, але яке в практичній діяльності підприємства майже не зустрічається.

П'ятий етап - вибір форм гармонізації інтересів підприємства й інтересів суб'єктів зовнішнього середовища. Форми гармонізації системи пріоритетних інтересів підприємства з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища:

- збалансованість інтересів, якщо підприємство і суб'єкт зовнішнього середовища, який з ним взаємодіє, знаходяться в рівних умовах;

- адаптація до інтересів більш сильного партнера.