Тема 10. Адаптація підприємства як засіб забезпечення його економічної безпеки

1. Поняття, види та моделі адаптації

2. Процес адаптації та адаптивна реакція

3. Витрати на адаптацію підприємства до змін у зовнішньому середовищі

1. Поняття, види та моделі адаптації

Адаптація підприємства (з позиції економічної безпеки) - це внесення коректив у внутрішні системи та діяльність підприємства у відповідь на зміни зовнішнього середовища.

Метою адаптації підприємств до факторів впливу зовнішнього середовища є забезпечення економічної безпеки підприємства за допомогою підвищення ефективності використання ресурсів, забезпечення балансу інтересів з суб'єктами зовнішнього середовища, зміцнення або збереження його ринкових позицій для забезпечення конкурентоспроможності продукції.

Адаптація підприємства до змін зовнішнього середовища та пов'язаними з ними впливами факторів зовнішнього середовища може бути параметричною та структурною.

Параметрична адаптація передбачає зміну параметрів внутрішніх систем підприємства, наприклад, освоєння виробництва нової продукції або нової технології, зміна ринків збуту або цінової політики підприємства.

Структурна адаптація передбачає зміну самої структури внутрішньої системи підприємства, поява нових внутрішніх систем, реорганізацію або ліквідацію існуючих. Наприклад, перехід в економіці України до ринкової системи господарювання буквально змусив багато підприємств створити у структурі управління таку внутрішню підсистему, як маркетинг.

Залежно від ролі та значення адаптаційних елементів, а також готовності до адаптивної реакції можна виділити три моделі поводження підприємств, кожна з яких визначає його готовність до адаптації:

1. Активна модель є найбільш адаптованою до ринкових впливів. Підприємство активно шукає та встановлює господарські зв'язки, пристосовує структуру виробництва до вимог ринку, використовує нові підходи в ціноутворенні (тобто встановлення ціни в залежності від можливостей покупців), здійснює пошук інвестицій для впровадження нових програм, які дають швидкий ефект, дотримується твердого режиму економії витрат, активно перебудовує організаційну структуру управління підприємством. При цій моделі темп адаптації високий і великий, охоплює всі сфери діяльності та всі підрозділи.

2. Консервативна модель. Підприємство зберігає традиційні зв’язки, незважаючи навіть на їх неефективність; залишається незмінною структура випуску продукції; триває фінансування розпочатих інвестиційних програм (незважаючи на їх неефективність у сьогоднішніх умовах); залишається практично відсутній режим економії витрат; керівництво намагається цілком зберегти кадровий склад. Тобто зміни в діяльності підприємства відбуваються лише тоді, коли воно, по суті, стоїть перед вибором: або збитки аж до банкрутства, або перетворення, але лише за окремими аспектами діяльності або в окремих підрозділах підприємства. Адаптивна реакція при цій моделі має вимушений і локальний характер. Темп адаптації низький.

3. Змішана модель. Підприємство не обрало остаточної моделі поведінки. За одними ознаками діє згідно моделі консервативного типу, за іншими - за моделлю активної поведінки. Переважають традиційні господарські зв'язки, хоча і починається пошук нових; структура випуску продукції залишається колишньою, але є зрушення в асортименті товарів і послуг; посилюються вимоги до економії витрат. Таким чином, це не модель адаптації, а тільки її загальні принципи та підходи до поведінки підприємства в ринкових умовах. Сама адаптація має вибірковий характер і залежить від виду та ступеня інтенсивності впливу факторів зовнішнього середовища. При інтенсивній дії загальні принципи адаптації реалізуються в діяльності підприємства, а при невисокій інтенсивності – реалізація принципів адаптації носить поверхневий і несистемний характер.

Залежно від факторів усю сукупність адаптивних заходів підприємства можна розподілити на такі групи:

- адаптація підприємства до нововведень;

- адаптація підприємства до змін кон’юнктури ринку;

- адаптація підприємства до соціально-культурних і політико-правових умов.

Кожен вид адаптації передбачає комплекс робіт, пов'язаний з організацією адаптації на підприємстві.

2. Процес адаптації та адаптивна реакція

В адаптації підприємства до впливів зовнішнього середовища виділяються дві складові: адаптивна реакція підприємства та процес адаптації.

Під адаптивною реакцією підприємства на впливи зовнішнього середовища розуміється зміна стратегічних цілей діяльності підприємства або способів досягнення цих цілей, які істотно впливають на взаємовідносини підприємства з зовнішнім середовищем.

Процес адаптації слід розуміти як процес внесення змін у функціонування внутрішніх систем і діяльність підрозділів підприємства, які супроводжують адаптивну реакцію.

Адаптивна реакція та процес адаптації нерозривно пов'язані один з одним, оскільки адаптивна реакція підприємства втрачає сенс без внесення відповідних змін у внутрішні системи та підрозділи підприємства, а ці зміни доцільні тільки у разі зміни стратегічних цілей діяльності підприємства та обраних шляхів і способів їх досягнення.

Класифікація адаптивної реакції підприємства на зміни зовнішнього середовища:

1. за швидкістю реалізації заходів з адаптації:

а) безстрокова – це адаптивна реакція, яка не визначена в часі, практично вона може здійснюватися постійно;

б) термінова адаптивна реакція, що протікає певний час. Вона може бути короткостроковою – заходи з адаптації здійснюються протягом 3 - 6 місяців; середньостроковою - до 1 - 1,5 років, довгостроковою - протягом 1,5 - 2 років.

2. за необхідністю відповідної реакції на зовнішні впливи:

а) вимушена адаптивна реакція – це обов'язкова реакція.

б) індиферентна адаптивна реакція – виникає в тому випадку, коли адаптація підприємства носить необов'язковий характер.

3. за масштабом змін, які здійснюються:

а) велика реакція - виникає у тому випадку, коли зміни відбуваються у всіх внутрішніх системах і підрозділах підприємства або зачіпають їх у тій чи іншій мірі;

б) локальна – зміни відбуваються тільки в одній - двох внутрішніх системах або підрозділах.

4. за ступенем завершеності процесу адаптації:

а) завершена реакція - це та, яка вже дала певний економічний ефект;

б) незавершена реакція - це реакція, за якою ефект не отримано.

5. за рівнем і ступенем планування адаптації:

а) запланована реакція – можлива в тому випадку, коли на підприємстві існує модель адаптації, і в разі необхідності адаптація протікає згідно плану.

б) спонтанна адаптація – всі процеси по реалізації заходів протікають стихійно, результат їх не визначений і непередбачуваний.

6. за необхідністю інвестиційної підтримки:

а) капіталомістка адаптація – вимагає інвестиційної підтримки.

б) некапіталомістка адаптація – не вимагає інвестиційної підтримки.

7. за окупністю витрат на адаптацію:

а) витратна адаптивна реакція – припускає, що витрати на адаптацію підприємства не принесуть прибутку.

б) прибуткова адаптивна реакція – свідчить про можливе отримання прибутку в результаті адаптації підприємства до змін зовнішнього середовища.

8. за часом:

а) стратегічна адаптивна реакція – це передбачувані зміни цілей діяльності підприємства та способів досягнення поставлених цілей у вигляді планів, програм;

б) тактична адаптивна реакція – виступає у формі не дуже значних проектів, для реалізації яких не потрібно великих витрат часу на підготовку і значних обсягів інвестицій.

Зміни у внутрішніх системах підприємства, які є основою адаптації його до впливів зовнішнього середовища, повинні бути своєчасними, економічними, що вимагає гнучкої реакції підприємства, його внутрішніх систем.

Гнучкість реакції підприємства є комплексним поняттям, яке оцінюють за допомогою таких показників:

1. швидкість реакції - це час від моменту початку будь - якого зовнішнього впливу до появи в одній або декількох внутрішніх системах підприємства змін завершеного характеру, тобто прийняття та реалізація всіх необхідних заходів щодо зміни функціонування внутрішніх систем підприємства, що дозволяють забезпечити його ефективну діяльність у змінених умовах.

2. якість реакції означає, що реакція повинна бути своєчасною, тобто від моменту початку дії зовнішнього середовища до появи перших змін не повинно бути великого проміжку часу.

3. економічність реакції означає, що витрати на адаптацію підприємства до змін зовнішнього середовища повинні бути порівнянні з результатами адаптації.

Для досягнення поставленої мети адаптація підприємств до змін зовнішнього середовища повинна протікати відповідно до певних вимог таких, як: безперервність адаптації; диференціація адаптації; системність змін; керованість змін, сумісність змін; інтеграція змін.

Дотримання розглянутих вимог при адаптації підприємства до зміни зовнішнього середовища дозволить забезпечити її високий якісний рівень, гнучкість і відповідність реальним обставинам у діяльності підприємства.

3. Витрати на адаптацію підприємства до змін у зовнішньому середовищі

Всі витрати пов'язані з прийняттям і реалізацією рішень по адаптації підприємства, діляться на такі групи:

- витрати на розробку рішень з адаптації ( );

- витрати на реалізацію цих рішень ( );

- витрати на реалізацію адаптивної реакції підприємства ( );

- витрати на процес адаптації ( ).

Виходячи з того, що мова йде про витрати на адаптацію підприємства, тобто про одну й ту ж величину витрат, можна говорити про справедливість такого рівняння:

, (10.1)

Збалансованість витрат на адаптацію підприємства є одним з інструментів управління адаптацією підприємства.

При оцінці витрат на реалізацію адаптивної реакції підприємства і процес адаптації доцільно оцінити частку витрат на кожну зі складових у загальній величині витрат на адаптацію:

, (10.2)

, (10.3)

де та - відповідно питома вага витрат на реалізацію адаптивної реакції підприємства та процес адаптації;

– загальні витрати на адаптацію.

Витрати на адаптацію підприємства мають різний характер, внаслідок чого їх відшкодування здійснюється за рахунок різних джерел (рисунок 10.1).

часткове покриття витрат

п ереважне покриття витрат

Рисунок 10.1 – Джерела покриття витрат на адаптацію.

Витрати на процес адаптації підприємства відшкодовуються як за рахунок витрат виробництва, так і за рахунок інвестиційних ресурсів. Витрати на реалізацію адаптивної реакції підприємства відшкодовуються переважно за рахунок інвестиційних ресурсів, оскільки більшість видів адаптивної реакції підприємства передбачають різного роду зміни, пов'язані з виробничою базою, організаційною структурою підприємства та його структурою управління.

Сума витрат на адаптацію називається бюджетом адаптації.