16.Підготовка пацієнта до наркозу. 17.Премедикація

Підготовка хворого до наркозу. Анестезіолог бере безпосередню участь у підготовці хворого до наркозу і операції. Хворого оглядають перед операцією, при цьому не тільки звертають увагу на основне захворювання, з приводу якого чекає операція, але й докладно з'ясовують наявність супутніх захворювань. Якщо хворий оперується в плановому порядку. то при необхідності проводять лікування супутніх захворювань, санацію порожнини рота. Лікар з'ясовує і оцінює психічний стан хворого, з'ясовує алергологічний анамнез. уточнює переносив чи хворий у минулому операції і наркоз. Звертає увагу на форму обличчя, грудної клітини, будова шиї, вираженість підшкірної жирової клітковини. Все це необхідно, щоб правильно вибрати метод знеболення та наркотичний препарат.

Важливим правилом підготовки хворого до наркозу є очищення шлунково-кишкового тракту (промивання шлунка, очисні клізми).

Для придушення психоемоційної реакції і пригнічення функції блукаючого нерва перед операцією хворому проводять спеціальну медикаментозну підготовку - премедикацію. На ніч дають снодійне, хворим з лабільною нервовою системою за добу до операції призначають транквілізатори (седуксен, реланіум). За 40 хв до операції внутрішньом'язово або підшкірно вводять наркотичні анальгетики: 1 мл 1-2% розчину промолола або 1 мл пентозоціна (лексіра), 2 мл фен-таніла. Для придушення функції блукаючого нерва і зменшення салівації вводять 0.5 мл 0,1% розчину атропіну. У хворих з алергологічним анамнезом в премедикацію включають антигістамінні препарати. Безпосередньо перед операцією оглядають порожнину рота, видаляють знімні зуби і протези.

При екстрених втручаннях перед операцією промивають шлунок. а премедикацію проводять на операційному столі. лікарські препарати вводять внутрішньовенно.

Підготовка хворого до наркозу

1. Перед операцією і загальним знеболюванням кожному хворому проводять повне клінічне та лабораторне обстеження.

2. Перед наркозом кожному хворому слід: перевірити стан ротової порожнини (наявні в ній вставні протези видаляють); виміряти  температуру і вагу тіла; оглянути очі (визначити їх форму, розміри зіниць, реакцію їх на світло); перевірити прохідність дихальних шляхів (носових ходів); виявити рухомість нижньої щелепи, шиї; порахувати  пульс і виміряти артеріальний тиск; зібрати анамнез (алергологічний, гемотрансфузійний); визначити групу крові, резус-фактор; відмити шлунок; вставити катетер у сечовий міхур і випустити сечу.

3. Напередодні операції, вечором здійснюють профілактичну премедикацію, суть якої полягає у призначені хворому одного із снодійних препаратів(фенобарбітал – 0,1 або ноксірон – 0,2 та ін.); транквілізаторів (триоксазин – 0,3-0,6 або хлордіазепоксид – 0,01-0,015, діазепам, седуксен, сібазон та ін.) таантигістаміних препаратів (димедрол, піпольфен, супрастин, діазолін і ін.). Особливо збудливим хворим це призначення здійснюють вранці (ранковапремедикація) за 2 год до операції.

4. За 40 хв до оперативного втручання, сестра-анестезистка проводить безпосередню премедикацію, суть якої полягає у внутрішньомязовому введенніантихолінергічного засобу (0,1% р-н атропіну сульфату з розрахунку 0,01 мг/кг (скополамін, метацин), наркотичного аналгетика (1% розчину – 1 млпромедолу або 2% розчину – 1 мл омнопону, фентанілу, трамадолу) і антигістамінних препаратів (димедролу або піпольфену, супрастину, діазоліну і ін.). В окремих випадках безпосередню премедикацію  здійснюють за 5-10 хв до операції внутрішньовенно.

5. Після премедикації хворим забороняється вставати з ліжка, ходити, до операційної їх транспортують на  каталці.