4.3 Природно-сільськогосподарське районування території України

З метою виділення в межах України природно-сільськогосподарських районів із ста­лими природно-кліматичними показниками здійснюється структуризація території Ук­раїни на зони та гірські області, провінції, природно-сільськогосподарські округи та райони [41]. При цьому враховується однорідність властивостей фунтів та природно-кліматичних умов, особливості сільськогосподарського виробництва, а також адміні-

101

ністративно-територіальний поділ України. Ієрархічна схема природно-сільськогоспо­дарського районування території України показана на рис. 4.2.

Територія України

Зони

5 зон

Провінції

19 провінцій

Округи

32 округи

Природно - сільськогосподарські райони

222 райони

Рис. 4.2. Схема природно-сільськогосподарського районування.

Виходячи з цих критеріїв, територію Україні поділено на 5 природно-сільськогоспо­дарських зон (лісова — Полісся, лісостепова — Лісостеп, степові — Степ, Степ посуш­ливий, Степ сухий) і дві гірські області (Карпатська і Кримська) (рис.4.3). Зони виді­ляються за ознаками зональних особливостей генезису грунтів і зонального типу сіль-

102

Умовні позначення

| | Межі області

Зона Ліс о степу

Зона Полісся

Зона Степу

Карпатська гірська область

Кримська гірська область

_

Степова посушлива зона

Сухостеповазона

Рис. 4.3. Схема поділу території України на природно-сільськогосподарські зони та гірські області.

ськогосподарського виробництва. Гірські при­родно-сільськогосподарські області характери­зуються подібними поясними типами висотної зональності і схожими типами сільськогоспо­дарського використання земель. Зони і облас­ті поділяються на природно-сільськогосподар­ські провінції, які в межах зони розташову­ються зі сходу на захід і відрізняються за кількістю опадів та кліматичними умовами (рис. 4.4). Кожна з провінцій характеризується певним набором сільськогосподарських культур і типом агротехніки. В Поліссі виділяють Західну, Правобережну і Лівобереж­ну провінції; в Лісостепу — теж Західну, Правобережну і Лівобережну; в Степу посуш­ливому — Придунайську, Правобережну, Лівобережну та Швнічно-Кримську. Степ су­хий не поділяється на провінції. Карпатська область поділяється на три провінції: Пе-редкарпаття, Карпати і Закарпаття. Кримська область поділяється на дві провінції: Кримську гірську і передгір'я та Південний берег Криму. Всього на території України нараховується 19 природно-сільськогосподарських провінцій.

У межах природно-сільськогосподарських провінцій виділяються природно-сіль­ськогосподарські округи, які характеризуються сталими геоморфологічними особли­востями території і ґрунтового покриву, кліматичними характеристиками та складом

103

Умовні лепетання

Межі області

Закарпаття

Карпати

Кришені гори і перекгір"х

Лісостегоха Західна І ЛиостепохаЛіхобережка І І І І І І Лісостелоха Прахобережка І І Піхаеккий берег Криму КХ^ХЧ Полісна Західна Х/У//А ПошсІкаЛіхобережка І І Потсіхі Прахоберсжка 1Ш-:іН1 Прикарпаття ЕКХХХЗ Стешіа ЛІІобережка с$$$$$$уд Степоха хюсухилкхаЛіхо5«режка і І Степоіа посуішааа Піхкгаю-Кримсгаа К'ч'^'Д Стешха посушних* Прахобережна NNNNN1 Степоха посушава Прндукайсиеа ШІІІІШ Степоха Прахобережиа І І Степоха Придунаисіка К*Х*Н Сухостепоха Прискхашгіка

Рис. 4.4. Схема поділу території України на природно-сільськогосподарські провінції.

грунтоутворюючих порід. Округи виділяють­ся за узагальненими типами рельєфу і харак­тером грунтоутворюючих умов з урахуван­ням однорідності фунтового покриву і аг-рокліматичних показників. Всього в 19 про­вінціях виділено 32 природно-сільськогоспо­дарських округи. Кожен округ характеризу­ється певними особливостями рельєфу та типом ґрунтового покриву.

Кінцевою метою природно-сільськогос­подарського районування території України є встановлення меж природно-сільськогос­подарських районів, які виділяються в ме­жах кожного з округів. При цьому врахову­ються наступні критерії: близькість кліма­тичних показників; схожість рельєфу; близькість структури та властивостей ґрун­тового покриву; однакова тривалість вегета­тивного періоду; статистична репрезента­тивність (тобто, райони мають бути досить

104

|~ ] Меиприродао-сітськогосподарського району

Шифри та назви гфиродао-шьськогосподарських районів

Чорнобильсько-Бородянський

Вишгородський

Бориспільський

Рис. 4.5. Схема поділу території Київської області на природно-сільськогосподарські райони.

Сквирський 8 Білоцерківсько-Миронівський

9

10 Тетіївсько-Богуславський

великими і близькими за площею, а показники відповідних критеріїв по них були б найдостовірнішими з точки зору вимог статистичного аналізу).

Природно-сільськогосподарські райони виділяються в межах адміністративних об­ластей, але їх межі не завжди співпадають з межами адміністративних районів. В ме­жах області може бути від 5 до 12 природно-сільськогосподарських районів і кожний з них має сталий номер і назву. Так, наприклад: у Київській області 10 природно-сіль­ськогосподарських районів (рис. 4.5), у Вінницькій області — 9, у Закарпатській — 4. На території України загальна кількість природно-сільськогосподарських районів ста­новить 200.