Тема 2. Учасники корпоративного управління

1. Акціонерне товариство: ознаки, види, переваги

2. Акціонери: статус, права, обов’язки, відповідальність

3. Органи управління акціонерним товариством

1. Акціонерне товариство: ознаки, види, переваги

Термін “корпорація” в економічній літературі широко використову­ється для позначення певним чином організованих підприємств. Однак цей термін не має однозначного тлумачення. Так, Економічна енциклопедія подає наступне визначення: “Корпорація” (лат. corporatio – об’єднання, співтовариство)  – колективна форма капіталістичних підприємств, яка існує у формі акціонерних товариств відкритого і закритого типу. У разі банкрутства або платоспроможності корпорація відповідає за свої зобов’язання лише майном самої корпорації, тобто це є компанія з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до нового Господарського кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2004 року, корпорація – договірне об'єднання створене на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Більш чітко сутність корпорації, на нашу думку, розкриває визначення вченого Райзберга Б.А. “корпорація – сукупність осіб, які об’єдналися для досягнення загальних цілей, здійснення спільної діяльності і утворили самостійний об’єкт права – юридичну особу”.

В українському законодавстві склалося так, що паралельно існують три різні визначення акціонерних товариств, які за суттю подібні між собою, але формально зазначені по-різному.

Так, Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року № 1576-12 визначає, що “акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства”.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року дає наступне визначення. Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

У Цивільному кодексі України дано таке визначення: акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать.

Акціонерне товариство є юридичною особою. Це значить, що учасником господарського обороту визнається не група окремих суб'єктів (акціонерів), а єдиний суб'єкт права — акціонерне товариство.

Акціонерне товариство розглядається як підприємницька організація, створена для виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. Тому, навіть тоді, коли воно не виконує зазначених функцій, а, наприклад, займається благочинністю, воно й у цьому випадку розглядається як підприємницька організація.

Майно акціонерного товариства є його власністю, а не власністю учасників. Це положення поширюється не тільки на первісне майно (внески), але і на доходи від діяльності акціонерного товариства. Унаслідок цього акціонер, зробивши внесок у статутний фонд акціонерного товариства, втрачає усякий правовий зв'язок з внесеним майном. Якщо акціонерне товариство ліквідується, в акціонера виникає право на частину майна, яка пропорційна його частці в статутному фонді. Але він має право не на майно у вигляді індивідуально-визначеної речі, а лише на грошовий еквівалент свої частини.

Акціонерне товариство розглядається як організація з визначеним капіталом. Унаслідок цього воно завжди повинно мати майно в розмірі не нижче визначеного статутом чи законодавством. Ця вимога поширюється і на момент організації акціонерного товариства, тобто при створенні товариство повинно мати визначене майно, сформоване із внесків його учасників. Саме це майно в практиці прийнято називати статутним фондом.

Статутний фонд акціонерного товариства розділений на строго визначене число рівних частин, кожна з який називається акцією і являє собою права акціонера стосовно акціонерного товариства. У зв'язку з тим, що акції прямо пов'язані із вкладом у статутний фонд, лише повне внесення внесків у заздалегідь визначеній сумі породжує участь в акціонерному товаристві.

Між учасниками публічного АТ відсутній який-небудь правовий зв'язок, відносини існують лише між учасником і акціонерним товариством. На відміну від відкритого, у закритому акціонерному товаристві присутній товариський елемент, однак зобов'язальні відносини виникають лише між акціонером і товариством, але не між акціонерами.

Права акціонера носять як майновий, так і особистий характер. До особистих прав відносяться: право на участь в управлінні акціонерним товариством і право на одержання інформації про діяльність акціонерного товариства. До майнових прав акціонера відносяться: право на одержання частини прибутку від діяльності акціонерного товариства (дивіденд), а також право на одержання частини майна товариства в грошовій чи речовій формі у випадку його ліквідації.

На акціонерне товариство не впливає зміна складу акціонерів. Акціонерне товариство з правової точки зору не залежить від особистості учасників, а також не вимагає особистої участі акціонера в діяльності компанії (за винятком його добровільної участі у вищому органі управління акціонерним товариством).

Участь в акціонерному товаристві не може обмежувати діяльність акціонера. Він має право брати участь в інших акціонерних товариствах, здійснювати господарську діяльність, аналогічну діяльності корпорації, а також може укладати угоди із самим акціонерним товариством.

Акції публічного АТ можуть вільно відчужуватися, тобто продаватися, право ж на продаж закритого акціонерного товариства обмежене.

Акції виступають в двох формах — як зобов'язання акціонерного товариства і як цінний папір. Недійсність акції-зобов'язання спричиняє і недійсність акції — цінного папера. Недійсність же останньої не спричиняє недійсності акції-зобов'язання.

Акціонерне товариство діє не через своїх акціонерів, а винятково через свої внутрішні органи. Таке товариство характеризується наявністю особливої внутрішньої організації, до складу якої входять:

• вищий орган управління, в якості якого виступають загальні збори акціонерів;

• орган виконавчої влади (дирекція, правління, адміністративна рада, рада директорів);

• орган, який координує роботу акціонерного товариства в період між зборами акціонерів – наглядова рада;

• особливий контрольний орган (ревізійна комісія).