15. Кількісна фальсифікація. Признаки та різновиди кількісної фальсифікації продовольчих товарів.

Фальсифікація кількості товару - це обман споживача за ра­хунок значних відхилень параметрів товару (маси, обсягу, довжини і т. ін.), що перевищують гранично допустимі норми. На практиці цей вид фальсифікації називають недовагою або обміром.

Способи і засоби такої фальсифікації - засновані на неточних вимірах із грубими відхиленнями завжди у бік зменшення параметрів об’єкта, що вимірюються, а розрахунок вартості реалізованого товару проводиться за регламентовану або навіть збільшену його кількість.

З метою фальсифікації кількості товарів найчастіше викорис­товують фальсифіковані міри (гирі, метри, вимірювальний посуд) чи неточні вимірювальні технічні пристрої (ваги, прилади і т. ін.).

Неточні або фальсифіковані засоби вимірювання - найбільш розповсюджений спосіб фальсифікації кількості товарів. При цьому використовуються фальсифіковані прилади без перевірочних клейм і свідоцтв, які наносяться і видаються органами Державних метро­логічних служб.

Відсутність або простроченість дати перевірочних клейм є оз­накою фальсифікації засобів виміру і легко перевіряються.

Причиною неточності, грубих відхилень можуть бути несправні прилади і фасувальне обладнання, якими користуються виробники або продавці.

Неправильні методики вимірювання, що застосовуються про­давцем чи виробником, також можуть бути причиною грубих відхи­лень при вимірюваннях, і призводять до недоваги та недоміру. При цьому дії суб’єкта, що проводить вимірювання, можуть мати навмис­ний і ненавмисний характер. В останньому випадку фальсифікація кількості обумовлена невмінням працівника працювати на вимірю­вальних приладах.

У практиці торгових організацій найбільш часто зустрічаються такі порушення роботи з вимірювальними приладами:

- неправильне установлення вагів (з нахилом горизонтально­го положення на нерівній поверхні або підкладання під ніжки сто­ронніх предметів);

- недостатнє освітлення шкали вимірювального приладу;

- неправильне розташування товару на вимірювальному при­ладі або стосовно до міри

- установлення вимірювальних приладів таким чином, що при знятті вимірів шкала показань стосовно до покупця знаходиться збоку, зверху або знизу, тобто так, щоб не можна було точно бачити поділки шкали;

- наморожування води на м’ясо, рибу, напівфабрикати;

- різке кидання товару на ваги (рідко хто чекає, доки «заспо­коїться» стрілка вагів);

Реалізація товарів за масою брутто без врахування маси упа­ковки. При зважуванні нефасованого товару у додатковій тарі (коши­ках, пластикових коробках), маса якої на ній не зазначена, можлива фальсифікація маси реалізовуваного товару.

Реалізація товару за масою нетто з подальшим урахуван­ням маси стандартної тари, зазначеної на маркуванні, дозволяє обманути споживача, якщо використовується більш важка тара (з потовщеними стінками або додатковим тягарем).

Використання додаткових тягарів, що підкладаються під то­вар при його зваженні, застосовується іноді в роздрібних торгових підприємствах.

Фальсифікація кількості товарів може здійснюватися на вироб­ництві: під час фасування товарів, розливанні напоїв на підприєм­ствах торгівлі або громадського харчування. В останньому випадку державні інспектори кваліфікують це як порушення правил торгівлі шляхом обважування або обмірювання і накладають штрафи відпо­відно до Кримінального кодексу України.Методика правильних вимірів звичайно наводиться в техніч­них документах і інструкціях для вимірювальних приладів.