22.Особливості виявлення фальсифікації борошняних кондитерських виробів: особливості технології виробництва, види фальсифікації.

Фальсифікація якості борошна може проводитися такими способами: • змішування різних видів борошна (пересортування); • додавання нехарчових добавок (крейди, золи); • додавання харчових добавок (висівок); • використання речовин, що покращують деякі показники якості без інформації про це споживача.

Додавання до пшен борошна кукур, горохового чи інших, більш дешевих видів борошна можна встановити за кількістю та якістю клейковини. Викор деяких добавок, що поліпшують окремі показники якості борошна, іноді характеризують як поліпшувачі якості борошна. Але тоді виникає питання — навіщо поліпшувати високоякісний продукт. Отже, поліпшувати можуть тільки низькоякісне борошно, щоб потім видати його за високоякісне. З цією метою можуть використовувати хімічні сполуки, що викликають знебарвлювання борошна за рахунок окислення барвних речовин і перетворення їх у безбарвні речовини. Борошно першого або другого сорту обробляють такими окислювачами, воно відбілюється і може бути після цього реалізоване як борошно вищого сорту.

У борошно з низьким вмістом клейковини додають комплексо-утворювачі (лактати кальцію, магнію, амонію; фосфат амонію, оксид кальцію, хлорид амонію тощо), які здатні викликати незначне підвищення клейковини.

Борошняні кондитерські вироби. Ці вироби виготовляють шляхом випікання тіста з додаванням підвищеної кількості цукрів, жирів, інших добавок. За складом вони ближче до хлібобулочних, сухарних та бараночних виробів, хоча за призначенням (частіше десертному) аналогічні цукристим виробам.

Із кондитер виробів найбільш часто об'єктом фальсифікації є шоколад, торти і тістечка з вершковим кремом.

Асортиментна фальсифікація борошняних кондитерських виробів, як і цукристих, зустрічається досить рідко, тому що асортиментні ознаки цих виробів суттєво розрізняються.

Фальсифікація якості борошняних конд виробів здебільшого відбувається при їх виробництві і супроводжується повною або частковою заміною високо-цінних дорогих компонентів рецептурного набору (борошна вищ сорту, какао-масла, верш масла) менш цінними і більш дешевими (борошном першого сорту, гідрогенізованими жирами, маргарином).

Борошно першого сорту надає виробам темнішого кольору, гідрогенізовані жири і маргарин викликають почуття сальності при опробуванні виробів, чого не спостерігається, якщо при виробництві цих виробів викор какао-масло та вершкове масло.

23.Соціальні наслідки фальсифікації продовольчих товарів. Заходи з попе­редження та боротьби з фальсифікацією продовольчих товарів. Можливі рішення при виявленні фальсифікованих товарів.

Споживач несе від фальсифікації найбільші ризики. При цьому ризики споживача можна поділити на такі групи:

1. Економічні наслідки — невиправдані витрати на придбання меншої кількості товару (фальсифікація кількості товарів) або товарів, непридатних для вживання (фальсифікація якості).

2. Завдати шкоди здоров'ю — отруєння, загострення хвороб, які були, і поява нових хвороб, генетичні порушення.

3. Моральні збитки — стреси, втрата віри в людей, які обманюють, і державу, яка не може захистити від обману.

Значні втрати внаслідок фальсифікації несе не тільки індивідуальний споживач, а й суспільство в цілому. При поширенні асортиментної фальсифікації та фальсифікації якості товарів, внаслідок чого на ринку з'являються в значній кількості небезпечні товари, виникає ризик втрати здоров'я багатьма членами суспільства, знижується тривалість життя, збільшується смертність від хвороб і отруєнь (наприклад, канцерогенними речовинами), погіршується структура харчування за рахунок підвищення частки низькоякісних і малоцінних продуктів, відбувається моральна деградація як окремих людей, так і суспільства в цілому, знижується рівень довіри з боку інших держав і народів до суспільства, де процвітає фальсифікація, а держава неспроможна захистити своїх громадян. Все це в остаточному підсумку супроводжується суттєвим погіршенням якості життя суспільства.

Запобіжні заходи можуть бути соціальними та адміністративними, їхня мета — профілактика правопорушень, пов'язаних з обманом споживачів за допомогою різних видів фальсифікації товарів.

Запобіжні соціальні заходи засновані на підготовці висококваліфікованих компетентних фахівців-товарознавців, експертів, підвищенні їхнього інформаційного забезпечення, що є дієвим засобом щодо запобігання надходження в торгівлю, громадське харчування а в остаточному підсумку і споживачу фальсифікованих товарів.

До профілактичних адміністративних заходів належить створення органів незалежної експертизи, що дозволить проводити ідентифікацію товарів завжди, коли у покупця товару з'являється сумнів у його асортиментній належності і якості. Розробка і використання законодавчих актів належать до заходів попередження і покарання. Закони, що безпосередньо регламентують правове ставлення до фальсифікації товарів, у нашій країні практично відсутні. Але в Україні є ряд Законів ("Про захист прав споживачів", "Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", "Про рекламу"), на основі яких фальсифікатори, що реалізують небезпечні товари і надають про них недостовірну інформацію, можуть бути притягнуті до відповідальності.