
- •Тема 1. Теоретичні засади банківського
- •Тема 2. Стратегія управління і планування банківською діяльністю
- •Тема 3. Бухгалтерський облік й аналіз діяльності комерційного банку як основні функції фінансового менеджменту.
- •Тема 4 керування капіталом
- •Тема 5. Керування пасивами-зобов'язаннями банку
- •Тема 6. Керування активами банку
- •Тема 7. Комплексне керування активами й пасивами банку
- •Тема 8. Керування банківською ліквідністю
- •Тема 9. Керування прибутком і рентабельністю комерційного банку
- •Експрес-конспект підготував доц. Заєць а.В., р.05
СТИСЛИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ПО ДИСЦИПЛІНІ
«ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У БАНКУ»
(на основі матеріалів нового учбово-довідкового посібника «Банківська справа»)
Тема 1. Теоретичні засади банківського
МЕНЕДЖМЕНТУ
Сутність, об'єктивна необхідність і завдання банківського менеджменту.
Оцінка якості банківського менеджменту.
Структура банківського менеджменту й загальна характеристика його окремих напрямків
Специфіка банківського менеджменту
Зміст й основні функції банківського менеджменту
БАНКІВСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ – наукова система керування банківською справою й персоналом, зайнятим у банківській сфері. Він базується на наукових методах керування, конкретизованих практикою ведення банківської справи, і організується з метою:
забезпечення рентабельної роботи банку як господарюючого суб'єкта;
максимального задоволення потреб клієнтів в обсязі, структурі і якості пропонованих банком послуг;
наявності адекватних систем контролю рівня банківських ризиків;
створення ефективної організаційної структури банку;
чіткої організації роботи систем контролю, аудита, безпеки, інформаційних й інших систем, що забезпечують життєдіяльність банку;
створення умов для набору кваліфікованих співробітників і повної реалізації їхніх потенційних можливостей;
створення систем підготовки, перепідготовки й розміщення кадрів;
успішного рішення всіх виробничих, комерційних і соціальних проблем.
Б. м. складається із двох великих блоків:
керування фінансово-економічною діяльністю (фінансовий менеджмент банку);
керування персоналом. Дана сфера Б. м. спрямована на раціональне використання знань і досвіду банківських службовців, як необхідна умова ефективності фінансового менеджменту. Вона включає: мотивацію праці, організацію праці співробітників банку, розміщення кадрів; систему підготовки й перепідготовки банківських кадрів; механізм оплати праці, заохочень і стимулювання; організацію контролю; систему просування по службі; принципи спілкування в колективі.
Змістом і функціями банківського менеджменту є весь спектр відносин, зв'язаних зі стратегічним і тактичним плануванням, аналізом, регулюванням і контролем діяльності банку.
Планування дозволяє:
глянути в майбутнє банку, передбачити мету, сферу, масштаби й результати його діяльності в порівнянні із джерелами й витратами;
погодити всі сторони діяльності банку через зведені показники, погодити їхнє виконання з інтересами колективу за допомогою системи матеріального й іншого видів стимулювання праці;
визначити напрямки пошуку нових сфер і методів діяльності в умовах конкуренції на грошовому ринку.
Результатом планування є розробка бізнес-плану банку, а також оперативних планів по окремим напрямкам (кредитна, інвестиційна, депозитна, процентна, кадрова й ін. політика)
Аналіз спрямований на оцінку ефективності роботи банку в цілому, а також окремих напрямків його діяльності. Матеріали аналізу дозволяють виявити позитивні й негативні тенденції в розвитку банку, втрати, невикористані резерви, недоліки в плануванні й невдачі в прийнятті рішень.
Основу зведеної аналітичної роботи банку становить аналіз даних балансу.
Головними напрямками такого аналізу є:
оцінка динаміки об'ємних показників діяльності банку: активів, депозитів, власного капіталу, кредитів, прибутку. Зазначена оцінка проводиться в зіставленні з аналогічними показниками інших банків, що дозволяє визначити місце (рейтинг) даного банку в системі українських банків;
оцінка ресурсної бази: обсягу, структури й основних тенденцій розвитку її складових частин (власного капіталу, депозитів, міжбанківських кредитів). Аналіз здійснюється на основі класифікації окремих статей ресурсів банку, розрахунку структурних показників, порівняння їх у динамиці й з іншими банками. Результати аналізу використовуються для розробки депозитної політики банку;
оцінка стану активів банку: обсягу, структури й основних тенденцій розвитку складових частин (кредитів, інвестицій, депозитів). Аналіз здійснюється на основі класифікації активів банку, розрахунку структурних показників, порівняння їх у динаміці й з іншими банками. Результати аналізу є основою для розробки кредитної й інвестиційної політики банку;
оцінка ліквідності банку. Така оцінка проводитися на основі розрахунку фінансових коефіцієнтів, порівняння їх з нормативами, у динаміці, виявлення факторів, що зробили вплив на зміну цих показників. Матеріали аналізу дозволяють визначити стратегію й тактику банку в області керування ліквідністю;
оцінка прибутковості банку, здійснювана на основі аналізу даних балансу й звіту про прибутки й збитки. У процесі такого аналізу розраховується система кількісних й якісних показників, що характеризують дохідність і прибутковість банку, ефективність використання активів, структуру доходів і витрат банку.
Регулювання в системі Б. м. має певні особливості, обумовлені наявністю державного нагляду за діяльністю комерційних банків. З огляду на що банківська діяльність є найбільш ризикованою, втягує в оборот великі суми «чужих» грошів, законодавство передбачає ряд принципових вимог до ліцензування банків, обмеженню сфери їхньої діяльності, достатності капіталу, ліквідності, формуванню обов'язкових резервів. У цьому зв'язку система регулювання банківської діяльності спрямована, насамперед, на дотримання вимог і нормативів, установлюваних органами державного нагляду.
Не менш важливим компонентом системи банківського менеджменту є система організації банківського контролю. Менеджмент повинен забезпечити впровадження таких систем контролю, як внутрішній аудит, внутрібанківський контроль, систему аналізу якості активів і контролю рівня загального банківського ризику, а також систему контролю діяльності персоналу банку.
СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ БАНКУ – процес прийняття й реалізації стратегічних рішень, основними складовими котрого є:
використання людського потенціалу як основного фактору стратегічного розвитку банку;
орієнтація операційної діяльності банку на потребі клієнтів;
гнучка адаптація до змін зовнішнього середовища;
здійснення своєчасних змін в організаційній структурі керування банком з метою збереження й розвитку конкурентних переваг;
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА КЕРУВАННЯ БАНКОМ – упорядкована побудова, що дозволяє у відповідності зі стратегічними планами діяльності банку ефективно координувати використання фінансових, трудових, матеріальних й інформаційних ресурсів.
Банки самостійно вибирають О. с. у. з урахуванням наступних факторів:
законодавства;
розміру банку й масштабів його діяльності;
юридичного статусу (реалізації відносин власності);
спеціалізації або універсальній діяльності.
У міжнародній банківській практиці використаються три види О. с. в.: лінійна (централізована), многолинійна (штабна), лінійно-штабна (дивизиональная). Всі вони базуються на двох основних принципах:
субординація – інстанції органів управління банку приймаючі рішення;
функціональна спрямованість - поділ управлінських і виконавчих функцій на всіх рівнях.
Типова О. с. у. б. України формується за наступними критеріями:
По видах операцій |
По орієнтації на групи клієнтів |
|
Керування по роботі з корпоративними клієнтами й іншими юридичними особами Керування по роботі з фізичними особами. |
По цілям керування фронт-офіс - підрозділи, що здійснюють угоди; бэк-офис - підрозділи, що оформляють угоди; казначейство - підрозділ по керуванню активами й пасивами. |
ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ БАНКУ – складова частина банківського менеджменту, система керування грошовими потоками банку, що включає визначення його перспективних і поточних цілей, стратегічне й тактичне планування, організацію збору й контролю управлінської інформації, на основі якої здійснюється моніторинг поточної діяльності й аналіз досягнутих результатів.
Основне завдання Ф. м. складається у визначенні раціональних вимог і методології побудови оптимальних організаційних структур і режимів роботи функціонально-технологічних систем, що забезпечують планування й реалізацію фінансових операцій банку й підтримують його стабільність.
Особливістю Ф. м. є відсутність однакової технології керування економічними процесами й організації банківських процедур у рамках єдиної банківської системи. В умовах конкуренції на грошовому ринку кожен банк виробляє власні правила поведінки. Більше того, що постійно змінюється економічна ситуація вимагає коректування й удосконалювання сформованих прийомів ведення банківської справи.
Основними напрямками Ф. м. є:
розробка банківської політики з її конкретизацією по окремих сферах діяльності банку (депозити, кредити, інвестиції, послуги й т.д.);
банківський маркетинг;
керування активами й пасивами банку;
керування ліквідністю;
керування прибутковістю;
керування власним капіталом;
керування кредитним портфелем;
керування банківськими ризиками.
БАНКІВСЬКИЙ КОНТРОЛЛИНГ – найважливіша складова банківського менеджменту – наглядовий механізм, що забезпечує концентрацію контрольних дій на пріоритетних напрямках фінансової діяльності банку, своєчасну фіксацію відхилень фактичних результатів від передбачених планами й прийняття оперативних управлінських рішень, що забезпечують її нормалізацію.
Основними функціями Б. к. є:
визначення тенденцій і ступеня прогресу (регресу) у розвитку банку й ефективності його роботи;
відстеження ходу реалізації фінансових завдань, установлених системою планових показників і нормативів;
оцінка відхилень фактичних результатів фінансової діяльності в порівнянні із плановими показниками;
діагностика по розмірах відхилень серйозного погіршення фінансового стану банку й істотного зниження темпів його розвитку;
розробка оперативних управлінських рішень, націлених на нормалізацію фінансової діяльності банку відповідно до передбачених позначок і показниками;
коректування (при необхідності) окремих цілей і показників орієнтуючись на зміни зовнішнього середовища, кон'юнктуру ринку й внутрішні умови господарської діяльності банку.
Основними видами Б. к. є:
Стратегічний контроллинг - контроль фінансової стратегії і її основних показників;
Поточний контроллинг - контроль поточних фінансових планів;
Оперативний контроллинг - контроль бюджетів (оперативне керування грошовими потоками й тимчасово вільними коштами).