1992 1993 1994 1995 Проти­правні Дії

Кіль­кість

Кіль­кість

Кіль­кість

Кіль­кість

У %

У %

У %

У %

ВСЬОГО з них вчинили правопору­шення: розпивання спиртних напоїв і поява в громадських місцях у стані сп'яніння; дрібне хуліганство; дрібне розкрадання державного або

6515.9

7841.5

9723.9

11767.1

1051.2

765.8

830.4

8.5

9.0

700.6

10.7

9.7

483.7

290.2

332.3

391.0

4.5

4.2

4.0

4.1

колективного майна

.58.8

58.0

51.2

0.5

0.5

0.9

0.7

66.7

Таблиця підготовлена на основі статистичних даних Мійістєрства статистики України за 1992-1995 роки.

Порівнюючи наведені дані, можна зробити висновок про живучість блоку найближчих причин адміністративної деліктності як серед опитаних порушників, так і серед осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності в Україні за вказані періоди. На наш погляд, це залежить від існування блоку більш віддалених причин адміністративної деліктності. Існування закономірності відставання суспільної свідомості від суспільного буття у перехідний період (ВІД соціалістичного ладу до дійсно демократичного) свідчить, що свідоміст

ь

вторинна і вона відображає те, іцо з'явилось чи з'являється у житті.

1 тому, навіть після ліквідації частково чи повністю економічного ,базису, та ідеологічної надбудови соціалізму ідеї, традиції, .антисоціальні установки, уявлення людей про поведінку з відхиленням від існуючих норм-Ч правил можуть існувати. Від кожної людини конкретно залежить оцінка, сприйняття чи відкидання індиві­дуалістичних, користолюбних соціальних поглядів і традицій. Це відбувається тому, що структура свідомості не є однорідною. Буденна свідомість завжди відстає від передової, реформаторської демократичної свідомості. Існуючі недоліки в ідейно-виховній та культурно-масовій роботі сприяють підтриманню антисоціальних поглядів. Так, на відсутність правової пропаганди і проведення профілактичних заходів серед населення вказали 47.8% опитаних, недостатній рівень свідомості мають 14.7% осіб, які працюють у сфері економіки, реалізації та збереження товарів, втрата моральних цінностей спостерігається в осіб, що вчинили 5.6% протиправних дій, на наявність деліктного середовища (в мікро- і макрогрупах) вказали 2.0%, важкі побутові умови серед окремих категорій населення призводять до вчинення 29.8% адміністративних деліктів,

У правопорушників, що вчинили адміністративні делікти, . спостерігається низький рівень свідомості (14.7%) та відсутність обізнаності з нормами права (47.8%). Негативні традиції минулого, антисоціальні погляди підтримуються недоліками, помилками упущеннями в реформах, які проводяться у сфері економіки, сільського господарства, підприємницької діяльності, у фінансах, діяльності органів державної влади і управління.

Про існування причин і умов адміністративної деліктності, які можуть виникати через недоліки діяльності органів державної влади і управління, свідчать такі дані (див. табл. 14).

Таким чином, законослухняне населення і порушники неоднаково оцінюють причини і умови адміністративної деліктності. Вони єдині лише в погляді, що існує низький рівень охорони громадського порядку: 74.6% і відповідно 80.1%, і це впливає на вчинення адміністративних деліктів.

Чітке розмежування загальних причин адміністративної деліктності й причин вчинення конкретного адміністративного делікту грунтується на діалектичному вченні про загальне, особливе і окреме. В діалектичній взаємодії цих категорій основна роль належить загальній категорії, тому що вона визначає весь шлях соціально- історичного розвитку в його головних напрямках. Отже, вірніше

вивчати причини конкретних адміністративних деліктів лише на основі пізнання причинності адміністративної делжтності в цілому використовуючи для цього метод сходження від абстрактного до конкретного.

Таблиця 14 Причини і умови адміністративної деліктності, що виникають через недоліки у діяльності державного апарату	Законослухняне населення (у %)	Порушники (у %)
Недостатній рівень пра­
вової пропаганди серед
населення	20	12.9
Відсутність або незначна
ефективність профілак­
тичних заходів, що про­
водяться	41.2	1.0
Міри, що приймаються
щодо усунення причин і
умов адміністративних
деліктів, нерівнозначні
вчиненим деліктам	18.1	4.2
Низький рівень охорони
громадського порядку	74.6	80.1
Відсутність (або недос­
татність) взаємодії орга­
нів державної влади і
управління з громад­
ськими організаціями та
формуваннями в боро­
тьбі з адміністративними
деліктами	41.2	2.7

Використання цього методу передбачає початкове виділення у ході дослідження адміністративної деліктності основних соціальних протиріч. Цілком вірно відзначає В.М.Кудрявцев, що лише сукупність суспільних умов життя людей дає підстави для глибокого розуміння поведінки окремих осіб.⁵⁴ Разом з тим, ця теза серед учених викликає критику. А.І.Долгова, Д.С.Явич, характеризуючи вплив соціальних причин на протиправну поведінку осіб, визначають їх як результат взємодії зовнішніх та внутрішніх умов, тобто соціального середовища і особи.⁵⁵

Г.С.Ной і М.С.Шостак у рецензії на книгу В.М.Кудрявцева "Причини правопорушень" пишуть: "Якщо сукупність суспільних умов життя людей може спричинити правопорушення, то чому з усього суспільства лише меншість людей стають правопорушниками ?¹¹⁵⁶ Прихильники цієї точки зору не враховують того, що існуючі соцільні закономірності не мають однакового позитивного і негативного впливу на людей. Зовнішнє середовище, що оточує людину, на відміну від поняття зовнішнього середовища для всіх інших живих організмів, вкліочає в себе не лише сукупність природних умов, але й різного роду економічні, соціальні інститути та утворення. До них, на наш погляд, відносяться: економіка, власність, виробництво, держава, сім'я, трудові колективи, право, мораль. Цьому зовнішньому середовищу і належить головна роль у детермінації поведінки людини на основі взаємодії з її індивідуальністю, з її особливостями, які, в свою чергу, є результатом впливу на неї виховання, навчання, умов оточуючої її дійсності в цілому.

Сьогодні ще зарано говорити про ліквідацію і усунення соціальних протиріч,⁵⁷ завдяки яким існує адміністративна деліктність. Усунення із житти суспільства причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень, повинно базуватися. на дійсно демократичних перетвореннях з урахуванням реальних проблем і труднощів нашого розвитку: Заклики КПРС щодо усунення соціальних протиріч, причин і умов правопорушень у суспільстві були декларативними, присвячувались неодноразовим кампаніям боротьби із злочинністю.

Лише в 1980 році в Основах законодавства Союзу РСР і союзних республік про адміністративні правопорушення (ст. 3,4) вказується на необхідність виявлення і усунення причин і умов, які сприяють вчиненню адміністративних правопорушень. Пояснення причин і умов через Закон - свого роду розкриття не лише змісту причинного зв'язку і йиявлання механізму причиненій, але й доридження стійких суттєвих відносин, що мають статистичну форі*у прояву

Вимоги законодавця, закріплені в статті 31 Основ, передбачали реалізацію індивідуалізації відповідальності особи залежно від причин вчинення протиправної дії, конкретизацію профілактичної роботи та зміцнення законності. Можна лише констатувати, що за минулий час вони залишилися у більшості випадків не реалізованими.

Викладені точки зору вчених, теоретичне обгрунтування проведених емпіричних досліджень стосовно причин адмі­ністративної деліктності дозволяють поставити питання про класифікацію причин і умов адміністративної деліктності. Проведені дослідження філософських категорій, груп, видів, понять, явищ за властивими їм ознаками і рисами сприяли більш глибокому їх вивченню, а значить, і розширеному пізнанню адміністративної деліктності в цілому.

Принциповою в даному випадку є спррба на основі існуючих історичних понять, вимог логіки⁵⁸ створити класифікацію причин і умов адміністративної деліктності. В науковій літературі існує багато пропозицій щодо класифікації причин.³⁹ Складність і наявність різних рівнів класифікації причин і умов адмі­ністративних деліктів свідчать про їх недостатню розробленість, недослідженість, що створює певні труднощі для теоретичних досліджень і практичної діяльності правоохоронних органів.

Класифікація причин і умов адміністративної деліктності повинна враховувати їх суттєві властивості і, незважаючи на свою умовність, мати пізнавальне і практичне значення.⁶⁰ Діалектичний підхід у створенні класифікації причин адміністративної деліктності дозволяє, на наш погляд, запропонувати відправні пункти і основні напрямки, зв'язки в пізнанні причин адміністративної деліктності. Необхідність у класифікації виникає тому, що сума знань з адміністративної деліктології безперервно збільшується, роз­ширюються і поглиблюються знання про причини і умови адміністративної деліктності.

Запропонована класифікація причин і умов адміністративної деліктності (див. мал.З) розкриває природу їх виникнення, неоднаковість за видами, змістом, характером і сферами функціонування. Дана класифікація може бути використана в адміністративній деліктології з метою подальшого дослідження соціально-економічних, політичних, ідеологічних, культурно- виховних та інших сфер суспільного буття.

Об'єктивні

Суб'єктивні

Найближчі

Більш віддалені

,— и-—-»	Економічні
1 За змістом >	Соціальні
	Ідеологічні

За сферою функціонування		►	■ Зовнішні
			■ Внутрішні
За характером ПРОЯВУ	—> : >		Кількісні
			Якісні

Класифікація причин і умов адміністративної деліктності

Мал.З