2.1 Загальна характеристика детермінації в адміністративній деліктології

Проблема адміністративної деліктності – одна із основних в адміністративному праві. До цього часу не створено цілісного поняття про причинність адміністративних деліктів, і ця проблема ще не посіла належного місця в адміністративно-правовій сфері.¹ Г.АЛванесов, розглядаючи проблему причин злочинності, визначає її як одну із центральних в кримінології.² В.І.Ремнєв пише, що при вивченні причинності та причин адміністративних деліктів між кримінологією і деліктологією не повинно бути ніякої "китайської стіни" .³

І.П.Голосніченко, В.Ф.Фефелова, А.П.Шергін наполягають на критичному переосмисленні основних положень кримінології і подальшому її розвитку та використанню у сфері деліктології, тому що частина адміністративних деліктів, незалежно від частоти їх вчинення, повинна вивчатись на основі існуючої теорії причинності.⁴ Пізнання адміністративної деліктології повною мірою залежить від методологічної визначеності її детермінованості.

Детермінованість (від латин, сіеіегшіпіа - визначаю) передбачає обумовленість, наявність, відтворення, залежність подій, ставу в їх існуванні та змінах.⁵ Навіть сьогодні цей термін не повною мірою характеризує сучасну діалектичну концепцію про причинність. У своїй сукупності причинність проявляє себе в конкретних зв'язках між явищами, є їх органічною часткою⁶ і входить у систему соціальної Детермінації, яка, в свою чергу, є одним із компонентів загальної системи діалектичної детермінації. Існування методологічного зв'язку в детермінації явищ, подій в природі та суспільстві свідчить про необхідність її визнання як об'єктивного закону реальної дійсності та осмислення діалектичного характеру даної категорії.

Дослідження, проведені кримінологами, дозволили встановити, що з окремих злочинних актів створюється таке явище, як злочинність. Бона існує лише в суспільстві й залежить від умов цього суспільства. Закономірність існування такого явища, за словами, О.М.Яковлєва, веде до визнання його обумовленості соціальними явищами, які сприяють або чинять перепони існуванню злочинності.⁷ Існуючі точки зору щодо теорії причинності створюють труднощі у визначенні її змісту, структури і властивостей при дослідженні детермінант адміністративної деліктносгі.

Думається, що ці детермінанти слід розглядати на основі існуючого діалектичного зв'язку та взаємодії між протиправною дією і результатом. Такий зв"язок може бути залежним або незалежним. Залежність протиправних дій від результату може мати у своїй основі один або декілька напрямків, що має значення при зовнішніх і внутрішніх, прямих і зворотних, стійких і нестійких, суттєвих і несуттєвих, випадкових і необхідних, однозначних і багатозначних, сильних і слабких, жорстких і нежорстких зв'язках.⁸

Е.Врублевський, визнаючи, що дія причинна і дає певні результати, пропонує встановити особливу причинність при утриманні від протиправних дій.⁹ Н.Ф.Кузнєцова пише, що детермінація - це зв'язок опосереднення, обгрунтування і обумовлення.'існує декілька її видів: причини (причинність, причинний зв'язок), умови (обумовлення), кореляти (кореляційний зв'язок); системно-структурна детермінація. Детермінанти класифікуються за видом, механізмом дії, формами, змістом, часовими та іншими параметрами.¹⁰

Співвідношення між взаємодією і причинністю в адміні­стративній деліктносгі повинно характеризуватися такими моментами:

3. причина вчинення адміністративного делікту є суттю такої взаємодії на основі існуючого зв'язку від взаємодії причин і умов до взаємодії причин і результату;

4. причинність і взаємодія в адміністративній деліктносгі можуть виступати як взаємовиключаючі види зв'язку;

5. причинність і взаємодія - це частково перехресні явища і поняття;.

6. причина може виступати як спрямована взаємодія.

Звичайно, що така характеристика співвідношення між

взаємодією і причинністю буде досить суперечливою. Разом з тим це дозволяє характеризувати причинність в адміністративній

деліктології як нове явище, що виникло на основі односпрямованого, генетичного впливу факторів, з яких виникає протиправний результат*

У філософській літературі відзначається, що генетичний- характер причинності в якому фіксується тимчасова послідовність причини і результату, пройшов історичну перевірку, має міцні позиції в сучасній науці.¹¹ Фактично, створено умови для класифікації детермінант, що впливають на вчинення адміністративних деліктів. М.В.Костецький стосовно цього пише, що причинність як принцип пізнання дозволяє побачити в загальних явищах виникнення нових без кінця явищ.¹² В.М.Кудрявцев і А.Г.Спіркін, здійснюючи кла­сифікацію типів причинності включають в їх зміст матеріальні, ідеальні, інформаційні та енергетичні причини, що приводить до подальшого їх ррзподілу за рахунок діалектичного зв'язку.'³'

В адміністративно-деліктну детермінацію, в першу чергу, входять причини, умови і кореляти. Між ними і слідством (деліктнїстю, деліктами) виникають причинно-слідчі, обумовлено-слідчі, кореляційні, функціональні зв'язки, зв'язок стану і системно-структурна детермінація. За часом адміністративно-деліктна детермінація охоплює і обумовлює минуле як пеихологічно-формуючйй елемент, теперішнє ^як взаємодію причин і умов у процесі детермінації слідства та майбутнє, що несе в собі цільову та інформаційну детермінацію. Із засобів в адмійістративно-деліктній детермінації переважають статистичні фактори, які певноїр мірою впливають на прогнозування можливих результатів від деліктності та деліктів. За природою адміністративно-деліктна детермінація у більшості випадків пов'язана з протиправною діяльністю суб'єктів і завжди має інформаційний характер.

Адміністративно-деліктну детермінацію можна класифікувати за допомогою таких елементів:

^—		Причинив
За змістом		С/иуЛіУрЛсла Кореляційнії
		Функціональна
		Системно-структурна

За типом детермінації	——'	Причинив
		Неппичинна

Мал.1

При дослідженні деліктних детермінант важливим, на наш погляд, є врахування існуючих видів причинного зв'язку, який виникає між причинок?і результатом.¹⁴ Цей зв'язок може бути безпосереднім, дволандюговим, сітковим і необоротним. Не вдаючись до детального пояснення видів причинного зв'язку відзначимо лише його важливість і необхідність у дослідженні причин адміністративної деліктності.

Вивчення проблеми причинних зв'язків в адміністративній деліктності має певні межі. Вони обумовлюють взаємний вплив різноманітних форм суспільних відносин і людей з їх індивідуальними особливостями. Повною мірою це стосується адміністративної деліктності, тому що вона є частиною загальних взємозв'язків, які проявляються в загальній системі суспільних явищ. Полегшенням з цього боку буде те, що адміністративна деліктність як явище урегульована адміністративним законодавством і на основі існуючої адміністративної практики сформовані категорії класифікації і систематизації, що стосуються як протиправних дій, так і порушників.

Така типологія склалася за останні роки завдяки нормам адміністративного права. Вона відображає реальну дійсність, що існує в Сучасному суспільстві і може служити основою умовних або тимчасових уявлень у сфері деліктологічних досліджень. Межі цих досліджень існують і в тому, що в адміністративному праві протиправні дії визначаються за об'єктом посягання, який, у свою чергу, є неоднаковим. Крім того, окремі категорії протиправних дій і порушників виявляють різноманітні зв'язки та особливості, що вимагають різнобічного підходу і аналізу закономірностей адміністративної деліктності в загаС\ьному ланцюзі загальних зв'язків, у межах, встановлених адміністративним законодавством.

Об'єктом дослідження в адміністративній деліктології є передбачені нормами адміністративного права дії, які становлять небезпеку для суспільства. Крім того, адміністративне право, займаючись протиправним характером деліктності та вивчаючи умови притягнення до адміністративної відповідальності, виконує роль не лише регулятора поведінки окремих осіб, але й складу адміні­стративного делікту, на розкриття взаємозв'язків, факторів, які вплинули на протиправну поведінку, що необхідно для застосування відповідних адміністративно-правових засобів.

Точне і неухильне виконання вимог адміністративного законодавства впливає на здійснення принципів справедливого провадження по адміністративних справах, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого дотримання законів.¹⁵ Існуюче нормативне регулювання попередження адміністративних деліктів, застосування адміністративних стягнень до порушників свідчить про те, що в процесі застосування права в межах загальної причинності сфера необхідного виділення явищ (подій) значно розширюється, тому що правозастосовний орган не може задовольнитися лише встановленням причинного зв'язку між вчиненим деліктом і результатом? Безумовно також, що виникає необхідність у встановленні та обгрунтуванні усіх тих явищ, які зв'язані з протиправною дією і особою; що вчинила адміністративний делікт, які важливі з точки зору перетворення в життя принципів адміністративної політики.

Пізнання адміністративної деліктності в цілому обумовлено рівнем дослідженості впливу об'єктивних і суб'єктивних умов на причинність. До цього часу існують труднощі у визначенні вказаних філософських категорій.¹⁶ Об'єктивне обумовлює наявність прита- маних матеріальному об'єкту властивостей, якостей в економічній, соціальній сферах діяльності. Існуюча об'єктивна реальність впливає на індиви^а, який сам із своєю свідомістю буде об'єктивно реальним по відношенню до інших людей. Об'єктивні умови існують за І^хунок природних умов, рівня виробництва, потреб матеріального, духовного, політичного розвитку і проявляються через дію, що виступає як причина, завдяки якій настає результат.

Адміністративна деліктологія досліджує свідому вольову поведінку людини і відповідно до цього зосереджує свою увагу на суб'єкті, який вчинив делікт, і обставинах, що призвели до протиправних дій. Такий підхід на наш погляд, дозволяє здійснити аналіз особистості порушника і з'ясувати влив суттєвих об'єктивних факторів, що обумовили дану ситуацію. Це необхідно для визначений взаємоз'язку і взаємного впливу зовнішніх і внутрішніх умов, за допомогою яких формується протиправна поведінка особи. Характеризуючи зовнішні об'єктивні умови, слід відзначити, що вони проявляються та існують незалежно від свідомості і впливу на них людини, ал£ при умові сполучення їх з суб'єктивними умовами. Безперечно, основну роль мають об'єктивні умови, і це пояснюється положенням про те, що будь- яка поведінка людини, в тому числі й протиправна, детермінована перш за все існуючим соціальним середовищем. Разом з тим виникає ситуація, коли зовнішні об'єктивні умови проявляються через внутрішні суб'єктивні умови і навпаки.¹⁷

Отже, хоча людина і залежить від об'єктивних умов, вона одночасно може активно впливати на них, перетворювати і стимулювати або чинити їм перешкоди, за допомогою свідомості, яка сформувалась під впливом попередніх соціальних умов на конкретного індивіда. Вплив зовнішніх умов проявляється у кожної людини індивідуально, відповідно до її внутрішніх умов.

Суб'єктивне при визначенні детермінант адміністративної деліктності здатне на відображення не лише об'єктивного. За певних умов головна соціальна цінність суб'єктивного складається з його організованого впливу на об'єктивне. Цей вплив деякою мірою може викликати неантагоністичні протиріччя з об'єктивним. Суб'єктивне включає в себе свідомість, волю і результати, що мають місце від такої діяльності, тобто воно за своїм змістом збігається з суб'єктивними факторами, цщ.проявляють себе в динамічному стані як засіб впливу на об'єктивне.

Особливості особистості порушника проявляються в його протиправних Діях і є результатом впливу суб'єктивних, умов на його поведінку. Внутрішні суб'єктивні умови, на які здійснюється вплив зовнішніх, взаємозв'язані та взаємообумовлені між собою. Вони проявляються в зовнішньому світі у формі дії, в тому числі й протиправної, внаслідок сполучення і взаємного впливу з об'єктивними умовами. В.М.Кудрявцев, характеризуючи індивіда і його внутрішні протиріччя, говорить, що протиріччя реальної дійсності та суспільної свідомості впливають на конкретних людей та їх поведінку.¹⁸

Отже, об'єктивне і суб'єктивне в пізнанні адміністративної деліктності може бути єдністю і протиріччям, взаємодією і взаємопокладанням, взаємоперехідним і відносно самостійним для кожної сторони. В повному об'ємі від об'єктивного виступають лише матеріальні умови життя суспільства. Суб'єктивне, завдяки можливості відображати об'єктивне, впливати на нього, завжди є відносним і повного об'єму не має. Співвідношення об'єктивного і суб'єктивного залежить від розмірів соціальних зв'язків і відносин, від рівня загального і конкретного аналізу причин адміністративної деліктності.

Досліджуючи причини адміністративної деліктності, ми звернули увагу на те, що така філософська категорія, як загальне, не може бути тотожною необхідному, а одиничне - випадковому. Адміністративній деліктності, як негативному соціальному явищу, властиві елементи як необхідного, так і випадкового, тому що через них відображаються об'єктивні зв'язки матеріального світу.

Необхідне містить у собі сутність, особливості, зв'язки явищ, причина існування яких міститься в них самих, означає їх закон, порядок, структуру, іншими словами - необхідне обумовлено 'внутрішньою природою елементів, що складають дане явище,¹⁹ яке повинне відбутися в тих або інших умовах.

Випадкове, в свою чергу, може впливати або не впливати на необхідне, тобто воно проявляє себе залежно від обставин, зберігаючи при цьому безпосередній зв'язок з необхідністю. Таким чином, можна стверджувати, що кожне явище, а значить і адміністративна деліктність, містить у собі необхідність і випадковість протилежності, які мають між собою діалектичний зв'язок і не можуть існувати окремо одне від другого. За випадковим завжди стоїть необхідне, яке визначає розвиток ситуації, дій, на які, в свою чергу, впливають зовнішні умови, а вони служать джерелом для випадкового.

Необхідність мас тісний зв'язок зі свободою волі, яка передбачає можливість вибору поведінки суб'єкта в тих або інших умовах, в тому числі й в деліктних. Автор ряду робіт з англійського права Локк стверджує, що в додержавну епоху люди мали безмежну свободу, але, вступаючи в громадянське суспільство, вони для загальної користі добровільно відмовлялись від частки своєї свободи, зберігаючи при цьому три основних права: на безпеку, свободу і власність. Тому ступінь свободи, якою володіє суспільство в цілому і кожна людина окремо, є основним фактором, що впливає на поведінку суб'єкта.²⁰

Необмеженість свободи волі в сучасних умовах має ряд проблем, що виникають із складності стосунків між людьми та їх правової регламентації. Застосування формули "свобода - це усвідомлена необхідність" повинно сприйматись нами як свобода людини в сфері індивідуальної свідомості та індивідуальної поведінки. Загальновідомо, що коли прагнення особи до свободи волі перевищує ісйуючі межі, то воно завдає шкоди суспільству і самій особі. Разом з тим перед людиною, як про це писали Ге гель, Кант та інші, завжди стоїть проблема свободи вибору поведінки, і вона залежить від внутрішньої свободи і свободи волі людини. Інакше кажучи, в тих межах, де особистість має можливості самостійно, керуючись своїм світоглядом, моральними принципами, своїми знаннями і своїм сумлінням, здійснити вибір шляхів, форм своєї цілеспрямованої й доцільної діяльності та поведінки, вона вільна. Разом з тим особистість завжди буде відповідальною за результати свого вибору перед суспільством і своїм сумлінням.

Таке положення існує, оскільки сутність людини складається із існуючої сукупності суспільних відносин, а свобода волі у виборі поведінки і необхідності дій не протистоять одне одному, між ними існує діалектичний зв'язок, заснований на єдності протилежностей, який пізнається через необхідність.

Отже, викладене нами бачення і філософське розуміння детермінації адміністративної деліктності знаходить своє вираження в її генезисі, в появі нових заборон, що вводяться адміністративним законодавством, в наслідках соціально- економічних реформ і динаміці деліктності. Наявні статистичні матеріали і результати емпіричних досліджень адміністративної деліктності вказують, що вона маючи соціальний характер не втілює в собі деліктної схильності, яка захована в душі людини, але разом з тим вона визначає місце людини в процесі її соціалізації і безпосередні наслідки від порушень норм адміністративного права, що небезпечно і шкідливо для суспільства.