
- •1.1 Методологічні аспекти формування адміністративної деліктології
- •1.2 Проблеми і місце адміністративної деліктології в системі соціальних та правових наук
- •1.3 Адміністративна деліктологія і Гі соціально- правова суть.
- •(Статистичні матеріали Міністерства статистики України за
- •1991-1995 Роки.)
- •2.1 Загальна характеристика детермінації в адміністративній деліктології
- •2.2 Детермінація протиправної поведінки порушників і протиріччя соціального розвитку
- •1992 1993 1994 1995 Протиправні Дії
- •2.3 Латентність адміністративних деліктів
- •Дані Міністерства статистики України за вказаний період.
- •3.1 Особистість порушника і формування його деліктної поведінки в умовах соціальної детермінації
- •3.2 Адміністративно-деліктна ситуація та її роль у формуванні мотивації протиправної поведінки
- •3.3. Потерпілий від адміністративного делікту
- •Охорона громадського порядку (у %) На транспорті (у %) Посягання на
- •II. Пасивні:
- •Порядку транспорті
- •3.4 Віктимність і моральність в адміністративній
- •4.1 Ознаки адміністративного делікту та його юридичний склад в адміністративному законодавстві України
- •Адміністративні делікти у сфері громадського порядку (ст.)
- •4.2 Класифікація адміністративних деліктів, підвідомчих розгляду органами внутрішніх справ, та їх кваліфікація
- •4.3 Значення складу адміністративного делікту в юрисдикційній діяльності органів внутрішніх справ
- •Виявлення факту протиправних дій і складання протоколу
- •Розгляд матеріалів й прийняття рішення щодо справи
- •Винесення постанови щодо накладення адміністративного стягнення
- •Оскарження постанови щодо накладення адміністративного стягнення
- •Опротестування постанови щодо накладення адміністративного стягнення
- •Виконання постанови щодо накладення адміністративного стягнення
- •5.1 Концепція комплексної програми боротьби органів внутрішніх справ з адміністративними
- •5.2 Поняття і системна характеристика адміністративно-правового попередження деліктів
- •5.3 Система профілактичних заходів як елемент адміністративно-правового попередження.
1.3 Адміністративна деліктологія і Гі соціально- правова суть.
Соціально-правова суть адміністративної деліктології певною мірою залежить від політичної, економічної ситуації в Україні, від реформ, які проводяться в державі та суспільстві. Специфіка ситуації, яку ми вивчаємо, характеризується тим, що в українському суспільстві в теперішніх умовах виразно проглядаються дві наймогутніші групи, які є джерелом нестабільності. Умовно їх можна визначити як люмпен- групи, що виникли за рахунок розпаду "класичних" груп - робітничого класу, інтелігенції і селянства.
Деліктний характер нашої ситуації виявляє себе в тому, що люмпен-група зараз починає складатися вже не з класичних груп асоціальних елементів, а все більше, як свідчать статистичні дані та емпіричні матеріали, з двох категорій - молоді віком від 14 до 22 років та робітників великих державних підприємств, які зазнають краху . Ця соціальна група, на нашу думку, набуває всіх характерних рис агресивного люмпен-паразитизму. Негативна напруга в цій групі постійно зростає, що при відповідному збігові супровідних обставин може призвести до вчинення протиправних дій деліктного або злочинного змісту.46
Формування маргінальної групи відбувається стриб-коподібно у відповідності до адміністративного підвищення цінового бар'єра чи лібералізації цін, зниження цінності інтелектуальної праці, що також призводить до загострення адміністративно-деліктної ситуації.
На наш погляд, відбувається крах ієрархічної структури суспільства, яка вважалась стабільною і "вічною". Дані опитування вказують на те, що відповідальність за зростання деліктної і криміногенної обстановки в суспільстві люди покладають на державу, хоча це не зовсім так. Розпад економіки, соціальної структури суспільства призвели до появи суспільної апатії. Більша половина опитаного населення (56%) вважає метою свого теперішнього життя виживання в складних умовах. Близько 14.5% прагнуть створити матеріально-майновий запас на майбутнє за рахунок порушення існуючого законодавства, як правило, з корисливою метою. Про зростання озлобленості в суспільстві відзначають 88%, роздратованості - 82%, зниження терпимості - 65% опитаних громадян.
Адміністративно-деліктна ситуація, що склалася в Україні за останні роки, перетворилась у небезпечне, соціально шкідливе лихо, яке створює серйозну загрозу розбудові державності та формуванню демократичного супільства.
На поширення адміністративної деліктності впливають загальне зростання злочинності, кризові явища і безконтрольність в економіці, фінансах та правовий нігілізм у суспільстві.
Заходи, які здійснюються на рівні держави і в регіонах, виявляються недостатніми або незабезпеченими фінансами, спеціалістами. Закони, які приймаються, виконуються незадовільно як органами державної влади та управління, так і населенням. Особливо це стосується охорони громадського порядку і управління. Занепад моралі, штучне створення іміджу "людини успіху від криміналу" впливає на певну частину населення, особливо на молодь.
Злиття загальнокримінальної злочинності з органі-зованою злочинністю і поширення на цій основі корупції призводить до загострення криміногенної та деліктної обстановки в суспільстві. Такий далеко не повний перелік соціальних протиріч, факторів, причин і умов, що харак-теризують адміністративну деліктність і свідчать про її асоціальний характер. Адміністративна деліктність існує як соціальне явище, внаслідок конфліктів соціального змісту, специфічних актів поведінки людей в суспільстві, соціальному організмі. Ці акти поведінки несуть в собі порушення моральних, а потім і юридичних норм, встановлених і санкціонованих державою, враховуючи соціально-економічні, політичні, моральні й інші потреби та інтереси суспільства, класів і груп населення, що є в ньому.
Адміністративна деліктність за радянського періоду як в широкому так і вузькому розумінні завжди була "залишком" минулого. Хоча при розгляді будь-якого суспільства або явища в динаміці завжди поруч із залишками минулого є дійсність і зародки майбутнього, позитивного і негативного. Тобто в наявності " цілісний організм" адміністративної деліктності, який розвивається, має свою соціальну суть, що проявляється у зовнішній і внутрішній характеристиці даного явища.47 Характеристика суті адміністративної деліктності завжди буде соціально-правовою, тому що явище, яке ми вивчаємо, не може існувати без суті, а суттєвість проявляється в явищі, маючи динамічні властивості і внутрішню визначеність,48 на основі сукупності глибинних зв'язків, відносин і внутрішніх законів,49 які визначають основні риси і тенденції існування деліктності.
В юридичнім літературі питання про соціальну природу адміністративної деліктології майже не розглядалось. Предметом її дослідження є адміністративні делікти, які чинять громадяни, державні службовці апарату управління, а також діяльність державних органів, посадових осіб у боротьбі з адміністративними деліктами та їх попередження на основі взаємодії з громадськістю й інші проблеми.
Соціальна природа адміністративної деліктології не лише обумовила її виникнення і розвиток як єдиної сукупності суспільних зв'язків і відносин, але й визначила її основне призначення, суть якого полягає в створенні юридичних умов, що впливають на виникнення адміністративно-деліктних відносини. На думку Л.В.Коваля і В.А.Юсупова, адміністративно-деліктні відносини виникають між правопорушником і посадовою особою (або правозастосовнйм органом), а їх організуюче значення проявляється в тому, що завдяки застосуванню стягнень передбачених нормами адміністративного права, орган намагається забезпечити юридичними засобами належну поведінку людини.50
Адміністративна політика Української держави виробляє з урахуванням деліктної обстановки, яка склалася в країні, основні завдання, принципи, напрямки і цілі адміністративно-правового впливу на деліктність, а також засоби їх досягнення і проявляється в нормах адміністративного права. Вона ма£ особливості, які впливають на адміністративну деліктність. Це проявляється в розширенні сфери адміністративних покарань в умовах виникнення і врегулювання нових адміністративно-правових відносин. Такий підхід пояснюється необхідністю з боку держави локалізувати, нейтралізувати і усунути явища, які створюють деліктно-криміногенну обстановку в суспільстві.
Своєрідність нинішнього етапу розвитку України, заходи щодо формування правової держави повинні передбачити звуження кола деліктного і карного обмеження адміністативно-правового впливу за рахунок адміністративізації певної групи протиправних дій і переведення їх у категорію дисциплінарних деліктів.
Заданими Міністерства статистики України (1991-1995 роки), кількість осіб, виявлених органами внутрішніх справ , які вчинили адміністративні правопорушення, зовсім незначна. Наприклад, порушення права державної власності на надра (ст.47 КАП України) - 5 раз; порушення правил охорони водних ресурсів (ст.59 КАП України) - 3; знищення корисної для лісу фауни (ст.76 КАП України) З ; порушення правил охорони смуги відводу автомобільних шляхів (ст.141 КАП України) - 2 ; передача замовнику або у виробництво документів, що не відповідають вимогам стандартів (ст. 169 КАП України) - 2 ; незаконні дії щодо державних нагород (ст.186 КАП України) - 3 ; порушення правил військового обліку (ст.210 КАП України) - 1 раз та багато інших.
Застосування деадміністративізації як кардинального засобу без урахування недоліків і упущень в адміністративно-юрисдикційній діяльності посадових осіб і правозастосовних органів буде поспішним. Всебічний підхід і вивчення можливостей деадміністративізації дозволить уникнути помилок у цьому напрямку і здійснити її відносно тих протиправних діянь, які досить рідко зустрічаються в реальній дійсності. Звертає на себе увагу той факт, що серед існуючих видів адміністративних стягнень (ст.24 КАП України) найбільш часто застосовується адміністративний штраф.41
Таблиця
1 |
Кількість виявлених осіб, які вчинили адміністративні правопорушення (у тис.чоловік) |
Кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (у тис. чол. і в %) |
|
1991 |
4214621 |
3119003 |
або 74.0 |
1992 |
6515900 |
5250438 |
80.5 |
1993 |
5365278 |
3821482 |
71.2 |
1994 |
5211512 |
4263989 |
81.8 |
1995 |
12532924 |
10862787 |
92.3 |
Всього: |
33840235 |
27317699 |
або 80.7 % |