4.3 Значення складу адміністративного делікту в юрисдикційній діяльності органів внутрішніх справ

Органи внутрішніх справ, згідно зі своєю компетенцією і керуючись діючим адміністративним законодавством України, здійснюють розгляд, розрішення і забезпечення провадження справ про адміністративні правопорушення.¹¹⁴

Удосконалення практики застосування законодавства про адміністративні правопорушення органами внутрішніх справ ще не повною мірою гарантує всебічне перетворення державної волі, яку воно відображає у дійсності. Крім того, адміністративне законодавство України на сьогодні ще залишається соціалістичним за своїм змістом і не відповідає завданням і цілям, які стоять перед органами внутрішніх справ у сфері адміністративно-правової боротьби з правопорушеннями.

Цілі адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ у застосуванню вчення про склад адміністративного делікту можуть бути внутрішніми і зовнішніми.

Внутрішні цілі реалізуються за рахунок забезпечення упорядкованості й організованості функціонування органів внутрішніх справ як суб'єктів адміністративної правозастосовної діяльності.

Зовнішні цілі, в свою чергу, поділяються на: безпосередні і загальні. До безпосередніх зовнішніх цілей адміністративної юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ слід віднести: відновлення порушених протиправними діями суб'єкта адмі- ністративно-правових відносин, що охороняються законом; індивідуальне і загальне попередження та профілактика адміністративних деліктів; усунення юридичних помилок при кваліфікації адміністративних деліктів.

Загальними зовнішніми цілями адміністративної юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ є: охорона адміністративно- правових відносин на які посягають порушники; правильна кваліфікація справ про адміністративні делікти. 1

Історія застосування правових засобів у боротьбі з адміністративними деліктами свідчить, що уявна простота конструкцій деліктів передбачає існування досить складного прбцесу їх кваліфікації.¹¹⁵

Здійснення кваліфікації адміністративних деліктів передбачає, в першу чергу, їх однакове тлумачення¹¹⁶ і ретельне дослідження фактів. Установлення даних фактів при здійсненні юрисдикції є не лише правом, але й обов'язком органів внутрішніх справ.¹¹⁷ Неправильне застосування норм адміністративного права може призвести до результатів, що є протилежними до цілей, досягнення яких передбачав законодавець.

Отже, ефективність визначення наявності або відсутності складу адміністративного делікту в діях особи впливає на реалізацію норми права, що передбачає відповідальність за вчинені протиправні дії.

Дослідженню й оцінці в процесі адміністративної юрисдикції підлягають ознаки делікту, обставини його вчинення, а також відповідна норма права, за допомогою якої встановлюється конкретний склад делікту. Логічний, процес доказування в юрисдикційній діяльності органів внутрішніх справ веде від норми до факту вчинення протиправних дій.

Правове забезпечення компетентності посадових осіб органів внутрішніх справ здійснюється за рахунок їх обізнаності щодо діючого законодавства, завдяки рівню професійної майстерності й ставлннню \о виконання своїх службових обов'язків.¹¹⁸ Правовому інформуванню працівників органів внутрішніх справ, уповноважених розглядати справи про адміністративні делікти, певною мірою сприятиме систематизація існуючих нормативних документів і практика їх застосування в довідниках або збірниках.

Покращання роботи я інформацією про вчинені адміністративні делікти сприяє правильному встановленню відповідності фактичного складу до юридичного і становить зміст правової кваліфікації, без якої неможлива юрисдикція органу внутрішніх справ.

Отже, загальне вчення про склад адміністративного делікту під час здійснення юрисдикційної діяльності дозволяє встановити наявність у діях (бездіяльності) особи складу делікту і дати йому офіційну кваліфікацію із застосуванням санкції адміністративно- правової норми.

Правильна кваліфікація адміністративного делікту є важливим елементом дотримання законності в юриедикційній діяльності органів внутрішніх справ і гарантує прийняття справедливого рішення щодо справи. Якщо дії особи не підпадають під ознаки відповідного складу адміністративного делікту, то справа щодо нього повинна бути припинена. Коли у протиправних діях є ознаки злочину, матеріали передаються прокурору, органам попереднього слідства або дізнання. Згідно зі статтею 21 КПаП України можливою є передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд товариського суду, громадської організації або трудового колективу. В окремих випадках законодавець передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності порушення (ст.22 КПаП України).

Отже, вчення про склад адміністративного делікту в процесі юрисдикційної' діяльності органів внутрішніх справ дозволяє розмежовувати делікт і злочин. Застосовуючи знання про склад адміністративного делікту, суб'єкт правозастосування може визначити наявність підстав для притягнення порушника до адміністративної відповідальності або вжиття заходів громадського впливу та встановити підвідомчість розгляду конкретної справи.

Наявність чітко визначених законодавцем видів складів адміністративних деліктів дає можливість органам внутрішніх справ здійснювати адміністративну юрисдикцію. На основі загального вчення про склад адміністративного делікту посадова особа органів внутрішніх справ дає суспільно-політичну і юридичну оцінку порушнику і приймає законне рішення щодо справи.

Аналіз матеріалів кваліфікації адміністративних деліктів органами (посадовими особами), вповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення, досить наочно показує динаміку порушень законності.

Порушення законності, що допускаються органами (посадовими особами) в процесі кваліфікації адміністративних деліктів (у %).

Таблиця 27. Органи (посадові особи), що вповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення	Стадії процесу кваліфікації
	1	2	3	4	5	6
Адміністративні комісії
при виконавчих комітетах	18.6	12.4	1.4	1.65	5.7	3.1
Виконавчі комітети
селищних, сільських Рад
народних депутатів	23.0	18.3	12.4	3.8	4.5	2.6
Районні (міські) комісії в
справах неповнолітніх	14.0	4.6	3.2	0.6	2.4	1.8
Районні (міські)
суди (судді)	-	-	-	0.8	1.3	0.2
Органи внутрішніх справ	1.8	0.8	0.5	1.6	2.4	1.4