
- •1.1 Методологічні аспекти формування адміністративної деліктології
- •1.2 Проблеми і місце адміністративної деліктології в системі соціальних та правових наук
- •1.3 Адміністративна деліктологія і Гі соціально- правова суть.
- •(Статистичні матеріали Міністерства статистики України за
- •1991-1995 Роки.)
- •2.1 Загальна характеристика детермінації в адміністративній деліктології
- •2.2 Детермінація протиправної поведінки порушників і протиріччя соціального розвитку
- •1992 1993 1994 1995 Протиправні Дії
- •2.3 Латентність адміністративних деліктів
- •Дані Міністерства статистики України за вказаний період.
- •3.1 Особистість порушника і формування його деліктної поведінки в умовах соціальної детермінації
- •3.2 Адміністративно-деліктна ситуація та її роль у формуванні мотивації протиправної поведінки
- •3.3. Потерпілий від адміністративного делікту
- •Охорона громадського порядку (у %) На транспорті (у %) Посягання на
- •II. Пасивні:
- •Порядку транспорті
- •3.4 Віктимність і моральність в адміністративній
- •4.1 Ознаки адміністративного делікту та його юридичний склад в адміністративному законодавстві України
- •Адміністративні делікти у сфері громадського порядку (ст.)
- •4.2 Класифікація адміністративних деліктів, підвідомчих розгляду органами внутрішніх справ, та їх кваліфікація
- •4.3 Значення складу адміністративного делікту в юрисдикційній діяльності органів внутрішніх справ
- •Виявлення факту протиправних дій і складання протоколу
- •Розгляд матеріалів й прийняття рішення щодо справи
- •Винесення постанови щодо накладення адміністративного стягнення
- •Оскарження постанови щодо накладення адміністративного стягнення
- •Опротестування постанови щодо накладення адміністративного стягнення
- •Виконання постанови щодо накладення адміністративного стягнення
- •5.1 Концепція комплексної програми боротьби органів внутрішніх справ з адміністративними
- •5.2 Поняття і системна характеристика адміністративно-правового попередження деліктів
- •5.3 Система профілактичних заходів як елемент адміністративно-правового попередження.
Охорона громадського порядку (у %) На транспорті (у %) Посягання на
Дії
потерпілих
)
І. Активні: |
|
розпивання |
|
спиртних напоїв; |
17.4 |
поява в |
|
громадських |
|
місцях у стані |
|
сп'яніння; |
32.1 |
агресивність; |
8.3 |
жадність; |
4.8 |
жорстокість; |
11.1 |
цинізм; |
12.5 |
провокація (у |
|
формі насилля, |
|
погрози, образи, |
|
знущання) |
13.2 |
32.6
37.7
9.1
11.1
14.8
29.6 29.6 7,4
8.1
22.2
12.2
36.5
Ю
53.3
II. Пасивні:
страх; відмова від протидії; вмовляння пожаліти; намагання втекти;
невміння захистити себе;
наявність фізичних вад; необережність; необачливість;
Довірливість
24.6
1.5
36.9
З
9.2
4.6 13.8
15.4
7.6
32.7
3.2
4.6
19.5
29.5
1.4
4.9 2.6
1.1
81.4
23
23
7.6 38.4
:
Порядку транспорті
п активні дії потерпілих, м м пасивні.
Мал.6
Активні дії потерпілих під час порушень громадського порядку становлять 53,3%, пасивні - 81,4, при порушеннях на транспорті активні - 36,5, пасивні - 15,4, при посяганні на власність активні дії потерпілих становлять лише 10, а пасивні - 3,0%. Таким чином, можна стверджувати, що існують фактори, які на основі наявних закономірностей впливають на по'ведінку потерпілих у тій чи іншій адміністративно-деліктній ситуації.
Крім того, віктимність може бути реалізована шляхом заподіяння шкоди або просто зберігатися такою в потенції на невизначений час, вказуючи на здатність особи мати віктимну вразливість. У даному випадку мова не йде про фатальну схильність особи стати жертвою адміністративного делікту. Це залежить від її віктимного потенціалу, що становить систему властивостей особи, групи або організації і створює небезпеку вчинення протиправних дій.120
Загальне уявлення
про дії потерпілих в адміністративно-
деліктній ситуації відображає графік,
що його пропонуємо.
вік, вади фізичного розвитку); б) психічні властивості (відсутність захисного механізму, агресивність, внаслідок чого особа стає жертвою деліктного посягання); в) суспільний стан особи (жертвою можуть стати особи, що виконують свої професійні, громадські обов'язки в тих чи інших умовах і викликають інтерес у порушника - працівники міліції, водії таксі, касири, охоронники, артисти); г) економічний стан особи і групи (володіння різноманітними матеріальними благами, цінностями, речами і предметами підвищеного попиту). їх необхідно вивчати з позицій причинності, враховуючи при цьому результат, який настає внаслідок взаємодії вказаних суб'єктів з іншими явищами і умовами, віктимними за своїм змістом. Під іншими явищами і умовами слід розуміти зв'язок віктимогенного потенціалу не лише з ситуаціями, що виникають в суспільній сфері існування, але і з ситуаціями, елементами яких є: простір, природа, предмети і організація життя. Наявність вказаних елементів створює можливості для здійснення прогнозування впливу на них факторів, що перебувають у прямій залежності від того, наскільки реальна д ійсність, різного роду цінності, що оточують особу, формують її потреби. Якщо предмет, об'єкт людського бажання є необхідним для задоволення потреб особи, а володіння, використання його для неї ускладнене, то особа, з метою задоволення своїх потреб, може стати на шлях вчинення протиправних дій.
Віктимність розглядається в широкому і вузькому аспектах. Вона містить різні за змістом поняття: індивідуальну, видова, групову і масову віктимність.121
Специфічні властивості особи вказують на те, що "...особа може бути віктимною" (Л.В,Франк). Крім того, індивід "...просто не може бути віктимним" (Д.В.Рівман). Це "...властивості конкретної особи, обумовлені її соціальними, психологічними або біофізичними якостями" (В.І.Полубинський).
Разом з тим віктимність конкретної особи - поняття відносне, Тому що вона реалізується в ситуації, в яку-потрапляє жертва адміністративного делікту. Однакові якості особистості, аналогічна поведінка можуть мати різні наслідки для особи, яка вступає в контакт з порушником при виникненні деліктної ситуації. Порушник по-своєму впливає на формування деліктної ситуації, і під час її перебігу виявляються його індивідуальні властивості та якості.
Індивідуальна віктимність, на наш погляд, визначає властивості конкретної особи, які обумовлені соціальними умовами, що її оточують, психологічними і біофізичними якостями, які сприяють формуванню обставин, за яких виникає не лише адміністративно-деліктна ситуація, але і можливість завдання моральної, матеріальної та фізичної шкоди потерпілому. Проведені дослідження вказують на залежність віктимної поведінки особи від закономірностей і факторів в доделіктній та деліктній ситуаціях.
Групова віктимність виявляється в подібності, універсальності впливу соціальних умов на окремі групи людей, які мають тотожні демографічні, психологічні й біофізичні якості. В даному випадку можна говорити про професійну віктимність, віктимність неповнолітніх і дорослих, групову віктимність серед жінок і чоловіків. Груповій віктимності притаманні національні ознаки і регіональні особливості.
Видова віктимність дозволяє здійснити типологію жертв окремих видів адміністративних деліктів. Так, група потерпілих від дрібного хуліганства має свої характерні риси, що проявляються в поведінці цієї категорії людей (активна і агресивна поведінка, цинізм, образа, жорстокість). Дещо інші ознаки притаманні групі потерпілих від посягань на їх власність. До групової віктимності слід віднести і належність людей за професійними ознаками, родом занять, проведенням дозвілля, вживанням спиртних напоїв, наркотичних і психотропних речовин, прекурсорів.
Видова характеристика віктимності буде недостатньою без урахування подібності та різниці між міською і сільською вікгимізацією.122 Така різниця виявляється при дослідженні соціальних, економічних і психологічних особливостей віктимної поведінки потерпілих в містах і на селі. Слід відзначити, що рівень латентності та віктимізації адміністративних деліктів на селі вищий, ніж у місті. Особливо це стосується адміністративних деліктів, які чиняться в галузі охорони громадського порядку, посяганнь на власність, порушень в сільському господарстві та недотримання санітарно-ветеринарних правил. В умовах села у більшості випадків причини, які впливають на латентність адміністративних деліктів, сприяють примиренню між порушником і потерпілим. Це - рідні, близькі, сусіди, знайомі, товариші по службі, а також наявність звичаїв, традицій, за яких адміністративно- деліктна ситуація залишається за межами впливу адміністративного законодавства і роль потерпілого є невизначеною.
Дані опитування свідчать, що інформація про потерпілого в селі може сприйматися населенням зацікавлено у 83,6% випадків, незацікавлено - 16,4%. Потерпілі від адміністративного делікту в сільській місцевості здебільшого не повідомляють органи державного управління (посадових осіб) про вчинені щодо них посягання. В седі це становить 82,1%, у містах - 65,6%.
Інформація від потерпілих про вчине ні проти них адміністративні делікти.
Таблиця 23.
|
Місто (у %) |
Село (у %) |
||
л * * * |
|
|
|
|
Адміністративні |
|
|
Повідом |
Не пові |
делікти |
Повідом |
Непові- |
||
|
ляли |
домляли |
ляли |
домляли |
дрібне хуліганство |
49.5 |
50.5 |
24.9 |
75.1 |
дрібна спекуляція |
41.6 |
58.4 |
32.1 |
67.9 |
торгівля спиртними |
|
|
|
|
напоями |
32.4 |
67.6 |
18.5 |
81.5 |
розпивання спиртних |
|
|
|
|
напоїв |
24.7 |
75.3 |
4.9 |
95.1 |
поява в громадських |
|
|
|
|
місцях у п'яному |
|
|
|
|
вигляді |
12.4 |
87.6 |
1.8 |
98.2 |
азартні ігри і |
|
|
|
|
ворожіння |
|
|
|
|
в громадських |
|
|
|
|
місцях |
11.8 |
89.2 |
3.1 |
96.9 |
ВСЬОГО |
34.4 |
65.6 |
17.9 |
82.1 |
Вибіркові дані показують, що міська і сільська віктимізація мають неоднакову видову віктимність. Результати досліджень деякою мірою характеризують і структуру міської та сільської віктимізації. Так, на селі жінки частіше, а чоловіки рідше, ніж в містах, стають жертвами внаслідок участі в азартних іграх і ворожінні в громадських місцях (серед жертв даного адміністративного делікту в містах частка жінок становить 23,2%, на селі - 76,8%). На селі серед жертв, що Розпивали спиртні напої і з'являлись у громадських місцях в п'яному вигляді, частка чоловіків становить 17,8%, в містах - 21,3%. На селі й в містах жінки частіше стають жертвами торгівлі спиртними напоями як у невстановлених місцях, так у на квартирах, приватних будинках, гуртожитках. Щодо них частіше здійснюються агресивні посягання на особистість і власність (спиртні напої, гроші, речі, предмети домашнього вжитку). В сільських умовах люди молодшого віку частіше вчиняють дрібне хуліганство, ніж люди старшого, особливо щодо жертви, яка не проживає в сільській місцевості, тобто є "чужою".
Особливості сільської віктимізації, як і адміністративної деліктності, визначаються з урахуванням специфіки способу життя сільського населення. Процеси, що відбуваються в сучасному селі, досить різко змінюють середовище, в якому існують люди. Міграція населення з міста в село, і навпаки, створення фермерських господарств, приватизація землі - все це впливає на віктимну поведінку потерпілого в деліктній ситуації.123
Проблема потерпілого від адміністративного делікту, що її розглянуто, актуальна в теоретичному і практичному аспектах. На теоретичному рівні відсутні дослідження проблем адміністративної віктимології та її складових елементів, що характеризують соціальні, психологічні і біофізичні властивості потерпілого від адміністративного делікту. На практичному рівні органи державного управління (посадові особи) займаються питаннями, які стосуються потерпілого лише в межах, встановлених адміністративним законодавством України. Подальше вивчення жертви адміністративного делікту дозволить певною мірою вирішити одне із завдань віктимології - профілактику віктимної поведінки потерпілого.