ЗМІСТ  ВСТУП  1 ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ  1.1 Специфіка фізичного виховання учнів початкових класів  1.2 Завдання фізичного виховання учнів початкових класів  1.3 Засоби фізичного виховання учнів початкових класів  1.4 Розвиток рухових якостей учнів початкових класів  2 ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ  3 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ОРГАНІЗАЦІЮ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ  ВИСНОВКИ  СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ  ДОСЛІДЖЕННЯ 

ВСТУП  Фізичне виховання учнів є невід'ємною частиною всієї навчально-виховної роботи школи і займає важливе місце у підготовці учнів до життя, до суспільно корисної праці.  Робота з фізичного виховання в школі відрізняється великим різноманіттям форм, які вимагають від учнів прояву організованості, самодіяльності, ініціативи, що сприяє вихованню організаційних навичок, активності, винахідливості. Здійснюване в тісному зв'язку з розумовим, моральним, естетичним вихованням і трудовим навчанням, фізичне виховання сприяє всебічному розвитку школярів.  Фізичне виховання молодших школярів має свою специфіку, обумовлену їх анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також тим, що, приходячи до школи, учні потрапляють у нові умови, до яких їм потрібно пристосуватися, звикнути. З початком навчання значно зростає обсяг розумової праці дітей і в той же час істотно обмежується їх рухова активність і можливість перебувати на відкритому повітрі. У зв'язку з цим правильне фізичне виховання в молодшому шкільному віці є не лише необхідною умовою всебічного гармонійного розвитку особистості учня, а й дієвим фактором підвищення його розумової працездатності. 

1 Особливості фізичного виховання учнів початкових класів

1.1 Специфіка фізичного виховання учнів початкових класів

Метою фізичного виховання є всебічний гармонійний розвиток особистості. Воно тісно пов'язане з розумовим, моральним, трудовим і естетичним вихованням.  Специфіка виховання молодших школярів зумовлена ​​їх анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями - це сповільнений ріст зростання, висока збудження нервової системи, підвищена реактивність і в силу цього частота серцевих скорочень дитини 7 років - 88 уд / хв, 10 років - 79 уд / хв. Артеріальний тиск дитини 7 років - 85/60, 10 років - 90/55. Маса і розміри серця менше, ніж у дорослих, ще не закінчилося окостеніння кістяка, слабко розвинені м'язи, особливо м'язи тулуба, недостатньо міцні зв'язки і сухожилля, що сприяє деформації при навантаженні хребта. Перевантаження може призвести до затримки росту дитини.  З початком навчання значно зростає обсяг розумової праці дітей і в той же час істотно обмежується їх рухова активність і можливість перебувати на відкритому повітрі. У зв'язку з цим правильне фізичне виховання в молодшому шкільному віці є не лише необхідною умовою всебічного гармонійного розвитку особистості учня, а й дієвим фактором підвищення його розумової працездатності [1, 31].  Раціонально організовані заходи з фізичного виховання в режимі дня розширюють функціональні можливості організму дитини, підвищуютьпродуктивність розумової праці, зменшують стомлюваність. 

1.2 Завдання фізичного виховання учнів початкових класів

Завдання фізичного виховання молодших школярів такі:  1) зміцнювати здоров'я і сприяти правильному фізичному розвитку;  2) формувати рухові вміння та навички;  3) озброювати учнів знаннями з фізичної культури, гігієни, про правила загартовування;  4) розвивати рухові (фізичні) якості;  5) формувати інтерес до фізкультури і потреба займатися їй;  6) виховувати позитивні морально-вольові якості;  7) готувати учнів до здачі норм комплексу ГПО.  Успішне вирішення завдань фізичного виховання молодших школярів можливе лише в тому випадку, якщо воно стає органічною частиною всього навчально-виховного процесу школи, предметом загального занепокоєння педагогічного колективу, батьків, громадськості, коли кожнийпедагогічний працівник виконує свої обов'язки відповідно до «Положення про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи »[1, 32].  Зміцнення здоров'я та сприяння правильному фізичному розвитку учнів є важливим завданням початкової школи. Фізичний стан дитини, його здоров'я є тією базою, на якій розвиваються всі його сили і можливості, в тому числі і розумові.  Правильне фізичне виховання учнів - необхідна умова нормального розвитку всього організму. Завдяки рухової активності забезпечується розвиток серцево-судинної системи та органів дихання, поліпшується обмін речовин, підвищується загальний тонус життєдіяльності. Відомо, що коли діти мало рухаються, вони відстають у розвитку від своїх ровесників, які мають правильний руховий режим.  Видатний педагог В. О. Сухомлинський велике значення надавав діяльності школи, вчителів, спрямованої на поліпшення здоров'я школярів, особливо учнів молодших класів. Він вважав, що дбати про здоров'я дітей - найважливіше завдання вчителя [2, 89].  Завдання зміцнення здоров'я дитини передбачає загартовування її організму. З цією метою заняття фізкультурою по можливості слід проводити на повітрі, а проводячи їх у приміщенні, дотримуватися гігієнічних вимог.  Важливим показником нормального фізичного розвитку дитини є правильна постава, яка зумовлює нормальний стан і функціонування внутрішніх органів. Формування правильної постави залежить від багатьох умов, а саме від того, як учень ходить, стоїть, сидить, чи виконує щодня ранкову гімнастику, фізкультхвилинки на уроках, ігри та вправи на перервах. Фізичні вправи є основним засобом формування правильної постави.  Рухова активність, яку дитина здійснює в процесі фізичного виховання, є необхідною умовою нормального розвитку його центральної нервової системи, засобом удосконалення аналізаторів і розвитку взаємодії їх. Недарма кажуть, що м'яз виховала мозок, нервову систему. Існує тісний взаємозв'язок між руховою діяльністю дитини та її розумовим розвитком.  Виконання цілеспрямованих рухових дій займає важливе місце в житті дітей молодшого шкільного віку і є одним із дієвих чинників розвитку їх емоційно-вольової сфери, джерелом позитивних емоцій. І. І. Павлов назвав задоволення, яке отримує людина від рухової діяльності, «м'язової радістю» [3, 103].  Формування рухових умінь і навичок у початкових класах проводиться згідно з навчальною програмою, яка передбачає навчання учнів вправам основної гімнастики, легкої атлетики, ігор, лижної підготовки, плавання.  Ефективність навчання рухових дій залежить від методики проведення уроків, від того, як у процесі навчання активізується пізнавальна діяльністьучнів, включається в цей процес мову і мислення, наскільки свідомо ставляться вони до засвоєння рухових дій.  Оволодіння правильною технікою виконання вправ є важливим завданням фізичного виховання. Як відомо, вправи позитивно впливають на організм лише за умови, що вони правильно виконуються. До того ж, раціональна техніка виконання вправ сприяє формуванню правильних навичок життєво важливих рухів, розвиває у дітей вміння доцільно розподіляти зусилля й ефективно здійснювати різні рухи, виховує в них готовність швидко засвоювати нові рухові дії [3, 104].  Формуючи в учнів життєво важливі вміння і навички, слід приділяти належну увагу виробленню у них вміння швидко і точно виконувати дрібні рухи пальцями рук, вміло взаємодіяти обома руками, швидко перебудовувати руху відповідно до умов. Розвиток у школярів рухів руки, цього основного органу предметних дій людини, є важливим завданням початкової навчання. На розвиток рухів руки учня впливають різні види діяльності: лист, малювання, ручна праця, самообслуговування, заняття фізичною культурою. Слід підкреслити, що заняття фізкультурою відіграють специфічну роль у розвитку рухів руки і, зокрема, у розвитку довільної регуляції їх. Саме на цих заняттях ставляться і виконуються завдання розвитку в учнів точних і узгоджених між собою рухів рук за допомогою вправ з предметами (з великими і малими м'ячами, зі скакалкою, з палицями, прапорцями тощо), а також за допомогою спеціальних вправ для розвитку диференційованих рухів пальців рук.  Засновник науково обгрунтованої теорії фізичного виховання П. Ф. Лесгафт одним з основних завдань фізичного виховання вважав формування у дітей уміння з найменшою витратою зусиль і в найменший проміжок часу свідомо виконувати найбільшу роботу [5, 93]. Сукупність названих вище якостей і визначає рівень «рухової культури» дитини. Високий розвиток таких умінь і якостей необхідно для навчання, для багатьох сучасних професій, а також для побутових дій і військової справи. Розвиток уміння ефективно здійснювати рухові дії є важливим компонентом всебічного гармонійного розвитку особистості.  Озброєння учнів знаннями з фізичної культури, гігієни, з правилами загартовування. У початкових класах учні повинні мати уявлення про правильний руховому режимі, усвідомлювати значення ранкової гігієнічної гімнастики, фізичної культури, активного відпочинку в позаурочний час, знати, який одяг та взуття потрібні для занять фізичними вправами, стежити за правильністю постави, знати правила загартовування, зміст початковому ступені комплексу ГТО «До стартів готовий».  Здобуття учнями знань з фізичної культури є необхідною умовою свідомого оволодіння навчальним матеріалом з цього предмету, прищеплення інтересу і звички систематично займатися фізичними вправами. Особливу роль грають знання учнів з фізичної культури у формуванні в них умінь самостійно виконувати фізичні вправи, у виробленні в учнів переконання про необхідність систематично займатися фізкультурою, загартовувати організм за допомогою використання природних факторів (сонця, повітря, води). Все це сприяє не тільки фізичному розвитку і зміцненню здоров'я учнів, а й виховує у них правильне ставлення до свого здоров'я і до здоров'я інших людей, сприяє запобіганню або ліквідації шкідливих для здоров'я звичок [5, 97].  Розвиток рухових (фізичних) якостей полягає в тому, щоб у процесі занять фізкультурою розвивати в учнів швидкість, силу, спритність, витривалість. Цей процес тісно пов'язаний з формуванням рухових навичок і зумовлений обсягом і характером рухової активності дитини. Від рівня розвитку рухових якостей залежать результати виконання таких природних рухів, як біг, стрибки, метання, плавання та інших  У молодшому шкільному віці природне фізіологічний розвиток рухових якостей має свої особливості: спритність і швидкість рухів розвиваються інтенсивніше, ніж сила і витривалість. Для методики фізичного виховання важливо враховувати те, що м'яз як орган відчуття дозріває раніше, ніж як робочий орган. У дітей з 7 до 13 років спостерігаються найбільші зрушення в розвитку координації рухів. З огляду на це, важливо правильно визначити зміст і методи фізичного виховання, які б сприяли розвитку в дітей рухових якостей відповідно до їх віковими особливостями [4, 148].  Формування інтересу і звички до занять фізкультурою - необхідна умова успішного здійснення фізичного виховання школярів.  У молодшому шкільному віці активно розвиваються інтереси та звички. Кожному школяреві слід прищепити бажання займатися фізкультурою. Тільки в тому випадку, якщо учні з інтересом ставляться до уроків фізкультури, за власною ініціативою відвідують заняття в групах з комплексу ГТО або в спортивних секціях, будинки виконують вправи та процедури, спрямовані на загартування організму, можна досягти їх всебічного фізичного розвитку та зміцнення здоров'я.  Велике значення для прищеплення школярам інтересу до фізкультури має позиція родини в цьому питанні. Інтерес виникає і стане стійким, якщо батьки залучають дітей дошкільного та молодшого шкільного віку до занять фізкультурою, створюють для цього необхідні умови [6, 52].  Виховання позитивних морально-вольових якостей є одним з важливих завдань, що здійснюється в процесі занять фізкультурою. А. С. Макаренка в своїх «Лекціях про виховання дітей» писав: «Дисциплінований громадянин може бути вихований лише всією сумою правильних впливів, серед яких найвидатніше місце повинні займати: широке політичне виховання, загальна освіта, книга, газета, праця, громадська робота і навіть такі начебто другорядні речі, як гра, розвага, відпочинок »[2, 119].  Специфіка впливу занять фізкультури на виховання морально-вольових якостей полягає в тому, що учні для досягнення успіхів у виконанні фізичних вправ виявляють цілеспрямованість і волю, дисциплінованість, вміння мобілізувати в потрібний момент свої фізичні та духовні сили. У той же час на заняттях фізкультурою переважає колективна діяльність. Учні привчаються виявляти почуття дружби, набувають навички культури поведінки, колективізму тощо. Слід прагнути досягти такого рівня свідомості, щоб у процесі занять, змагань між командами, класами учень отримував моральне задоволення не тільки від своєї спритності, а й від того, що він зробив це в інтересах колективу, в ім'я колективу. У процесі спільної практичної діяльності діти привчаються до правильної поведінки у відповідності з нормами моралі. Правильно організоване виконання вправ групами, командні ігри, участь у змаганнях сприяють входу дитини в колектив і виховання у нього звички жити інтересами колективу.  При виконанні фізичних вправ учням часто доводиться виявляти вольові зусилля, щоб долати невпевненість і навіть страх. У результаті постійного тренування в учнів виховуються сміливість, рішучість, наполегливість. Разом з вольовими якостями одночасно виховуються моральні риси особистості, а моральне виховання неможливе без прояву вольових зусиль [6, 47].  Постійне виконання фізичних вправ призводить до вироблення системи звичних дій і емоційно-психічних станів. Коли учень починає вивчати якусь вправу, особливо складне, він часто відчуває невпевненість, страх. У процесі освоєння вправи ці почуття проходять, натомість з'являється задоволення від вміння виконувати засвоєні дії. Однак сама система звичних дій і емоційно-психічних станів ще не забезпечує морального розвитку особистості. Для досягнення цього в учнів формують моральну свідомість, яка визначає спрямованість їх діяльності. Використовуючи набуті знання і вміння під час змагань між командами, класами чи школами, учень переживає задоволення не тільки від своїх ефективних практичних дій, а й від зробленого ним в інтересах колективу. Така організація справи ставить всіх учнів в умови особистої відповідальності за успіх колективу.  Підготовка учнів до здачі норм комплексу ГПО. Початкова ступінь комплексу ГТО «До стартів готовий» розрахована на дітей 7-9 років. Завдання цього ступеня полягають в тому, щоб діти здобували навички виконання фізичних вправ, розвивали спритність, сміливість, координацію рухів, набували інтерес до спорту. У 1 класі учні готуються до здачі норм початковому ступені, а в 2 - продовжують підготовку і здають ці норми. У 3 класі готуються до здачі в 4 класі норм І ступеня - «Сміливі і спритні».  Для хлопчиків і дівчаток норми ступеня «До стартів готовий» одні.  Більшість вправ цього ступеня входить в програму з фізичної культури для підготовчих та 1-3 класів. У зв'язку з цим частину роботи з підготовки школярів до складання норм комплексу проводиться на уроках фізкультури, ведуться також систематичні позакласні заняття. Останніми бажано охоплювати всіх учнів. До цієї роботи залучається учнівський фізкультурний актив, колектив фізичної культури школи [6, 49].