- •1)Вступ
- •2)Екологія вірусів, основні терміни та поняття.
- •3)Загальна характеристика та відомості про віруси.
- •3.1 Вірусна морфологія.
- •3.2 Структура вірусів.
- •3.3 Структура та функції вірусних протеїнів.
- •3.4 Склад та структура вірусних нуклеїнових кислот.
- •3.5 Інші складові вірусів.
- •4)Історія та сучасні принципи номенклатури та класифікації вірусів рослин.
- •4.1 Фітовірусні родини та групи.
- •4.2 Одноланцюгова рнк, без суперкапсиду, двофрагментна.
- •4.3 Одноланцюгова рнк, без суперкапсида, трифрагментна.
- •5)Функціональні особливості будови та експансії геному фітовірусів.
- •5.1 Біологічне функціонування вірусних компонентів.
- •5.2 Вірусне інфікування та вірусний синтез.
- •5.3 Особливості реплікації фітовірусів із позитивним та негативним геномами.
- •5.4 Функціональність продуктів вірусних генів.
- •5.5 Загальний процес вірусного синтезу.
- •6)Патогенез та передача вірусних інфекцій.
- •6.1 Вірусіндуковані симптоми на рослинах.
- •6.2 Передача фітовірусів.
- •6.3 Механічна передача вірусів через сік.
- •6.4 Передача вірусів через насіння.
- •6.5 Передача пилком.
- •6.6 Передача комахами.
- •6.7 Передача кліщами.
- •6.8 Передача нематодами.
- •7.2 Противірусний імунітет.
- •8)Діагностика та ідентифікація вірусів.
- •8.1 Полімеразно-ланцюгова реакція .
- •8.2Принцип методу полімеразної ланцюгової реакції.
- •8.4 Переваги методу плр як методу діагностики інфекційних захворювань.
- •8.5 Обмеження методу плр.
- •9) Мікрональне розмноження та оздоровлення рослин.
- •9.1 Основні етапи мікроклонального розмноженн.
- •9.2 Індукція розвитку пазушних меристем.
- •9.3 Утворення придаткових пагонів.
- •9.4 Регенерація рослин з калюсу.
- •9.5 Основні етапи мікроклонального розмноження.
- •9.6 Фактори, що впливають на процес мікроклонального розмноження.
- •9.7 Одержання безвірусного посадкового матеріалу.
- •10) Роль вірусів в біосфері.
- •10.1 Чинники, що пов'язані з рослиною-господарем.
- •10.2 Чинники, що впливають на сприйнятливість рослин до зараження.
- •2. Температура.
- •10.4 Шляхи розповсюдження вірусів рослин в природі та агроценозах.
- •11)Література.
3.2 Структура вірусів.
Кожен фітовірус складається як мінімум із нуклеїнової кислоти і білку. Деякі віруси складаються більш ніж із одної форми нуклеїнової кислоти та білків, деякі вміщують ліпіди та мембранні ліпіди. Нуклеїнова кислота займає від 5 до 40% вірусу, білок – 60-95%. Найменьшу кількість нуклеїнової кислоти знайдено у паличковидних, видовжених вірусах, а найбільшу кількість нуклеїнової кислоти мають сферичні віруси. Загальна маса нуклеопротеїну вірусних частинок варіюєж від 4,6 до 73 млн.Да, а маса очищенної НК складає в середньому 1-3 млн.Да. на вірусну частку для більшості вірусів, але деякі мають і 6 млн.Да, а 12-ти компонентна нуклеїнова кислота одного вірусу, що вражує тютюн (wound tumor virus) складає 16 млн.Да. Цікаво те, що всі нуклеїнові кислоти вірусів в нативному вигляді, досить невеликих розмірів, тому, що вони специфічно упаковані.
3.3 Структура та функції вірусних протеїнів.
Вірусні білки, як і всі білки, складаються із амінокислот, яких також відомо 20, як і для інших істот. Сіквенс амінокислот вірусного білку залежить від послідовності нуклеотидів в генетичному матеріалі і установлює природу даного білку. Так, вірусний капсид фітовірусів складається із капсомерів, що повторюються. Вміст амінокислот та сіквенс капсомерів одного і того ж вірусу постійний, але відмінний для інших вірусів, навіть до іншого штаму одного і того ж вірусу. Також слід відмітити, що амінокислотний склад і сіквенс різних вірусних білків однієї вірусної частинки буде різним, не говорячи про другі вірусні частинки. Склад та сиквенс амінокислот вже відомий для багатьох вірусних білків. Наприклад, білкова субодиниця ВТМ складається із 158 амінокислот із молекулярною масою – 17,6 кДа. В білку ВТМ білкові субодиниці розміщуються у вигляді спіралі, вміщуючи 16 та 1/3 субодиниць на один оберт (або 49 субодиниць на 3 оберти). Внутрішній канал ВТМ складає 4 нм, а загальний діаметр вірусної частинки складє 18 нм. Кожна вірусна частинка вміщує біля 130 обертів спіралі із білковими субодиницями. Нуклеїнова кислота в свій час упакована ретельно між біками. У рабдовірусів спіральний нуклеопротеїн вкритий мембраною. У поліедричних фітовірусів білкові субодиниці упаковані ретельно в угрупування, що складаються із 20 чи іноді більше фасеток, формуючи капсид, що вкриває нуклеїнову кислоту. Якщо розглянути в порівнянні кількість білків, що притаманні для різних організмів та форм існування, то виявляються дуже цікаві факти.10 Майже всі віруси кодують білок чи білки необхідні для реплікації вірусного геному. В деяких вірусах присутні також і ферменти. Один чи декілька вірус-кодуємих білків складають капсид, що вкриває геномну нуклеїнову кислоту. Але все ж таки віруси спроможні кодувати білки із іншими функціями, наприклад: - Рух чи транспорт – спроможність вірусного транспорту від клітини до клітини. - Передача – можливість передачі безхребетними чи грибними векторами. - Білковий процессінг – активність протеази, що розділяє поліпротеїн на функціональні продукти.