- •1)Вступ
- •2)Екологія вірусів, основні терміни та поняття.
- •3)Загальна характеристика та відомості про віруси.
- •3.1 Вірусна морфологія.
- •3.2 Структура вірусів.
- •3.3 Структура та функції вірусних протеїнів.
- •3.4 Склад та структура вірусних нуклеїнових кислот.
- •3.5 Інші складові вірусів.
- •4)Історія та сучасні принципи номенклатури та класифікації вірусів рослин.
- •4.1 Фітовірусні родини та групи.
- •4.2 Одноланцюгова рнк, без суперкапсиду, двофрагментна.
- •4.3 Одноланцюгова рнк, без суперкапсида, трифрагментна.
- •5)Функціональні особливості будови та експансії геному фітовірусів.
- •5.1 Біологічне функціонування вірусних компонентів.
- •5.2 Вірусне інфікування та вірусний синтез.
- •5.3 Особливості реплікації фітовірусів із позитивним та негативним геномами.
- •5.4 Функціональність продуктів вірусних генів.
- •5.5 Загальний процес вірусного синтезу.
- •6)Патогенез та передача вірусних інфекцій.
- •6.1 Вірусіндуковані симптоми на рослинах.
- •6.2 Передача фітовірусів.
- •6.3 Механічна передача вірусів через сік.
- •6.4 Передача вірусів через насіння.
- •6.5 Передача пилком.
- •6.6 Передача комахами.
- •6.7 Передача кліщами.
- •6.8 Передача нематодами.
- •7.2 Противірусний імунітет.
- •8)Діагностика та ідентифікація вірусів.
- •8.1 Полімеразно-ланцюгова реакція .
- •8.2Принцип методу полімеразної ланцюгової реакції.
- •8.4 Переваги методу плр як методу діагностики інфекційних захворювань.
- •8.5 Обмеження методу плр.
- •9) Мікрональне розмноження та оздоровлення рослин.
- •9.1 Основні етапи мікроклонального розмноженн.
- •9.2 Індукція розвитку пазушних меристем.
- •9.3 Утворення придаткових пагонів.
- •9.4 Регенерація рослин з калюсу.
- •9.5 Основні етапи мікроклонального розмноження.
- •9.6 Фактори, що впливають на процес мікроклонального розмноження.
- •9.7 Одержання безвірусного посадкового матеріалу.
- •10) Роль вірусів в біосфері.
- •10.1 Чинники, що пов'язані з рослиною-господарем.
- •10.2 Чинники, що впливають на сприйнятливість рослин до зараження.
- •2. Температура.
- •10.4 Шляхи розповсюдження вірусів рослин в природі та агроценозах.
- •11)Література.
6.2 Передача фітовірусів.
Фітовіруси переносяться від однієї рослини іншій багатьма шляхами. Серед таких, відомі шляхи передачі - вегетативно, механічно через сік рослин, насіння, омелою (повиликою), та специфічними комахами – кліщами, нематодами та грибами. Розглянемо вегетативну передачу. В будь-якому із варіантів вегетативного розмноження сільськогосподарських та інших культур, що широко використовується в народному господарстві, а саме – розмноження брунькуванням, живцюванням або зрізами, чи у варіанті використання бульб, цибульками, різомами, слід говорити про те, що у разі первинного інфікування цих материнських рослинних форм, присутність вірусу в наступних поколіннях буде спостерігатись 100 відсотково. Відмічаючи про такий факт повального інфікування при розмноженні вегетативно, слід відмітити про те, що такий шлях розмноження (наприклад, картопля – бульбами) являється широко застосовуючим у господарствах, і важливо знати про те, що цей шлях не гарантує отримання високоякісних рослин у варіанті вірусного інфікування. Навіть у варіанті використовування точки росту чи апікальної меристеми із інфікованої вірусом рослини для 24 подальшого розмноження може бути досить не ефективним у варіанті отримання чистих від вірусу рослин. Передача вірусів також може спостерігатись шляхом контактів коренів між різними рослинами, особливо серед дерев. Для деяких вірусів дерев цей шлях являється тільки єдиним, що описані на даний час.
6.3 Механічна передача вірусів через сік.
Механічна передача фітовірусів в природних умовах прямим контактом через сік від однієї рослини до іншої не досить притаманна і не досить актуальна. Таку передачу вірусів можна спостерігати при впливі сильних вітрів, коли мають місце сильні пошкодження рослин та їх органів. В цьому випадку можна говорити про передачу вірусів, шляхом прямих контактів інфікованої та здорової рослин. Також слід відмітити про передачу вірусів через садовий інвентар (лопати, граблі, культиватори), руками, у варіанті харчування тварин, коли сік потрапляє на здорові рослини, тим самим уражуючи їх. Такі віруси, як Х-вірус картоплі, вірус тютюнової мозаїки, ВОМ – переносяться через сік рослин на полях і призводять до великих втрат врожаїв. Велике значення має механічна передача при вивченні вірусів при штучному зараженні. Слід зазначити, що таксономічна спорідненість у вірусів та рослини- індикатора не дуже важлива. Мається на увазі, коли вірус одного виду рослини пасується на не специфічній рослині – вірус, що вражає трав’янисті рослини чи дерева переноситься на неспоріднені рослини – овочі, квіти чи злакові. Але ж, все таки, деякі віруси, і особливо рослини із корою, дуже важко пасуються і деколи являється не можливим їх передати через сік.
6.4 Передача вірусів через насіння.
Більш ніж 100 фітовірусів передаються через насіння. Як правило, тільки невелика кількість (1 – 30%) насіння спроможна переносити в собі вірус. Але іноді вірус переноситься насінням у 100% випадків. Велика залежність у варіанті зараженості насіння відіграє процес інфікування рослини на певній стадії онтогенезу. Найбільш враженим являється насіння, коли рослина була заражена в момент формування овули, але відомі випадки, коли це ж проходить на стадії формування безпосередньо насіння та формування квітки чи на стадії цвітіння. Нерідко вірус інфікуючи насіння, при їхньому проростанні проявляє свою активність, негативно вливаючи на проростання та утворення живців рослин.