4.Проблема суїциду на сучасному етапі.

Однією з груп явищ. Що мають безпосереднє відношення до віктимології є суїцидальна поведінка.

Самогубство (суїцид), спроба самогубства (незакінчений суїцид) відносяться до форм поведінки, які притаманні виключно людині.

В основі людського самогубства лежить сама можливість усвідомлення смерті та прийняття вільного рішення.

Термін “суїцидологія” з’явився близько 20 р. потому. Їм визначається багатопланова сфера теоретичних досліджень феномену.

За останні десятиріччя в зв’язку з перетворенням самогубства в знищувальну хворобу, суїцидологія виступила в якості самостійної багатогалузевої науки.

Довгі роки було прийнято вважати, що на спробу до самогубства здатні особи або психічно хворі або слабовільні. Сильні, духовно багаті люди знаходять в себе хоча б залишки волі та сили. Однак, в дійсності все складніше. Серед самогубців багато людей здорових та врівноважених, - жінки та чоловіки, навіть діти. Щорічно в світі близько 500 тис.людей позбавляють себе життя. Кількість осіб, що посягали на самогубство в 5-10 разів більше.

Причину такого складного соціального явища можна пояснити лише як акт взаємодії індивіда з соціальним середовищем. Така точка зору стала однією з теоретичних основ сучасної суїцидології, найбільш розповсюдженої концепцією якої є соціально-психологічна дезадаптація.

Дезадаптація завжди пов’язана з конфліктом, складними взаємозворотними причинно-наслідковими відносинами. Конфлікт може бути зовнішнім та внутрішнім.

Конфлікт, що перейшов межу дезадаптації називається кризою, або кризовою ситуацією. В дезадаптації завжди беруть участь об’єктивна та суб’єктивна сторони, які не завжди однозначні одна одній.

Об’єктивно дезадаптація виявляється у невідповідності поведінки суб’єкта його соціальній ролі та ситуації.

Суб’єктивний вираз – широка гама психоемоційних здвигів.

Суїцид можна трактувати як негативну або парадоксальну форму пошуково-компенсаторної поведінки; спосіб “виходу зі гри” при неможливості перейти на новий рівень адаптації. Тому поняття дезадаптації логічно об’єднує багато різних мотивів суїцидальної поведінки та дозволяє запобігти виникненню труднощів одноманітного підходу.