2. Поняття потерпілого. Класифікація потерпілих від злочину.

Потерпілий – це особа, якій злочином безпосередньо завдано моральну, фізичну або матеріальну шкоду.

Стаття 55 кпк України - Потерпілий

1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

2. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

6. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

7. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).

Жертва – окрема людина або група людей, яким злочином прямо чи опосередковано заподіяна моральна, фізична або матеріальна шкода.

Дослідження показують, що поведінка злочинця нерідко обумовлена як поведінкою жертви, так і особливими її властивостями, а також взаємовідносини злочинця з потерпілим, що склалися раніше в процесі зіткнення. В результаті досліджень до 29% злочинів або спровоковані потерпілим або здійснені при їх співпраці. В той же час існують певні категорії людей до яких звернена увага злочинців. Такі особи по різним причинам не можуть протистояти в певній мірі злочинцю. Це діти, підлітки, пристарілі.

Іноді поведінка потерпілої особи може бути не тільки неправильною але й аморальною. Кримінологи відмітили таку закономірність, що чим більш значна (провокаційна) роль потерплого у конкретному злочині, тим уважніше треба підходити до оцінки особистості, що вчинила злочин (в кримінальному праві це може бути пом’якшуюча обставина, або взагалі звільнення від кримінальної відповіді).

Дії потерпілої особи можуть обумовлювати і повтор однотипних посягань на нього зі сторони тих же або часто змінюваних злочинців. Наприклад, коли потерпілий від побоїв або потерпіла від зґвалтування продовжують у своєму середовищі оточуючому поводити себе провокуючи і не повідомляють про вчинений злочин правоохоронним органам.

По справам про необережні злочини типово порушення потерпілим відомих йому правил безпеки руху або експлуатації джерел з підвищеною небезпекою. Але при автотранспортних злочинах потерпілими від яких є діти правила безпеки можуть бути порушені і при незнанні.

В деяких випадках злочинець з метою зменшення ризику опору зі сторони потерпілого або його звернення в правоохоронні органи як би підбирає потерпілого з розрахунку віку, фізичної сили, стану та інш. Так розбійні напади або хуліганські дуже часто здійснюються по відношенню до престарілих, п’яних осіб, зовнішній вигляд та одяг яких свідчить про низький соціальний статус.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОТЕРПІЛИХ ВІД ЗЛОЧИНУ

Потерпілі особи, жертви класифікуються в залежності їх поведінки:

1. провокуюча (образа, приниження, знущання, напад, демонстрація багатства, екстравагантна зовнішність та дуже сміливий одяг жінки, що складає враження про її доступність);

2. позитивна (не провокуюча);

3. легковажна (зайва довірливість, наївність неповнолітніх юних осіб, що не здатні здійснити серйозний опір особі, що нападає, безтурботна поведінка пішоходів на проїзній частині вулиці, що створює аварійну ситуацію);

4. конфліктна, коли потерпілий створює конфліктну ситуацію або активно приймає участь у конфлікті, що виник. Наприклад, виступає заводилою бійки або вступає в бійку на стороні одного з її учасників, особлива різновидність – необхідна оборона, затримання злочинця, правозахисна активність;

5. нейтральна з точки зору щодо поведінки злочинця;

6. пасивна, найбільш характерна у взаємовідносинах між близькими родичами.

Поведінка потерпілих може мати риси не однієї, а декілька вищевказаних груп.