- •Міністерство освіти і науки України
- •Визначення бур'янів та складання схеми боротьби з ними
- •Лабораторна робота № 2 Складання схем сівозмін та ротаційних таблиць
- •Теоретичні відомості про роботу
- •Складання системи обробітку грунту в сівозміні .
- •Теоретичні відомості : Заходи обробітку грунту обєднуються в системи .
- •Лабораторна робота № 4- 5 Визначення посівних якостей насіння. Розрахунок господарської придатності насіння і його вагової норми.
- •Теоретичні відомості про роботу
- •Хід роботи:
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Визначення мінеральних добрив найпростішим методом та методом аналітичної хімії
- •Теоретичні відомості про роботу
- •Орієнтовний винос поживних елементів різними культурами ( за м.К. Каймовим, 1989р ).
- •Коефіцієнти використання поживних речовин ( % ) із добрив ( в рік внесення ) і з грунту
- •Вміст діючої речовини ( д.Р ) елементів живлення в добривах ( % )
- •Теоретичні відомості про роботу .
- •Хід роботи :
Вміст діючої речовини ( д.Р ) елементів живлення в добривах ( % )
Таблиця 3.
Назва добрив
|
Діюча речовина, % |
|||
N (азот ) |
P2О5 ( фосфор ) |
K2O ( калій ) |
||
Органічні добрива |
||||
Гній |
0,5 |
0,2 |
0,6 |
|
Торф низинний |
0,9 |
0,1 |
0,6 |
|
Мінеральні добрива |
||||
Азотні |
|
|
|
|
Аміачна селітра |
34,5 |
— |
— |
|
Сульфат амонію |
20 – 21 |
— |
— |
|
Сечовина ( карбамід ) |
46 |
— |
— |
|
Аміачна вода |
16 – 20 |
— |
— |
|
Фосфорні |
|
|
|
|
Суперфосфат ( гранульований ) |
— |
18 – 20 |
— |
|
Суперфосфат подвійний |
— |
45 – 50 |
— |
|
Преципітат |
— |
27 – 35 |
— |
|
Фосфоритне борошно |
— |
16 – 29 |
— |
|
Калійні |
|
|
|
|
Хлористий калій |
— |
— |
56 – 60 |
|
Калійна сіль |
— |
— |
40 |
|
Сірчано-кислий калій |
— |
— |
45 – 52 |
|
Складні мінеральні добрива |
||||
Амофос |
11 |
40 – 60 |
— |
|
Нітроамофоска |
17 |
17 |
17 |
|
Амонізований суперфосфат |
2 – 3 |
14 |
— |
|
Хід роботи:
Завдання 1
Розрахувати дози мінеральних добрив під запланований врожай сільськогосподарської культури за допомогою балансово-розрахункового методу.
Кожний студент отримує від викладача завдання і за відведений час в індивідуальному порядку його виконує, ви- користовуючи довідкові матеріали (табл. 1, 2, 3).
Порядок виконання лабораторної роботи такий:
Візьміть за основу розрахунку заплановану врожай- ність з 1 га.
Враховуючи середній винос із грунту елементів живлення з 1 т основної продукції, розрахуйте загаль- ну їх кількість, необхідну для формування врожаю.
Показники про винос азоту, фосфору і калію запланованим врожаєм і коефіцієнти використання поживних речовин із грунту та добрив вибирають із таблиці 1, 2.
Знаючи вміст основних елементів живлення (N, P2O5, K2O) у мл на 100 гр. грунту, обчисліть їх у кг на 1 га, використавши об’ємну масу грунту (наближено цей розрахунок можна зробити, помноживши вміст елемента живлення на коефіцієнт 30).
Визначіть можливу нестачу того або іншого елемента відніманням від потрібної його кількості запасу, що є у грунті.
Завдання 2
Виберіть необхідні для грунту види добрив.
Знаючи середній вміст діючої речовини у вибраних добривах, розрахуйте їх дози, необхідні для доведення запасу елементів живлення у грунті до норми, враховуючи, що в перший рік рослини використовують близько 60% азоту, 20% фосфору, і 50% калію мінеральних добрив.
Приклад: Для ознайомлення з технікою розрахунку норм мінеральних добрив під ту чи іншу культуру розглянемо конкретний приклад: на дерно-підзолистому середньо-окультуреному ґрунті заплановано отримати врожайність картоплі 280 ц/га, крім мінеральних добрив вносять гній в нормі 50 т/га. Вміст поживних речовин в грунті становить: азоту – 6 мг, фосфору – 8 мг, калію – 7 мг на 100 г грунту.
Передусім за таблицями визначають винос елементів живлення із запланованим врожаєм. Загальний винос із запланованим врожаєм вираховують за формулою:
В = в х У, ( 1 )
де В – загальна кількість поживних речовин, яка необхідна для створення запланованого врожаю на 1 га; в – винос поживних речовин одиницею врожаю, кг на 1 тону; У – запланований врожай, тон з га.
Для даного прикладу картопля на 1 тону основної продукції з врахуванням побічної виносить ( кг ): азоту – 6,2; фосфору – 2,0; калію – 14,5.
Отже, загальний винос із запланованим врожаєм буде становити:
N = 6,2 х·28 = 173,6 кг; Р2О5 = 2 х 28 = 56 кг;
К2О = 14,5 х·24 = 406 кг.
Кількість поживних речовин, які рослини зможуть засвоїти з грунту, розраховують виходячи із вмісту їх в грунті і коефіцієнта використання:
Вгр. = 0,3 · вгр. · Кгр. , ( 2 )
де Вгр. – кількість поживних речовин, які рослини зможуть засвоїти з грунту, кг;
вгр. – вміст поживних речовин у грунті в доступній формі мг на 100 гр;
Кгр. – коефіцієнт використання рослинами поживних речовин із грунту, %
У нашому випадку рослини отримують з грунту:
N = 0,3 х 6 х 20 = 36 кг; Р2О5 = 0,3 х 8 х 10 = 24 кг;
К2О = 0,3 х 7 х 10 = 21 кг.
Кількість поживних речовин, які рослини засвоюють з гною, розраховують, виходячи з норми вмісту поживних речовин в ньому і коефіцієнта використання в перший рік внесення:
Вгн = 0,1 · Нгн · вгн · Кгн , ( 3 )
де Вгн – кількість поживних речовин, які рослини отримують з гною, кг;
Нгн – норма внесення гною, т на 1 га;
вгн – вміст поживних речовин в гної, % ( табл.3 )
Кгн – коефіцієнт використання рослинами поживних речовин в рік внесення, % ( табл.2 ).
У нашому прикладі рослини використовують з гною:
N = 0,1 х 50 х 0,5 х 30 = 87,5 кг;
Р2О5 = 0,1 х 50 х 0,2 х 40 = 40 кг;
К2О = 0,1 х 50 х 0,6 х 60 = 180 кг.
За різницею між загальним виносом елементів живлення і їх кількістю, яку рослини використовують з грунту і органічних добрив, визначають скільки потрібно засвоїти рослинам елементів живлення з мінеральними добривами , кг:
nM = В – Вгр – Вгн , ( 4 )
де nM – доза діючої речовини, яку рослина засвоїть з мінеральних добрив, кг;
В – загальна потреба поживних речовин для створення запланованого врожаю, кг ( формула 1 );
Вгр – кількість поживних речовин, яку рослини отримають з грунту, кг ( формула 2 );
Вгн – кількість поживних речовин, яку рослини отримають із гною, кг ( формула 3 ).
Для нашого прикладу нестача елементів живлення становитиме:
N = 173,6 – 36 – 87,5 = 50,1 кг;
Р2О5 = 56 – 24 – 40 = - 8кг;
К2О = 406 – 21 – 180 = 205 кг.
Отже, рослини повинні засвоїти з мінеральних добрив 50,1 кг азоту і 205 кг калію, а фосфор вони отримують з надлишком із грунту і гною, тому немає необхідності вносити його з мінеральними добривами.
Оскільки рослини використовують поживні речовини з мінеральних добрив не повністю, то розрахунок кількості добрив, що вносяться у грунт, потрібно проводити з врахуванням коефіцієнтів використання за такою формулою:
(
5 )
де
- доза діючої речовини, яка вноситься з
мінеральними добривами, кг;
-
доза діючої речовини, яку рослини
засвоюють з мінеральних добрив, кг (
формула 4 );
-
коефіцієнт використання рослинами
поживних речовин з мінеральних добрив
( табл. 42 ).
Для нашого прикладу:
кг;
кг;
Норму внесення туків розраховують виходячи із вмісту діючої речовини в них, користуючись такою формулою:
;
( 6 )
де
- норма мінерального добрива, кг на 1 га;
- норма діючої речовини, яку необхідно внести, кг на га;
-
вміст діючої речовини в добриві ( табл.
3 ).
У нашому випадку за умовами внесення аміачної селітри і калійної солі, норми їх будуть становити:
;
Висновок
Після виконання завдань лабораторної роботи потрібно самостійно сформулювати висновки.
Питання для самоконтролю
1. Яка суть балансово-розрахункового методу визначення норм добрив?
2. Як визначити норму внесення мінеральних добрив у фізичній вазі?
3.Назвати коефіцієнти використання поживних речовин (у %) із ґрунту, гною та мінеральних добрив.
4.Чи всі елементи живлення, які містяться в грунті, доступні для рослин.
5. Від чого залежить величина виносу культурами поживних речовин з ґрунту.
Список рекомендованої літератури
1. Періг С.Г., Бомба М.Я. Землеробство з основами грунто -знавства, агрохімії та екології. Дубляни. 1996 р. с. 417 - 423.
2. Польський Б.Н. Практикум по основам сільського господарства. Київ “Вища школа”. 1983 р. с.74 –76.
3.Рослиннцивто: Підручник / О.І.Зінченко, В.Н.Салатенко, М.А.Білоножко; За ред. О.І.Зінченка. – к.: Аграрна освіта. – 2001 – 591 с.
Лаболаторна робота № 8
Визначення реакції грунту (кислотності грунту) спрощеним методом та оцінка її впливу на вирощування сільськогосподарських культур .
Мета роботи : Ознайомитися з спрощеною методикою визначення реакції грунту ( кислотності грунту ), яку можна застосувати в умовах школи, та оцінити придатність грунтів для вирощування культурних рослин .
Матеріали та обладнання : Підручники, методичні вказівки для проведення лаболаторних робіт, зразки грунтів, фарфорові чашки, лакмусові папірці, дистильована вода, пікетки, еталонна шкала .
