Складання системи обробітку грунту в сівозміні .

Мета роботи : Навчитись науково-обгрунтовано складати систему обробітку грунту в сівозміні .

Матеріали та обладнання : схеми сівозмін, таблиці, підруч- ники, довідникова література, прості олівці, мікрокалькулятори .

Теоретичні відомості : Заходи обробітку грунту обєднуються в системи .

Системою обробітку грунту називають сукупність послі -довних прийомів обробітку грунту при вирощуванні певних культур .

Розрізняють три основні системи обробітку :

• систему основного або зяблевого обробітку грунту ;

• систему передпосівного обробітку грунту під ярі куль- тури ;

• систему обробітку грунту під озимі культури .

Систему основного або зяблевого обробітку проводять після збирання врожаю в літньо-осінній період . Ця система включає :

1) лущення стерні після стерньових культур і трав дисковими або лемішними знаряддями ( лущильниками , боронами , культи- ваторами ) на глибину від 6-8см до 10-12см . Лущення стерні зменшує випаровування вологи , знищує вегетуючі і провокує до проростання нові бур”яни, покращує водопроникність грунту, його повітряний режим, частково заробляє в грунт післяжнивні рештки. Лущення створює сприятливі умови для основного обробітку грунту і може бути кількаразовим, особливо на забур”янених полях. Перший раз лущать одразу після збирання культури дисковими знаряддями на глибину 6-8см для загортання в грунт насіння і підрізування вегетуючих бур”янів. Другий -через 2-3 тижні лемішними знаряддями чи плоскорізами на глибину 12-14см з одночасним боронуванням.

Після просапаних культур на незабур”янених полях лущення можна не проводити. Якщо ж поле забур”янене кореневищними чи коренепаростковими бур”янами, проводять лущення дискови- ми чи лемішними знаряддями. Для подрібнення післяжнивних решток обов”язково дискують також поле після кукурудзи, сорго, соняшника .

2) зяблеву оранку проводять, як правило, плугом з перед- плужниками на глибину до 30см . Виконують її як правило через два-три тижні після лущення для кращого знищення пророс- таючих бур”янів. Оранка також забезпечує загортання після- жнивних решток і добрив, значно збільшує водопроникність, аера цію грунту . Глибина оранки залежить від властивостей грунту, культури, стану поля, тощо. Так глибше обробляють важкі грун- ти, а також поля засмічені багаторічними бур”янами . Найглибше орють грунт під цукрові буряки, овочеві, картоплю, кукурудзу, з таким розрахунком, щоб за ротацію сівозміни таких глибоких (28 -32см ) оранок було 2-3. Під решту культур оранку проводять на глибину 20-22см. Важливо щорічно змінювати глибину оранки для запобігання утворення плужної підошви .

В районах нестійкого зволоження оранку замінюють безпо- лицевим розпушуванням, обробітком культиваторами або плоско різами на глибину 12-14см, передбачають боронування та котку- вання кільчастими котками. Плоскорізний обробіток також засто- совують при можливості вітрової ерозії .

В деяких випадках оранку проводять весною, але ефектив- ність такої оранки значно знижуеться .

В районах недостатнього зволоження, а також в інших регіо- нах із значним засміченням полів однорічними бур”янами при ранньому збиранні попередників використовують напівпаровий зяблевий обробіток грунту .

Ця система обробітку включае лущення стерні у двох напрям- ках на глибину 5-6 см, одразу після збирання попередньої куль- тури та плугами з передплужниками ( кінець липня-початок сер- пня). Оранку проводять з одночасним боронуванням, а в посуш- ливих умовах – коткування кільчасто – шпоровими котками. По мірі появи сходів бур’янів та випадання дощів застосовують боронування або культивацію з боронуванням.

В роки засушливим літньо-осіннім періодом, коли напів- паровий обробіток грунту недоцільний, або на заплавуючих грун- тах через значне ущільнення верхнього шару грунту, погіршення його структури, водопроникності тощо, застосовують поліпшену або комбіновану систему зяблевого обробітку. Ця система вклю- чає лущення стерні дисковими лущильниками, через 10-12 днів повторне лущення лемішними лущильниками чи культива- торами-плоскорізами в агрегаті з боронами або кільчасто-шпоровими котками. Пізніше, для знищення бур”янів і запо- бігання утворення грунтової кірки, поле боронують або культивують з боронами. Орють в кінці вересня- початок жовтня. При появі бур”янів після оранки їх знищують поверхневим обробітком.

Система обробітку грунту під ярі культури включає агротехнічні заходи обробітку від початку весняних польових робіт до сівби. Ця система спрямована на створення сприятливих умов для сівби і проростання насіння культурних рослин, та подальшого їх росту.

Передпосівний обробіток грунту під ярі культури прово- дять після зяблевого обробітку і він включає :

1. ранньовесняне розпушування грунту ( закриття вологи ), яке проводять зубовими або шлейфовими боронами на глибину 3-5 см у два сліди під кутом до напрямку зяблевої оранки. Зубові борони добре розпушують грунт, руйнують капіляри і знижують капілярне випаровування, але недостатньо вирівнюють грунт. Тому їх доцільно використовувати на ущільнених з відносно рів- ною поверхнею. Шлейфи добре вирівнюють ріллю, подрібнюють брили і дещо ущільнюють поверхню грунту, що знижує дифу- зійне випаровування води. Тому їх частіше використовують на гребенистій ріллі. Проте шлейфи недостатньо рівномірно розпу- шують грунт і їх роботу часто поєднують з боронуванням. Час проведення визначають через 1-2 дні після такого підсихання грунту, при якому він розпушується, тобто при настанні фізичної спілості. Практично цей час визначається посірінням верхівок гребенів ріллі, такий грунт перестає мазатися та прилипати до обробітку.

На ущільнення безструктурних грунтах при неможливості їх розпушення боронами використовують лапчасті культиватори.

2. Предпосівна культивація проводиться, як правило, лапчастими культиваторами на глибину загортання насіння у 1-2 сліди. Під ранні ярі культури (горох, пшениця, жито і ін.) проводять одну передпосівну культивацію, а під пізні ярі куль- тури (кукурудза, просо, гречка) - не менше двох, причому гли- бина останньої культивації має відповідати глибині загортання, а попередні – глибші ( 16 –18 см). Така відповідність між глиби- нами культивації і загортання насіння необхідна для створення сприятливих умов проростання насіння. Це досягається розміщенням зерен на ущільненому, добре забезпеченому вологою шарі грунту та закриванням їх пухким шаром, який запобігає швидкому випаровуванню вологи, краще аерується і прогрівається.

Одночасно з культивацією або після неї, для додаткового розпушування і вимірювання ріллі, проводять боронуванням, шлейфування і якіснішого вирівнювання – коткування. Котку- вання проводять і для посилення надходження води з глибинних горизонтів до проростаючого насіння. Воно є обов”язковим під льон, цукрові буряки, люпин, соняшник та ін.

Ущільнені, добре зволожені грунти розпушують культи- ваторами з розпушувальними лапами, лемішними лущильниками без полиць, культиваторами – плоскорізами. На легких грунтах в посушливих умовах головним при підготовці грунту є збере- ження накопиченої вологи. Це досягається шляхом мінімального обробітку з використанням бурякових культиваторів, комбіно- ваних агрегатів типу РВК, голчастих борін в агрегаті з зубовими боронами та котками.

Зважаючи на енергоносіїв, яка набула хронічного характеру, слід дотримуватися декількох положень і при виконанні передпосівної підготовки грунтів під ярі культури :

1) ранньовесняний обробіток (закриття вологи) далеко не завжди є обов”язковим прийомом, можна відразу проводити культивацію широкозахватними комбінованими культиваторами;

2) ранньовесняна культивація на глибину 10-12см, яка звичайно рекомендується під пізні ярі культури, виправдовує себе лише в окремі роки з холодною та надмірно вологою вес- ною;

3. осіннє вирівнювання гребенів і борозен значно полегшує і спрощує весняний передпосівний обробіток;

4) важкі культиватори використовують лише тоді, коли неможливо підготувати посівний шар грунту в 3-5 см за допомогою різного типу борін ;

5) при вирощуванні пізніх культур, коли проводять кількаразове знищення бур”янів, обов”язковим є котокуван- ня .

Система обробітку грунту під озимі культури проводиться в літньо-осінній період з додержанням кількох загальних правил :

1) незатримуватися зі збиранням попередньої культури ;

2) між збиранням попередника і наступний неглибокий обро- біток має мінімальний проміжок часу , краще проводити відразу ;

4. доведення поля до посівного стану повинно здійснюватись в єдиному технологічному циклі з основним обробітком грунту ;

5. незалежно від прийомів основного обробітку грунту до сівби здійснюється мінімальна кількість операцій на мінімальну гливину , оскільки зайве розпушування може викликати пересушування посівного шару ;

6. передпосівне коткування має бути неодмінним елементом технологій передпосівної підготовки грунту ,особливо при запізненні з обробітком та в умовах посушливої погоди .

Система обробітку грунту під озимі культури включає :

1. неглибокий обробіток , як правило дисковими знаряддями на глибину 8-12 см , який проводять після парозаймальних , зернобобових та інших стернових попередників та трав . Дискування поля є підготовчим етапом до якісної оранки .

2. оранка проводиться одразу після дискування плугами з передплужниками не пізніше , як за 2-4 тижні до посіву озимини з обовязковим одночасним коткуванням і боронуванням.

Після багаторічних трав в зоні достатнього зволоження глибина оранки до 25-27 см, хоча останні дослідження показали можливість неглибокого заорювання пласта багаторічних трав на 14-16 см. В більшості випадків після різних попередників глиби- на оранки становить 20-22 см .

У посушливих районах після багаторічних трав найефек- тивнішим є безполицевий обробіток в поєднанні з голчастими боронами і котками . Після культур , які пізно звільняють площу (горох, кукурудза, картопля), оранку можна замінити обробітком важкими широко-захватними культиваторами, плоскорізами-ущілювачами , важкими боронами. Борони особливо ефективні для обробітку грунту після кукурудзи на силос. Щілювання площі значно покращує водний режим полів озимини .

3) після оранки проводять догляд за грунтом з метою зни- щення сходів бур”янів. Використовувати для цього культиватори доцільно лише при засміченості полів однорічними бур”янами . В інших випадках доцільно обмежитись лише боронуванням .

4) перед посівом озимини проводять культивацію . Особливо ефективною є культивація в агрегаті з голчастими боронами і котками та використання комбінованого агрегату РВК .

ХІД РОБОТИ :

1. Розробити систему обробітку грунту під культури сівозміни , яку було складено на попередньому занятті , записавши заходи обробітку грунту та знаряддя.

2. Запланувати глибину кожного виду обробітку.

3. Запланувати час проведення агротехнічних заходів обробітку грунту.

4. Результати роботи запису у вигляді таблиці:

Таплиця 1

№ п/п	Культура	Поперед-ник	Система, вид та знар- яддя обробітку грунту	Термін (час) прове-дення
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Висновок

Після виконання завдань лабораторної роботи потрібно самостійно сформулювати висновки.

Питання для самоконтролю

1. Що називають системою обробітку грунту.

2. Види та завдання обробітку грунту .

3. В чому полягає система основного ( зяблевого ) обробітку

грунту.

4. Яка система обробітку грунту під озимі культури .

5 . Яка система обробітку грунту під ярі культури .

6. Які є види поверхневого і спеціального обробітку грунту.

Список рекомендованої літератури

1.С.С. Рубін. Землеробство. К.: Вища школа, 1980,с.204-278.

2.Б. Н. Польський та інші. Практикум по основам сільського господарства. К.: Вища школа, 19883, с.46-48.

3. П.Д.Клименко. Основи землеробства тваринництва. К.: - Вища школа, 1991, с. 73 – 76.