Лабораторна робота № 2 Складання схем сівозмін та ротаційних таблиць

Мета роботи: освоїти методику і набути практичних навичок і вмінь по складанню схем сівозмін та ротаційних таблиць.

Матеріали та обладнання: підручники, практикум з основ сільського господарства, схеми сівозмін для окремих зон України, мікрокалькулятори, таблиці і індивідуальні завдання.

Теоретичні відомості про роботу

Під сівозміною розуміють науково обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур у часі (по роках) і на території (по полях).

Д. М. Пряншиников виділив чотири основи правильного чергування культур у сівозмінах:

1. хімічна, тобто вплив правильного чергування культур на умови живлення рослин;

2. фізична – вплив чергування культур на структуру і фізичні властивості ґрунту;

3. біологічна - вплив чергування культур на зменшення забур'яненості посівів, захворювання культур, впливу шкідників;

4. економічна (організаційно-господарське значення сівозміни).

Період, на протязі якого культура і пар проходить через поле сівозміни згідно схеми, називається ротацією.

План розміщення культур і парів по полях і роках на період ротації називається ротаційною таблицею.

Перелік груп сільськогосподарських культур і парів в порядку їх чергування називається схемою сівозміни.

Запровадження сівозміни передбачає проектування, затвердження і перенесення проекту сівозмін в натуру (на територію господарства).

Під освоєнням сівозміни розуміють досягнення такого чергування культур в натурі по роках і полях, як передбачає проект сівозміни.

Сівозміна вважається освоєною тоді, коли число полів, набір культур і порядок їх чергування відповідає проекту.

Кожна культура забезпечує найбільшу продуктивність при розміщенні її по кращих, біологічно-обгрунтованих попередниках. Одночасно вона являється попередником для наступних після неї культур.

Попередником для озимих культур (пшениця, жито, ячмінь, овес) являються чисті (чорні) і зайняті пари і непарові попередники.

Чистим паром називається поле, яке на протязі вегетаційного періоду не займається під посіви, але обробляється і удобрюється.

До зайнятих парів відносяться однорічні і багаторічні посіви злакових, бобових культур і їх сумішей, які збираються на зелений корм і сіно, а також посіви зернобобових культур (горох, люпин, чина, нут).

Крім цього сюди відносяться сидеральні пари, в яких парозаймаючі культури (люпин, гірчиця біла, олійна редька, озимий ріпак та інші) заорюються на зелtне добриво.

До непарових попередників відносяться культури, які пізно збираються: кукурудза на силос, рання картопля, зернобобові.

Попередники для інших культур підбираються по принципу: просапні після зернових, зернові після просапних. Культури, які забирають з ґрунту велику кількість поживних елементів і засмічують його насінням бур'янів (соняшник, кукурудза на зерно після кукурудзи та інші) розміщують в сівозміні перед чорним (чистим) паром.

Попередники основних сільськогосподарських культур в умовах України

Таблиця 1

Культура	Попередники
Озима пшениця. Озима пшени-ця і озиме жито. Озиме жито.	Полісся: зайняті пари (люпин, конюшина на два укоси), рання картопля, льон, кукурудза на силос. Лісостеп: багаторічні трави на два укоси, вико-вівсяна та інші сумішки на зелений корм, горох на зерно, рання картопля, гречка. Степ: чисті і зайняті пари, горох, озима пшениця після чорного пару. Карпати: багаторічні трави,однорічні трави, льон, кукурудза на силос, люпин на зелену масу і зерно. Полісся: люпин на силос, рання картопля, кукурудза на силос, озима пшениця, ячмінь. Лісостеп: зернобобові, кукурудза на силос, озима пшениця, ячмінь і гречка.
Ячмінь, овес.	Полісся: озимі зернові, картопля, кукурудза на зерно і силос, коренеплоди, багаторічні трави, льон, люпин на зерно. Лісостеп: цукрові буряки, кукурудза на зерно і силос, картопля, озима пшениця. Степ: просапні культури, озимі зернові.
Гречка, просо.	Лісостеп: цукрові буряки, кукурудза, картопля, озимі зернові.
Люпин.	Полісся, Передкарпаття і Карпати: картопля, коренеплоди, озимі і ярі зернові, кукурудза на силос.
Зернобобові (горох, нут ).	Лісостеп: кукурудза на зерно і силос, цукрові буряки, картопля, озимі, гречка, ячмінь.
Льон-довгунець.	Полісся: конюшина, картопля, озима пшениця, коренеплоди.
Цукрові буряки.	Лісостеп і Степ: озима пшениця, розміщена після багаторічних трав, ранньої картоплі і чистого пару.
Кукурудза.	Лісостеп і Степ: озима пшениця, цукрові буряки, горох, багаторічні трави.
Картопля.	Лісостеп і Степ: озима пшениця, цукрові буряки, багаторічні трави ( в Передкарпатті та Карпатах ).
Соняшник.	Лісостеп і Степ: озима пшениця, зайняті пари, кукурудза на силос, зернобобові, картопля.
Багаторічні трави.	Лісостеп і Степ: ячмінь, овес, люпино- та вико-вівсяні сумішки на зелений корм.

Хід роботи:

Завдання 1

Скласти схему чергування культур в польовій сівозміні.

Кожний студент одержує від викладача завдання з набором культур та їх процентним співвідношенням (структурою посівних площ) і за певний час в індивідуальному порядку самостійно складає схему сівозміни та дає коротке агротехнічне її обгрун- тування (табл.2).

Завдання 2

Скласти ротаційну таблицю даної (Вашої) сівозміни, та визначити, для якої зони і ґрунтів найбільш характерна дана сівозміна.

Для виконання завдання студент повинен розташувати куль-тури сівозміни згідно складеної ним схеми, показавши їх чергування в просторі (на полях) та в часі (по роках) за ротацій- ний період (табл.3).

Памятайте, щоб правильно передбачити розташування культур у сівозміні, для найбільш цінних і вимогливих культур потрібно підібрати кращих попередників, керуючись головним принципом сівозміни: кожна культура повинна мати найкращі умови для вирощування і водночас бути добрим попередником для наступної культури.

Тому, спочатку необхідно встановити, після яких поперед-ників найдоцільніше висівати ту чи іншу культуру. Оскільки в умовах господарства переважно вирощують не одну, а декілька культур, то є необхідність в тому, щоб культури, які близькі за біологічними особливостями і агротехнікою вирощування, об'єднати в такі групи:

1. Озимі зернові (пшениця, жито, ячмінь, тритікале).

2. Ярі зернові (яра пшениця, ярий ячмінь, овес, гречка, просо, рис).

3. Зернобобові (горох, боби, вика, люпин, сочевиця та ін.).

4. Багаторічні трави (конюшина, люцерна, експарцет, райграс, тимофіївка, грястиця та ін.).

5. Просапні (картопля, цукрові буряки, кормові буряки, кукурудза, соняшник та ін.).

6. Технічні культури суцільної сівби (льон, конопля та ін.).

7. Однорічні трави (вико-вівсяна та горохо-вівсяна сумішки, сорго, суданська трава та ін.).

8. Пари (чисті і зайняті та їх різновидності).

Проектування сівозмін проводять у такій послідовності:

1. Розрахувати структуру посівних площ, для чого визна- чити загальну площу всіх культур, які будуть вирощуватися у сівозміні, а потім вирахувати процент посівної площі кожної культури або групи культур.

2. Встановити середній розмір поля і кількість посіву май- бутній сівозміні, враховуючи, що кожна культура чи група культур може займати одне або декілька повних полів. За середній розмір поля беруть таку величину, яка:

а) у разі можливості часто повторюється в ряді цифр, що характеризують структуру посівних площ;

б) якщо культури займають велику площу, то бажано, щоб вона була кратною до середнього розміру поля;

в) при діленні загальної площі сівозміни на середній розмір поля одержують число, яке характеризує кількість полів у сівозміні, тому воно повинно бути цілим і становити не менше 4 і не біль- ше 10.

Для зручності середній розмір поля можна уточнити таким чином. Оскільки в сівозміні буває від 4 до 10 полів, то за нижченаведеними розрахунками можна визначити, який процент від загальної площі сівозміни становитиме одне поле:

100% : 4 = 25%

100% : 5 = 20%

100% : 6 = 16,7%

100% : 7 = 14,3%

100% : 8 = 12,5%

100% : 9 = 11,1%

100% : 10 = 10,0%

Як видно з розрахунків, в будь-якому випадку в п'ятипільній (5) сівозміні середній розмір поля буде становити (100% : 5 полів = 20%) 20% від загальної площі сівозміни, у шестипільній – 16,7%, семипільній – 14,3% і т.д.

3. Скласти схему сівозміни (завдання 1) підбираючи найкра- щі попередники для основних культур та враховуючи рекомен- довані схеми сівозмін для конкретної зони.

Схему записати у таблиці 2. після погодження з викладачем.

Схема сівозміни

Таблиця 2

№ поля	Назва культури
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Накреслити ротаційну таблицю, розмістивши номери парів по вертикалі, тобто по полях, а роки ротації – по горизонталі (кількість років ротації дорівнює кількості полів).

В ротаційній таблиці записати перелік полів сівозміни в 1-й рік ротації по вертикалі, тобто полях. Після цього заповнити всю таблицю, відповідно до схеми сівозміни, для кожного поля по горизонталі, тобто за роками ротації.

Ротаційна таблиця

Таблиця 3

№ поля	Роки ротації
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Висновок

Після виконання завдань лабораторної роботи потрібно самостійно сформулювати висновки.

Питання для самоконтролю

1.Дайте визначення сівозміни. Обгрунтуйте небохідність їх впровадження

2.Класифікація сівозмін та їх значення в с/г.

3.Що розуміють під схемою сівозміни і ротацією сівозміни.

4.Розміщення культур в сівозмінах та агротехнічні основи їх побудови.

5. Що розуміють під попередником. Назвіть кращі попередники для озимих зернових культур.

6. Що називають паром. Класифікація парів.

7. Що таке монокультура.

Список рекомендованої літератури

1. С.С.Рубін. Землеробство. К.: - Вища школа, 1980, с. 204 – 278.

2. П.Д.Клименко. Основи землеробства тваринництва. К.: - Вища школа, 1991, с. 73 – 76.

3. Б. Н. Польський та інші. Практикум по основам сільського господарства. К.: - Вища школа, 1983, с. 46 – 48.

Лаболаторна робота №3