Теоретичні відомості про роботу .

Реакція ґрунту (кислотність ґрунту) відіграє винятково важливу роль при вирощуванні сільськогосподарських куль- тур і може суттєво впливати на їх продуктивність. Від реакції грунтового розчину залежить ріст та розвиток рослин, засво- єння ними елементів живлення, рівень врожайності на якість продукції .

Що ж таке кислотність грунту, та від чого вона залежить?

Кислотність – це властивість грунту підкислювати воду та розчини нейтральних солей . Обумовлена вона наявністю вільних іонів Н⁺ у грунтовому розчині та обмінних іонів Н⁺ і Al⁺ у грунтовому вбірному комплексі.

Реакція грунтового розчину залежить від співвідношення у ньому концентрацій вільних іонів водню Н⁺ та гідрок- сильних ОН^-. Якщо концентрація іонів водню та гідроксиль- них іонів однакові, то реакція грунтового розчину нейтральна . Якщо концентрації іонів водню Н⁺ більша від концентрації іонів ОН^- - реакція кисла. Якщо концентрація іонів ОН^- біль- ша від концентрації іонів Н⁺ - реакція лужна .

Концентрація іонів Н⁺ у грунтовому розчині виражається велечиною РH .

РН – це від’ємний десятковий логарифм концентрації іонів водню у грунтовому розчині .

Залежно від величини РН реакція грунтового розчину мо- же бути :

• сильнокислою ( РН= 3-4)

• кислою ( РН= 4-5)

• слабокислою ( РН= 5-6)

• нейтральною ( РН= 7 )

• слаболужною ( РН= 7-8)

• лужною ( РН= 8-9)

• сильнолужною ( РН= 9-10)

Кисла реакція властива підзолистим, дерново-підзо- листим, сірим опідзоленим і болотним грунтам, нейтральна – чорноземам, лужна – каштановим грунтам, сіроземам та со- лонцям .

Розрізняють два види кислотності грунту : активну та по- тенційну .

Активна кислотність – це кислотність грунтового розчину, зумовлена концентрацією іонів Н⁺ в рідкій фазі грун ту. Цей вид кислотності безпосередньо впливає на ріст рос- лин та життєдіяльність грунтових мікроорганізмів.

Активна кислотність відображає концентрацію лише тих водних іонів, які знаходяться безпосередньо у грунтовому розчині, а вони становлять лише незначну кількість у порівнянні до іонів Н⁺ ввібраних грунтовим вбірним комплексом (ГВК). Крім того, величина активної кислотності дуже змінюється протягом вегетаційного періоду. Саме тому активну кислотність грунту не можна вважати тим показником, на основі якого можна розраховувати потребу грунтів у вапнуванні для нейтралізації надлишкової кис- лотності. Більш об’єктивним є показник потенційної кислот- ності.

Потенційна кислотність – це кислотність грунтового розчину та твердої фази грунту, зумовлена наявністю обмін- них іонів Н⁺ та Al³⁺ у грунтовому вбірному комплексі. Потен- ційна кислотність завжди більша за активну й поділяється на дві форми : обмінну та гідролітичну .

Обмінна кислотність проявляється при взаємодії грунту з розчином нейтральної солі ( KCl )

Гідролітична кислотність проявляється при взаємодії грунту з розчином гідролітичної лужної солі ( CH₃ COONa ) .

Обмінна кислотність є найбільш шкідливою для рослин формою кислотності. Якщо вона відсутня, гідролітична кис- лотність не є шкідливою для рослин.

За величиною гідролітичної кислотності, яку вимірюють в м..екв. на 100г грунту і позначають індексом Нг, розра- ховують дози вапна, необхідною для нейтралізації іонів Н⁺ та Al³⁺ .

Для цього користуються формулою :

Д_{Ca CO3} = Н_Г*1,5.

До складу сільськогосподарських угідь України входять значні площі кислих та лужних грунтів. Найбільше кислих грунтів в Карпатах – 74-93% і на Поліссі – біля 63%, значно менше Лісостепу – 25% .

Їх природня та ефективна родючість нижча у порівнянні з іншими грунтами. Для докорінного поліпшення таких грунтів потрібно вживати заходи хімічної меліорації. З цією метою у грунт вносять солі кальцію : в кислий – вапно (CaCO₃), в луж- ний – гіпс (CaSO₄) .

Іншими словами кислі грунти вапнують, а лужні – гіп- сують.Підвищена кислотність грунту відноситься до негативних його властивостей . При кислій реакції грун- тового розчину (рН<5,5) спостерігається зниження врожай- ності більшості сільськогосподарських культур та погіршення якості продукції .

Інтервали рН, сприятливі для росту та розвитку сільсько- господарських культур, різні ( табл.1).

Як видно з табл.1 для більшості культур найбільш сприятливою є близька до нейтральної або нейтральна реакції грунтового розчину. Однак, сільськогосподарські угіддя України сьогодні нараховують близько 10млн. га земель, що потребують вапнування (рН – нижче 61, у тому числі 0,5 млн. га – сильнокислих ; 1,3 – середньокислих ; 3,2 – слабокислих та 4,6 млн. га – близьких до нейтральних .

Оптимальна реакція грунтового середовища для виро щування сільськогосподарських культур та плодо вих насаджень .

Таблиця 1

Культура	рН	Культура	рН
Пшениця озима	6,0-7,7	Житняк	7,0-8,5
Пшениця яра	6,0-7,5	Райграс	6,8-7,5
Ячмінь	6,8-7,5	Тимофіївка	5,0-7,5
Жито	5,5-7,5	Вівсяниця лугова	5,3-6,0
Овес	5,0-7,5	Грясниця збірна	6,0-8,0
Кукурудза	6,0-7,0	Льон	5,5-6,5
Рис	4,0-6,0	Коноплі	7,1-7,4
Просо	5,5-7,5	Тютюн	6,5-8,0
Гречка	4,7-7,5	Морква	5,5-7,0
Горох	6,0-7,0	Капуста	6,5-7,4
Соя	6,5-7,1	Огірки	6,4-7,0
Квасоля	7,0-8,0	Цибуля	6,4-7,9
Вика	5,7-6,5	Томати	6,3-6,7
Люпин	4,5-6,0	Салат	6,0-6,5
Боби кормові	6,0-7,0	Щавель	4,5-5,0
Соняшник	6,0-6,8	Селера	5,8-7,5
Буряки цукрові	7,0-7,5	Цикорій	6,0-6,5
Буряки кормові	6,2-7,5	Гарбузи	5,3-6,0
Картопля	5,0-5,5	Яблуня	6,5-7,5
Бруква	4,8-5,5	Груша	4,5-6,0
Турнепс	6,0-6,5	Абрикос	7,0-8,5
Люцерна	7,0-8,0	Слива	6,5-8,0
Конюшина	6,0-7,0	Вишня	6,5-8,5
Буркун	7,0-8,7	Виноград	7,0-8,7