Лекція на тему : «Збирання, обробка, сушіння сільськогосподарської та лікарсько-технічної сировини» План

1. Правила збирання сільськогосподарської та лікарсько-технічної сировини.

2. Заходи перестороги при заготівлі та переробці лікарсько-технічної сировини.

3. Первинна обробка сільськогосподарської та лікарсько-технічної сировини.

4. Способи сушіння сільськогосподарської та лікарсько-технічної сировини.

Мета :Вивчити основні правила збирання лікарсько-технічної сировини, її первинної обробки, способи її сушіння.

Література:

1. Сафонов М.М. Повний атлас лікарських рослин / М.М. Сафонов. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 384 с.

2. Боряев В. Е. Товароведение дикорастущих плодов, ягод и лекарственно-технического сырья / Боряєв В.Е.– М.: Экономика, 1991. – 207 с.

3. Грицюк Н. В. Товароведение: сельскохозяйственные продукты и лекарственно-техническое сырьё / Грицюк Н.В., Илюха Н.П., Сухолотюк И.С. – М. : Экономика, 1988. – 399 с.

4. Демкевич Л. І. Лікарсько-технічна сировина України / Демкевич Л. І. – К. : НМЦ “Укоопосвіта”, 1997. – 130 с.

5. Экспретиза дикоростущих плодов, ягод и травянистых растений. Качество и безопасность / И. Э. Цапалова, М. Д Губина, О. В. Голуб, В. М. Позняковський. – Новосибирск : Сиб. унив. изд-во, 2005. – 216 с.

6. http://botanicka.narod.ru

7. uk.wikipedia.org/wiki/Fungus

8. http://www.liktravy.com.ua

1. Правила збирання сільськогосподарської та лікарсько-технічної сировини

У різні пори року частини рослини накопичують різну кількість діючих речовин, які визначають її лікарську та іншу цінність.

У листях і стеблах максимальний вміст біологічно активних сполук зазвичай є під час цвітіння і на початку плодоношення рослини, у плодах — в період їхнього повного дозрівання, а корені й кореневища придатні для заготівлі восени (інколи рано навесні), після в'янення надземних органів.

Бруньки. Збирають переважно на вирубках ранньою весною. Коли вони набрякли, але не лопнули (брунькові луски не розходяться).

Офіційно збір березових бруньок проводиться з двох видів беріз – бородавчастої (Betula реndula Roth) і пухнастої .

Збір березових бруньок починають в січні і продовжують до першого весняного тепла, коли бруньки починають розкриватися (розходиться верхній шар лусок) – це час звичайно наступає вже в березні, хоча можуть бути тимчасові переміщення залежно від регіону і конкретної погоди в даний період. Але бруньки, зібрані взимку, володіють меншою активністю.

Бруньки можна збирати тільки з дерев, що зрізали, або при заготівлі віників, оскільки безконтрольна рубка може погубити дерево.

Березові бруньки можна зрізати з гілками довжиною 50- 60 см.

Гілки зв'язують у великі пучки і на 3-4 тижні залишають сушити в провітрюваному приміщенні. В сухому місці їх сушити не можна, щоб бруньки не почали розпускатися.

Висушені бруньки обмолочують від гілок на дошці або зривають руками.

Потім сировину, що обсипалася, очищають від домішок.

Збір соснових бруньок так само проводять на вирубках. Звичайно їх рекомендують збирати з сосни звичайної (Pinus sylvistris), росте по всій території України. Від інших видів її відрізняє  наявність двох довгих голок в пучку, у сибірської сосни (сибірського кедра) – п'ять голок в пучку.

Для збору соснових бруньок використовують секатори, ножі, обрізаючи тільки коронки з бокових гілок з частиною стебла не більше 3 мм (верхівки пагонів без гілок).

Для лікарських цілей використовують бруньки тополі чорної. Їх збирають ранньою весною до початку цвітіння дерева. З тополі збирають тільки листові бруньки обриваючи їх руками або зрізуючи ножем.

Кора. Кору дерев і кущів — калини, крушини та інших — збирають навесні, до розпускання листя, під час руху соку. У цей період вона легко знімається з молодих пагонів. Зазвичай роблять кільцеподібні надрізи на гілках на відстані 25 -50 см і з'єднують їх повздовжніми. Кору зсувають у вигляді жолобків.

Для зняття кори стовбури очищують від наростів та лишайників.

Потім акуратно розкладають отримані трубочки кори так, щоб вони не потрапляли одна в одну, інакше погано сохнутимуть, можуть запліснявіти й зіпсуватися.

Листя. Листя збирають у період бутонізації та цвітіння рослин за винятком мати-й–мачухи, яка цвіте до появи листків. Листя конвалії заготовляють до того, як з'являться пуп’янки квітів. Листя первоцвіту збирають тоді, коли воно досягає стандартних розмірів.

При збиранні листя руками зривають нижні листки, щоб не пошкодити цвітіння та плодоношення. Листя кропиви відділяють від стебла після сушіння, а рослини попередньо скошують.

При збиранні дрібного листя брусниці, мучниці та інших рослин гілки зрізують ножами, ножицями чи секаторами, сушать, а потім обривають листя.

Листя повинно бути свіжим, не пошкоджено комахами і грибками. Часто їх збирають разом зі стеблами, у цьому випадку після висихання рослину доводиться обмолочувати, відділяючи власне листя від грубих стебел, які містять мало біологічно активних речовин.

Трава. Траву заготовляють перед початком або під час цвітіння рослини, зрізуючи наземні частини ножем, серпом, ножицями або секатором на рівні нижніх листків. Якщо рослини утворюють чисті зарослі - їх скошують. У деяких рослин /звіробій, собача кропива, полин, череда, буркун/ зрізують або відламують тільки квітучі верхівки ( приблизно на відстані 20-40 см від верхівки рослини).

Квіти. Траву заготовляють перед початком або під час цвітіння рослини, зрізуючи наземні частини ножем, серпом, ножицями або секатором на рівні нижніх листків. Якщо рослини утворюють чисті зарослі - їх скошують. У деяких рослин /звіробій, собача кропива, полин, череда, буркун/ зрізують або відламують тільки квітучі верхівки ( приблизно на відстані 20-40 см від верхівки рослини).

При збиранні кошиків складноцвітних рослин прочісують між пальцями рук. При збиранні ромашки використовують спеціальні гребені - лопатки або совки.

При збиранні квітів з дерев та чагарників для пригинання гілок користуються палицею з гаком, для зрізування гілок - садовими ножицями.

Кошики складноцвітних збирають у фазі горизонтального розміщення язичкових квітів, за виключенням арніки. Квіти якої збирають швидше – під час вертикального розміщення язичкових квітів.

Кошики складноцвітних з трубчастими квітами збирають на початку розпускання краєвих трубчастих квітів.

Це пов'язано з тим що вони продовжують цвісти під час сушіння і при несвоєчасному збиранні розсипаються на окремі квіти. Це знижує якість лікарської сировини.

Плоди і насіння. Збирають тільки зрілими, обриваючи вручну без плодоніжок.

Деякі ягоди (буяхи, брусниця, журавлина) збирають за допомогою простих засобів - совків, гребінців, що підвищує працездатність, але вимагає ретельного сортування ягід. На початку сезону збирання це робити недоцільно, так як зривається багато недозрілих ягід.

Плоди шипшини зривають за декілька днів до повного дозрівання разом із залишками чашолистків, які легко відокремлюються після висушування шляхом перетирання. В цей час стінки їх пружні і плоди не псуються при транспортуванні.

Плоди, зібрані у зонтики або шишки /горобина/, обривають повністю, а після підсушування відділяють від плодоніжок.

Соковиті ягоди — суницю, малину, костяницю складають у кошик, обшитий тканиною, перекладаючи кожен шар плодів тонкими гілочками чи листям для уникнення злежування.

Під час збирання ягід ялівцю під кущем розсилають брезент та струшують кущ. Стиглі ягоди обпадають, а зелені залишаються на кущі. Руки необхідно захищати рукавицями. Не рекомендується під час збирання вдаряти палицями по стволу та гілкам в результаті осипаються зелені плоди та хвоя. Не допускається вирубування гілок та кущів ялівцю.

Супліддя вільхи збирають восени, зрізуючи гілки довжиною 25-40 см і обриваючи їх, або зимою, струшуючи шишки з дерев.

Верхівки рослин кмину, коріандру, кропу зрізують в той момент, коли половина плодів дозріває, їх зв'язують у пучки і підвішують для достигання у сухому приміщенні. При цьому насіння дозріває, сухі пучки обмолочують.

Корені та кореневища. Заготовляють ранньою весною до початку росту рослин або восени після дозрівання плодів і насіння, коли вся надземна частина починає в’янути.

Корені й кореневища (та й взагалі будь-яку рослину, призначену для збирання) не можна висмикувати руками. При такому способі значна частина підземного органа залишається в ґрунті.

Зазвичай використовують лопату, мотику чи спеціальні копачки.

Корені солодки викопують вузькими лопатами, а корені лепехи добувають після спадання води в болотах вилами або граблями із загнутими зубцями.

Кореневища й корені обтрушують від землі й швидко промивають у проточній холодній воді (корені та кореневища деяких рослин мити не можна). Промиті підземні органи пров'ялюють, очищують від залишків стебел, пошкоджених і гнилих частин, а також коренів сторонніх рослин.

У жодному разі не можна промивати корені та кореневища теплою чи гарячою водою — при цьому відбувається вимивання основних діючих речовин.

Товсті корені розрізують на шматки довжиною 5-10 см, шириною 1,0-1,5 см.

Надземні частини рослин слід збирати у суху погоду, коли вони обсохли від ранкової роси або дощу. Найкращий час для збору - з 8 до 9 або з 16 до 17 год. Корені та кореневища можна заготовляти при росі чи дощі.

Квіти, суцвіття, листя, соковиті ягоди краще збирати у кошики і невеликі ящики. Кору, корені, кореневища, насіння можна складати у мішки та відра.

Тара мас бути чистою, сухою, без запаху. В одну тару кладуть тільки один вид сировини. Зібрані рослини, щоб уникнути зігрівання і псування, не слід залишати на ніч у тарі, в якій вони були принесені, або в купках.

Не слід збирати запилені та забруднені рослини, пошкоджені комахами або грибковими хворобами, пом'яті, запліснявілі, поблизу доріг з інтенсивним рухом, у лісопаркових частинах зеленої зони населених пунктів, біля посівів, де проводиться обробка пестицидами.

Можливий збір з одиниці площі від загального біологічного запасу в середньому допускається у межах:

• для підземних частин рослин /коріння, кореневища, цибулини, бульби/ - 15 - 20 %;

• трави, листя, квіти, суцвіття - 30-40 %,

Періодичність заготівель не повинна перешивати при збиранні :

• підземних частин рослин - 5 років;

• трави - 2 роки;

• листя, квітів, суцвіть, плодів, насіння - 1 рік.

Серед ягід виділяють ранньостиглі – жимолость, суниця, чорниця.

Деякі плоди та ягоди (горобина, журавлина, калина, обліпиха) збирають після заморозків, коли вони втрачають свою гіркоту, терпкість і стають зручними для збирання.

Журавлину підсніжну збирають ранньою весною під час танення снігу.

Шишкоягоди ялівцю достигають на 2-рік.