
- •Лекція на тему : «Хімічний склад сільськогосподарської продукції та сировини» План
- •Лікарсько-технічна рослинна сировина як джерело вуглеводів.
- •Вуглеводний склад лікарсько-технічної сировини, %
- •Органічні кислоти у складі сільськогосподарської продукції та сировини.
- •Азотисті речовини лікарсько-технічної рослинної сировини.
- •Ліпіди у складі лікарсько-технічної рослинної сировини.
- •Лікарсько-технічна рослинна сировина як джерело вітамінів.
- •Вміст вітамінів та р-активних сполук у лікарсько-технічній сировині мг/ 100 г
- •Мінеральні речовини у складі сільськогосподарської продукції та сировини.
- •Інші біологічно-активні сполуки у складі сільськогосподарської продукції та сировини
Ліпіди у складі лікарсько-технічної рослинної сировини.
Ліпіди мають значення в обміні речовин рослин. До них належать жири, фосфатиди, терпеноїди, віск. Багате жирами є насіння плодів.
У складі ЛТС ліпідів небагато (0,1-0,3 %), зосереджені вони переважно в насінні.
Виключенням є обліпиха, у якої ліпіди містяться і в м'якоті, і в насінні. Вміст олій в сирих плодах обліпихи коливається в широких межах — від 1,5 до 18,0 %. Вміст насичених жирних кислот в культивованих формах складає 2,2 % при вмісті сухих речовин 17 % .
У лікарсько-технічній сировині ліпіди представлені жирами, воском, кутином, стероїдами і іншими сполуками. Жири дикорослих плодів і ягід характеризуються сприятливим жирнокислотним складом з переважанням ненасичених жирних кислот.
Віск, кутін, урсолова кислота утворюють восковий наліт, характерний для багатьох плодів і ягід (чорниця, буяхи, журавлина, ожина і ін.). Віск і кутин — інертні гідрофобні речовини, запобігають в'яненню або перезволоженню плодів і ягід, вони також служать бар'єром для проникнення мікроорганізмів.
Лікарсько-технічна рослинна сировина як джерело вітамінів.
Вітаміни - речовини, які у малій кількості необхідні для підтримання життєдіяльності організму людини. Лікарсько-технічна сировина є джерелом як водорозчинних /С, група В/, так і жиророзчинних /А, Е, К/ вітамінів.
До числа водорозчинних відносяться аскорбінова кислота, вітаміни групи В (В1 В2, В6, РР і ін.), біофлавоноїди.
Ягоди родини брусничних, а також ожина, костяниця, морошка, черемха містять вітаміну С 10-20 мг/100 г. Середня його кількість (від 30 до 75 мг/100 г) характерна для барбарису, суниці, калини, горобина, голубики, жимолості. Смородина чорна за вмістом аскорбінової кислоти перевищує багато видів плодів і ягід, накопичуючи її до 500 мг/100 г.
Для людини добова норма аскорбінової кислоти складає 70-100 міліграм, Р-активних речовин — 30-50 міліграм.
До групи Р-активних сполук входять антоціани, лейкоантоціани, катехини, хлорогенові кислоти, флавоноли.
Сумарний вміст Р-активних речовин складає 0,2-0,6 % у плодів і ягід, що мають світло-червоне забарвлення. У інтенсивно забарвлених і чорноплідних культур, таких як чорниця, чорна смородина, буяхи, жимолость, терен, виноград амурський, вміст Р-активних речовин досягає 1-1,5 % .
Вміст вітамінів та р-активних сполук у лікарсько-технічній сировині мг/ 100 г
Вид рослин |
Вітамін |
Р-активні сполуки |
||||||
С |
В1 |
В2 |
РР |
Е |
β-каротин (провіта-мін А) |
|
||
Кате-хіни |
Антоціани |
|||||||
Брусниця |
11-22 |
0,01 |
0,02 |
0,2 |
|
|
230-510 |
430-1280 |
Глід |
10-147 |
0,01-0,05 |
|
|
4-6 |
0,3-6,2 |
230-480 |
40-300 |
Бузина чорна |
10-15 |
0,01 |
0,05 |
0,4 |
|
0,1 |
30 |
2400 |
Шипшина |
670-3800 |
0,05 |
0,33-0,88 |
0,6 |
108,8 |
2,0-2,6 |
767-1058 |
12-2377 |
Обліпиха |
50-200 |
0,03-0,1 |
0,04-0,07 |
0,2-0,6 |
2,9-18 |
8-10 |
30 |
|
Шипшину, чорницю, буяхи, деякі види терпких дрібноплідних яблук, а з трав'янистих рослин борщовик можна вважати реальними постачальниками рибофлавіну, горобину — ефективним джерелом тіаміну.
У багатьох дикорослих плодах і ягодах знайдені представники вітамінів В6 — пиридоксин, пиридоксаль, пиридоксамін, але в невеликих кількостях (від 0,1 до 3,9 мг/100 г).
Фізіологічна потреба дорослої людини у вітаміні В6 складає 1,8-2,0 міліграм в доба.
Найбільша частка ніацину міститься у чорниці, дрібноплідних яблуках, шипшині, обліписі, малині, а з папоротей — страуснику звичайному.
До жиророзчинних вітамінів відносяться А, D, Е, К.
В дикорослих плодах і ягодах вміст вітаміну D невеликий (0,1-0,2 мкг/100 г).
Вітамін А також нехарактерний для даних об'єктів.
Дикорослі плоди і ягоди з інтенсивним жовтим забарвленням м'якоті багаті каротиноїдами, зокрема β-каротином, що найефективніше перетворюється в організмі людини у вітамін А. Найбільше β-каротину є в обліписі, глоді, барбарисі, шипшині
До жиророзчинних вітамінів відносяться А, D, Е, К.
В дикорослих плодах і ягодах вміст вітаміну D невеликий (0,1-0,2 мкг/100 г).
Вітамін А також нехарактерний для даних об'єктів.
Дикорослі плоди і ягоди з інтенсивним жовтим забарвленням м'якоті багаті каротиноїдами, зокрема β-каротином, що найефективніше перетворюється в організмі людини у вітамін А. Найбільше β-каротину є в обліписі, глоді, барбарисі, шипшині