3. План статистичного спостереження

Спостереження здійснюється згідно наперед розробленого плану, який включає програмно-методологічні та організаційні питання.

Програмно-методологічні питання визначають:

1. Мету (для чого проводиться спостереження);

2. Об’єкт спостереження (сукупність явищ і процесів, які досліджуються);

3. Одиницю сукупності (елемент об’єкта спостереження, який володіє рисами, що вивчаються);

4. Одиницю спостереження (джерело інформації);

5. Програму спостереження (перелік питань, на які слід отримати відповіді).

Результатом програми є статистичний формуляр, який може бути двох видів :

1. Індивідуальний – дані про одну одиницю обстеження;

2. Списковий – реєструє дані про декілька одиниць згідно списку.

В багатьох випадках для відмежування об’єкта спостереження користуються цензом (набором обмежуваних ознак).

Організаційні питання визначають форму, вид і спосіб спостереження, його час.

Час статистичних спостережень поділяється на:

• об’єктивний (до якого відносяться дані спостереження);

• суб’єктивний (протягом якого реєструються дані спостереження).

Для явищ, які фіксуються моментно, вводиться поняття критичного моменту. Критичний момент є різновидом об’єктивного часу спостереження.

4. Помилки статистичного спостереження та способи контролю даних

Невідповідність реальних даних даним спостереження називається помилками статистичного спостереження.

Помилки статистичного спостереження
реєстрації			репрезентативності (представництва)
випадкові	систематичні		випадкові	Систематичні
	навмисні	ненавмисні		навмисні	Ненавмисні

Помилки реєстрації виникають як при суцільних, так і при несуцільних спостереженнях.

Помилки репрезентативності притаманні вибірковим спостереженням і полягають у порушенні принципу випадковості відбору.

Випадкові помилки виникають внаслідок збігу випадкових обставин – неуважності реєстратора або незосередженості респондента. Вони викривлюють дані спостереження в той чи інший бік, проте завдяки масовості розглядуваних випадків дія таких помилок урівноважується, і вони істотно не впливають на результати. Більш небезпечними є систематичні помилки, які виникають у результаті постійних спотворень в одному напрямі. Систематичні помилки бувають :

• ненавмисні (незловмисними);

• зловмисні (навмисні).

Незловмисні помилки виникають внаслідок необгрунтованості програми спостереження, некомпетентності реєстраторів, неосвіченості респондентів.

Зловмисні помилки виникають через свідоме викривлення фактів з певною метою (очорнити або прикрасити дійсність).

Контроль означає, насамперед, перевірку даних обстеження щодо їх повноти та вірогідності.

Методи контролю:

1. логічний – шляхом співставлення сумісності даних;

2. арифметичний – полягає у здійсненні прямих чи опосередкованих підрахунків.