Список використаної та рекомендованої літератури

1. Варій М. Загальна психологія: Підручник для студентів психологічних і педагогічних спеціальностей/ Мирон Варій,; М-во освіти і науки України, Львівський державний університет внутрішніх справ. - 2-е вид., випр. і доп.. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 967 с.

2. Гуцало Е. Загальна психологія: Навчально-методичне забезпечення самостійної роботи студентів за КМСОНП/ Емілія Гуцало,; кіровоградський держ. педагог. ун-т ім. В. Винниченка. Кафедра психології. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. - 426 с.

3. Загальна психологія: Практикум/ В. В. Волошина, Л. В. Долинська, С. О. Ставицька, О. В. Темрук. - К.: Каравела, 2005. - 279 с.

4. Загальна психологія: Навч. посібник/ Авт. кол.: О. Скрипченко, Л. Долинська, З. Огороднійчук та ін.. - К.: А.П.Н., 2002. - 461 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7

Тема 16. Психологічні особливості розвитку пізнавальних процесів(Вольові процеси)

Мета: закріпити знання по темі «Психологічні особливості розвитку пізнавальних процесів.» За допомогою тестової методики «УСК» (рівень суб’єктивного контролю) визначити рівень екстернальності та інтернальності. Зробити висновок що до розвитку цих якостей особистості та відповісти на контрольні запитання.

Навчальні питання:

1.Поняття волі. Поняття екстернальності та інтернальності.

2. Структура вольової дії .

3. Визначення мотивації.

4. Вольові якості особистості та їх прояв у навчальній діяльності.

Воля- процес свідомого регулювання людиною свого поводження й діяльності, виражена в умінні переборювати внутрішні й зовнішні труднощі.

Воля виконує функції

Спонукальна й напрямна на досягнення поставленої мети при подоланні труднощів.

Гальмівна функція волі проявляється в стримуванні небажаної активності, мотивів і дій, що не відповідають світогляду, ідеалам і переконанням особистості.

Регулююча функція виражається в довільної, регуляції дій, психічних процесів і поводження, у подоланні перешкод.

Розвиваюча функція полягає в тому, що вольова регуляція спрямована на вдосконалювання суб'єктом свого поводження.

Структура вольової дії:

1) мотиваційно-побуджувальна ланка (ціль, мотиви);

2) виконавська ланка (способи дій і поводження як зовнішні, запропоновані кимсь, так і внутрішні, вироблені самої;

3) оціночно-результативна ланка (результати дій

Мотивація - система внутрішніх факторів, що викликають і направляють орієнтоване на досягнення мети поводження людини або тварини.

Мотиваційною сферою особистості називають сукупність мотивів, які формуються й розвиваються протягом всього людини життя. Вона є утворенням, у якому конкретні мотиви як тимчасові функціональні утворення з'являються лише епізодично, постійно переміняючи один одного.

Р.С. Немов у своїх роботах характеризує мотиваційну сферу особистості з погляду її розвиненості за такими показниками як широта, гнучкість ієрархізованість. Широта - якісна розмаїтість мотиваційних факторів: диспозицій, потреб і цілей. Чим більше в людини мотивів, цілей, потреб, інтересів, тим більше розвиненою є його мотиваційна сфера.

Гнучкість мотиваційної сфери особистості характеризується кількістю різноманітних засобів, за допомогою яких людина може задовольнити свою ту саму потребу. Наприклад, одна людина може задовольнити свою потребу в інформації за допомогою тільки телебачення, а іншому необхідні, крім телебачення, газети, книги, спілкування з людьми.

Ієрархізованість характеризує будова організації мотиваційної сфери; це відбиття у свідомості людини значимості для нього певної потреби, мотиваційної установки, інших мотиваційних диспозицій, відповідно до цього одні потреби є домінуючими й формують мотив, а інших - підпорядковані, опосередковані. Чим більше розходжень у силі й частоті актуалізації мотиваційних утворень певного рівня, тим вище ієрархізованість мотиваційної сфери особистості.

Контрольні питання:

.

1. Структура вольової дії.

3. Мотиваційна сфера особистості.

4. Характеристика мотиваційних показників.

5. Вплив мотивації на вольові вчинки.