19.3. Правові засади та суб’єкти контролю біржової діяльності

Контроль є багатоаспектним явищем, що вивчається в рамках економічних і юридичних наук. Також контроль вивчається теорією управління як одна зі стадій процесу управління. Як юридичний феномен контроль найбільш загально можна визначити як перевірку виконання законів, рішень тощо¹. Відповідно контроль у сфері ¹

біржової діяльності полягає у перевірці дотримання приписів нормативно-правових актів, що регулюють біржові відносини.

У системі біржових відносин можна умовно виділити дві групи контрольних відносин. Перша група - це відносини, в яких біржа та її учасники є контрольованими суб'єктами. Це так званий зовнішній контроль біржової діяльності¹. У свою чергу, зовнішній контроль біржової діяльності, залежно від належності контролюючого суб'єкта до органів державної влади, можна поділити на державний, який здійснюється органами державної влади, та незалежний, здійснення якого забезпечується органами, що не належать до системи державної влади.

Здійснення зовнішнього контролю передусім забезпечується у діяльності органів державної влади, які спеціально створені для здійснення контролю у сфері біржової діяльності. Так, Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» на НКЦПФР покладено обов'язок щодо здійснення державного регулювання ринку цінних паперів^{1 2}. Невід'ємною частиною державного регулювання ринку цінних паперів є контроль діяльності його учасників, в тому числі й бірж. Серед форм державного регулювання ринку цінних паперів, визначених вказаним Законом, можна виділити такі, що носять виражений контрольний характер, зокрема:

• видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

-контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

• контроль за дотриманням прав інвесторів особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

- контроль за достовірністю інформації, іцо надається особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам;

-контроль за дотриманням правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів.

Фондові біржі є одним із суб'єктів, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів. Відповідно на них повною мірою поширюються контрольні повноваження НКЦПФР. Порядок реалізації повноважень комісії щодо контролю діяльності фондових бірж деталізується у Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок» та у рішеннях НКЦПФР.

Інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законом, також забезпечують контроль дотримання біржами чинного законодавства.

Зовнішній контроль біржової діяльності забезпечується не лише органами держави. Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачено можливість для здійснення недержавного контролю діяльності професійних учасників фондового ринку, в тому числі й фондових бірж. Для цього в порядку, визначеному цим Законом, створюються саморегулівні організації учасників фондового ринку. Основною метою їх діяльності є забезпечення провадження діяльності професійними учасниками фондового ринку, які є членами саморегулівної організації, розроблення і затвердження правил, стандартів професійної поведінки та провадження відповідного виду професійної діяльності. Організація професійних учасників фондового ринку, яка претендує на статус саморегулівної, повинна об'єднувати більше 50 % професійних учасників фондового ринку за одним із видів професійної діяльності та підлягає реєстрації НКЦПФР.

Саморегулівна організація може набути повноважень з регулювання фондового ринку шляхом їх делегування НКЦПФР за умови її відповідності вимогам Закону, зокрема щодо: наявності правил і стандартів професійної діяльності на фондовому ринку, що є обов'язковими для виконання всіма членами саморегулівної організації; статусу непідприємницької організації; наявності у власності для забезпечення статутної діяльності активів у розмірі не менше ніж 600 тисяч гривень. Рішення про делегування само- регулівній організації повноважень підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий акт та

оприлюдненню відповідно до законодавства. Серед повноважень, які можуть бути делеговані саморегулівній організації за заявою цієї організації, законом виділено й контрольні, зокрема:

• можливість проведення перевірок провадження відповідного виду професійної діяльності (в тому числі й біржової), дотримання вимог законодавства про цінні папери, правил, стандартів професійної поведінки;

• сертифікація фахівців фондового ринку;

-видача ліцензій особам, які здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку;

• інші.

Делегування повноважень НКЦПФР здійснюється на певний строк, який може бути подовжено у порядку, встановленому для їх отримання. Комісія залишає за собою повноваження щодо здійснення державного контролю за реалізацією делегованих повноважень.

Слід зауважити, що відносно розвинута система зовнішнього контролю торкається діяльності лише фондових бірж. У той же час чинним законодавством не передбачається створення спеціальних державних органів для контролю відносин за участю товарних бірж. Така ситуація пов'язана, передусім, із реалізацією положень ст. 279 ГК України, згідно з якими товарна біржа діє на засадах самоврядування. Іншими словами, держава прагне мінімізації регуляторного впливу на зазначених суб'єктів, що виявляється і в мінімізації зовнішнього державного контролю.

Поряд із зовнішнім контролем складовою системи контролю біржової діяльності є внутрішній контроль. Організаційно його здійснення забезпечується шляхом утворення підрозділів на біржах, до функцій яких відноситься здійснення контролю за дотриманням біржового законодавства, локальних правових актів бірж усіма учасниками біржових відносин, які діють на біржі.

Внутрішній контроль здійснюється органами управління біржею, до яких відносять: загальні збори її членів, які є вищим органом управління біржі; біржовий комітет (рада біржі), що здійснює управління нею у період між загальними зборами членів біржі. З точки зору системи контролю біржової діяльності, ці органи є органами внутрішнього контролю загальної компетенції, адже вони наділені як контрольними, так і іншими функціями. На біржах також створюється контрольна (ревізійна) комісія. Це спеціальний орган внутрішнього контролю. Біржовий комітет

(рада біржі) і контрольна (ревізійна) комісія обираються загальними зборами членів біржі, компетенція та повноваження комітету і комісії визначаються статутом біржі.

Контрольна (ревізійна) комісія здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю біржового комітету (ради біржі), філій, представництв, спеціальних підрозділів біржі. Методами контролю є проведення ревізій та перевірок, аналіз їх результатів та надання висновків. Контрольна (ревізійна) комісія відповідає перед загальними зборами членів біржі за свою діяльність, подає зборам звіти про проведені ревізії, а також висновки за цими звітами. Перевірки здійснюються за дорученням загальних зборів членів біржі, біржового комітету або за власною ініціативою контрольної (ревізійної) комісії. Ревізійна комісія має право залучати до своєї роботи експертів, аудиторські організації. Висновки формуються на підставі аналізу річних звітів та балансів. Контрольна (ревізійна) комісія зобов'язана вимагати скликання позачергових зборів членів, якщо виникла загроза інтересам біржі чи виявлено зловживання, допущені посадовими особами.

Для забезпечення контролю за дотриманням законодавства членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах, згідно із законодавством та правилами біржі на біржах розробляється окремий порядок його здійснення.