II 1.3. Поняття, ознаки та функції біржі

Довівши свою суспільну значущість, біржа у світовій практиці займає одне з провідних місць серед інших економічних інститутів. Сучасна біржова торгівля представлена як біржами з обов'язковими сесіями, так і електронними ринками, що використовують новітні засоби зв'язку і передачі інформації, функціонуючи цілодобово.

Економічна сутність біржі полягає в тому, що вона є ринком замінних цінностей; має характерну лише їй організацію; на ній здійснюється реалізація власної вигоди учасниками біржової торгівлі; здійснюється офіїдійне котирування цін; котирується специфічний біржовий товар; вона є місцем страхування цінових і курсових ризиків; надає цифровий вираз попиту і пропозиції; розміщує товари і фінансові інструменти у просторі і часі; на ній здійснюється формування об'єктивних цін і курсів, в основному майбутніх.

Поняття біржі розглядають у двох аспектах.

З економічної точки зору, біржа - це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля товарами, купівля-продаж цінних паперів і валюти.

З юридичної точки зору, біржа - це юридична особа, що об'єднує зацікавлених суб'єктів господарювання, які займаються комерційною або виробничою діяльністю і мають за мету надання послуг під час укладення біржових договорів, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, спрощення, впорядкування товарообороту і пов'язаних з ним торговельних операцій, що надають сприяння під час купівлі-продажу цінних паперів та валюти відповідно до чинного законодавства.

Згідно із Законом Російської Федерації «Про товарні біржі і біржову діяльність» біржею визнається організація з правами юридичної особи, яка здійснює відкриті публічні торги у заздалегідь визначеному місці, у конкретний час і за встановленими правилами.

У правовій доктрині запропоновано під біржею (лат. bursa - гаманець) розуміти спеціальне організаційно-правове об'єднання юридичних і фізичних осіб, що забезпечує відповідними способами обіг цінних паперів (фондова біржа) і торгівлю товарами (товарна біржа)¹. Крім того, біржа - це суб'єкт господарської ¹

діяльності, що має статус юридичної особи, основним видом діяльності якого є організація та забезпечення проведення біржових торгів для клієнтів (біржових торговців)¹.

Торгівля масовими товарами зазвичай здійснюється у спеціально відведеному для цього процесу місці, наприклад на базарі (ринку), ярмарку, у магазині. Одне із таких місць історично отримало назву «біржа». Звідси в основі поняття біржі лежить місце для торгівлі, для зустрічі продавців і покупців товарів. Це те, що об'єднує біржу з іншими формами організації торгівлі.

На відміну від звичайної торгівлі, на біржі торгували не самими товарами, а укладали договори на купівлю-продаж товарів за їх зразками або спеціальними описами. Крім того, у біржовій торгівлі брали участь зазвичай торговці-посередники, які продавали і купували великі партії товарів, а не їх дрібні виробники чи рядові громадяни-покупці.

Учасники біржового ринку були зацікавлені в тому, щоб на біржі підтримувався порядок, торгівля велась за правилами і в ній брали участь не випадкові особи або шахраї і т. ін. У зв'язку з цим необхідність підвищення організованості та управління на біржі вимагала створення біржі як особливої організації, покликаної регулювати як саму біржову торгівлю, так і склад її учасників.

Розуміння біржі як певного місця для торгівлі відображає її функціональну сутність - це площадка для торгівлі. Проте далеко не будь-яке місце, де можливо торгувати, вправі називатися біржею. Біржа - це оптовий ринок, юридично оформлений у вигляді організації торговців.

Історія показує, що розуміння біржі не залишається незмінним, а з плином часу змінюється за всіма параметрами: де і як здійснюється торгівля, хто торгує, чим торгує^{1 2}. Якіцо у наш час, в основному, увага акцентується на місці для торгівлі і на оптовому характері ринку, то втілення електронних форм торгівлі спричи-

н яє втрату місцем для торгівлі свого розуміння, оскільки торгувати можна, знаходячись на своєму робочому місці, а не у спеціально відведеному для цієї мети торговому залі. Оптовий характер ринку як обов'язкова риса теж видозмінюється, тому що з'являється можливість через електронні мережі торгувати будь-якими кількостями активу і не має жодного значення розмір партії товару. Ускладнюється і проблема біржових посередників, тобто біржових торговців, які пов'язують клієнтів біржі - продавців і покупців - між собою. В наш час посередницька діяльність ще залишається непорушною основою ринкових відносин, однак не складно передбачити, що автоматичні системи пошуку необхідного продавця або покупця істотно підірвуть і цей оплот біржової торгівлі.

Біржа є самокерованою організацією, засновниками і членами якої на добровільній основі можуть бути промислові, сільськогосподарські, посередницькі та інші юридичні особи незалежно від форми власності і місцезнаходження. Біржа має фірмове найменування (у тому числі скорочене), в якому вказуються вид біржі і предмет діяльності, що відрізняють цю біржу від інших.

Доходи біржі формуються від біржової та іншої, не забороненої чинним законодавством України, діяльності. Біржа має, як правило, статус неприбуткової юридичної особи, тобто не ставить своєю метою отримання прибутку для розподілу його серед своїх членів. Таке становище не означає, що біржа як юридична особа взагалі не отримує доходів: отримані доходи витрачаються для облаштування залу і приміщень, де працюють біржовики, створення сучасних систем зв'язку тощо. Члени біржі зацікавлені в тому, щоб біржа отримувала рівно стільки доходів, скільки їй необхідно при дотриманні розумної економії. Якщо доходи перевищують суми, що використовуються біржею для свого розвитку, то прямо пропорційно зростають суми сплачуваних податків, що призводить до скорочення прибутків членів біржі або подорожчання послуг з купівлі-продажу товарів.

Важливе значення для діяльності кожної окремої біржі і біржової діяльності взагалі мають функції, які виконують біржі у процесі свого функціонування. Поряд із великою кількістю можливих функцій до основних, на наш погляд, необхідно віднести такі:

1. Організація торговельної діяльності на основі біржового торгу товарами, цінними паперами і валютою:

а) організація біржових торгів. Для організації торгів біржа, перш за все, повинна мати добре обладнане «ринкове місце» (біржовий зал), що могло б вміщати достатньо велику кількість продавців і покупців, які ведуть відкритий біржовий торг. Використання сучасних електронних засобів зв'язку не вимагає фізичної присутності торговців у одному місці, а дозволяє здійснювати торгівлю через електронні комп'ютерні термінали. Однак у цьому випадку біржа зобов'язана забезпечити високоефективну систему електронної торгівлі;

б) розробка правил біржової торгівлі. Організація торгівлі вимагає від біржі розробки і суворого дотримання правил торгівлі, тобто норм і правил поведінки учасників торгу в залі;

в) матеріально-технічне забезпечення торгів. Воно має містити облаштування біржового залу, робочих місць учасників торгів, комп'ютерне забезпечення всіх процесів на біржі і т. д.

2. Встановлення реального попиту і пропозиції, а також пропорцій обміну на продукцію, яку пропонують на біржі. Біржа бере участь у формуванні і регулюванні цін на всі види біржових товарів. Цього досягають шляхом співставлений двох факторів - пропозиції певної партії продукції з боку продавця (-ів) і попиту на таку продукцію з боку покупця (-ів).

3. Створення умов для стабілізації цін на продукцію, яку пропонують на біржі. Концентрація попиту і пропозиції на біржі, укладення великої кількості гіравочинів виключають вплив неринкових факторів на ціну, роблять її максимально наближеною до реального попиту і пропозиції.

4. Котирування (встановлення) цін на продукцію, яку пропонують на біржі. Біржова ціна встановлюється у процесі її котирування, що розглядається як найбільш важлива функція біржі. При цьому під котируванням розуміють фіксацію цін на біржі протягом кожного дня її роботи: реєстрацію курсу валюти або цінних паперів, ціни біржових товарів.

5. Надання учасникам біржових торгів та іншим зацікавленим суб'єктам господарювання інформації про продукцію, яку пропонують на біржі. Біржа надає в засоби масової інформації чисельні відомості про біржові ціни, компанії, що торгують на біржі, про ринкову кон'юнктуру, прогнози за різними ринками і т. д. Інформаційна діяльність сучасної біржі настільки знач

6. на, що до ЗО % своїх доходів у розвинутих країнах біржі отримують від продажу біржової інформації¹.

7. Стандартизація товарів та контрактів. Біржа встановлює стандарти на товари - нормативні значення показників, що обумовлюють якість товару. Стандарти на товари та контракти біржа може розробляти власні або брати державні чи міжнародні. Стандартизація дозволяє полегшити внутрішню та міжнародну торгівлю товарами, оскільки для реалізації товару на біржі не потрібно нести витрати, пов'язані з доставкою товару чи його зразків на торги, а торгівлю здійснюють лише на основі якісних характеристик, яким повинен відповідати цей товар^{1 2}.

8. Здійснення операцій з хеджування (страхування) біржових ризиків. Для цього на біржі використовуються спеціальні види правочинів і механізми їх укладання. Виконуючи завдання страхування учасників біржового торгу, біржа не стільки організовує торгівлю, скільки її обслуговує³.

Функція хеджування грунтується на використанні механізму біржової торгівлі ф'ючерсними контрактами. Сутність цієї функції полягає в тому, що торговець-хеджер (тобто той, хто страхується) повинен стати одночасно і продавцем товару і його покупцем. У цьому випадку будь-яка зміна ціни на його товар нейтралізується, оскільки виграш продавця є одночасно програшем покупця і навпаки. Така ситуація досягається тим, що хеджер, займаючи, наприклад позицію покупця на звичайному ринку, повинен зайняти протилежну позицію, в цьому випадку - продавця, на ринку біржових ф'ючерсних контрактів. Зазвичай виробники товару хеджуються від зниження цін на їх продукцію, а покупці - від підвиїцення цін на продукцію, яку вони купують.

9. Розробка біржових контрактів:

а) стандартизація вимог до якісних характеристик біржових товарів;

б) стандартизація розмірів партій товарів, що лежать в основі контракту. На самій біржі здійснюється процес стандартизації розмірів партій товарів з метою спрощення проведення біржової торгівлі, оскільки як продавці, так і покупці вже наперед знають про обсяги партій товарів, що реалізуються;

в) розробка єдиних вимог до розрахунків за біржовими договорами (включаючи умови і строки поставки за контрактами, вза- єморозрахунки і розрахунки з біржею).

10. Вирішення спорів, що виникають за укладеними біржовими договорами у ході біржових торгів (біржовий арбітраж). Ця функція біржі має важливе значення, з одного боку, як спосіб виявлення торговців, які намагаються діяти шляхом обману, шахрайства тощо. З іншого боку, як спосіб улагодження помилок, що виникають у ході торгів через неточності записів про договори, збої в системі комп'ютерного забезпечення та інші чисто людські або технічні помилки.

Основна мета сучасної біржі:

• організація постійно діючих оптового, товарно-сировинного і фондового ринків (торгів) шляхом організації і регулювання біржової торгівлі, що здійснюється у формі відкритих публічних торгів, які проводяться у наперед визначеному місці і в певний час;

• створення членам і відвідувачам біржі організаційно- технічних умов, надання інформаційних та інших послуг в укладенні договорів купівлі-продажу.

Біржа вправі здійснювати діяльність, безпосередньо пов'язану з організацією і регулюванням біржової торгівлі. Однак біржа не може здійснювати торговельну, торгово-посередницьку та іншу діяльність, безпосередньо не пов'язану з організацією біржової торгівлі. Це обмеження не поширюється на юридичних і фізичних осіб, які е членами біржі. Біржа не вправі здійснювати вклади, купувати частки (паї), акції, якщо їхні емітенти не ставлять за мету здійснення діяльності, безпосередньо пов'язаної з організацією і регулюванням біржової торгівлі.