Розділ 9 Вирішення біржових спорів. Контроль та відповідальність у біржовій діяльності

I 9.1. Особливості розгляду біржових спорів

Як і будь-яка інша торговельна діяльність, біржова діяльність передбачає певні ускладнення, спори, конфлікти. Біржові угоди оформляються комплексом договорів, що встановлюють права та обов'язки брокерів і біржі, а також брокерів і їхніх клієнтів. Реалізація обов'язків за біржовими договорами може викликати певні складності як у процесі їх укладання, так і у випадку порушення договірних зобов'язань яким-небудь учасником угоди, що може призвести до виникнення біржових спорів. Спори, які пов'язані з біржовим контрактом, вирішуються відповідно до цивільного законодавства в судовому порядку. Проте судовий порядок розгляду біржових спорів відповідно до положень цивільно-правового законодавства є не єдиним шляхом їх розв'язання. Специфіка біржової справи й необхідність збереження комерційної таємниці зумовили формування окремого порядку претензійного врегулювання біржових спорів - біржовий арбітраж. Для забезпечення його провадження у структурі бірж створюються спеціальні органи - біржові арбітражні комісії.

В юридичних джерелах термін «арбітраж» (франц. arbitrage - третейський суд) має декілька значень, зокрема: 1) спосіб вирішення спорів, що розглядаються відповідними, спеціально уповноваженими на це органами - арбітражними судами тощо; 2) суд, у якому спір вирішується суддею посередником (арбітром)¹.

Біржовий арбітраж слід розуміти як спеціальний порядок врегулювання біржових спорів, що ґрунтується на загальних принципах арбітражного (третейського) судочинства та здійснюється спеціально утвореними для цього органами - біржовими ¹

арбітражними комісіями. Водночас терміном «біржовий арбітраж» позначають і власне біржову арбітражну комісію - постійно діючий спеціальний підрозділ біржі, завданням якого е вирішення спорів, які виникають між учасниками торгівлі під час здійснення біржових угод.

Врегулювання біржових спорів може, також, забезпечуватись постійно діючими третейськими судами¹, які утворюються та діють при зареєстрованих відповідно до чинного законодавства України фондових і товарних біржах. Зауважимо, що одним із принципів організації і діяльності третейського суду є принцип арбітрування, який лежить в основі діяльності біржових арбітражних комісій.

II 9.2. Статус органів, до компетенції яких I відноситься розгляд біржових спорів

Здійснення біржового арбітражу забезпечується біржовими арбітражними комісіями, що діють практично на всіх біржах. Основною функцією цього підрозділу біржі є розв'язання спорів, що виникають стосовно угод та інших питань біржової діяльності. Учасники біржової торгівлі можуть передати на розгляд біржової арбітражної комісії^{1 2} будь-які спірні питання, які виникли між ними та адміністрацією біржі в процесі укладення, реєстрації та виконання біржових угод і ведення інших біржових операцій.

Статтею 280 ГК України товарним біржам надано право засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах. Нормативне підґрунтя, яким визначається порядок врегулювання біржових спорів та статус біржових арбітражних комісій, складають Правила біржової торгівлі та Положення про біржовий арбітраж (арбітражну комісію), що затверджуються біржовою радою кожної біржі. Принципи організації та зміст

діяльності біржових арбітражних комісій дещо відрізняються на різних біржах, втім, поступово відбувається їх уніфікація.

Положенням про біржовий арбітраж визначено як структуру біржової арбітражної комісії, так і порядок розгляду цим підрозділом біржових спорів, що виникають на біржі. Склад біржової арбітражної комісії призначається біржовою радою у кількості трьох осіб. Головою біржової арбітражної комісії обов'язково повинен бути дійсний член біржі, біржовими арбітрами можуть бути і звичайні громадяни. В Положенні про біржовий арбітраж також визначаються категорії осіб, що не можуть бути членами біржової арбітражної комісії. До них, як правило, відносять: осіб, які не досягли повноліття; осіб, які перебувають під опікою або піклуванням; осіб, позбавлених за вироком суду права займати посади в суді і прокуратурі або займатись адвокатською діяльністю протягом строку, вказаного у вироку; осіб, які притягнуті до кримінальної відповідальності.

Умовою передачі біржового спору на розгляд біржовим арбітражем є наявність у тексті біржової угоди застереження щодо передачі всіх претензій, що можуть виникнути за контрактом, на розгляд арбітражної комісії. Таке застереження носить назву «біржовий арбітражний третейський запис» та повинно бути укладене в письмовій формі. Учасники спору, що уклали договір про передачу спору на розгляд арбітражної комісії (біржовий арбітражний третейський запис), не вправі відмовитися від нього до закінчення строку, передбаченого біржовим арбітражним третейським записом. Розгляд спору проводиться за угодою сторін одним біржовим арбітром або повним складом арбітражної комісії, причому зміна біржового арбітра до закінчення справи не допускається. Втім, сторона вправі відмовитися від договору, якщо доведе, що будь-хто з біржових арбітрів зацікавлений в наслідках справи і що про ці обставини їй не було відомо під час укладення договору.

Положенням про біржовий арбітраж визначено також процедуру звернення до арбітражу й порядок розгляду спірних питань. Розгляд справ арбітражною комісією проводиться безкоштовно. Всі витрати, пов'язані з розглядом спору біржовою арбітражною комісією, несуть сторони спору. Представниками сторін у біржовій арбітражній комісії є керівники брокерських контор, підприємств або їх заступники. Повноваження вказаних сторін підтверджуються відповідними документами. Якщо в однієї або обох сторін є бажання передати спірне питання на розгляд арбіт

ражною комісією, ними подається на ім'я голови комісії заява у встановленому порядку відповідно до Положення про арбітражну комісію. У разі подачі заяви лише однією стороною спору такій заяві дається хід тільки після надходження від відповідача протягом установленого Положенням про біржовий арбітраж терміну (як правило, три дні) згоди на розгляд справи біржовою арбітражною комісією. За відсутності такої заяви справа розглядається судом загальної юрисдикції (господарським судом) у встановленому порядку. Біржовий арбітраж відмовляє в прийнятті заяви або припиняє провадження у справі, якщо спір між цими ж сторонами, про той же предмет і з аналогічних підстав уже розглядався біржовою арбітражною комісією.

Розгляд спорів проводиться на засіданні біржової арбітражної комісії. При цьому сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, наводити свої факти щодо обставин справи, подавати докази, що обгрунтовують їх позицію у спорі. Біржовий арбітраж не зв'язаний правилами судочинства, викладеними в Цивільному процесуальному та у Господарському процесуальному кодексах України. Однак він не може вирішувати справи, не заслухавши пояснення сторін, крім випадків, коли сторона ухиляється від явки до біржової арбітражної комісії для дачі пояснень. Терміни розгляду біржового спору обмежуються терміном дії біржового арбітражного третейського запису.

Біржовий арбітраж вважається таким, що не відбувся, внаслідок закінчення строку, передбаченого біржовим арбітражним третейським записом, відмови будь-кого із біржових арбітрів або його усунення, якщо під час провадження справи виявиться обставина, що дає підстави до порушення кримінального переслідування відносно будь-якої сторони і може вплинути на вирішення справи, та в разі смерті або припинення діяльності у встановленому законодавством порядку однієї зі сторін.

Рішення приймається самостійно арбітром або більшістю голосів арбітрів у письмовій формі, підписується членами арбітражу. Прийняте рішення оголошується арбітражем після закінчення розгляду справи. Рішення оголошується сторонам під час засідання біржової арбітражної комісії, причому вони розписуються на самому рішенні. В разі відмови сторони від підпису або її неявки без поважних причин на засідання біржової арбітражної комісії рішення вважаєгься їй оголошеним, про що на рішенні головуючий робить відмітку. Рішення біржової арбітражної комісії

€ остаточним і не підлягає повторному розгляду біржовою арбітражною комісією. Воно виконується сторонами спору добровільно у строк та на умовах, визначених в самому рішенні.

Положення про біржовий арбітраж, як правило, містить вказівку на те, що рішення біржової арбітражної комісії, не виконане добровільно, може бути виконано примусово на підставі виконавчого листа, виданого районним (міським) судом, у районі якого відбувався біржовий арбітраж. При видачі виконавчого листа судця перевіряє, чи не суперечить рішення біржової арбітражної комісії законові і чи не було допущено в його постановленні порушення правил, передбачених цим Положенням. На відмову судді у видачі виконавчого листа може бути подана скарга або внесено окреме подання у десятиденний строк з дня відмови. Після того як ухвала судці про відмову у видачі виконавчого листа набула чинності, спір може бути вирішений в суді за заявою заінтересованої в тому сторони.

Сторона, яка не погоджується з рішенням біржової арбітражної комісії, не обмежується у праві звернутися до суду загальної юрисдикції (господарського суду).

Окрім діяльності біржових арбітражних комісій, врегулювання біржових спорів може забезпечуватись шляхом утворення та діяльності постійно діючих третейських судів, які діють при зареєстрованих відповідно до чинного законодавства України фондових і товарних біржах. У західній правовій традиції третейські суди дістали назву «арбітражі». Такий суд не є державним судом, хоча дієвість його рішень забезпечується силою державного примусу. Нормативно-правовими актами, якими врегульовано основні питання діяльності третейських судів, що створюються при біржах, є Закон України «Про третейські суди», Закон України «Про виконавче провадження» та інші.

Утворення постійно діючого третейського суду при біржах здійснюється рішенням зборів засновників біржі та оформлюється протоколом загальних зборів. Згідно з вимогами ст. 8 Закону України «Про третейські суди» утворення постійно діючого третейського суду вимагає затвердження положення про постійно діючий третейський суд, регламенту третейського суду та списку третейських судців, що також фіксується у протоколі зборів засновників біржі. Положення про постійно діючий третейський суд підлягає обов'язковій реєстрації в органах Міністерства юстиції. Затвердженню списку третейських судців передує прийняття

рішення про обрання голови постійно діючого третейського суду при біржі, його заступника та окремих третейських судців. Окрім цього, як правило, розробляється та затверджується положення про витрати, пов'язані з вирішенням спору в постійно діючому третейському суді при біржі.

Законом України «Про третейські суди» визначено особливості діяльності третейських судів в Україні та встановлено вимоги щодо третейського розгляду спорів. Особливості організації та діяльності третейських судів обумовлюють переваги третейського суду як органу, яким забезпечується біржовий арбітраж.

Третейський суд самостійно розв'язує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи. Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає із цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття місцевим загальним судом або місцевим господарським судом рішення у спорі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав. Законом України «Про третейські суди» також передбачено перелік справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, які не можуть розглядатись третейським судом. Окремі обмеження можуть торкатися і біржових спорів. Так, наприклад, не можуть розглядатись у третейському суді справи, коли хоча б одна зі сторін спору є нерезидентом України.

Умовою передачі спору на розгляд третейського суду є наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам чинного законодавства та Закону України «Про третейські суди». Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в біржовій угоді¹ або у вигляді окремої письмової ¹

угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі й може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд. так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Іншою перевагою здійснення біржового арбітражу третейським судом є свобода у виборі третейського судді для розгляду конкретного спору. В кожному третейському суді є так званий список арбітрів. Сторони за взаємною згодою обирають собі арбітрів (одного або трьох, по одному від кожної зі сторін і третього за призначенням голови третейського суду). Можливість обрати арбітрів обумовлює максимальну об'єктивність і неупередженість у розгляді справи. Список арбітрів складений таким чином, що вказується професійна спеціалізація арбітрів. Крім того, у ст. 19 Закону України «Про третейські суди» перераховані підстави відводу або самовідводу третейського судді. Ці підстави значно ширші в порівнянні з підставами відводу судців загальної юрисдикції або суддів господарських судів.

Третейський суд позбавлений багатьох процесуальних формальностей, що також вважається перевагою третейських судів у порівнянні із судами загальної юрисдикції. Процес розгляду біржових спорів у третейському суді при біржах є досить доступним і простим для розуміння навіть для осіб, які не мають юридичної освіти. Третейський суд забезпечує вирішення біржового спору по справедливості, тобто суд не зв'язаний багатьма казуїстичними складнощами. У процесі розгляду спору третейський суддя обговорює зі сторонами усі аспекти спору, включаючи юридичні питання, пов'язані з правами та обов'язками кожної сторони. Сторони можуть прийти до мирової угоди, яка буде затверджена рішенням суду. Біржовому арбітражу у третейському суді властиві короткі строки розгляду та прийняття остаточного рішення. Відповідно до закордонного досвіду третейський розгляд, як правило, здійснюється на одному засіданні, за більшістю спорів. Біржовий арбітраж у третейському суді ведеться мовою, яка зручна сторонам. Це може бути як російська, так і українська мови. Забезпечується конфіденційність розгляду спорів. Присутність інших осіб та опублікування рішень допускається тільки зі згоди сторін. Справи розглядаються у відкритому або закритому судо ¹

вому засіданні. Протокол засідання третейського суду ведеться лише у випадках, коли хоча б одна зі сторін е фізичною особою, що використовує як докази показання свідків, або сторони погодили між собою ведення протоколу.

Ще однією перевагою є те, що рішення третейського суду є остаточним та не підлягає перегляду третейським судом. Тобто сторонам не загрожують тривалі судові тяжби в декількох судових інстанціях. Третейський суд, так само як і суд загальної юрисдикції або господарський суд, приймаючи рішення у справі, може ухвалювати додаткове рішення, роз'яснювати рішення, виправляти в ньому описки, арифметичні помилки або якісь інші неточності.

Рішення третейського суду є обов'язковими до виконання. За юридичною силою вони прирівняні до рішень державних судів і є обов'язковими для сторін. Рішення третейського суду після його прийняття направляється в суд загальної юрисдикції, де воно перевіряється на наявність формальних реквізитів (перелік яких передбачений законом). Якщо сторона, котра програла, ухиляється від виконання рішення, Державна виконавча служба забезпечує його примусове виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, специфіка біржової справи й необхідність збереження комерційної таємниці обумовили створення біржових арбітражних комісій, основна функція яких полягає у вирішенні конфліктних ситуацій та забезпеченні дотримання правового порядку в діяльності учасників біржі. На окремих біржах існує також альтернативний шлях вирішення біржових спорів, який забезпечується діяльністю постійно діючих третейських судів при біржах.