18.3. Порядок укладання й виконання біржових договорів

Біржові договори укладаються в процесі проведення біржових торгів. Торги традиційно є одним зі способів укладання договорів^{1 2}. Законодавство України закріплює, що біржові торги - торги, які привселюдно й гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі (ч. З ст. 281 ГК України). Для права входу на біржові торги їхні учасники одержують іменні квитки (постійні або разові). Учасники біржових торгів можуть одержувати за встановлену плату необхідні для біржової торгівлі відомості про укладені на біржі договори, про попит та пропозицію на товари, про ціни на товари, про курси валют, про страхові премії й іншу необхідну інформацію. Ці відомості розміщуються в приміщенні біржових торгів (на щитах, стендах, електронному табло тощо).

Учасники біржових торгів і клієнти брокерських контор можуть одержувати інформацію про виставлені на торги товари також на основі договору на інформаційне обслуговування. Списки відповідних товарів та інформацію про їх котирування при цьому доставляються до початку торгів (кур'єром, по факсу, за допомогою модемного зв'язку або іншим способом). Наразі діють і спеціалізовані організації у сфері надання біржової інформації.

У біржових торгах беруть участь біржові посередники, члени біржі, а також постійні й тимчасові (разові) відвідувачі біржі, що мають право продавати, придбавати або обмінювати продукцію. Біржові посередники й постійні відвідувачі біржі мають право здійснювати всі види біржового посередництва. Разові відвідувачі біржових торгів мають право на укладення договорів тільки на реальні товари, тільки від свого імені й за свій рахунок.

Члени біржі й постійні відвідувачі видають кожному своєму представникові доручення на право укладення договорів на біржі за встановленою біржею формою. За право відвідування біржових торгів на біржі встановлюються грошові збори і внески. Так, для участі в торгах у наступаючому календарному місяці учасник біржової торгівлі (крім постійних відвідувачів) не пізніше встановленого строку перераховує на розрахунковий рахунок біржі щомісячний членський внесок. Крім цього, вноситься також плата за послуги з організації проведення торгів.

«8.3.1. Біржові посередники: поняття, ознаки та види

Біржові посередники - фізичні або юридичні особи (брокери, маклери, дилери), які беруть участь у біржових торгах як члени біржі (їх представники), що здійснюють посередницьку (брокери і дилери) діяльність. їхні функції полягають у виконанні доручень клієнтів із продажу або придбання товарів, валютних цінностей, цінних паперів¹.

Особливостями відносин за участі біржових посередників є наступні. По-перше, у результаті дій біржових посередників- брокерів, які беруть участь у торгах, зобов'язання стосовно передачі товару або сплати його вартості виникають не для них самих, а для їх клієнтів, які визнаються сторонами біржового договору. По-друге, з урахуванням вказаного, за умови виникнення спорів за такими договорами їх сторонами будуть не біржові посередники, а в минулому їхні клієнти.

Біржовий посередник укладає зі своїм постійним клієнтом договір доручення, у відповідності до якого приймає зобов'язання за певну винагороду придбати (придбавати), продати ¹

(продавати) або обміняти (обмінювати) у його інтересах і за його рахунок продукцію виробничо-технічного призначення.

Взаємовідносини можуть бути побудовані на довгостроковій співпраці (сторони укладають договір про брокерське обслуговування) або здійснюватися у вигляді разового правочину, що охоплює одну конкретну біржову операцію. Брокер може діяти повністю від свого імені і за рахунок клієнта на підставі договору доручення, що супроводжує довіреність (разова або на весь строк дії договору). В наш час на українських біржах переважають договори доручення. Брокер може також здійснити правочини в інтересах клієнта від свого імені на підставі договору комісії, за яким брокер набуває права і несе обов'язки за договорами.

Основний обсяг договорів на біржах укладають професійні посередники-брокери, які отримують від своїх клієнтів доручення на здійснення біржових операцій. Брокерами вважаються особи, які купили на біржі брокерське місце через брокерські контори¹. Виключним правом організації брокерських контор користуються члени біржі. Брокери спеціалізуються на досить вузькому асортименті товарів і тому добре знають кон'юнктуру ринку, можливості закупки і збуту продукції. Вони надають посередницькі послуги при здійсненні договорів купівлі-продажу як на біржі, так і поза нею від імені клієнтів і за їхній рахунок.

Брокери згідно зі ст. 16 Закону України «Про товарну біржу» - це фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі.

Кількість брокерів кожної біржі визначається біржовим комітетом (радою біржі).

До повноважень брокера відносяться:

• упевнюватися в наявності і якості запропонованого товару;

• упевнюватися у платоспроможності покупця;

• пропонувати альтернативні умови контрактів;

• здійснювати інші дії, що не суперечать інтересам клієнтів.

Брокерам заборонено: ¹

• розголошувати комерційні таємниці щодо здійснюваних за їх участю біржових операцій клієнтів;

• одночасно обслуговувати двох або більше клієнтів, інтереси яких суперечать.

На закритих біржах договори укладаються лише між біржовими маклерами і брокерами, які представляють інтереси і виступають від імені як учасників біржі, так і разових відвідувачів. На відкритих біржах контракти можуть укладати і клієнти біржі як самостійно, так і через своїх посередників.

Брокери не укладають договори за власний рахунок, а діють від імені клієнтів і за їхній рахунок. На відміну від агента брокер не є представником однієї із сторін, а діє на основі окремих доручень, кожне з яких він зобов'язаний виконувати строго у межах наданих йому повноважень. Доручення має містити три основні елементи - кількість товару, його ціну і строк поставки - і бути оформлене спеціальним договором, згідно з яким брокер зобов'язується виконати відповідне доручення, а клієнт - внести заставу і виплатити брокеру комісійну винагороду. Брокер не має права виконувати доручення іншої сторони за договором і отримувати від неї винагороду, якщо не отриманий дозвіл клієнта. Як правило, процент комісійних залежить від суми договору.

Брокер-покупець - біржовий брокер, який виставив пропозицію на купівлю товару або має бажання купити товар під час обговорення пропозиції на продаж. Брокер-продавець - біржовий брокер, який виставив пропозицію на продаж товару або пропонує товар до продажу під час обговорення пропозиції на купівлю. Посередницькі договори укладаються через незалежних брокерів, але в основному - через брокерські контори, фірми та їх філіали. Незалежний брокер - фізична особа, зареєстрована у встановленому порядку як підприємець, який провадить свою діяльність без утворення юридичної особи і здійснює операції, пов'язані з біржовим посередництвом. Брокерська контора - філія або інший відокремлений структурний підрозділ підприємства, установи, організації, що створений з метою укладення договорів на біржі і має окремий баланс і поточний рахунок.

Біржі й органи державної влади, які контролюють біржову діяльність, розробляють відповідні вимоги для брокерів, здійснюють ліцензійну роботу відповідно до ст. 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», сертифікацію брокерів.

У літературі існує думка про те, що дотепер в Україні робота із сертифікації' і ліцензування належним чином поставлена лише на фондовому ринку, де діє чітка система підготовки і сертифікації спеціалістів, а саме реєстраторів власників іменних цінних паперів, депозитаріїв і торговців цінними паперами¹.

Ефективною діяльність брокерської фірми може бути за умови наявності постійних клієнтів, коли брокери достатньою мірою знають не лише їхній фінансовий стан, але й можуть прогнозувати майбутню діяльність. Тривала співпраця з клієнтом дає можливість отримувати від нього замовлення на купівлю-продаж за ринковими цінами, що надає значні переваги у порівнянні з лімітованими замовленнями, в яких точно визначається рівень цін. Це можуть бути цінові обмеження або фіксація конкретних цін протягом біржового дня, а саме: ціна закриття, мінімальна ціна дня для купівлі або максимальна ціна дня для продажу тощо.

Клієнт, який вперше користується послугами ф'ючерсного ринку, укладає договір про відкриття для нього рахунку. Договір з клієнтом про рахунок, на який він буде вносити депозитні і майбутні маржові внески для утримання позиції, містить всю інформацію про клієнта, в першу чергу фінансову^{1 2}.

Для цього, як правило, вимагаються рекомендації банків, які обслуговують рахунки клієнта, відомості про річний доход, причому вказується розмір чистого капіталу і ризикового, який можна використати для торгівлі. Вказується вид рахунку: спекулятивний або хеджовий, особистий, спільний, трастовий та ін. Відразу розглядаються питання, пов'язані з відкриттям рахунків в інших брокерських фірмах, наявними проблемами, пов'язаними з проведенням розрахунків, і т. д.

Після відкриття рахунку брокер повинен здійснити наступні дії:

• забезпечити внесення відповідної кількості депозитного внеску;

• приймати і передавати у біржове кільце всі накази клієнта;

• надавати постійну інформацію про стан його рахунку.

У літературі під дилером розуміють фізичну або юридичну особу, яка виступає посередником під час купівлі-продажу валюти, цінних паперів, а також товарів. Дилер виступає як професійний

посередник у торгових договорах купівлі-продажу товарів, який діє від власного імені і за власний рахунок¹. На відміну від брокера дилер на деякий час стає власником об'єкта купівлі-продажу.

Існує багато назв посередників, які виконують біржові операції від свого імені і за власний рахунок. Залежно від географічного місцезнаходження біржі та її спеціалізації їх називають торговцями, дилерами, принципалами, операторами. Термін «джоббер» є найбільш характерним для англійських бірж. Термін «дилер» найширше використовується в США і останнім часом набув поширення в Україні. Метою посередництва цих осіб є отримання прибутку, який у цьому випадку є різницею між ціною продажу і ціною купівлі товарів, цінних паперів, валюти, що виникає у зв'язку зі зміною їх курсів. У цьому розумінні вказаних посередників можна розглядати як спекулянтів, які грають на підвищення або зниження цін.

У літературі існує думка про те, що в наш час на більшості бірж одні й ті ж особи можуть виступати або як брокери, або як дилери^{1 2}.

Для посередництва під час укладення біржових договорів запрошуються біржові маклери. Завдання маклера - забезпечення біржової торгівлі у біржовому залі. В літературі висловлена думка, що маклер - це посередник, який здійснює за дорученням і за рахунок клієнтів установлення попиту і пропозиції, а також роботу щодо узгодження умов договору, його оформлення і реєстрацію від імені біржі³.

У той же час законодавство України містить дещо інше визначення такої категорії. Так, згідно з Типовими правилами біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією біржові маклери - працівники біржі, які ведуть торги, фіксують усні угоди брокерів на укладення договору на певних умовах і мають право призупиняти торги не більше ніж на десять хвилин.

Функції маклера зводяться до наступних:

1. оформлення договорів;

2. контроль за виконанням обома сторонами договірних зобов'язань;

3. здійснення заходів, пов'язаних з безумовним виконанням вимог покупців або продавців у випадку відмови однієї зі сторін виконувати переддоговірні зобов'язання;

4. проведення експертизи партій товарів, що надходять на біржові торги.

Біржові маклери відносяться до персоналу біржі. Вони ведуть торгівлю у галузевих товарних секціях і реєструють усну згоду брокерів на укладення договорів. Необхідно зазначити, що в літературі не існує єдиної думки стосовно особи маклера. Так, В. В. Масленніков відмовляється від такого терміна і застосовує категорію «спеціаліст»¹. Однак функції маклера і спеціаліста деякою мірою відрізняються. Завдання спеціаліста не лише у тому, щоб виступати посередником під час укладення договорів, але й застосовувати заходи для забезпечення стабільності ринку відомостей біржових товарів. Спеціаліст має у своєму розпорядженні певну суму грошових коштів і деякий запас цінних паперів або товарів, якими він веде торгівлю. Його завдання - забезпечити збалансованість попиту і пропозиції. Якщо, наприклад, пропозиція значно перевищує попит, то виникає небезпека різкого падіння курсу акцій. В цьому випадку спеціаліст скуповує частину акцій за свій рахунок, у результаті чого пропозиція і попит зрівнюються. Якщо ж різко збільшується попит на акції, якими торгує спеціаліст, то його дії будуть протилежними. Тому існує інша думка, що зводиться до того, що спеціаліст є членом біржі і виконує функції брокера і дилера^{1 2}. Число біржових маклерів визначається біржовим комітетом залежно від масштабів операцій на біржі.

Один із маклерів призначається старшим. Він є працівником біржі, має право проводити торги у будь-якій галузевій секції і контролює правильність виконання біржовими маклерами їх обов'язків. Старший маклер, як правило, бере участь у засіданнях органів управління біржею з правом дорадчого голосу.

Біржові маклери не можуть знаходитись на державній, громадській або приватній службі, а також брати участь особистою працею у торгових і промислових підприємствах. За порушення біржовим маклером правил здійснення біржових договорів і розпоряджень біржі щодо нього за постановою уповноважених ор

ганів застосовуються санкції: у формі догани, штрафу або виключення із числа біржових маклерів. Гранична сума штрафу визначається загальними зборами членів біржі, а її розмір установлюється у кожному окремому випадку.

Всі укладені за участю маклера договори реєструються в спеціальному журналі або за допомогою комп'ютера. Після біржового сеансу сторонам договору передаються маклерські записки або комп'ютерні роздруківки, в яких вказується найменування, кількість і ціна куплених і проданих цінних паперів, товарів, валюти.

Маклерські книги і маклерські записки, складені з дотриманням правил, установлених на конкретній біржі, є безспірним доказом укладення правочину і його умов. За вимогою однієї зі сторін надрукований зразок передається на зберігання біржовому маклеру. Про кожен укладений договір біржовий маклер повідомляє старшому біржовому маклеру шляхом передачі йому копії маклерської записки.

Щодо можливостей маклера укладати договори на біржі слід відзначити:

1. торговий маклер, який функціонує на ринку товарів, зазвичай не укладає договорів, а лише вказує на можливість їх укладення, за іцо й отримує маклерську винагороду, яка виплачується обома сторонами договору у розмірі, що залежить від суми договору;

2. маклер на фондовій біржі може укладати договори за власний рахунок і від свого імені. При цьому якщо він купує і продає будь-які цінні папери для клієнта або для себе, то він називається дилером. Якщо ж маклер спеціалізується на операціях з певними видами цінних паперів, то він іменується спеціалістом. Спеціалісти не виконують наказів клієнтів, а укладають договори з іншими посередниками, перш за все брокерами. Маклер на біржі може укладати договори з цінними паперами клієнта за його вказівкою і за його рахунок;

3. основною функцією маклерів, які діють на валютному ринку, є негайне надання банкам інформації про стани ринку на конкретний момент часу (співвідношення курсів різних валют, можливі їх зміни тощо).

Можна виділити наступні етапи проведення біржових торгів:

1. підготовка до біржових торгів; 2) безпосередньо проведення торгів; 3) оформлення укладених договорів. Окрім цього, можна

2. виділяти й етап виконання укладених біржових договорів. Розглянемо їх докладніше.