- •II 1.1. Історія розвитку біржової справи і та біржового законодавства в Україні
- •II 1.3. Поняття, ознаки та функції біржі
- •II 1.4. Класифікація бірж
- •II Питання для самоконтролю
- •Розділ 2 Загальні положення біржового права
- •II 2.1. Поняття біржового права:
- •II 2.2. Система біржового права як навчальної і дисципліни: характеристика його окремих інститутів
- •II 2.4. Біржові правовідносини,
- •Розділ з Поняття, структура і принципи регулювання біржової діяльності
- •II 3.1. Поняття регулювання біржової діяльності:
- •13.2. Особливості публічно-правового та приватноправового регулювання і біржової діяльності
- •13.3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її склад, завдання і повноваження у сфері регулювання біржової діяльності
- •13.4. Регулювання біржової діяльності професійними учасниками ринку цінних паперів
- •II Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 Правове становище товарної біржі
- •II 4.1. Поняття та правова характеристика і товарної біржі
- •II Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 Правове становище фондової біржі
- •15.1. Поняття і правова характеристика фондової біржі
- •II 5.3. Управління фондовою біржею
- •Розділ 6 Поняття, види і правова природа біржового товару
- •II 6.1. Поняття, ознаки та види біржового товару
- •16.2. Характеристика біржового товару товарних бірж
- •Часові характеристики:
- •Просторові характеристики:
- •Ринкові характеристики:
- •Розділ 7 Проведення біржових торгів
- •II 7.1. Біржові торги та умови їх проведення
- •II 7.2. Організація торгової сесії та біржових торгів
- •Розділ 8
- •II 8.1. Поняття й ознаки біржових договорів
- •II 8.2. Види біржових договорів
- •II 8.2.1. Форвардний контракт
- •II 8.2.2. Ф’ючерсний контракт
- •18.3. Порядок укладання й виконання біржових договорів
- •II 8.3.2. Підготовка до біржових торгів
- •II 8.3.4. Порядок оформлення й виконання I біржових договорів
- •18.3.5. Припинення, розірвання й визнання біржових договорів недійсними
- •Розділ 9 Вирішення біржових спорів. Контроль та відповідальність у біржовій діяльності
- •I 9.1. Особливості розгляду біржових спорів
- •II 9.2. Статус органів, до компетенції яких I відноситься розгляд біржових спорів
- •19.3. Правові засади та суб’єкти контролю біржової діяльності
- •II Питання для самоконтролю
- •Список використаних та рекомендованих джерел
- •II Нормативно-правові акти
- •Словник
- •Предметний покажчик
- •Біржове право
II 8.2. Види біржових договорів
Біржові договори укладаються як відносно товарів і фінансових інструментів (цінних паперів), що передбачає реальний перехід активу від продавця до покупця, так і відносно зобов'язань або прав на купівлю-продаж цих активів у майбутньому.
У зв'язку із зазначеними обставинами біржові договори розділяють на:
договори (контракти) з реальним товаром, із зобов'язанням його поставки у встановлений термін;
договори (контракти) із правами на такі товари, із зобов'язанням їх поставки в майбутньому (ф'ючерсні й опціонні договори).
Біржові договори з реальними активами (товарами й фінансовими інструментами), у свою чергу, поділяються на дві групи: 1
договори купівлі-продажу реальних активів з негайною поставкою.
Такі контракти в зарубіжній практиці отримали назву спотових (spot) або касових (cash). Вони передбачають виконання укладених на біржі договорів у найкоротший термін (негайно). Ці строки встановлюються біржею індивідуально, разом з тим є й уніфіковані строки виконання. Наприклад, для валютних контрактів це, як правило, другий банківський день; на товарних біржах США - 3 робочих дні після проведення біржових торгів1.
договори купівлі-продажу реальних активів з поставкою у строки, зазначені в контракті, за цінами, погодженими у момент укладення договору. Ці договори йменують форвардними (forward).
Біржові договори залежно від строку виконання поділяються на:
а) касові операції, метою яких є дійсне придбання (відчуження) товарів або цінних паперів. За своєю юридичною природою це типовий договір купівлі-продажу, згідно з яким дата проведення обміну активами (дата валютування) не повинна перевищувати двох робочих днів1 2.
Касова операція (spot) характеризується тим, що вона укладається на наявні в продавця цінні папери. Розрахунок же по касових операціях, тобто поставка цінних паперів продавцем покупцеві та оплата їх покупцем, здійснюється в найближчі після укладення договору дні. У Німеччині, наприклад, цей строк не перевищує двох біржових днів, в Англії й США - п'яти календарних днів3;
б) термінові договори, які, на відміну від касових, припускають значний проміжок часу між укладенням договору та його виконанням. Для строкових угод правилами біржової торгівлі встановлюється певний період виконання: на кінець місяця {per ultiom), на середину (per medio) або до двох місяців;
в) договори на різницю (умовні)1 є різновидом термінових договорів, що мають на меті не дійсне придбання або відчуження предмета договору, а одержання різниці в ціні: між ціною, встановленою під час укладення договору, і ціною, що встановилася на біржовому ринку до моменту виконання договору. Продавець, як правило, не має товарів, цінних паперів, а покупець - грошей, які він повинен заплатити;
г) договори з премією. За договором з премією тій або іншій стороні термінового біржового договору надається право вибрати одну з декількох передбачених сторонами дій. За це така сторона повинна сплатити іншій стороні обумовлену винагороду - премію. Метою такого договору є обмеження ризику при виконанні термінових договорів.
Позитивним моментом у законодавстві України є об'єднання всіх різновидів стандартних документів, застосовуваних під час укладення біржових договорів, під загальною назвою «дериватив». Поняття деривативу вперше було закріплено в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким дериватив був визначений як стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством. Згідно з Податковим кодексом України вказане визначення практично не змінилося. Так, наразі дериватив - це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах (п. 14.1.45).
Згідно з п. 14.1.45.1 Податкового кодексу України до деривативів належать: своп; форвардний контракт; ф'ючерсний контракт та опціон.
Відповідно до виду цінностей деривативи розподіляються на:
а) фондовий дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити цінний папір на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу 1
фондових деривативів установлюються державним органом, на який покладаються функції регулювання ринку цінних паперів;
б) валютний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити валютну цінність на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу валютних деривативів установлюються Національним банком України;
в) товарний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити біржовий товар (крім цінних паперів) на обумовлених стандартних умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу товарних деривативів установлюються органом, на який покладаються функції регулювання товарного біржового ринку.
До деривативів відносяться тільки ті контракти, форма яких відповідає вимогам, установленим Положенням про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1999 № 632. Вимоги до стандартної (типової) форми деривативів поширюються на деривативи, укладення яких здійснюється на організованому й неорганізованому ринках. Деривативи повинні бути укладені в письмовій формі.