II 7.2. Організація торгової сесії та біржових торгів

Біржові торги проводяться на кожній біржі на систематичній основі і складаються з торгових сесій. Кожна торгова сесія - це один день проведення біржових торгів. Торгова сесія складається з кількох етапів:

1. Підготовчий етап включає: допуск учасників до торгів; збір заявок на продаж; розробку та розповсюдження прайс-листів (з послідовністю заявок в порядку виставлення їх на торгах у біржовій сесії). ¹

2. Проведення біржових торгів включає: виставлення заявок на біржові аукціони (у порядку, зазначеному в прайс-листах); проведення біржових аукціонів; на деяких біржах - мультифік- синг. Мультифіксинг - періодичне котирування через кожні декілька хвилин у процесі біржових торгів.

3. Заключний етап включає: оформлення біржових контрактів за укладеними угодами у процесі біржових аукціонів; проведення котирування за результатами торгів (фіксинг); надання інформації клієнтам за результатами біржових торгів у відповідній торговій сесії¹.

Біржа є організатором біржової торгівлі. Вона не виконує самостійну торгову, торгово-посередницьку чи іншу діяльність, безпосередньо не пов'язану з організацією біржової торгівлі. Біржа формує ринок і умови для торгівлі шляхом організації та регулювання біржової торгівлі допущеними нею до обігу відповідними товарами.

Біржа визначає порядок укладання і оформлення біржових угод, стандарти здійснення розрахунків за ними та веде їх облік. Біржа організує і обслуговує здійснення розрахунків за угодами, укладеними на ній відповідно до чинного законодавства на підставі договорів (з брокерськими конторами, клієнтами, депозитарієм, розрахунковим (кліринговим) банком, біржовим складом тощо).

Біржа визначає склад учасників біржового ринку згідно з правилами та положеннями біржі та порядок їх допуску до торгів.

Біржа визначає заходи щодо виконання зобов'язань учасниками у разі дестабілізації ринку, заходи щодо виконання зобов'язань учасниками в разі їх неспроможності.

Для вирішення спорів між учасниками, між учасником та біржею, між учасником та його клієнтом, які виникають у процесі укладання угод чи виконання зобов'язань, діє біржовий арбітраж та дисциплінарна комісія.

Біржа забезпечує учасників необхідним обладнанням, надає технічну, інформаційну та програмну підтримку. За участь у торгах учасники сплачують платежі та збори відповідно до тарифів біржі.

Біржа визначає регламент, місце проведення та умови торгів. Торги відбуваються у дні, встановлені радою директорів біржі. Час початку, зміст і тривалість торгових сесій зазначають у регламенті торгів відповідним товаром і доводять до відома учасників. ¹

Біржа встановлює дисциплінарно-етичні норми та наглядає за їх виконанням. У разі порушення правил та положень біржі вона має право застосовувати заходи дисциплінарного впливу відповідно до біржових правил.

Біржа встановлює стандартний розмір обсягу одиниці партії товарів, які будуть пропонуватися до продажу (розмір одного лота), та фіксований ліміт розміру зміни ціни (розмір кроку аукціону).

Крок (тік) біржового аукціону - фіксована грошова сума, на яку підвищують чи знижують ціну товару на біржових торгах, зміна ціни в процесі біржового аукціону.

За проведення торгів на біржі відповідають уповноважені співробітники біржі, зокрема маклер (помічник маклера/біржовий наглядач), біржовий реєстратор.

Маклер - біржовий реєстратор (помічник біржового реєстратора) зобов'язаний:

-реєструвати заявки (у разі проведення торгів з голосу);

• суворо дотримуватись посадових інструкцій;

-своєчасно повідомляти біржового наглядача у разі порушень при поданні заявок;

• надавати трейдерам документи за результатами торгів. Біржовий реєстратор, у разі виявлення порушень правил та

положень біржі, має право:

-запобігати спробам укладання фіктивних угод:

-відмовляти в реєстрації заявок, що надаються брокерами, дилерами (трейдерами), у разі невідповідності їх правилам та положенням біржі.

Маклер-ведучий торгів (ліцетатор) зобов'язаний:

• вести торги відповідно до правил та положень біржі;

• підтримувати порядок на торговельному майданчику; -призупинити торги з причин та на термін, що визначені

правилами та положеннями біржі;

-протягом торгів оперативно вирішувати конфліктні ситуації, що пов'язані з реєстрацією заявок та укладанням угод:

• підписувати документи за результатами торгів. Маклер-ведучий, у випадках виявлення порушень правил та

положень біржі, має право:

• визнавати угоди, що укладають, недійсними;

-запобігати спробам укладення фіктивних угод; -призупиняти торги з причин та на термін, що визначені

правилами та положеннями біржі;

-відмовляти в реєстрації угод, що укладають з порушенням правил.

Біржовому наглядачу і маклеру рада директорів біржі надає повноваження щодо нагляду за торгами, обмеження та призупинення дій учасників торгів.

Маклер - біржовий наглядач зобов'язаний:

-контролювати суворе дотримання учасниками біржового ринку (брокерами, дилерами, трейдерами) правил та положень біржі;

• фіксувати у протоколі порушень всі факти порушення учасниками біржового ринку правил та положень біржі, законодавчих документів з наступним поданням у разі необхідності пропозицій до арбітражного комітету щодо застосування штрафних санкцій та/або позбавлення права участі у торгах учасників біржового ринку, що порушили правила та положення біржі;

• вживати заходи дисциплінарного впливу (застосування дисциплінарних санкцій регламентується дисциплінарними правилами біржі).

Співробітникам біржі заборонено брати участь у торгах та організовувати власні посередницькі структури, а також використовувати службову інформацію в особистих інтересах.

Біржі (з метою підвищення ефективності функціонування) застосовують комп'ютерну автоматизацію організації й проведення біржових торгів. На більшості бірж світу (зокрема і на провідних біржах України) комп'ютеризовано:

-збір та реєстрацію заявок, що надходять на торги; -контроль за правильністю оформлення заявок, відповідність їх правилам біржі;

-інформаційне забезпечення торговців і служб біржі (інформація про: наявність, характеристики, умови постачання, ціни товарів; майбутні торги, хід торгів і проходження брокерських заявок; документи, прийняті біржовою радою; рішення керівництва біржі; внесення маржі; діяльність брокерських фірм; обсяги угод, що укладаються; заявки і торги на інших біржах);

-інформаційне забезпечення торгів (створення бази даних товарів, що виставляють на торги, відображення оперативної інформації на табло на продаж заявок, які виставляють, внесення змін у заявки; прийом термінових заявок, про укладені угоди, ціни, котирування тощо);

-зняття заявок відсутніх брокерів; фіксування факту угоди і часу її укладання;

• забезпечення проведення електронних торгів; підбір заявок, що задовольняють попит та пропозицію під час проведення подвійних аукціонів;

-реєстрацію угод у процесі торгів та оформлення відповідних біржових контрактів;

• формування біржових реєстрів та архів інформації тощо.

Ефективність організації біржової торгівлі визначають: обсяг

укладених на ній біржових угод за одну торгову сесію і за рік; вартість обсягу біржових товарів за біржовими угодами, укладеними на біржі (за одну торгову сесію і за рік); тривалість та систематичність проведення біржових сесій (щоденно, крім вихідних, чи раз на тиждень, чи ще рідше); кількість торгових секцій (залів, ям) одночасного проведення біржових торгів різними товарами та біржовими угодами; середня кількість біржових торговців, які беруть активну участь у біржових торгах; престижність біржі та рівень суспільної довіри до неї (імідж та світове визнання).

Ефективність організації біржової торгівлі обумовлена її можливостями щодо забезпечення оптимальних цін для покупців та продавців і, значною мірою, обраною технологією проведення біржових торгів. Вибір форми організації біржової торгівлі залежить від стану відповідного ринку, обсягу пропозиції та попиту на конкретній біржі.

За невеликих обсягів попиту чи пропозиції торгівлю організують у формі простого аукціону. Такий аукціон може бути організований або продавцем, що одержує пропозиції покупців (аукціон продавця), або покупцем, який шукає найвигідніші пропозиції від потенційних продавців (аукціон покупця). Простий аукціон передбачає конкуренцію або продавців (в умовах надлишку біржових товарів і недостатнього платоспроможного попиту), або покупців (у разі надлишку платоспроможного попиту і при монопольному становищі продавців), у разі відсутності цих факторів, а також достатньої глибини і ширини фондового ринку найефективнішою є система подвійного аукціону, який передбачає наявність одночасної конкуренції між продавцями і покупцями. Подвійні аукціони як форма організації біржової торгівлі найповніше відповідають природі біржового ринку.

Допуск учасників до торгів. Брокери, дилери та особи, які придбали брокерське місце на біржі, діють на біржі на основі правил біржових торгів відповідної біржі. їх діяльність на біржі та

взаємовідносини з біржею можуть бути також обумовлені й оформлені шляхом укладання відповідної угоди з біржею - договору про брокерське обслуговування.

Для учасників біржових торгів установлюють різні види допуску до участі у торгах: а) право брати участь у торгах як покупців, так і продавців; б) право вести біржові аукціони; в) право спостерігати за торгами; г) право контролювати та припиняти біржові торги.

На біржах закритого типу мають право торгувати лише брокери брокерських контор, які належать співвласникам біржі (членам біржі). Тому, щоб продати чи купити біржовий товар для себе на біржі закритого типу, потенційні покупці та продавці можуть: 1) скористатися послугами брокерських контор, і зокрема їх брокерів, уклавши з ними договір-доручення; 2) стати співвласником біржі (членом біржі) та створити власну брокерську контору при такій біржі.

На біржах відкритого типу покупці та продавці біржових товарів можуть купувати чи продавати товари трьома способами:

1. скористатись послугами брокерів, акредитованих на біржі брокерських контор (відповідно, уклавши з брокером договір доручення).

2. стати співвласником біржі і створити власну брокерську контору при біржі;

3. самостійно придбати на біржі відповідне право на участь у біржових торгах (брокерське місце);

Брокерське місце обумовлено терміном його дії, тобто часом наявності права брати участь у біржових торгах та укладати на них біржові угоди.

Брокерські місця бувають: 1) разові (на одну торгову сесію); 2) на певний термін (на декілька торгових сесій). Як перші, так і другі бувають з відповідним правом: а) лише купувати товари;

б) лише продавати товари; в) як купувати, так і продавати товари. Зокрема з правом:

• купувати чи продавати товари для себе від свого імені і за свій рахунок;

• купувати чи продавати біржові товари для клієнтів за їхнім дорученням від їх імені та за їх рахунок;

• купувати чи продавати товари як для себе, так і для клієнтів за їхнім дорученням.

Вартість брокерського місця залежить від терміну його дії та виду права щодо участі у біржових торгах. Чим довший термін дії придбаного брокерського місця та чим більше передбачено в

ньому прав, тим більша його вартість. Проте на більшості бірж чим довший термін придбаного брокерського місця, тим менша його вартість у розрахунку на одні торги.

На деяких біржах для отримання права брати участь у біржових торгах до торговців додатково може висуватися вимога щодо проходження ними акредитації на біржі.

Сутність акредитації брокерів полягає в проведенні професійної атестації знань та навичок біржових торговців та знання ними правил біржових торгів. За результатами акредитації може практикуватись видача відповідного свідоцтва.

Крім того, до біржових торговців можуть висуватися додаткові вимоги допуску до біржових торгів або обмеження участі в торгах. Зокрема додаткові вимоги щодо: фінансового стану торговців та/або їх клієнтів; наявності у них заставної передплати на обсяг купівлі товару на банківський рахунок біржі; наявності доставки товару (залежно від виду товару - у кліринговий банк, на біржовий склад, депозитарій тощо); наявності відкритих позицій (невиконаних на попередніх торгах заявок клієнтів щодо купівлі для них товарів чи, навпаки, продажу); наявність простроченої заборгованості за оплату послуг біржі тощо. Біржа може позбавити торговця права продавати або права купувати за порушення встановлених нею правил та в разі невідповідності встановлених вимог до торговців чи їх товарів.

Участь у біржових торгах передбачає застосування різних форм документально оформлених заявок стандартної форми, які подають на біржу до початку біржової сесії або безпосередньо у її процесі (залежно від правил біржових торгів та обумовленого виду технології біржового аукціону).

Біржові доручення. Фізичні та юридичні особи, які вирішили скористатися послугами біржових посередників (брокерів, що мають право торгувати на біржі) для купівлі чи продажу біржових товарів та укладання біржових контрактів на біржі, укладають з обраним біржовим брокером відповідний договір (угоду): або договір доручення, або договір комісії. Залежно від сутності домовленості в угодах можуть бути різні відмінності. Це залежить від того, що саме доручає клієнт брокеру (трейдеру): купити або продати для них товар чи купити один, а придбати інший товар; купити (продати) один чи декілька видів товару; на яких умовах брокер може діяти на біржі (які повноваження надає клієнт брокеру - обсяг його прав, свобод та обов'язків на торгах); на скількох торгових сесіях брокер може виконувати заявку клієнта у разі,

якщо на найближчих торгах доручення не буде виконане; яка можливість продажу (відповідно купівлі) не повного обсягу замовленого товару тощо.

Договір про надання послуг брокера. Якщо угода між клієнтом та брокером передбачає тривалий строк взаємовідносин і періодичне надання нових доручень; декілька різних замовлень (купити чи продати різні види товарів або декілька різних за умовами і строками оплати або поставки партій товару, або комбінацію різних замовлень); можливість дистанційної зміни клієнтом умов доручення брокеру в процесі біржових торгів, то зручніше для брокерів і їхніх клієнтів укладати між собою договір про надання послуг брокера, в якому визначають лише загальні умови щодо доручення клієнта і додатково передбачають використання клієнтом до брокера додаткових «торгових доручень» (або «наказів» чи «розпоряджень») щодо конкретизації замовлень, їх зміни чи припинення¹.

Договір доручення. Якщо між клієнтом і брокером буде разова угода, яка детально конкретизована, то часто таку угоду оформляють у вигляді разового договору доручення. Такі угоди укладаються принаймні у 2-х примірниках (по одному для кожної зі сторін) і є детальною інструкцією брокеру щодо сутності замовлення та умов його виконання, а також зобов'язаннями клієнта щодо оплати послуг брокера і біржі.

Для реалізації замовлення клієнта в договорі про надання послуг брокером або (відповідно) в договорі доручення для брокера має бути передбачено ряд суттєвих умов, необхідних для участі, прийняття рішень і поведінки брокера в біржових торгах. Зокрема, текст договору доручення повинен містити необхідну конкретну для брокера і клієнта інформацію:

1. Номер договору, особа брокера (Na та повна назва брокерської контори).

2. Особа клієнта (покупець чи продавець і особа, яка укладає договір від його імені, та номер наданого покупцем доручення на укладання угоди від його імені).

3. Предмет угоди (надання брокерських послуг з укладання для клієнта біржових угод тощо).

4. Вид торгового доручення (купівля га/або продаж, що свідчить про статус клієнта в угоді - як покупця або як продавця). ¹

5. Вид угоди, яку треба укласти, - спот (касова), форвард, ф'ючерс (строкова), опціон.

6. Вид товару, його обсяг, стандартні якісні характеристики (клас якості продукції, група лістингу та категорія цінних паперів, проба банківського металу тощо), рік випуску (першої емісії цінних паперів, урожаю продукції), походження товару (емітента цінних паперів, країни чи регіону походження продукції).

7. Умови поставки товару (за майбутньою угодою) - базис поставки, умови передачі тощо.

8. Максимальна ціна для купівлі (мінімальна ціна для продажу).

9. Умови оплати контракту (за умовами замовленого біржового контракту та правил біржових торгів).

10. Термін дії угоди (строк дії замовлення клієнта).

11. Розмір та умови оплати послуг брокера (розмір брокерської винагороди) та послуг біржі (часто у відсотках до вартості укладеної біржової угоди). Вартість біржової угоди (біржового контракту) розраховують шляхом множення фактичної ціни, яка склалася за результатом біржового аукціону, на обсяг купівлі- продажу товару за цією угодою.

12. Штрафні санкції (за невиконання клієнтом умов оплати чи неналежне виконання брокером послуг).

13. Реквізити та підписи сторін (для юридичних осіб додатково банківські рахунки, відбитки їх печаток, податкові коди).

14. Способи узгодження зв'язків (телефон, факс, кур'єр тощо).

У договорі доручення або в окремих торгових дорученнях

(якщо їх використання передбачено умовами договору клієнта і брокера) можуть бути передбачені й інші умови щодо конкретизації виконання брокером відповідного доручення клієнта на біржі.

Договір доручення або окремі передбачені ним торгові доручення (які укладаються напередодні біржових торгів), по суті, є замовленнями клієнта та складають основу формування брокером заявки стандартної форми, яку він повинен подати на біржу до початку торгів. Вони мають бути достатніми за обсягом інформації для заповнення біржових заявок. Брокер формує заявки на купівлю-продаж тільки на основі наказів клієнтів. Обов’язок брокера - виконати доручення клієнта на біржових торгах найкращим чином для останнього.

Торгові доручення є формою наказу клієнта брокеру виконати для нього замовлення на біржових торгах. Будь-який клієнт, що уклав відповідний договір доручення з брокером, має можли

вість дати своєму брокерові різноманітні торгові доручення щодо укладання для нього угод на біржових торгах, якщо це передбачено таким договором.

Торгові доручення залежно від правил біржових торгів, виду технології біржового аукціону та умов договору між клієнтом і брокером подаються: а) напередодні біржового торгу, б) напередодні та/або в його процесі. Торгові доручення (за домовленістю сторін) можуть надаватись клієнтом брокеру в письмовій формі або факсом, телефоном, Інтернетом як заздалегідь до біржового торгу, так і безпосередньо у процесі біржового аукціону.

За домовленістю з брокером (якщо це передбачено договором дорученням) клієнт може передавати брокеру додаткові накази (доручення, розпорядження, інструкції) у процесі біржового торгу щодо конкретних дій з виконання його заявки у процесі торгів (дозволити знизити ціну на товар, припинити участь у торгах у разі підвищення ціни тощо).

Договори доручення, торгові доручення та інші накази чи розпорядження клієнта можуть бути різних видів, зокрема залежно від установленого клієнтом терміну їх дії. Наприклад: розпорядження, чинне впродовж одного дня «зв'язане замовлення»; доручення, чинне впродовж одного тижня; наказ, чинний до моменту його виконання або закінчення терміну дії наказу (відкритий наказ); наказ чинний під час відкриття або до закриття торгів. Замовлення, що підлягають виконанню протягом дня, і замовлення, в яких не обумовлені терміни, вважаються денними. Клієнт завжди може змінити термін чинності дії торгових замовлень до їх виконання (до укладення біржової угоди за ними на біржовому аукціоні). Відкриті замовлення діють доти, поки вони не будуть виконані чи скасовані. Брокери зазвичай обмежують термін таких замовлень тринадцятьма, шістдесятьма чи дев'яноста днями, а потім запитують своїх клієнтів, чи бажають вони продовжити терміни їх дії.

Замовлення також можуть відрізнятися повноваженнями і наказами, які надає клієнт брокеру щодо можливих цін та обсягів товару, які будуть формуватися в процесі біржових торгів і відображатимуть конкретну стратегію брокера на біржі щодо їх виконання.

Залежно від терміну дії накази можуть бути:

• на термін, тобто чинними протягом установленого терміну;

• відкритими, тобто такими, що чинні до моменту виконання або відкликання (скасування).

Клієнт може доручити брокеру купити чи продати певну кількість товару за поточним ринковим курсом (наказ на власний ви

бір) або купити чи продати товар на фіксовану суму (дискретне доручення) на розсуд брокера. Усі замовлення, де немає обмежень клієнтом ціни, вважаються ринковими. Брокер у будь-якому разі повинен намагатися отримати найкращу можливу ціну для клієнта. Водночас брокер має право виконати заявки, які надійшли від клієнта за першим продажем на біржі, проте далі ціна на аналогічний товар у процесі біржової сесії може підвищитись чи знизитися. Заявки, подані у процесі біржових торгів, брокер виконує з урахуванням можливостей ринку з моменту їх надходження.

Якщо клієнт установлює брокеру свій (прийнятний для нього) мінімальний рівень ціни під час продажу і максимальний - під час купівлі, то таке замовлення називають граничним або стоп-замовленням.

Клієнт не може врахувати усіх факторів повною мірою, тому існують й інші різновиди наказів, зокрема:

• «ринковий наказ» - наказ на купівлю (продаж) визначеного найменування біржового товару за найбільш вигідною ціною на момент отримання цього наказу;

• «лімітний наказ» - наказ на купівлю (продаж) визначеного найменування біржового товару за обумовленою ціною або за більш вигідною ціною (обумовлює обмеження брокеру щодо ціни чи суми купівлі або продажу товару);

• «стоп-наказ» - наказ на купівлю (продаж) визначеного найменування біржового товару тоді, коли ціна на ринку досягне обумовленого рівня;

• «стоп-обмежений наказ» обумовлює укладання однієї угоди в залежності від укладання іншої;

• наказ «або» передбачає, що укладання однієї з угод автоматично скасовує всі інші замовлення;

• наказ «з переключенням» означає, що виторг від продажу одного товару може бути використаний для купівлі інших;

• наказ «спочатку..., а потім...» передбачає купівлю і продаж товарів у послідовності, обов'язковій для виконання брокером: спочатку продати, а потім купити або навпаки;

• наказ «усе або нічого» означає, що брокер повинен купити або продати весь товар;

-наказ «візьму у будь-якому вигляді» передбачає, що клієнт візьме будь-яку кількість товарів із зазначених ним у заявці аж до замовленого максимуму;

-наказ «виявити увагу» допомагає клієнту звернути увагу брокера на важливість угоди і водночас орієнтує брокера на найважливіші, на його думку, заявки, передані для виконання.

Накази можуть містити й інші додаткові особливі умови, які передбачені правилами біржової діяльності.

Після укладення договору доручення та одержання заявок від своїх клієнтів брокер здійснює реєстрацію торгових доручень на біржовий торг. Водночас брокер передивляється усі подані на біржу заявки, аналізує ситуацію, що складається на біржовому ринку, вносить до своїх заявок необхідні корективи, уточнює склад відкритих доручень, приймає рішення про час їх подачі на біржовий ринок тощо - це професійною мовою називається «гра кваліфікованими заявками».

На вимогу брокера або відповідно до правил біржі клієнт повинен надати гарантії оплати товару, на купівлю яких він доручив брокерові. За правилами біржі та/або умовами договору доручення такими гарантіями можуть бути: надання брокеру простого векселя на повну суму угоди або перерахування на рахунок брокера суми у певному відсотку від суми угоди; часткова передоплата на банківський рахунок біржі суми майбутньої угоди; банківська гарантія, що містить безумовне зобов'язання банку оплатити всі заборгованості клієнта на першу вимогу брокера. Остання з наведених форм не вилучає фінансові ресурси з обігу брокера чи його клієнта і прискорює виконання угоди і взаєморозрахунків.

Якщо клієнт надає брокерові торгове доручення з вказівкою продати цінні папери, то одночасно він повинен надати брокеру самі цінні папери, призначені для продажу, або депозитарну розписку (завірену керівником і головним бухгалтером), що містить зобов'язання видати на першу вимогу цінні папери брокерові або іншій особі (покупцеві), яка мас відповідне доручення від нього. Брокери (грейдери) на основі договорів доручень з клієнтами та замовлень, наказів інструкцій клієнтів формують і подають на біржу біржові заявки¹.

Формування пакета замовлень на біржові торги. Усі біржові торговці, зокрема брокери (чи трейдери), що торгують на основі доручень клієнтів, та дилери (трейдери) й особи, які придбали брокерське місце і торгують за класною ініціативою, до початку торгової сесії у визначеній біржею формі та у встановлені біржею строки подають на біржу, на наступні біржові торги, заявки на ¹

продаж або заявки на продаж одних і купівлю інших біржових товарів. Заявки подають на біржу на кожну майбутню біржову угоду окремо.

Біржова заявка - це стандартизована біржею форма подання на біржу (на біржові торги) основних умов майбутньої біржової угоди відповідно продавця (заявка на продаж) або покупця (заявка на купівлю) напередодні або в процесі біржових торгів. Заявки на продаж та купівлю оформлюють за формою, встановленою відповідною біржею. На товарних біржах форми біржових заявок поділяють на: 1) заявки на купівлю: спот, форвард та ф'ючерс; 2) заявки на продаж: спот, форвард та ф'ючерс. На валютних та фондових біржах форми біржових заявок поділяють на: 1) касові заявки: на продаж, на купівлю; 2) строкові заявки: на продаж, на купівлю.

Всі подані на біржу умови є фіксованими і незмінними, крім ціни, яку вказують як стартову. Біржовий торговець може звести в одну заявку (в один документ) усі наявні у нього заявки на продаж, якщо це дозволено біржею та обумовлено її правилами.

До початку біржових торгів на кожній біржі групують подані до неї заявки, зокрема за видами майбутніх угод (спот, форвард, ф'ючерс тощо), а в групах - за видами товарів відповідно за окремими стандартами якості. За цінними паперами заявки групують за видами угод, видами цінних паперів та групами лістингу їх емітентів.

На основі поданих на біржу заявок та їх групування біржа розробляє, випускає та розповсюджує біржовий бюлетень або прайс-лист, в якому подає заявки торговців на продаж у порядку їх майбутнього виставлення на біржові аукціони під час біржових торгів відповідної торгової сесії. Форму біржового бюлетеня (прайс-листа) встановлює кожна біржа самостійно залежно від виду біржового аукціону та правил біржових торгів.

До початку торгів біржа неодмінно забезпечує прайс- листами членів біржі, усіх потенційних учасників біржового торгу, а також може розміщувати їх в системі електронних торгів та Інтернет, надавати їх іншим суб'єктам у відповідності до статуту та правил біржових торгів.

Місце та час проведення біржових торгів. Однією з основних вимог функціонування біржової діяльності є вимога, щоб біржові торги здійснювали тільки у чітко визначеному місці біржі - біржовому залі і в чітко визначений біржею час. Біржовий зал призначений для того, щоб звести потенційних покупців та потенційних продавців і надати їм можливість укласти угоди.

Біржові торги на біржі проводять у спеціально обладнаному залі біржі, в спеціально обладнаному місці. Велике значення в біржовій діяльності приділяють правильному розташуванню і технічному оснащенню біржового залу, оскільки від цього значною мірою залежить: кількість учасників біржових торгів, обсяг здійснених операцій купівлі-продажу, величина накладних витрат і конкурентоспроможність біржі.

Місце, призначене дня ведення біржових торгів (біржових аукціонів), - це частина залу, де відбуваються торги за визначеними видами товарів за встановленою технологією. Таких місць на біржі, де проходять одночасно торги за різними видами товарів, може бути декілька. Місце проведення біржових торгів (аукціонів) називають на різних біржах по-різному: торгова яма, піт, біржове кільце, операційний зал тощо.

Термін «біржове кільце» походить від того, що біржові торговці та торгах для зручності розміщувались кільцем чи півкільцем навколо ведучого біржового аукціону. Термін «біржова яма» походить від того, що на деяких біржах торгові місця створювали для зручності учасників у вигляді кільця із заглибленням до середини, де розміщувалась трибуна для ведучого аукціону (за прикладом амфітеатру).

Облаштування місця для проведення біржових торгів - біржові кільця (біржові ями, зали) на різних біржах традиційно відрізняються способами розміщення в них біржових торговців на торгах - стоячі та сидячі. Навколо них створюють спеціально обладнані технічними засобами місця для зв'язку, передачі та друку інформації та кабінки для письмового оформлення біржових контрактів.

Сучасна система комп'ютеризації, а також запровадження на більшості бірж світу електронних торгів по комп'ютерній мережі обумовили створення біржових кілець із спеціально обладнаних комп'ютерною технікою та засобами зв'язку індивідуальних сидячих місць для біржових торговців.

Для ведучого біржових торгів у біржовому кільці створюють спеціальні умови. Традиційно місце ведучого має бути в одному краю біржового кільця на підвищенні (на спеціальній трибуні), зручним для огляду всіх учасників біржового аукціону та отримання й оголошення інформації.

Місце ведучого біржових аукціонів зазвичай обладнують трибуною, гонгом та молотком. Удар молотком по гонгу ведучим у процесі біржових торгів відбувається в момент укладання між торговцями біржової угоди. Потім після закінчення всіх торгових аук

ціонів укладені таким чином біржові угоди мають бути неодмінно оформлені у письмовій формі і зареєстровані на біржі в спеціальному журналі реєстрації біржових угод біржовим працівником.

На всіх сучасних біржах біржові кільця обладнані спеціальним великим електронним біржовим табло, яке виставляють над місцем ведучого. На табло відображують заявки торговців, які вони виставляють на аукціонний торг у порядку проведення торгів. Інформація, яку називає ведучий біржового аукціону під час торгів, дублюється на електронному табло для зручності торговців. У разі потреби, за наказом ведучого, на табло можуть показувати прайс-лист біржових торгів, результати котирування, іншу довідкову інформацію для торговців.

На сучасних зарубіжних біржах на такому табло подають не тільки інформацію про угоди і ціни, а й аналогічну інформацію щодо інших торгів цієї біржі, інформацію з інших товарних, фондових і валютних бірж, зведення, які можуть вплинути на рух цін (про погоду, природні катаклізми, відвантаження товарів, страйки, найважливіші економічні та політичні події).

Роботу електронного табло та фіксацію укладених під час біржового аукціону усних біржових угод здійснюють обслуговуючі маклери (працівники біржі).

На великих світових біржах може бути створено й одночасно функціонувати декілька торгових ям в одному чи кількох залах. Це дозволяє одночасно проводити на біржі спеціалізовану торгівлю за різними видами біржових товарів та контрактів, однак при цьому біржовим торговцям для участі в торгах за різними видами товарів та контрактів бажано мати своїх уповноважених представників у різних залах.

До біржового торгового залу (кільця, ями) висувають особливі вимоги, а саме:

- біржовий зал повинен бути досить містким. На деяких світових біржах зал розрахований на 2-3 тис. чоловік і кожному з учасників біржового торгу створюють всі необхідні умови для здійснення біржових угод;

-розміщення біржових торговців повинно забезпечувати хорошу видимість і звукову чутливість між ними і ведучим;

-біржовий зал повинен бути обладнаний спеціальним місцем для розміщення спостерігачів і відвідувачів біржових торгів, для представників інформаційних агентств, які передають оперативні біржові новини;

-у біржовому залі повинні бути спеціально обладнані місця для тих, хто одержав право торгувати на біржі (місця або кабіни брокерів). На великих біржах таких кабін може бути до 400-500. їх розташовують по периметру торгового залу;

-для доведення необхідної інформації до брокерів в операційному залі має бути встановлено спеціальне інформаційне табло;

-біржовий зал і кожне біржове місце мають бути обладнані технічними засобами зв'язку (комп'ютерного, телефонного, факсимільного), а також комп'ютером, який має вихід на електронне табло біржі;

- поруч з біржовим залом повинні розміщуватись офіси працівників апарату біржі та обслуговуючих підрозділів.

У біржовому колі (ямі) торгівля ведеться в чітко визначений день та період часу, який називають біржовою сесією. Кількість днів роботи біржі та тривалість торгових сесій залежить від кількості учасників біржових торгів на ній, обсягів заявок на торги, технології ведення біржових торгів та обсягів укладання біржових угод.

Досвід роботи закордонних бірж свідчить, що час проведення торгової сесії не може бути визначеним довільно, а встановлюється офіційно і доводиться до всіх зацікавлених суб'єктів. При цьому часто враховують наявність і час роботи бірж відповідного товару в інших країнах за відповідними часовими поясами. Наприклад, час проведення торгівлі нафтою і нафтопродуктами встановлено так, щоб закінчення торгівлі на біржі в Лондоні збігалося з її початком на біржі в Нью-Йорку. Це дозволяє здійснити ціновий взаємозв'язок між біржами, продовжити торговцям час участі в біржових торгах на різних біржах, сприяє залученню більшої кількості біржових торговців та збільшенню кількості біржових операцій.

Діяльність покупців та продавців з укладання біржових угод (контрактів) потребує не тільки певних знань та навичок в укладанні угод, але й уміння орієнтуватися на ринку, адекватно оцінювати його стан та розвиток, прогнозувати його зміни, будувати власну стратегію діяльності на цьому ринку, вчасно приймати і комбінувати ефективні оперативні рішення щодо купівлі чи продажу, вибору видів біржових угод та операцій, укладання угод та їх виконання чи викупу. Залежно від обраної професійної позиції учасників біржового ринку у біржових процесах можна виділити декілька груп біржових торговців.

1. Учасники, які купують біржові товари на біржі для власної господарської діяльності, та учасники, які здійснюють реалізацію власних товарів на біржі з метою забезпечення своєї господарської діяльності ресурсами через укладання та виконання біржових контрактів (продукцією, кредитними ресурсами, валютними цінностями, грошовими інвестиціями від реалізації власних цінних паперів). Вони здійснюють свою діяльність на біржовому ринку самостійно або через біржових посередників (брокерів, трейдерів) як їх клієнти. В основному це виробники продукції, споживачі сировини, емітенти цінних паперів, потенційні інвестори (власники грошових та валютних цінностей).

2. Учасники, які укладають біржові контракти з метою страхування (хеджування) від ризику втрат через можливі майбутні зміни цін на ринку на їх майбутню продукції чи необхідні для них майбутні ресурси. Переважно це виробники продукції, які здійснюють хеджування шляхом: 1) укладання зустрічних контрактів на продаж своєї наявної чи майбутньої продукції в короткому періоді і на придбання такої продукції в довгому періоді;

2) укладання зустрічних контрактів на свою майбутню продукцію і необхідні для її виробництва майбутні ресурси; 3) укладання товарообмінних контрактів. Таких торговців на біржах часто називають хедерами або хеджерами, а їх діяльність потребує більшого професіоналізму, ніж в учасників, які займають позицію першої групи.

3. Учасники, які є посередниками між покупцями і продавцями біржових товарів в укладанні біржових контрактів на біржі, що здійснюють свою діяльність для клієнтів, за їх рахунок на їх страх і ризик з метою отримання платні (брокерської винагороди) від клієнтів за свої послуги щодо укладання біржових контрактів на біржі для них. Таких учасників на біржах називають професійними посередниками (брокери, трейдери). їхня діяльність потребує найменших вкладень власного капіталу і є найменш ризикованою з усіх груп торговців щодо його втрати. Однак така діяльність потребує більшого професіоналізму, ніж в учасників, які займають позицію першої чи другої групи, оскільки від якості їхніх послуг залежить наявність клієнтів та розмір винагороди, яку їм сплачують клієнти за послуги.

4. Учасники, які скуповують та перепродають на біржі біржові товари з метою отримання спекулятивного доходу, який часто виникає від різниці в цінах під час їх зміни на біржовому ринку в часі. Таких учасників на біржах називають біржовими спе

кулянтами, які діють за власний рахунок (за власні або позичені кошти) на свій страх і ризик самостійно як дилери або через біржових посередників (брокерів, трейдерів). їхня діяльність потребує більшого професіоналізму, ніж у торговців 1, 2 і 3 груп, оскільки пов'язана з більшими фінансовими ризиками та великими вкладеннями фінансових коштів.

У такій діяльності важливо розуміти поняття: позиція біржового торговця «бика» та позиція біржового торговця «ведмедя». Позиція «бика» - це позиція біржового спекулянта, який, передбачаючи (очікуючи), що ціни незабаром зростуть, скуповує або зберігає раніше куплені біржові товари (або контракти на їх поставку). Позиція «ведмедя» - це позиція біржового спекулянта, який, передбачаючи, що ціни незабаром знизяться, продає біржові товари (чи контракти на їх поставку). Цей термін також поширюється на тих торговців, які очікують зниження цін на біржі.

5. Учасники, які укладають угоди на виграшні премії (на сплату маржі) від можливої зміни цін на ринку на певний біржовий товар з метою отримання грошового виграшу. В основному це дилери, які укладають на біржі ф'ючерсні чи опціонні контракти без поставки зазначеного в них товару для себе (діють від свого імені) та/або для клієнтів (діють як брокери) шляхом укладання зустрічних (офсетних) угод на таку саму кількість аналогічного біржового товару, але за іншою ціною, отримуючи виграш або сплачуючи програш від різниці цін. Таких торговців на біржах часто називають біржовими гравцями, а їх діяльність - грою на зміну цін, курсів, біржових індексів. їхня діяльність така ж ризикована, як і торговців четвертої групи, і потребує від них найвищого рівня професіоналізму на біржовому ринку, проте, на відміну від діяльності торговців попередніх груп, потребує найменших капіталовкладень, оскільки не вимагає коштів для оплати повної вартості біржових контрактів та коштів на отримання і поставку біржового товару за такими біржовими угодами.

У такій діяльності важливо чітко розуміти поняття біржової позиції торговця. Якщо учасник ринку уклав угоду на поставку певного біржового товару, то кажуть, що він відкрив коротку позицію або продав біржовий контракт (на поставку товару). Коли учасник ринку уклав угоду на придбання біржового товару, то вважають, що він відкрив довгу позицію, тобто купив біржовий контракт (на отримання товару). Відкрита позиція біржового торговця - це ще не реалізоване (не виконане) зобов'язання продавця чи покупця за укладеним ним біржовим контрактом (чи кількома укладеними ним контрактами) перед його конграген-

том (чи контрагентами) або не покрите таке зобов'язання зустрічною біржовою угодою (або кількома угодами) на поставку (чи відповідно придбання) аналогічного виду, аналогічної (сумарної) кількості та якості біржового товару. Закриття (ліквідація) позиції полягає у виконанні умов угоди (проведення взаєморозрахунків сторонами за нею) або передачі (продажу) зобов'язань за нею іншій особі через укладання зворотної (офсетної) угоди.

Для власного успіху всі біржові торговці повинні вміти визначати: потенційні зміни ринку, їх позитивні та негативні наслідки (особисто для них); способи використання змін ринку для себе і рівень ризиків при цьому; вплив власної позиції, стратегії та діяльності на зміну біржового ринку; власні потенційні і фактичні вартісні виграші й програші від обраної стратегії і діяльності на біржовому ринку¹.

И Питання для самоконтролю

1. Біржові торги: поняття, види.

2. Класифікація біржових торгів, їх аналіз.

3. Організація торгової сесії.

4. Порядок проведення біржових торгів на товарній біржі.

5. Порядок проведення біржових торгів на фондовій біржі. ¹