Розділ 6 Поняття, види і правова природа біржового товару

II 6.1. Поняття, ознаки та види біржового товару

Біржі допускають до торгів певні товари, що мають назву біржових. У науковій літературі існує декілька підходів до визначення біржового товару, що викликано відсутністю у нормативно-правових актах закріплення тлумачення такої правової конструкції.

Так, існує думка, що біржовий товар - це товар, який є об'єктом біржової торгівлі¹. В той же час висловлене і більш розширене тлумачення такої категорії, за яким біржовий товар - це не вилучений з обороту товар певного роду і якості (у тому числі стандартний контракт і коносамент на вказаний товар), допущений біржею до біржової торгівлі^{1 2}.

Біржовим товаром не є об'єкти нерухомості, а також інтелектуальної власності у вигляді науково-технічної продукції або об'єктів авторського права. Біржовий товар поєднується у групи однорідної продукції (секції).

Як відомо, біржова торгівля здійснюється без наявності товарів під час торгової сесії. Тобто товар повинен відповідати таким вимогам, щоб його опис у біржовому контракті дозволяв продавцям і покупцям мати чітке уявлення стосовно його кількісних і якісних характеристик. Оскільки біржова торгівля потребує значної концентрації попиту і пропозиції, то біржові товари повинні відповідати таким характеристикам:

1. Велика кількість (масовість). Біржові контракти на провідних світових біржах є значними (масовими) за обсягом³.

2. Здатність до стандартизації. Крім кількісної стандартизації, біржові товари мають чітко визначену якісну стандартизацію¹.

3. Замінність. Ця ознака є більш характерною для фінансових інструментів, оскільки у процесі здійснення біржових торгів може бути проведена заміна одного товару іншим.

4. Вільне ціноутворення. Саме вільне ціноутворення є головним критерієм для відбору товару біржами. Причому процес ціноутворення на конкурентному ринку, яким визнається і біржовий ринок, передбачає концентрацію попиту і пропозиції з метою встановлення справедливої ринкової ціни на такі товари, на які інших способів визначення такої ціни не існує.

Об'єктами сучасної біржової торгівлі можуть бути лише товари, що відповідають вказаним вище характеристикам. Товар, що виставляється на торги у некомплектному або незавершеному вигляді, може бути включеним до відповідної товарної позиції комплектного або завершеного товару за умови, що, будучи заявленим у некомплектному або незавершеному вигляді, цей товар має основні характеристики комплектного або завершеного товару.

Якщо за якими-небудь причинами товар можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація повинна здійснюватися таким чином: перевагу має та товарна позиція, яка містить найбільш конкретний опис товару.

В економічній літературі^{1 2} існує думка про необхідність поділу біржового товару лише на три великі групи:

1. Сільськогосподарська сировина, лісові товари і продук

2. ти їх переробки (наприклад: а) зернові; б) текстильні товари;

в) продовольчі товари; г) пиломатеріали і фанера і т. д.);

3. Промислова сировина (наприклад: а) нафта-сирець і продукти її переробки; б) кольорові і дорогоцінні метали);

4. Фінансові інструменти¹ (наприклад: а) цінні папери і процентні ставки; б) валюта; в) похідні фінансові інструменти^{1 2};

г) синтетичні комбінації³).

Беручи до уваги порядок ціноутворення, фінансові інструменти класифікують на:

• реальні - ціни або курси, які визначаються на ринку через взаємодію попиту і пропозиції;

• похідні - ціни, які є похідними від ціни базового активу.

Залежно від строку виконання контрактів фінансові інструменти бувають:

• касові або спотові - фінансові інструменти з негайною поставкою;

• строкові - фінансові інструменти, що купуються у майбутньому.

В той же час висловлена точка зору⁴ про те, що у світовій практиці виділяють такі основні класи біржових товарів:

1. речові товари;

2. цінні папери;

3. іноземна валюта.

З розвитком біржової торгівлі перелік біржових товарів ускладнюється і збільшується, у першу чергу це стосується класу цінних паперів. З появою ф'ючерсних контрактів на індекси фондового ринку і процентних ф'ючерсів перелік класів біржових товарів можна було б збільшити на два, а саме додавши:

4. вільні індекси біржових цін. Вільний індекс біржових цін за групою біржових товарів або за всіма товарами, що продається на конкретній біржі, є ідеальним біржовим товаром, оскільки для нього не є характерними жодні обмеження, що притаманні пере

ліченим раніше класам біржових товарів. Індекс цін - це число, що відображає стан цін на цілий ряд біржових товарів безвідносно до конкретних видів самих цих товарів. Торгівля індексом грунтується на прогнозуванні зміни цін ринку в цілому, а не ціни одного товару.

5. процентні ставки за державними облігаціями. Такі ставки не є наперед фіксованими. Технологія біржової торгівлі індексами цін і процентними ставками нічим принципово не відрізняється від технології біржової торгівлі іншими похідними інструментами. Однак найбільший інтерес, як і раніше, становлять перші три класи, яким необхідно приділити особливу увагу.

Кожен товар обертається на певному типі бірж: реальний товар є об'єктом біржової торгівлі на товарній біржі; валюта і рі- дкоземельні метали - на валютній біржі; цінні папери - на фондовій біржі; ф'ючерси та опціони - на всіх видах бірж.

Розвиток біржової торгівлі впливає на біржовий товар. Первісно біржовий товар мав вигляд реального товару, вже виробленого або того, що знаходиться у виробництві і буде виготовлений до визначеного строку. Поява цінних паперів, валюти, рідкоземель- них металів як біржових товарів призвела до визнання нового об'єкта біржової торгівлі - стандартного контракту «ф'ючерс». у свою чергу розвиток ф'ючерсного контракту спричинив появу опціону, що надає право на укладення біржового контракту.