1.7. Структура біржі та її підрозділів

Система управління українською біржею може бути такою: Бі­ржовий комітет на чолі з головою (чи президентом). Три заступники голови з питань: технології, економіки, правових. Перший віце-президент має в підпорядкуванні: відділ реєстрації, відділ біржової документації, відділ інформації та реклами, секцію торгів. Другий -фінансовий відділ, відділ бухгалтерського обліку, розрахункову па­лату, котирувальний комітет. Третій - відділ стандартизації, арбіт­раж, внутрішньоекономічний відділ, господарський відділ.

Для регіональних бірж України може підійти виконавча стру­ктура Красноярської універсальної товарно - фондової біржі (Росія): 1. Маклеріат; 2. Котирувальна комісія; 3. Експертне бюро; служба прийому заявок та реєстрації контракту; 4. Служба інформаційно -технічного забезпечення; 5. інформаційно — довідкова служба; 6. Служба міжбіржових зв'язків та роботи з брокерськими контора­ми; 7. Управління справами; 8. Арбітражна комісія, як постійно дію­чий третейський суд та інші підрозділи біржі.

Для порівняння наведемо організаційну структуру Токій­ської фондової біржі. Загальні збори учасників біржі обирають президента та співпрацюють з постійними та тимчасовими ауди­торами. Президент співпрацює з головами спеціальних комітетів, які створюються з будь-яких напрямків, які непокоять загальні збори. Йому підпорядковуються також постійні комітети: участі, фінансів, операцій, операцій з фьючерсами на облігації, безпеки, дисциплінарний.

А також керуючі відділів: секретаріату, загального, матеріа­льно-технічного забезпечення, міжнародних зв'язків, дослідний, персоналу, казначейства, по роботі з учасниками біржі, перевірки фірм-учасників біржі, ліетингу, арбітражу та нагляду за ринком, фондового ринку, ринку облігацій, кліринговий, електронної тор­говельної системи, торгІвельної системи.

Котирувальна комісія розглядає та затверджує біржові бю­летені з пропозиціями на продаж І їх підсумками, затверджує протоколи біржових торгів та виконання їх учасниками вимог, необхідних для допуску до торгів, визначає котирувальні ціни на підставі аналізу цін біржових угод, ціни продавців та покупців.

Інколи на біржі створюється центр обчислювальних засобів, програмного забезпечення та захисту комерційної таємниці, який забезпечує технічну організацію та проведения біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі інформації про кон'юнктуру товарів та умови торгівлі на біржі.

Біржовий арбітраж в основному займається питанням не­відповідності поставленого товару умовам контракту. Якщо в угоді була обумовлена передача всіх претензій по контракту в бі­ржовий арбітраж, то інша сторона повинна брати участь у розг­ляді. В протилежному випадку односторонній заяві дається хід лише при надходженні від відповідача впродовж трьох днів згоди на розгляд справи арбітражною комісією.

За відсутності такої заяви потерпіла сторона повинна зверта­тися в господарський суд. За результатами розгляду спорів у бір­жовому арбітражі, якщо відповідальність за невиконання або не­належне виконання біржового контракту покладена на брокерсь­ку контору, остання відсторонюється від участі в торгах на пев­ний період (наприклад, на місяць) та на неї накладається штраф, про що робиться прилюдна заява на торгах. За невиконання рі­шення арбітражної комісії біржі, що розглянула спір, на винну сторону накладається штраф І вона відсторонюється від участі в торгах на значний строк (наприклад, до шести місяців).

На Київській товарній біржі Існують такі санкції, що накла­даються арбітражем:

1. За порушення чинних законодавчих та нормативних актів України, комерційних інтересів клієнтів, вимог статуту біржі, правил торгівлі, постанов, рішень біржового комітету та дирекції до винних осіб можуть застосовуватися такі санкції:

а) попередження окремого учасника біржового ринку, яким вчинене порушення;

б) призупинення терміном до ЗО днів права на участь в пев- них видах біржових торгів окремого учасника біржового ринку, яким вчинене порушення;

в) позбавлення терміном до 6 місяців права на участь у пев- них видах торгів окремого учасника біржового ринку, яким вчи- нене порушення;

г) позбавлення терміном до 12 місяців права на участь у пев- них видах торгів окремого учасника біржового ринку, яким вчи- нене порушення;

д) остаточне позбавлення права на участь у певних видах то- ргів окремого учасника біржового ринку, яким вчинене пору- шення;

е) призупинення або позбавлення членства на біржі;.

є) накладення штрафу у розмірі від 10 до 100 неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян на учасника біржового ринку, яким вчинене порушення;

2. За порушення правил поведінки під час торгів до учасників торгів можуть бути застосовані такі санкції:

а) усне попередження, але не більше одного протягом торгів до однієї і тієї ж особи;

б) усунення від участі у торгах за певною позицією біржово- го бюлетеня;

в) випровадження із операційної зали, де проводяться торги з одночасним зняттям заявки з торгів.

3. За відсутність в операційній залі продавця в момент ого- лошення ліцитатором його позиції, що внесена до біржового бю- летеня, з нього стягується штраф на користь біржі у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожну пози­цію, який підлягає сплаті протягом 3 (трьох) банківських днів пі­сля дати проведення торгів. До повної оплати штрафу продавець не допускається до участі в біржових торгах.

4. За надання недостовірної інформації про якісні і кількісні характеристики товару, умови його поставки та оплати винна сто- рона несе таку відповідальність:

• при виявленні таких відомостей до початку торгів сплачу­ється штраф у розмірі одного відсотка від вартості виставленого на торги товару на поточний рахунок біржі;

• при виявленні таких відомостей після закінчення біржової сесії біржовий контракт визначається недійсним, винна сторона сплачує штраф у розмірі трьох відсотків від суми укладеного бі­ржового контракту на поточний рахунок біржі. При цьому потер­піла сторона має право на відшкодування винною стороною фі­нансових чи моральних збитків.

5. За відмову сторони угоди від оформлення угоди, зафіксо- ваної під час торгів І внесеної до протоколу торгів, з такої сторо- ни угоди стягується штраф у розмірі двох відсотків від суми уго- ди на користь біржі та одного відсотка від суми угоди (якщо інше не передбачене умовами угоди) на користь іншої сторони угоди.

У випадку, якщо обидві сторони біржової угоди ВІДМОВЛЯ­ЮТЬСЯ або ухиляються від оформлення угоди, біржа накладає на них штраф по одному відсотку від суми угоди на кожну зі сторін.

При неодноразовій (більше двох разів) відмові або ухиленні сторони угоди від оформлення угоди стосовно члена біржі пору­шується питання перед Біржовим комітетом чи Біржовим арбіт­ражем щодо припинення членства на біржі цього учасника ринку.

Штрафи сплачуються винною стороною на поточний раху­нок біржі протягом п'яти банківських днів з моменту прийняття рішення про їх накладення. За несвоєчасну сплату штрафів та плати за послуги біржі з члена біржі стягується пеня у розмірі 0,2 відсотка від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення.

У випадку прострочення членом біржі сплати сум штрафів чи плати за послуги біржі більше як на 10 (десять) банківських днів біржовий комітет чи біржовий арбітраж має право прийняти рішення щодо припинення членства на біржі цього учасника рин­ку. Накладення біржею санкції згідно з цим пунктом правил не звільняє учасника біржових торгів від обов'язку щодо відшкоду­вання біржі суми заборгованості, що підлягає сплаті.

За порушення якісних та кількісних характеристик, термінів постачання та оплати товару передбачених біржовими правилами та умовами біржових контрактів, винна сторона на користь поте­рпілої сторони сплачує штраф, якщо інше не передбачене конт­рактом, у розмірі, зазначеному у контракті.

В Україні біржовий арбітраж звичайно діє у вигляді тре­тейського суду. Третейський суд при Вінницькій товарній уні­версальній біржі, наприклад, у порядку, передбаченому Законом України „Про третейські суди" може розглядати будь-які справи, що виникають Із цивільних та господарських правовідносин між юридичними чи фізичними особами, за винятком:

• справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

• справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розір­ванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

• справ, пов'язаних з державною таємницею;

• справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

• справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

• справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;

• інших справ, які відповідно до закону підлягають вирі­шенню виключно судами загальної юрисдикції або Кон­ституційним Судом України;

• справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

Третейський суд діє на принципах: законності; незалежності третейських суддів та дії в рамках тільки закону; рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським су­дом. Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом України „Про третейські суди".

Діяльність цього підрозділу біржі фінансується за рахунок т.зв. третейського збору, який справляється по кожній прийнятій до розгляду в третейському суді справі для покриття загальних витрат, що пов'язані з його діяльністю.

Таблиця І