Тема 5.

Порядок виконання укладених біржових угод

1. Види біржових операцій та цін при угодах

2. Реєстрація та оформлення угод. Умови угоди, що підлягають висвітленню

3. Оплата і поставка біржових активів

4. Кліринг як форма безготівкового погашення біржових зобов'я­зань. Види взаємозалІків у т.ч. безперервне залікове виконання

5. Чартинг поведінки біржових цін, у т.ч. методом барів, япон­ських свічок та профілю ринку.

Основні терміни і поняття: хеджування, біржові спекуляції, арбітраж, кантато, беквордейгин, інтервенційні операції, купів­ля без фізичної поставки, дво- та багатосторонній залік, безпе­рервне залікове виконання (БЗВ), змінна маржа, гарантії при клі­рингу, лінійний чарт, японські свічки, профіль ринку,

5.1. Види біржових операцій та цін при угодах

Існують такі види біржових операцій: при поділі за термі­нами виконання: негайні та відкладені; за об'ємом грошового за­безпечення виділяють: повнооплачувані та маржинальні; за ме­тою проведення розрізняють: звичайні комерційні, хеджування, спекуляційні, інтервенційні.

Звичайна комерційна операція на біржі має на увазі отри­мання максимальної одноразової вигоди при реалізації продукції підприємства чи при закупівлі сировини. Безперервність обороту ресурсів тут є домінуючою необхідністю і біржа — лише один з можливих каналів її утилізації, втілення.

Біржова операція хеджування - доповнення звичайної ко­мерційної діяльності виробничого або торговельного підприємст­ва, що підтримують стабільність його фінансових та технологіч­них процесів операціями на біржі. Основними дестабілізуючими факторами, що вимагають біржового під страхування, є:

• виникнення поточного збитку у зв'язку з падінням цій на сировину чи напівфабрикати (чи комплектуючі), які видо­буває або виробляє та реалізує підприємство;

• випадіння значних сум з обороту через створення суттєвих запасів вхідних ресурсів шляхом масованих закупівель, якщо фінансові менеджери підприємства епрогнозували стрімке та дуже можливе зростання цін;

• акумуляція підприємством наднормативного запасу сиро­вини для технологічних цілей - у випадку непередбаченого І за масштабом вартого уваги падіння цін, - може призвес­ти до практично негайного (і, відповідно, об'єму наявних ресурсів - значного) знецінення оборотного капіталу І па­діння загальної вартості активів суб'єкта господарювання;

• можливість дефіциту сировини, що може викликати зриви ритму технологічного процесу. Це може статися у підпри­ємств зі звичайними нормативними запасами після непрог-нозованого і різкого скачка цін на сировину, напівфабрика­ти чи комплектуючі. У технологічно зав'язаного на ці ре­сурси підприємства елементарно може не вистачити коштів для закупівлі потрібної кількості елементів виробництва, що раптом подорожчали.

Хеджувашія виробленого товару продажем контракту (короткий хедж). Підприємство виробляє товар (наприклад, ти­тан) та продає його. Поточна ціна на наявному ринку задовольняє підприємство, але вважається, що через три місяці ціна тимчасо­во може знизитись і тоді товар на певний час стане збитковим. Щоби застрахуватися від можливого падіння цін, підприємство продає тримісячний ф'ючерсний контракт на постачання титану. Будемо вважати, що прогноз справдився. Ціни на наявному та фьючерсному ринку швидко знизились.

Через два місяці підприємство продає свій товар на наявному ринку та викуповує свій ф'ючерсний контракт на біржі.

Наявний ринок;

Ціна на 01.09 - 20000 грн/т

Ціна на 01.11 - 16000 грн/т — продає готовий титат і виручка 16 тис гри. Втрата 4 тис. грн порівняно з вереснем.

Ф'ючерсний контракт:

Ціна на 01.09 - 20500 грн/т - проданий на цю дату за цією ціною.

Ціна на 01.11 - 16500 грн./т - викуповує свій фьючерс на 4 тис. гри дешевше у листопаді.

Виручка у листопаді на ринку наявних товарів всього 16000 гривень, зате на фьючерсному ринку уторговано від зміни курсу 4000 гривень. Загальна виручка 20000 гривень, як і було на 01.09.

Висновок: незважаючи на зниження ринкової ціни наявного товару, підприємство, здійснивши хеджування, отримало очіку­вану ціну.

Хеджуваппя купівлею (довгий хедж).Олійне підприємство купує насіння соняшнику та виробляє із нього макуху, олію. По­точна ціна на наявному ринку насіння задовольняє олійне вироб­ництво, але вважається, що через три місяці ціна на насіння може підвищитись І виробництво олії стане збитковим. Щоб застраху­ватися від можливого збільшення ціни на соняшник, підприємст­во купує тримісячний ф'ючерсний контракт на насіння. Вважа­тимемо, що прогноз справдився, ціни на наявному ринку підви­щилися. Через три місяці підприємство купує насіння на наявно­му ринку за новою ціною та продає свій контракт.

Наявний ринок: На 01.04.08 - 3000 грн/т На 01.07.08 -3200 грн/т. (-200)

Купує за 3200 грн/т., маючи переплату 200 грн.

Ф'ючерсний ринок: На 01.04.08 - 3100 грн/т На 01.07.08 -3300 грн./т(+200)

Підприємство продає цей ф'ючерсний контракт, маючи виго­ду 200грн.

Висновок; незважаючи на підвищення ринкової ціни на наяв­ний виробничий ресурс, підприємство, підстрахувавшись ф'ючерсом, залишило витрати на сировину на попередньому рівні.

Перехресне хеджування — страхування ризику на спотовому ринку шляхом ф'ючерсного або опціонного контракту на інший, але близький товар, цінний папір, валюту чи індекс.

Спекулятивна операція на біржі - це спосіб отримання прибутку у процесі біржової торгівлі, який базований на відмін­ностях у динаміці цін на реальний товар чи ф'ючерсні контракти у часі, просторі на різні види товарів та ін.

Біржові спекуляції на різниці в цінах - найбільш складний вид біржових операцій. Вони вимагають досконалого знання ме­ханізму біржового ринку, уміння здійснювати його прогнозуван­ня по окремих групах товарів, а в ряді випадків - володіння тех­нікою оптових торговельних операцій. Успішне виконання цих операцій вимагає точних теоретичних розрахунків і великого практичного досвіду роботи на біржі, але саме вони можуть при­мести досить відчутний прибуток (хоч у випадку невдачі вони означають суттєві фінансові втрати).

Спекулятивні біржові операції потребують, як правило, здійс­нення двох видів біржових угод — спочатку на купівлю, а потім на продаж реального товару або ф'ючерсних контрактів, - і фінансовий результат такої операції (розмір прибутку або збитку) визначається врешті-решт тим, наскільки ціна продажу може відрізнятись від ці­ни купівлі. При цьому слід знати одне біржове правило: на суму прибутку, одержаного одними учасниками біржових спекуляцій, не­суть фінансові втрати Інші учасники. >Ік широковідомо, спекуляти­вні бІржовІ _іоперації_іможуть бути основаними:

1) на нетотожній (або навіть рІзнонаправленІй) динаміці у часі (підвищенні або зниженні) біржових цін на реальні товари (Actuals), тобто на наявні товари або фінансові інструменти (на відміну від ф'ючерсних контрактів), а також на ф'ючерсиі контракти;

2. на змінах різниці в біржових цінах на споріднені у вироб­ництві або в споживанні товари (взаємиозамІнюючІ та взаємодо­повнюючі);

3. на неадекватній різниці в біржових цінах на окремі сорти (або інші якісні характеристики) одного й того ж товару;

4. на просторових відмінностях у цінах: на одні й ті ж товари, але на різних товарних біржах (арбітражні операції);

5. на різниці в біржових цінах на реальний товар і на ф'ючер-ений контракт на нього;

6. на неоднаковості біржових цін на ф'ючерсиі контракти по одному і тому ж біржовому активу, але з різною тривалістю дов­гої чи короткої позиції (термінами завершення). Розглянемо осо­бливості здійснення кожної з перелічених спекулятивних біржо­вих операцій. Спекулятивні операції, основані на динаміці бір­жових цін, можуть здійснюватись як з реальним товаром, так і з ф'ючерсними контрактами.

При здійсненні цих операцій з ф'ючерсними контрактами спе­кулянт продає товар з поставкою через декілька місяців, у впевнено­сті, що ціни на фізичному оптовому ринку швидко впадуть, одиниця активу, купленого ним тоді для виконання строкової угоди буде ме­нша від ціни-страйку, яку заплатить покупець ф'ючерса.

Подібна спекулятивна операція проводиться також з реаль­ним товаром в розрахунку на підвищення цін. У цьому разі необ­хідна його закупка на біржі з негайним отриманням чи з постав­кою в певний момент або період майбутнього.

При плануванні операції зі швидким надходженням товару-об'єкта спекуляції та чеканням оптимальних цін - слід зарані визна­читися з місцем зберігання (елеватор, склад із спеціальним оснащен­ням тощо) і врахувати додаткові витрати щодо його зберігання (включаючи охорону, страхування, підтримання необхідних темпе­ратурних умов та ін.) , що необхідні до моменту його реалізації в найбільший сприятливий період біржової кон'юнктури .

Крім того, при угодах обох типів необхідно враховувати темпи інфляції (з тим, щоб не змішувати інфляційний ріст цін на товари з ростом цін, пов'язаних зі зміною біржової кон'юнктури). Продаж то­вару за цінами, які зросли за рахунок інфляції, реального прибутку не приносить (незважаючи на номінальне його існування), а за угодами типу спот приведе навіть до фінансових втрат за рахунок додаткових витрат по зберіганню (охорона, оренда складу та ін). У цьому можна впевнитися на такому прикладі.

Приклад. У ході здійснення спекулятивної біржової операції товар був закуплений за ціною 20 грн за одиницю на загальну суму 4 млн грн, тобто 200000 штук. Через 6 місяців цей товар був проданий за звичайною ринковою ціною 22,36 грн за одиницю (з надбавкою 2,36 грн). На зберігання товару протягом місяця поне­сені витрати в сумі 0,2В млн грн. Середньомісячний темп інфляції складає 0,8 %. Номінальний прибуток від цієї угоди складає 0,192 млн грн (2,36 грн х 200000 шт.) — 0,28 млн. грн. Але необ­хідно відрахувати його інфляційний складник. Виходячи з више-наведених даних, визначаємо, що чисте зростання за рахунок ін­фляції ціни за одиницю продукції дорівнює 20 х (0,008 х 6) = 0,96 грн. На всю партію — 0,96 х 200000 одиниць = 0,192 млн грн, що дорівнює номінальному прибутку. Дійсного зростання варто­сті немає. Тільки збережена та, що була.

Форвардні угоди з реалышм товаром можуть бути викорис­таними І для спекулятивних операцій, розрахованих на подальше зниження цін. Укладаючи форвардний контракт на продаж реа­льного товару, продавець розраховує до моменту виконання уго­ди купити товар на біржі за більш низькою ціною для поставки його покупцеві. У цьому випадку відпадає необхідність в обме­женні інфляційного росту цін і врахуванні додаткових витрат по зберіганню товару. В сучасних умовах нашого біржового ринку розраховувати на зниження рівня біржових цін в принципі мож­ливо, але далеко не по всьому товарному асортименту.

При здійсненні спекулятивних операцій, базованих на динаміці цін за ф'ючерснтш контрактами, угоди укладаються як у розраху­нку на підвищення, так і на зниження цін на них у майбутньому пе­ріоді. Покупець ф'ючерсного контракту, який укладає угоду в розра­хунку на те, що ціна на нього зросте, називається "бик", а сама угода носить назву "довга". Продавець ф'ючерсного контракту, який укла­дає угоду в розрахунку на те, що ціна на нього знизиться, називаєть­ся "ведмідь", а сама угода носить назву "коротка". Результати цих біржових спекуляцій стануть відомими лише у момент закінчення строку ф'ючерсного контракту. Біржовий термін "займати коротку або довгу позицію" означає продаж (або купівлю) ф'ючерсного кон­тракту без його ліквідації офсетною (протилежною) угодою. Існує таке явище, як обмеження позиції (Position limit). Це максимальна позиція, чиста довга або чиста коротка, на фьючерсному ринку', рин­ку опціонів або загальна на фьючерсному ринку' та відповідному ри­нку опціонів, що може бути утримана або контрольована однією особою згідно з правилами відповідної біржі.

Спекулятивні операції, базовані на різниці в біржових цінах на споріднені у виробництві або в споживанні товари проводять­ся на основі попереднього вивчення характеру і рівня такої спо­рідненості, встановлення стійкого співвідношення цін між ними і використання біржових ситуацій, коли це співвідношення різко порушується. Прикладом товарів, споріднених у виробництві, є; сировинні товари - готова продукція (приклад, цукрові буряки-цукор; нафта-бензин тощо, а споріднені у споживанні-взаємозамінні або взаємодоповнюючі товари (наприклад, пшени­ця - кукурудза, автомобіль - бензин тощо).

Здійснення спекулятивних операцій даного типу вимагає проведення ряду підготовчих етапів.

На першому етапі в рамках біржового асортименту даного орга­нізатора торгівлі підбираються окремі групи споріднених товарів, се­ред яких виділяються пари товарів з найбільш високим ступенем пропорційної синхронності у динаміці цін. Один з таких товарів на­зивається "базовим", а інший - "спорідненим, взаємозв'язаним".

Базовим товаром звичайно є продукт, який раніше розміще­ний у технологічному ланцюжку або найбільший за об'ємом про­дажів серед взаємозамінних товарів. На другому етапі на основі вивчення співвідношення цін між базовим І взаємозв'язаним то­варом за тривалий період на даній І інших товарних біржах регіо­ну встановлюється звичайне стійке співвідношення цін між ними. При цьому рівень цін на базовий товар приймається за і.

Тобто із біржових бюлетенів вибираються ціни котирування (довідкові) і розраховується ланцюжок середньомісячних довід­кових цін на обидва активи. Якщо горизонт аналізу, наприклад, п'ять років, то співвідношень буде 60.

Алгоритм розрахунку щомісячних співвідношень такий:

СРЦі=ЦК6: ЦКв,

де: СРІДІ - коефіцієнт співвідношення цін на базовий та спо­лучений актив у І -тому місяці, ЦКб (в) - середньомісячна довід­кова ціна на базовий (споріднений, взаємопов'язаний) товар.

Після цього отримані коефіцієнти складаються та діляться на кількість періодів, що взяті до аналізу. Отримуємо звичайне стій­ке співвідношення рівнів цін. На третьому етапі на основі ви­вчення біржової кон'юнктури виявляються ситуації різкого по­рушення звичайного стійкого співвідношення цій на взаємозв'я­зані товари. Приклад такого співвідношення рівнів цін на взаємо­зв'язані товари наведений в таблиці.

Біржові повари		Звичайне стійке Стіівшдноііісіі-співвідношення ні! рівнів цін на рівнів біржових поточних бір-цін жових торгах	Поточне відхилення від стійкого співідншнеинн цін
Базові	Взасчо зв'язані
Цукрові буряки	їіукор	1:2.2 1:2.1	- 0.!
Пшениця	Кукуру­дза	1:1,3 1:1,8	+ 0.5
Нафта	Бензин	1:1.8 1:1,2	-0.6

На четвертому етапі вибираються товари з найзначнІшим ступенем відхилення від звичайного стійкого співвідношення рі­внів цін, незначні відхилення ігноруються. Далі приймається рі­шення про закупівлю одного з взаємозв'язаних товарів. При різ­кому збільшенні співвідношення цін (плюсові значення) слід ку­пувати базовий товар (виходячи з даних таблиці — пшеницю), а при різкому зменшенні співвідношення (мінусові значення відхи­лень) - взаємозв'язаний товар (виходячи з даних таблиці - бен­зин). Механізм даної біржової спекуляції побудований на тому, що протягом відносно невеликого періоду часу звичайне стійке співвідношення рівнів цін знову встановиться на біржі. Якщо для закупівлі товару використана угода типу "спот", то необхідно при здійсненні спекулятивної операції врахувати додаткові витрати по зберіганню товарів протягом цього періоду.

Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на окремі сорти (або Інші якісні характеристики) одного і того ж то­вару, принципово нічим не відрізняються від аналогічної операції на взаємозв'язані товари. В цьому випадку в якості базового товару ро­зглядається базисний сорт даного товару, а аналогом взаємозв'язано­го товару виступав товар іншого сорту. Наприклад, бензин А-76 може бути представлений як базисний сорт, а бензин А-95 - як ін­ший взаємозв'язаний сорт. При різкому порушенні звичайного стій­кого співвідношення цін між цими сортами товару приймається рі­шення про початок спекулятивної операції.

Спекулятивні операції, основані на різниці цін на одні і ті ж то­вари на різних ТБ або у різні часові інтервали носять назву "арбіт­раж" або "арбітражні угоди". Біржова операція одночасної купівлі і продажу біржових активів на декількох оптових ринках з метою отримання вигоди від різниці у цінах на товар, що перепродується, іменується міжбіржовим арбітражем. Останній може відбуватися як з реальним товаром, так і з ф'ючерсними контрактами.

Якщо міжбіржовий арбітраж відбувається з реальним това­ром, то незалежно від типу угоди на закупку ("спот" або "фор­вард"), необхідно врахувати ряд додаткових витрат, пов'язаних з ліцензуванням його вивозу, транспортуванням у регіон реалізації тошо. При угоді типу "форвард" слід, крім того, врахувати при спекулятивній операції і інфляційний ріст цін. Лише в тому випа­дку, якщо міжбіржова різниця рівнів цін достатньо велика і поте­ііційно перекриває додаткові витрати по переміщенню товару Із регіону закупівлі в регіон його реалізації, а також інфляційні ви­трати, то можна застосувати рішення про початок даної спекуля­тивної операції.

Спекулятивні операції основані на різниці в біржових цінах на реальний товар і ф'ючерсний контракт на нього, досить ши­роко розповсюджені на міжнародних ТБ. Механізм здійснення спекулятивних операцій такого типу оснований на тому, що вза­галі для кожної біржі по кожному товару характерне стійке спів­відношення цін на реальний товар І ф'ючерсні контракти (ціни ф'ючерсних контрактів взагалі дещо вищі, так як операції з ними, на відміну від угод з реальним товаром, не вимагають витрат по зберіганню і доставці цих товарів). Якщо співвідношення цін по­рушується, то в очікуванні вирівнювання цього співвідношення можна здійснити спекулятивну операцію.

Із здійсненням спекулятивних операцій теж зв'язані дві бір­жові ситуації (які вже згадувались при розгляді ф'ючерсних угод): "контанго" і "беквордейшн".

Коптанго — це випадок, коли ціна за одиницю біржового акти­ву за довгостроковими угодами значно більша, ніж по короткостро­кових або негайних операціях. Як вказують біржові аналітики, тут ситуація, при якій ціни по товарних контрактах на строк (форварди, ф'ючерси, опціони) суттєво перевищують ціни на реальний товар з негайною поставкою, а котирування дальніх позицій вище за коти­рування близьких. Це вважається нормальним ринком.

Раніше така ситуація здебільшого виникала у випадках, коли пропозиція реального товару на складах біржі зростала і відпові­дно зменшувались витрати по їх зберіганню. Але в умовах, коли склади є рідкісним аксесуаром біржі, таке можливо хіба що по зернових та аналогічних сільськогосподарських товарах. Більш вірогідне підвищення цін на ф'ючерсні контракти, коли прогноз біржової кон'юнктури дає підстави передбачити, що в майбут­ньому періоді поставки реального товару на біржі скоротяться. Зауважимо, що при значній інфляції зовнішньо нормальний ри­нок в дійсності може бути перевернутим.

Беквордейшн" — ситуація при проведенні біржових операцій, коли ціна на фьючерсному ринку дуже відстає від пропозиції або на наявному ринку попит значно перевищує пропозицію. Також вжи­вається термін ''перевернутий рийок" (Inverted market). Це фточерений ринок, на якому контракти на найближчі місяці прода­ються за вищими цінами, ніж на відстрочені місяці; характерно для ринків, де Існує нестача негайної пропозиції або очікується масоване надходження товару у наступні місяці, наприклад, від врожаю.

Беквордейшн виникає і в тих випадках, коли виробники з метою штучного підвищення цін утримуються від пропозиції реального то­вару на біржі і навіть самі скуповують його на певний період.

Спекулятивні операції основані на різниці у біржових цінах на ф'ючєрсні контракти по одному і тому ж товару, але з різ­ною тривалістю позиції (строком закінчення^ також відбувають­ся лише на ф'ючерсних ТБ. Механізм цих операцій базується на тому, що рівень цін на ф'ючєрсні контракти з дальшими часовими позиціями звичайно вище, ніж на контракти з ближчими позиці­ями (так як віддалена перспектива зв'язана з невизначеністю бір­жової кон'юнктури). Якщо це звичайне співвідношення цін на ф'ючєрсні контракти з різними позиціями порушується, то можна розпочинати біржову спекулятивну операцію в розрахунку на майбутню нормалізацію цього співвідношення.

Ситуації, які викликають порушення звичайного співвідно­шення рівня цій на ф'ючєрсні контракти тривалістю позицій, та­кож характеризуються термінами "контанго" (коли ціна на ф'ю­чєрсні контракти з ближчим строком закінчення різко знижується порівняно з цінами на контракти з віддаленим строком завершен­ня) і "беквордейшн" (коли ціни на ф'ючєрсні контракти з ближнім строком завершення вище за ціни на контракти з віддаленим строком завершення).

Із всіх розглянутих форм спекулятивних операцій на наших ТБ вже сьогодні можуть здійснюватись операції з реальним това­ром, основані на динаміці цін; на різниці в цінах на взаємозв'язані товари; на різниці в цінах на окремі сорти товару; на різниці в ці­нах на товар на різних біржах.

За результатами торгів можливе проведення аналізу ліквіднос­ті. Нехай на двох чергових біржових торгах було запропоновано до продажу декілька лотів пшениці загальним об'ємом П. Було укладено угод по пшениці на суму СД. Треба визначити рівень ліквідності по цьому товару на торгах (Рл). Тис. гри.

ПІ	сді	П2	СД2
11328	9853	10500	8750

1. Базова формула: Рл -

Коефіцієнт ліквідності коливається від нуля (нічого з вистав­леного на біржові торги не куплено) до одиниці (все, що продава­лося на біржовій сесії розпродано),

2. Рл 1 = 9853:11328 = 0,8?; 5. 8750:10500= 0,83; Висновок; Ліквідність пшениці як біржового активу у пер- шому випадку на 4 пункти вище.

Інтервенційні операції з зерном па біржі - це дії державно­го агента із проведення інтервенційних операцій по закупівлі та продажу зерна інтервенційного фонду і продуктів його переробки для підтримання на внутрішньому ринку рівня цін на зерно та продукти його переробки шляхом укладення договорів купівлі-продажу на акредитованих біржах. Вкажемо далі, що загальноде­ржавні інтервенційні ресурси зерна закуповуються на них за ра­хунок коштів державного бюджету в межах визначеного КМУ обсягу, А регіональні ресурси зерна формуються шляхом укла­дення угод на акредитованих біржах за рахунок Криму, областей, м. Києва і Севастополя в межах визначених ними обсягів.

Уряд АР Крим, місцеві установи виконавчої влади та самовря­дування у порядку, визначеному КМУ, здійснюють моніторинг ная­вності продовольчого і фуражного зерна та визначають поточний і прогнозний рівень забезпеченості ними. У разі недостатнього рівня забезпеченості зерном вони формують свої регіональні ресурси на конкурентних засадах через акредитовані біржі.

Подібний механізм діє і в Росії, де постановою уряду від 30.01.04. № 44, наприклад, було встановлено, що державні товар­ні інтервенції на ринку зерна здійснюються шляхом проведення торгів на біржах, які мають ліцензію Комісії по товарних біржах при Міністерстві по антимонопольно політиці та підтримці підп­риємництва. Для компенсації витрат товарних бірж по проведен­ню торгів встановлений біржовий збір у розмірі не більше 0,3% вартості зерна інтервенційного фонду, реалізованого на торгах.

Біржовий збір сплачується покупцем зерна та не включається у ціну реалізації зерна.

Біржові операції з купівлею чи продажем державних цін­них паперів па відкритому ринку здійснюється Національним банком шляхом участі в торгах на біржі. Операції з цінними па­перами держави Національний банк здійснює з метою регулю­вання грошово-кредитного ринку, активізації проведення міжба-иківеьких операцій з ДЦП, казначейськими зобов'язаннями та іншими борговими Інструментами, а також для сприяння встано­вленню на них котирувальних цін.

У разі потреби здійснити такі операції відповідальний пра­цівник департаменту монетарної політики готує заявку на опера­цію з цінними паперами, що перебувають у власності НБУ. У ній зазначається кількість, код, балансова вартість і ціна купівлі та продажу ДЦП. Цей документ підписується директором департа­менту монетарної політики або його заступником. Копія заявки передається до Депозитарію Національного банку для блокуван­ня ДЦП на блокувальних рахунках депозитарного обліку.

Після блокування підписана заявка засобами програмно-технологічного забезпечення проведення торгів надсилається до певної біржі до початку операційного дня цього організатора тор­гівлі. Протягом операційного дня біржі департамент монетарної політики може змінювати свої заявки з купівлі чи продажу ДЦП. У разі виконання заявок під час торгів біржа передає Національ­ному банку відповідні документи, що засвідчують проведену операцію. Біржова угода про продаж ДЦП вважається виконаною за умови проведення грошових розрахунків за нею.

У разі здійснення операцій з продажу ДЦП департамент на­дає розпорядження до операційного управління щодо відобра­ження вилучених з обігу емісійних коштів на меморандних раху­нках відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку НБУ.

Якщо Національний банк здійснив операцію з купівлі ДЦП, то, відповідно до розпорядження з фінансових питань, кошти пе­рераховуються продавцю в строк, визначений правилами прове­дення біржових торгів з одночасним відображенням на меморан­дних рахунках.

При здійсненні валютної угоди комерційний банк купує одну валюту та продає іншу. При угоді з негайною поставкою ва­лют це означає вкладення його фінансових ресурсів у валюту, яку він продає. Якщо банк здійснює угоду на строк, то, набуваючи вимогу в одній валюті, він приймає зобов'язання в Іншій валюті. У результаті в обох випадках в активах і пасивах байку (грошо­вих або в Іншій формі зобов'язань) з'являються дві різних валю­ти, курс яких змінюється незалежно один від одного. Ця асинх-рониІсть може привести до того, що в певний момент актив може перевищити пасив (виникне курсова різниця - прибуток) або на­впаки (це означає збиток).

Співвідношення вимог та зобов'язань банку, включаючи його позабалансові операції, в іноземній валюті визначає його валютну позицію. У випадку їх рівності по конкретній валюті валютна пози­ція вважається закритою, а при розбіжності - відкритою.

Відкрита валютна позиція може бути короткою, якщо пасиви та зобов'язання про проданій валюті перевищують активи і вимо­ги в ній, або довгою, якщо активи і вимоги по купленій валюті перевищують пасиви та зобов'язання. Коротка позиція може бути компенсована довгою, якщо збігаються об'єм, строк виконання і валюта цих позицій. Результат валютної позиції додатній (прибу­тковий) для банку чи брокера, якщо він тримав довгу позицію у валюті, курс якої піднявся.

Операції з купівлі — продажу банківських металів здійс­нюють па біржі Національний банк та уповноважені банки, що отримали дозвіл НБУ на здійснення операцій з валютними цінно­стями в частині здійснення операцій з банківськими металами.

Уповноважені банки здійснюють на біржі операції з купівлі-продажу банківських металів та операції з ф'ючерсними контракта­ми: від свого імені і за рахунок коштів замовників (у т.ч. на підставі платіжних вимог державних виконавців); у межах нормативу ризику загальної відкритої позиції банку та лімітів довгої (короткої) відкри­тої валютної позиції банку в усіх банківських металах.

Операції з купівлі-продажу банківських металів банки здійс­нюють на умовах "год", ''том" або "спот". На умовах "форвард" — у межах 50% від лімітів довгої (короткої) відкритої валютної по­зиції банку в усіх банківських металах. Уповноважені банки ма­ють право проводити операції з купівлі-продажу банківських ме­талів за іноземну валюту 1-ої групи Класифікатора іноземних ва­лют та банківських металів, затвердженого Постановою Правлін-

ня НБУ від 04.02.98. № 34 (у редакції Постанови НБУ від 02.10.02. № 378) на міжнародних біржах за угодами, укладеними з банківськими установами.

Уповноважені банки на біржі продають за гривні банківські метали:

1. З фізичною поставкою або без неї - Іншим уповноваженим банкам, промисловим споживачам (для виготовлення власної продукції) та фізичним особам;

2. Без фізичної поставки - юридичним особам - резидентам. Продаж через біржу банківських металів резиденту - юридичній

особі чи фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності здійс­нюється за умови подання нею до уповноваженого банку заяви про купівлю певної кількості банківських металів.

Промисловий споживач подає також до уповноваженого банку копію ліцензії на право діяльності, яка має бути засвідчена підписом керівника та відбитком печатки. Вона подається одноразово, зберіга­ється у справі споживача І є підставою для подальших операцій з ба­нківськими металами до закінчення її строку дії.

Банківські метали, куплені на біржі без фізичної поставки, мо­жуть бути отримані з фізичною поставкою уже за межами біржових операцій і лише промисловими споживачами з їх поточних рахунків у банківських металах за умови, що це передбачено в договорах на розрахунково-касове обслуговування.

Уповноважені банки купують на біржі банківські метали у будь-яких продавців.

Між уповноваженими банками операції з купівлі-продажу банківських металів за гривні проводяться за вільним договірним курсом купівлі та продажу без обмеження розміру маржі між ку­рсами купівлі та продажу і комісійної винагороди. Під час прове­дення операцій з купівлі-продажу банківських металів комісійна винагорода від замовників отримується в гривнях. Внутрішні до­кументи бірж, які регламентують питання проведення операцій з купівлі-продажу банківських металів та з ф'ючерсними контрак­тами, мають бути погоджені з Національним банком.

Залежно від особливостей формування контрактних цін роз­різняють угоди з реальним товаром, укладені:

а) за ціною, що склалася на біржовому ринку в момент про­ведення торгів. Основними видами угод з реальним товаром є угоди типу "спот" (або ''кеш"), ціна, як правило, фіксується в бі­ржовому контракті за результатами торгів, на яких ця угода була укладена;

б) за цінами, що фіксуються згодом (в момент поставки, за довідковою котируваною ціною в місяць поставки, за Іншими пе­ріодами).

Наведемо порядок здійснення депозитарієм розрахунків за угодами щодо державних цінних паперів, що укладені на фондо­вій біржі. Проведення депозитарієм розрахунків за угодами щодо ДЦП, що укладені на фондовій біржі, здійснюються на підставі договору про такі розрахунки.

Для участі в торгах на фондовій біржі клієнти-постачальники (продавці) надсилають до депозитарію розпорядження щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах. Розпорядження повинно мі­стити такі обов'язкові реквізити: код організатора торгівлі; назву операції; тип розпорядження (на переказ-одержання); код клієита-постачальника; код депонента (банку-резидента); код і кількість дер­жавних цінних паперів. Депозитарій на рівні клієнта-постачальиика надає розпорядженню, що відправлене, ознаку ''відправлено".

Зазначення реквізитів розпорядження, що отримано депози­тарієм, заноситься ним до електронного журналу розпоряджень, після чого депозитарій здійснює перевірку його цілісності, а та­кож правильності заповнення реквізитів та відповідності обсягів державних цінних паперів, які пропонуються до продажу, кілько­сті ДЦП клієнта-постачальника, що не обтяжені зобов'язаннями. Якщо розпорядження пройшло перевірку, то значення його рекві­зитів депозитарій заносить до електронної відомості затвердже­них розпоряджень. На підставі цієї відомості депозитарій:

1. Зараховує ДЦП на рахунки в цінних паперах клієнта-постачальника щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах;

2. Надає клієнту — постачальнику інформацію про стан раху­нків у цінних паперах, за якими відбувся рух;

3. На рівні клієнта-постачальника змінює ознаку розпоря­дження, яке відправлене з "відправлено" на "проведено";

4. Надає інформацію фондовій біржі про стан блокувального рахунка в цінних паперах клієнта-постачальника.

Якщо розпорядження не відповідає вищезазначеним вимо­гам, то значення їх реквізитів депозитарій заносить до електрон­мої відомості про відмову в прийнятті розпоряджень до виконан­ня. Одночасно депозитарій на рівні клієнта-постачальника змінює ознаку розпорядження, яке відправлено, з "відправлено'¹ на "від­браковано".

У разі прийняття рішення про розблокування ДЦП клієнт-постачальник (продавець) подає до депозитарію розпорядження на переказ ДЦП з блокувального рахунка. Значення реквізитів розпорядження заноситься до електронної відомості несквитова-иих розпоряджень. Після цього депозитарій надсилає біржі пові­домлення про необхідність розблокування ДЦП клІєнта-постачальника, на його рівні змінює ознаку розпорядження з "ві­дправлено" на "очікує пари". Біржа, у свою чергу, подає до депо­зитарію розпорядження про отримання ДЦП клієитом-постачальником. Після внесення значень реквізитів розпоря­дження біржі до електронної відомості несквитованих розпоря­джень депозитарій зіставляє їх з уже наявними даними клієнта -постачальника І переносить значення реквізитів сквитованих (що збіглися) розпоряджень до електронних відомостей сквитованих і затверджених розпоряджень. Потім відбувається переказ ДЦП на рахунки в цінних паперах, заблокованих для здійснення розраху­нків на біржовому ринку.

Повідомлення депоштарія отримувачу про необхідність перерахування грошових коштів за ДЦП має містити такі обов'язкові реквізити:

1. Назву та код клієнта-постачальника;

2. Суму платежу;

3. Номер І дату договору, за яким мають бути перераховані грошові кошти;

4. Реєстраційний номер договору, що наданий депозитарієм. Свои (swap- міна, обмін ) - це валютна операція, яка поєднує

купівлю — продаж двох валют на умовах негайної поставки з од­ночасною контругодою повернення до статусу—кво через певний термін з тими ж валютами. При цьому про зустрічні платежі до­мовляються два партнери (банки, корпорації та ін.) За операціями СВОП готівкова угода здійснюється за курсом "СПОТ", який у контругоді (терміновій) коригується з урахуванням премії або дисконту залежно від динаміки валютного курсу. При цьому під-приємство-клієнт економить на маржі - різниці між курсами про­давця та покупця за готівкою угоді. Операції "своп" зручні для банків: вони не створюють відкритих позицій (негайна купівля перекривається строковим продажем), тимчасово забезпечують необхідною валютою без ризику, пов'язаного із змінами її курсу.

Біржові операції з валютою "своп" використовуються для здійс­нення комерційних угод: комерційний банк продає іноземну валюту на умовах негайної поставки та одночасно купує її на строк.

Наприклад, комерційний банк, маючи 1 млн дол США (ІВ) потребує його тільки через рік. Він продає валюту на умові не­гайної поставки за курсом 5,0455 (ПК) гривень за долар та одно­часно купує форвардний контракт за курсом виконання 5,0621 гривень за долар (КК). Отримані гроші у національній ва­люті (гривнях) передає у кредит під 22 % річних (РП) строком на один рік. Необхідно знайти розмір прибутку, вираженого у дола­рах США на кінець періоду (ЕД).

1. Розраховуємо об'єм національної валюти (ОГ), отриманих у результаті негайної поставки за курсом СПОТ

ОГ = ІВ* ПК = 1000000$ * 5,0455 = 5045500 гри.:

2. Знайдемо розмір процентних платежів (ПВ) за переданою у кредит національною валютою.

ПВ = (ОГ * РП): 100 - (5045500 * 22%): 100 - 1110010 грн.

3. Переведемо у долари США проценти та основну суму, по- вернуту позичальником (КС).

КС - (ОГ+ ПВ): КК = (5045500 + 1110010):5,0621 - 1215999 $

4. Знаходимо доларовий еквівалент доходу (ЕД) за біржовою операцією з валютою типу Свои:

ЕД - КС - 1В = 1215999$ - 1000000$ = 215999$. Хоча і вини­кли витрати на курсовій різниці, але вони були перекриті з отри­манням прибутку за рахунок доходу від надання в кредит націо­нальної валюти.