Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Чесноков В.Л. Біржові операції 2008.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.11 Mб
Скачать

1.3. Роль і функції біржі в процесі руху ресурсів підприємства

Біржа відіграє на оптовому ринку роль компасу, навідника. Завдяки їй кожний інвестор знаходить у достатньому обсязі ті ак­тиви, які шукає. А весь потік заощаджень плине до тих компаній, чиї фінансові інструменти котируються високо. Гроші ж оптових покупців потрапляють до визнаних, відомих постачальників.

Щодо ролі біржі, то її робота має такі складники:

1. Організація біржової торгівлі; 2. Формування лістингу та складу учасників торгів; 3. Доторговельне обслуговування; 4. ГТІ-сляторговельие обслуговування; 5. Нагляд за біржовою діяльніс­тю; 6. Автоматизація біржових процесів.

Основними функціями бірж як організаторів торгів є:

а) зосередження (концентрація) попиту і пропозиції в єдино- му місці (за певною поштовою чи електронною адресою); Наче збільшувальне скло, що концентрує світло, біржа теж збирає, фо- кусує у певній точці (торговельній, звичайно) бажаючих купити чи продати великі партії товарів.

б) ітеративний (із зворотною корекцією) підбір, визначення, формування ринкових цій на оптові об'єми біржових активів на основі динамічного співвідношення попиту і пропозиції;

в) регулювання оптових потоків товарів, робіт та послуг з урахуванням ринкових законів (це фінансовий аспект логІстич- иих процесів);

г) зближення операторів ринку (продавців і покупців) у часі і просторі (віртуальному чи географічному), у т.ч. поєднання за допомогою строкових угод у єдиній хронологічній точці заготі- вельних і збутових процесів, які технологічно є протилежними сторонами — початком та завершенням виробничого циклу;

д) досягнення максимального наближення товарних цін до зрівноважених, до рівня, який диктується умовами виробництва товарів та існуючою в даний момент кон'юнктурою; біржа є ме- ханізмом, який врівноважує різні тенденції та сприяє згладжу- ванню різких коливань цін.

е) мінімізація комерційного і фінансового ризиків сторін оп- тових угод;

є) прискорення та більш якісне виконання завдань товароо­бігу з урахуванням світового розподілу праці;

ж) кваліфіковане посередництво між продавцями І покупця- ми;

з) Інформаційне забезпечення учасників товарних ринків, в першу чергу, - даними про кон'юнктуру та оптові ціни.

Допоміжні функції бірж формуються залежно від ступеня розвитку ринкових відносин у країні та рівня державно - право­вого регулювання біржової діяльності. До допоміжних функцій, насамперед, зараховують: а) уніфікацію та стандартизацію бір­жових процесів та контрактів; б) арбітраж (досудове вирішення господарських суперечок) між учасниками біржових угод; в) роз­рахункові операції, в т.ч. на основі клірингу; г) різноманітні кон­сультаційні послуги підприємствам-клієнтам; д) сприяння напов-нюваності державного і місцевого бюджетів.

Особливої уваги заслуговують функції товарних бірж, що виникають у процесі становлення ринкової економіки, у т. ч.: а) формування та існування біржової ціни як індикатора всієї сис­теми оптових цін; б) створення та підтримка нової системи фі­нансово - господарських зв'язків; в) налагодження і удоскона­лення децентралізованого, ринкового процесу оптового товароо­бороту; г) оптимальний розподіл оптових партій товарних ресур­сів у просторі і часі; д) стандартизація біржових товарів та пос­луг; е) створення і підтримка структури виробничих відносин, які породжують конкуренцію між товаровиробниками.

Основні організаційні функції, які покладаються на фон­дову біржу українською державою;

  • установлення правил проведення біржових торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;

  • організація та проведення регулярних біржових торгів;

  • організаційне, технологічне та технічне забезпечення про­ведення біржових торгів;

  • установлення процедур ліетингу та делістиигу, допуску до торгівлі на фондовій біржі;

  • ведення переліку учасників торгів, фіксація оголошених заявок, укладених біржових угод та контроль за виконан­ням біржових контрактів;

  • ведення переліку цінних паперів та інших фінансових ін­струментів, унесених до біржового списку;

[

  • обмін інформацією з депозитарними та розрахунково -кліринговими установами для забезпечення виконання бі­ржових контрактів;

  • зберігання документів щодо укладення біржових угод І виконання біржових контрактів у депозитарній системі;

  • здійснення діяльності з проведення клірингу та розрахун­ків за договорами щодо похідних (деривативів), які укла­даються на організаторі торгівлі;

  • здійснення контролю за дотриманням учасниками фондо­вої біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах, правил торгівлі;

  • відповідне реагування на виявлені порушення і здійснення фінансового моніторингу;

  • надання інформаційних послуг та оприлюднення інфор­мації.

Фондова біржа виконує такі фінансово-екон омічн і функ­ції, а) забезпечення переливу капіталу між галузями національної економіки з метою її своєчасної структурної перебудови; б) за­безпечення доступу вільного капіталу (збережень) суб'єктів гос­подарювання (у т.ч. зовнішніх, тобто закордонних інвесторів) до інвестування виробничої та соціальної сфери; в) мобілізації і ви­сокої концентрації (акумулювання) тимчасово вільних грошових накопичень та заощаджень шляхом продажу цінних паперів на первинному та вторинному біржовому фондовому ринку; г) залу­чення суб'єктами господарювання необхідного капіталу шляхом емітування цінних паперів та подальшого їх розміщення на фон­довій біржі; д) кредитування і фінансування приватного сектора та держави шляхом купівлі їх цінних паперів на первинному рин­ку та перепродажу на вторинному, а також кредитування і фінан­сування біржових хеджерів та спекулянтів шляхом здійснення угод на вторинному ринку; е) прогностично-інформаційна функ­ція; є) стимулювання позитивної динаміки соціальної структури суспільства шляхом підвищення достатку кожної людини через володіння і вільне розпорядження цінними паперами, а значить -створення психологічної готовності до суспільної стабільності.

ї .4. Класифікаційні ознаки та види бірж

Класифікаційні ознаки бірж наступні:

а) види предмета діяльності, у т.ч. за галузевою ознакою;

б) принципи організації (роль держави);

в) правовий стан (статус біржі);

г) форми участі відвідувачів у біржових торгах;

За видом предмети діяльності в Україні розрізняють такі види бірж: товарно-сировиниІ, фондові (фінансових Інструмен­тів), валютні, нерухомості. Можливий розвиток фрахтових та страхових бірж. За галузевою ознакою особливо відзначається група аграрних бірж, через які в Україні реалізуються здебільшо­го зернові, олійні культури та продукти їх переробки, цукор.

За принципами організації біржі поділяються на прилюдно-правові і приватноправові.

Прилюдно-правові (державні) є, наприклад, у Росії. Учасни­ком такої біржі може бути будь-яке підприємство, яке занесене у торговельний реєстр та яке має певний торговельний оборот.

Приватно-правові біржі - характерні для Англії і СЕНА, але наявні І в Україні. Мають більш замкнутий характер, є доступ тільки вузького кола осіб, які входять у біржову корпорацію.

Щодо правового стану бірж, то в Україні товарно - сиро­винні біржі та біржі нерухомості є різноманітними за правовим статусом, фондові - дозволені тільки у формі відкритого акціоне­рного товариства. У Росії біржі реєструвалися в основному як то­вариства з обмеженою відповідальністю. Засновників приваблю­вала можливість реєстрації такої організаційно - господарської форми у місцевих установах влади.

За формою участі відвідувачів у торгах біржі поділяються на відкриті і закриті.

На відкритих біржах безпосередню участь у торгах беруть усі бажаючі, які сплатили вхідний збір (таксу). На закритих бір­жах участь у торгах можуть брати тільки власники або орендато­ри брокерських місць. В Україні біржі звичайно закриті.

Згідно зі ст. 279 Господарського кодексу України товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає пос­луги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозиції на оптові партії товарів, товарних цін, вивчає, упорядковує товароо­біг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа є юридичною особою, діє на засадах самовря­дування і господарської самостійності, має відокремлене маймо, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.

Товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання заінтересованих суб'єктів господарювання. Засновни­ками і учасниками товарної біржі не можуть бути установи дер­жавної влади та місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад за­сновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий внесок.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, здійснює свою діяльність за прин­ципами рівноправності учасників біржових торгів, прилюдного про­ведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін. Згід­но з Законом України «Про біржу» товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних та фізичних осіб, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність І мають на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлені товарних цій, попиту та пропозиції на това­ри, вивчення, впорядкування та спрощення товарообороту і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа в Україні мас право:

  1. Встановлювати обов'язкові для всіх учасників торгів пра­вила біржової торгівлі та біржового арбітражу;

  2. Встановлювати вступні та періодичні внески для учасників біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею;

  3. Встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за пору­шення статуту біржі та біржових правил;

  4. Зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни бір­жових угод протягом дня відхилялися більше, ніж на ви­значений біржовим комітетом (радою біржі) розмір; Денна амплітуда — допустимий діапазон коливань цін за день, який складається з дозволеного ліміту зміни цін (у порів­нянні з учорашньою) у сторону підвищення та у сторону падіння. Наприклад, на Болгарській фондовій біржі щоден­ний ліміт зміни ціни на сегментах офіційного ринку -плюс/мінус 15% від середньої ціни певної акції впродовж попередньої торгової сесії.

В Україні біржі ще закривались у зв'язку з певними політичними подіями. Наприклад, під час «помаранчевої» революції з 22 листопада по 1 грудня 2004 р. на фондовій біржі ПФТС були призупинені торги, тому що почалося ма­сове зняття торговцями котировок та падіння цін по всіх паперах.

  1. Створювати підрозділи біржі та затверджувати положен­ня про них;

  2. Засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торгівельних угодах;

  3. Розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти І типові контракти;

  4. Укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представ­ників на біржах, у тому числі розташованих за межами України;

  5. Видавати біржові бюлетені, довідники та інші Інформа­ційні і рекламні видання;

Відповідно до нормативних актів Комісії з цінних паперів і бірж США біржа позбулася свого статусу некомерційного парт­нерства і може заробляти прибуток. Під біржею відповідні доку­менти США розуміють будь-яку організацію, асоціацію або групу людей, яка: зводить один з одним ордери (заявки) на цінні папери чи інші біржові активи від великої кількості продавців і покупців; використовує заздалегідь установлені, без права сто­роннього втручання, методи чи алгоритми, відповідно до яких за­явки взаємодіють і виконуються; передбачає згоду покупців і продавців, що ввели такі ордери (розпорядження) з умовами тор­гівлі і правилами обробки.

Згідно з Господарським кодексом України товарна біржа зобов'язана: а) створювати умови для проведення біржової торгі­влі, б) регулювати біржові операції, в) надавати учасникам і від­відувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги, г) забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнктури ринку.

На біржі виникають оптові ціни, які базуються на обробці брокерами великого масиву фінансово - господарської інформа­ції. Тому канали надходження зовнішньої інформації, прямий і зворотній зв'язок торговельної зали з рештою світу має виключне значення. Брокери чи інші учасники торгів мають оперативно отримувати ордери (накази) від підприємств-клієнт і в та повідом­ляти про укладені угоди і поточну Інформацію про кон'юнктуру, що складається, можливі сценарії подальшого розвитку цінових подій на майданчику та іи. У зв'язку з цим на біржі повинна бути могутня (або хоча б достатня) система телекомунІкацІй - мережа Інтернет, телефони, електронно - модемний зв'язок та Ін.

Ця проблема стала менш гострою в умовах масової появи мобі­льних телефонів, але можливість стаціонарного зв'язку з торговель­ної зали необхідно все ж забезпечувати. До обладнання операційної зали в сучасний період входять, як правило, дисплеї і вІдеомонітори, на яких з'являються повідомлення Інформаційних агентств про най­різноманітніші події, що можуть вплинути на торгівлю.

Існує інформаційне табло, яке звичайно виготовлене на базі світодІодних елементів Індикації (матрицях або одиничних світо-діодів) червоного або зеленого кольорів чи двокольорове і знахо­диться у центрі зали, щоби кожний учасник торгів у будь-який момент міг отримати необхідну Інформацію про угоди біржового дня. На це табло постійно надходить інформація з реєстраційного відділу, відділу Інформації та реклами і від учасників торгів. З'являється як алфавітно - цифрова, так і графічна інформація з виділенням окремих сегментів кольором, миготінням, підкрес­ленням, вміщенням у рамку, забарвленням та ін.

Оснащення сучасної біржі візуальними засобами обов'язкове. Для відображення нестандартної інформації на Українській міжбанківській валютній біржі, наприклад, встано­вили плазмовий екран 4,8 х 1,2 м та з високою роздільною здатні­стю по горизонталі - 768 х І 92 точки, інформація легко зчитуєть­ся з будь — якого місця у залі.

В Україні існує такий вид бірж, як акредитовані. Акредито­вані біржі — товарні біржі, яким надано уповноваженою держав­пою установою дозвіл про їх відповідність щодо надання послуг з укладення біржових угод купівлі - продажу зерна та продуктів його переробки.

Вимоги для бірж весь час змінюються. Наприклад, біржа вважається відповідною державним вимогам (для проведення операцій щодо зерна та ін.) за умов:

  1. Відповідності установчих документів Закону України "Про товарну біржу" та відсутності заборгованості перед державою, загальними та спеціальними фондами.

  2. Наявності відокремленого приміщення для персоналу бі­ржі, який забезпечує її функціонування (не менше 40 кв м корисної площі), та приміщення для проведення торгів не менше як 100 кв м, обладнаного електронним табло або іншими засобами оперативного висвітлення біржової ін­формації.

3.Наявності не менше 5 ліній міського та міжміського теле­фонного зв'язку.

  1. Наявності власних та прирівняних до них коштів не мен­ше 100 тис грн.

  1. Наявності не менше 10 осіб, що є учасниками біржі.

  1. Наявності електронної пошти та інших технічних і елект­ронних засобів (власних або прирівняних).

  1. Наявності біржових установ управління і контролю.

8.Термін роботи біржі з сільськогосподарською продукцією та продовольством - не менше 1 року. Мінімальний обсяг реалізації сільськогосподарської продукції і продовольст­ва має скласти не менше 10% від загального обсягу річно­го товарообороту. Крім того, міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України періодично проводиться спеціалізований кон­курс з визначення біржі, на базі якої проводитимуться аукціони з продажу нафти та газового конденсату (природного газу). Конку­рсні позиції оцінюються з урахуванням таких критеріїв: 1) наявність торговельно - операційних залів та допоміжних при­міщень (конференц - зал, гардероб тощо); 2) обладнання робочих місць учасників торгів; 3) досвід роботи на ринку; 4) вартість по­слуг біржі; 5) наявність технічних засобів: електронне табло; те­лефонний зв'язок; електрони о-мод ємний зв'язок; власна сторінка в Інтернеті.

Фондові біржі - спеціалізовані установи, які створюють умови для постійно діючої централізованої торгівлі цінними па­перами шляхом об'єднання попиту, пропозицій на них, надання місця та системи засобів як для первинного, так і для вторинного обігу цінних паперів. Фондова біржа - один з видів бірж - є орга­нізаційно оформленим постійно діючим ринком, на якому здійс­нюється торгівля цінними паперами. Згідно з Законом від 23.02.06. "Про цінні папери І фондовий рийок" фондова біржа утворюється та діє в організаційно - правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатко­вою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами.

Це відкрите чи закрите акціонерне товариство або товарист­во з обмеженою відповідальністю яке створює організаційні, тех­нологічні, Інформаційні, правові та інші умови для збирання та поширення інформації стосовно попиту І пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими Інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу і розрахунків за ними та розв'язання спорів між учасниками цьо­го організатора торгівлі.

Фондова біржа як організатор торгівлі повинна дотриму­ватися таких вимог:

  • розмір власного капіталу фондової біржі, що повинен підт­римуватися, не може бути меншим ніж 3 млн грн, а для фондової біржі, яка здійснює кліринг та розрахунки за договорами щодо похідних (деривати в і в), — меншим ніж 6 млн грн;

  • одному торговцеві цінними паперами не може належати більше 5% статутного фонду (капіталу) фондової біржі;

  • активи фондової біржі не можуть бути сформовані недер­жавними цінними паперами, крім акцій депозитарію;

  • частка середньострокових та довгострокових державних цінних паперів в активах фондової біржі не може перевищувати 30%;

  • частка однієї фондової біржі у статутному фонді (капіталі) зберігана не може перевищувати 5%;

  • частка фондової біржі у статутному фонді (капіталі) реєст­ратора не може перевищувати 10%;

  • прибуток фондової біржі має спрямовуватися на її розви­ток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками);

  • фондова біржа повинна мати у власності або користуванні приміщення, яке повністю відокремлене від приміщень інших юридичних осіб;

  • фондова біржа повинна забезпечувати своєчасне інформу­вання про проведення торгів цінними паперами та доступ до тор­гів під час їх проведення державного представника Державної ко­місії по цінних паперах і фондовому ринку (ДКЦПФР), створення сприятливих умов для його присутності на торгах або забезпечен­ня такого доступу через окремий канал у режимі ои-лайн;

  • для проведення торгів фондова біржа повинна мати торго­вельну (операційну) залу, обладнану системою звукопідсилення та системою візуального відображення, які відповідно до техно­логії організації торгів повинні відображати хід торгів (поточну інформацію) та їх результати;

  • для забезпечення проведення торгів фондова біржа повин­на створити автоматизовані робочі місця у торговельному (опера­ційному) залі в кількості не менше 10;

  • за підсумками кожного фінансового року власний капітал фондової біржі не може бути меншим за зареєстрований розмір статутного фонду (капіталу) цієї біржі;

  • фондова біржа повинна дотримуватися вимог нормативно правових актів ДКЦПФР, які регулюють питання провадження професійної діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку;

  • кількість учасників фондової біржі, а у разі створення фон­дової біржі у формі дочірнього підприємства - об'єднання торго­вців цінними паперами - кількість учасників такого об'єднання не може бути менше 20.

  • керівні посади та фахівці фондової біржі повинні відпові­дати кваліфікаційним вимогам, встановленим для видачі відпові­дних сертифікатів;

У разі виникнення на фондовій біржі факту зменшення необ­хідної кількості сертифікованих керівних посадових осіб та фахі­вців така біржа повинна відновити потрібну кількість протягом трьох місяців;

• для філії або іншого відокремленого підрозділу біржі в процесі провадження діяльності кількість сертиф і кованих фахів­ців повинна становити не менше трьох ( у тому числі - керівні по­садові особи).

Підкреслимо І повторимо, що біржа може бути створена не менше як 20-ма засновниками-торговця ми цінними паперами, які мають дозвіл (ліцензію) на здійснення професійної діяльності на фондовому рийку, у т.ч. комерційної І КОМІСІЙНОЇ діяльності по цінних паперах або їх об'єднаннях, що налічує не менше ніж два­дцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця не може бути більшою ніж п'ять відсотків статутного капіталу фон­дової біржі. Торговець цінними паперами повинен мати ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, а саме діяльності по випуску та обігу цінних паперів.

Діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимчасо­во зупиняється Державною комісією з цінних паперів та фондо­вого ринку у разі, коли кількість її учасників стала менше ніж двадцять і якщо фондову біржу утворено у формі дочірнього під­приємства - об'єднання торговців цінними паперами - і їх стало менше ніж двадцять - теж. Якщо протягом шести місяців прийн­яття нових учасників не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється.