ВСТУП

Науково-технічний прогрес (НТП) у буквальному розумінні означає безперервний взаємозумовлений процес розвитку науки і техніки; у ширшому суттєво-змістовому значенні – це постійний процес створення нових і вдосконалення існуючих технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

НТП можна тлумачити також як процес нагромадження та практичної реалізації нових наукових і технічних знань, цілісно циклічну систему „наука-техніка-виробництво”, що охоплює кілька стадій: фундаментальні теоретичні дослідження розробки; освоєння технічних нововведень; нарощування виробництва нової техніки до потрібного обсягу, її застосування (експлуатація) протягом певного часу; технічно-економічне, екологічне й соціальне старіння виробів, їхня постійна заміна новими, ефективнішими зразками.

НТП властиві еволюційні (пов’язані з накопиченням кількісних змін) та революційні (зумовлені стрибкоподібними якісними змінами) форми вдосконалення технологічних методів і засобів виробництва, кінцевої продукції. До еволюційних форм НТП відносять поліпшення окремих техніко-експлуатаційних параметрів виробів чи технології їхнього виготовлення, приладів або створення нових моделей машин, обладнання, приладів і матеріалів у межах того самого покоління техніки, а до революційних – зміну поколінь техніки й кінцевої продукції, виникнення принципово нових науково-технічних ідей, загально-технічні (науково-технічні) революції, у процесі яких здійснюється масовий перехід до нових поколінь техніки в провідних галузях виробництва.

Науково-технічна революція (НТР) відбиває докорінну якісну трансформацію суспільного розвитку на засаді новітніх наукових відкриттів (винаходів), що справляють революціонізуючий вплив на зміну знарядь і предметів праці, технологій, організацій та управління виробництвом, характер трудової діяльності людей.

Науково-технічний прогрес, що завжди здійснюється у взаємопов’язаних еволюційних і революційних його формах, є домінантою розвитку продуктивних сил, невпинного підвищення ефективності виробництва. Він безпосередньо впливає передовсім на формування й дотримання високого рівня техніко-технологічної бази виробництва, забезпечуючи неухильне зростання продуктивності суспільної праці.

Технологія стає завершальною ланкою і формою матеріалізації фундаментальних досліджень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва. Якщо раніше її вважали забезпечувальною підсистемою виробництва, то зараз вона набула самостійного значення, перетворившись на авангардний напрям НТП.

Метою курсової роботи є виконання розрахунків, повязаних з плануванням роботи дільниці механічної обробки деталі, а саме: розрахунок фондів часу роботи обладнання і робочих, приведеного випуску та оптимальної партії деталей, кількості обладнання і виробничих робочих, розрахунок цехової собівартості.

Загальна мета курсової роботи – закріпити навчальний матеріал, набути практичні навички самостйної роботи виконання організаційно-економічних розрахунків, систематизувати знання, розвити здібності до аналітичної, виконавчо-технічної роботи.

1. Організація виробництва

1. Вихідні дані для виконання організаційно-економічних розрахунків

Виконання організаційно-економічних розрахунків відбувається на основі наступних вихідних даних.

Найменування деталі-представника штуцер Тип виробництва -середньосерійний Вага деталі -0,518кг________________ вага заготовки -1,820 кг Ціна матеріалу-3800 грн _________________ ціна відходів-700 грн

Таблиця 1.1 – Технологічний процес механічної обробки деталі

№ операції	Найменування операції		Модель верстата	Розряд робіт	Норми часу
					То	Тв	Тшт	Т.з.
005	Токарна		16К20	3	1,7	2,5	4,2	10
010	Токарна з ЧПУ		16К20Т1	4	2,5	3,2	6,49	20
015	Токарна		16К20	3	0,23	1,69	2,08	16
020	Шліфувальна		3М153	4	2,6	3,5	6,1	20
025		Плоско-шліфувальна	3Е710В	5	1,7	2,5	3,7	21

Таблиця 1.2 –Інформація по технологічному обладнанню

Модель верстата	Потужність верстата	Ціна верстата	Габаритні розміри	Вага, кг.	Категорії ремонтної складності
					Rм	Rе
16К20	10	40000	2505х1190х1500	2835	14	9
16К20Т1	11	80000	3700х1770х1700	3800	11	8,5
3М153	7,5	56000	2700х2540х1950	4000	18,5	25
3Е710В	6,3	73000	2900х360х2050	4400	13,5	20

1.2 Розрахунок фонду часу роботи обладнання

Розрахунок фонду часу роботи обладнання виконується за наведеними формулами в таблиці 1.3 методом календарних розрахунків на поточний рік для кожної групи обладнання.

Номінальний фонд часу роботи обладнання визначається за формулою:

Fн = [Дк-(Дс+Дв) (1.1)

Ефективний річний фонд часу роботи обладнання визначається на базі номінального фонду з урахуванням простоїв обладнання в ремонті:

Fд=Fн·Кр (1.2)

Умовні позначення наведені в таблиці 1.3.

Розрахунок виконати в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – Розрахунок фонду часу роботи обладнання на 2014 рік

№	Показники	Умовні позначення	Розмір показників
1	Календарний фонд часу, днів	Дк	366
2	Кількість неробочих днів: святкових вихідних (суботи і неділі)	Дс Дв	10 104
3	Середня тривалість робочої зміни, годин	Ф	8
4	Кількість робочих змін	n	2
5	Номінальний фонд часу роботи обладнання, годин	Fн	4032
6	Коефіцієнт, що враховує простої обладнання в ремонті: для важких верстатів (від 100т) для середніх верстатів (від 10 до 100т) для малих верстатів (до 10т)	Кр	0,94 0,96 0,98

Продовження таблиці 1.3 - Розрахунок фонду часу роботи обладнання на 2014 рік

№	Показники	Умовні позначення	Розмір показників
7	Ефективний (дійсний) фонд часу роботи обладнання: важких верстатів середніх верстатів малих верстатів, годин	Fд	3790 3870 3951